
139
Пошук роботи
головним дизайнером; людину, що набирає текст — оператором
комп’ютерного набору, а то й провідним фахівцем з інформаційних
технологій. Є чимало працівників, які пишаються своїм титулом
на візитівці і тривалий час працюють за дрібну зарплату.
Навчання. Шукачам роботи роботодавці нерідко рекомендують
пройти навчання на різноманітних платних курсах. За це гаран-
тують працевлаштування. Після закінчення курсів дійсно можуть
працевлаштувати. Часто це буде промоутерська робота, за якої пі-
шоходам намагатиметься продати певні товари.
Оголошення. Часто містять інформацію про пропоновану зарп-
лату, яка значно перевищує пересічну зарплату у певній сфері або
й взагалі є небаченою. Вимоги до кандидатів на вакансії є дуже
нечіткими. Часто взагалі будь-які обмеження відсутні. Немає ві-
кового цензу. Не вимагається досвід роботи та спеціальна освіта.
Мало інформації про саму фірму та про функціональні обов’язки.
Часто не вказується назва посади та сфера діяльності.
Співбесіда. Часто відбувається у масовому порядку, тобто пото-
ком. Кандидатів можуть запрошувати на загальну лекцію. Внаслі-
док співбесіди випливає, що шукачі роботи мусять виконати певну
попередню оплату. Прокурори кажуть: «Була б людина, а стаття
знайдеться». Шахраї у сфері працевлаштування завжди знайдуть
за що пошукачеві потрібно попередньо оплатити. Це може бути
плата за навчання, спецодяг, витратні матеріали, відкриття зарп-
латного рахунку у банку, товари для подальшого продажу тощо.
Недобросовісний посередник. З’явилися фірми, які видають
себе за агентства з працевлаштування. В оголошеннях вони про це
не кажуть. Під час телефонної розмови стверджують, що є безпо-
середніми роботодавцями. Запрошують до кадрових служб секре-
тарів, адміністраторів, офіс-менеджерів, менеджерів з персоналу.
Обіцяні зарплати дуже завищені. На співбесіді ж вияснюється, що
мова йде про мережевий маркетинг. Пошукачам пропонують опла-
тити товар, який вони будуть реалізовувати. Заманені на кур’єрські
посади працівники виявляють, що їх робота немає нічого спіль-
ного з кур’єрською. Це, як правило, молоді люди, які намагають-
ся проникнути на підприємства і в організації з метою реалізації
книг, квитків у театр, косметики, дрібної побутової техніки тощо.
На практиці такі кур’єри у більшості випадків одержують звичайну
зарплату, їм можуть сплачувати проїзд і мобільний телефон. Шах-
раї ж обіцяли високу щоденну оплату та інші блага.