Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

171

Співбесіда щодо працевлаштування

роботодавцями як грубі заготовки. Малоймовірно, що вони допо-

можуть у працевлаштуванні. Недовіру у роботодавця викличе й

твердження про відсутність у вас недоліків.

Запитання про недоліки є одночасно і тестом на вашу стресос-

тійкість. Шкідливо вступати у конфлікт з кадровиком щодо ваших

недоліків. Взагалі не рекомендується під час співбесіди конфлікту-

вати з будь-яких аспектів. Кадровик, як і кожна смертна людина,

може подумати: якщо вже на співбесіді претендент на вакансію

поводить себе агресивно, то що ж він буде робити після прийняття

на роботу?

Під час співбесіди багато шукачів роботи запитання про їх

недоліки ігнорують, тобто прямо не відповідають на поставлене

запитання чи якось ухиляються від нього. Цим собі шкодять, бо

«золоте правило» співбесіди — це не пропустити жодного запи-

тання. Оскільки запитання про недоліки — це тест на щирість,

то кадровики вважають, що самокритична людина викликає біль-

шу повагу, ніж брехун. Не завадить розповісти кадровику, який

висновок щодо недоліків було вами зроблено на попередній роботі,

як їх виправили і що це вам принесло.

Не слід перетворювати співбесіду у свій монолог або ж мовчки

слухати роботодавця чи його представника, не ставлячи йому за-

питань. Як в одному, так і іншому випадку співбесіда може закін-

читися не на вашу користь.

Не варто під час першого ж контакту висувати зависокі умови

щодо умов роботи. Про це можна говорити після того, як ви за-

рекомендували себе професіоналом і цінним працівником. Кота

у мішку вже давно не купують.

Слід мати на увазі, що після співбесіди (чи, навіть, до неї) ре-

крутери можуть звернутися до ваших попередніх роботодавців. З

місця роботи слід йти красиво. Про це завчасно попереджується

шеф. Розпочаті роботи закінчуються. Наступник, що йде на ваше

місце, навчається виконанню покладених обов’язків.

Якщо після співбесіди вам не надходять пропозиції від робото-

давця, то це може вказувати на те, що ви не володієте навичками

вдалої самопрезентації або ж маєте невеликий досвід як давати

інтерв’ю. Свої помилки слід проаналізувати і намагатися не при-

спускатися їх у майбутньому.

Розділ 5

172

На думку американських фахівців є 8 фраз, які можуть звес-

ти нанівець будь-яку співбесіду. Такі фрази не можна вимовляти

на співбесіді за будь-яких обставин.

1. «Я ненавиджу свого колишнього шефа». Цілком ймовір-

но, що ваш попередній шеф заслуговує на місце у пеклі, оскільки

він залив вам за шкіру чимало розпеченого масла. Про недоліки

колишнього боса вашому наступному босу знати необов’язково.

Якщо ж не вдається на співбесіді приховати ваше ставлення до ко-

лишнього шефа, то фахівці радять спокійно пояснити про той стиль

керівництва вами, якому віддаєте перевагу.

2. «Я нічого не знаю про вашу компанію». Про нове бажане

місце роботи часто запитують під час співбесіди. Йдучи на спів-

бесіду, слід вивчити, принаймні, найважливішу інформацію про

компанію. Незнання компанії свідчить про відсутність корисної

мотивації. Кадровики вважають неперспективною ту людину, яка

не мріє про кар’єру, а її цікавить лише зарплата.

3. «Я не маю запитань». То лише «у матросов нет вопросов». За

них думає начальство. Якщо ж вам на співбесіді дали пояснення

з усіма подробицями, все ж таки необхідно негайно придумати,

принаймні, двійко запитань, щоб продемонструвати свою зацікав-

леність.

4. «Хочу поговорити про відпустку». Ділити шкіру ще не вби-

того ведмедя — справа невдячна і ефемерна. Тому під час співбесі-

ди шкідливо говорити про відгули, відпустки, лікарняні. Про це

розумні і обачливі люди говорять, коли процес працевлаштуван-

ня вступив узавершальну і незворотну стадію. Зазначену у цьому

пункті фразу доречно вимовити після того, як працедавець запитав

про те, коли ви готові приступити до роботи.

5. «Як швидко можна очікувати на підвищення?» Існує росій-

ське прислів’я про те, що спішити потрібно лише ловлячи блохи.

На співбесіді недоречно говорити про службову кар’єру, бо у фірмі

вас ще не знають Можна дуже ввічливо запитати про перспективи

службового просування. Якщо попередній співробітник посів вищу

сходинку, вам стане зрозумілим напрям службової кар’єри у цій

фірмі.

6. Намагайтеся не зачіпати недоречних в офіційному спілкуванні

тем.

7. «Як прийнято говорити на співбесіді?» Завчасно потрібно

знати, що співбесіда — це не іспит, а діалог. Тому діалог має бути та-

173

Співбесіда щодо працевлаштування

ким, як цього вимагають обставини. Не має єдиного рецепта на всі

випадки життя. Співбесіда — це швидше мистецтво, а не наука.

8. «Найбільше за все я не виношу…» Емоціям не місце на спів-

бесіді. Злість під час співбесіди налаштує проти вас роботодавця

або кадровика. На співбесіді не можна скаржитися. Скаржникам,

як правило, відмовляють у працевлаштуванні. Не можна спере-

чатися. Слід посміхатися і демонструвати безмежний оптимізм.

Провокаційно злими запитаннями шукача можуть перевіряти

на стресостійкість.

Британські дослідники оприлюднили рейтинг найчастіших

помилок, яких припускаються пошукачі роботи. На першому міс-

ці було запізнення на співбесіду. Менеджери вважали запізнення

найбільш дратівливим фактором. Той, хто запізнюється, негайно ж

набуває репутації безвідповідального і ненадійного працівника.

Такої ж думки дотримувалися і українські рекрутери. Друге місце

посідав зовнішній вигляд кандидата. Фривольний одяг справляє

неприємне враження. Ще однією поширеною помилкою була него-

товність до співбесіди.

5.2.9. Ознаки успішної співбесіди

Ознаки успішного проходження співбесіди є такими:

1. Шукачеві роботи було сказано про терміни ухвалення рішен-

ня про працевлаштування (якщо шукач не зацікавив роботодавця,

то він говорив би туманно (невизначено)).

2. Шукача під час співбесіди запитували розповісти з подро-

бицями про його плани на майбутнє. Шукачем, очевидно, заціка-

вилися і побоюються, щоб його не перехопили конкуренти. Про-

позиція про працевлаштування може надійти шукачеві впродовж

найближчих днів.

3. Під час співбесіди рекламувалася компанія — роботодавець

та вакантна посада. Слід мати на увазі, що бісер розкидають не пе-

ред кожним.

4. Кадровик затратив багато часу, відповідаючи на запитання

шукача. На зустрічні запитання шукачів кадровики відповідають

завжди, але з подробицями відповідають не кожному, а лише тим,

хто їх зацікавив.

Розділ 5

174

5. Тривалий час співбесіди. На кандидатів, що не виклика-

ють зацікавленості, кадровики намагаються затратити якомо-

га менше часу і намагаються якнайшвидше закінчити з ними

співбесіду.

6. Відрекомендування шукача роботи іншим співробітникам

фірми після закінчення співбесіди чи невеличка екскурсія по офі-

су. У цьому разі кадровику пошукач, очевидно, здавався перспек-

тивною особою, інакше затрачати час і зусилля на це кадровик би

не став.

7. Якщо шукач йшов на співбесіду за протекцією (рекоменда-

ційними листами, телефонними дзвінками тощо) і ті, хто «замо-

вив слово» повідомляють, що з ними зв’язувався після співбесіди

потенційний шеф шукача, то такий сигнал можна розглядати як

позитивний.

Кожна з наведених вище ознак окремо чи всі вони взяті разом

автоматично не дають 100-відсоткову гарантію про успішне завер-

шення співбесіди, але шанси на це є великими.

Наприкінці співбесіди не забудьте подякувати кадровику чи

іншій особі, з якою ви мали інтерв’ю, за той час, який було при-

свячено вам. Поцікавтесь, як будуть надалі розвиватися події і

спокійно прощайтеся.

Наприкінці співбесіди попрохайте контактну інформацію ка-

дровиків. Якщо вам згодом не зателефонують, то слід самостійно

поцікавитися результатами співбесіди.

5.2.10. Зодіак і кадри

Поміж роботодавців є й такі, які керуються астрологічними

характеристиками знаків зодіаку, добираючи кадри. Кращими,

наприклад, керівниками вважаються ті, хто має знак зодіака Лева,

Тільця, чи Водолія.

Переоповімо про те, що з цієї нагоди йшлося у публікації «На-

нимаем сотрудника по звездам» у газеті «Обзор» за 6 листопада

2007 року.

Лев. Такі співробітники не хочуть вдаватися у дрібні деталі,

грати підпорядковану роль, вони орієнтовані на відповідальність.

175

Співбесіда щодо працевлаштування

Люди, що народжені під цим знаком, є природними лідерами. Вони

вміють чітко керувати робочим процесом.

Можна було б ще дещо додати до зазначеного вище. Але, мож-

ливо, досить того, що з грудей автора (овна за знаком зодіаку) ви-

літає зойк душі (його друга дружина — лев).

Тілець. Такі люди не проти певної рутинності. Вони — прихиль-

ники дотримання правил. Люблять успіх. Вважаються вольовими

керівниками. Вміють згуртувати колектив. Дозволяють кожному

розкрити свої здібності.

Водолій. Народжені під цим знаком вносять людську нотку

у все, що роблять. Значне місце у їх житті посідає професія. Вони є

свідомими, дисциплінованими і відповідальними. Вміють дотриму-

ватися слова, роблять все, що від них вимагається. Мають відмінне

чуття колективу. Беруть участь у громадській роботі.

Стрілець. Не для них придумана рутина й сірість. Люблять

відігравати суттєву, а то й важливу роль. Їх характер найкраще

проявляється на керівних посадах. Працюють у колективі вони

ефективніше, ніж самотньо.

Овен. Люди, народжені під цим знаком, намагаються бути пер-

шими і кращими. Вони схильні до бравади чи «показухи». Уміло

заробляють, а також уміло витрачають. Працюють не на вплив,

а на владу.

Діва. Віддають перевагу роботі наодинці. Все ж таки такі люди

здатні до колективізму. Люди з цим знаком зодіаку коректні з на-

чальством, суворі з підлеглими. Часом схильні до покровительства.

Люблять свою роботу до самозречення.

Козерог. Більшість козерогів не бояться важкої роботи. Як

правило, їм потрібне певне розкачування перш ніж вони розпо-

чнуть працювати. Вони терплячі, а також пунктуальні. Чуття

колективу розвинуто у них недостатньо. Їм до вподоби працювати

наодинці.

Близнюки. Віддають перевагу такому виду діяльності, що

пов’язана з безперервною зміною роботи, яка виконується, та

враженням від неї. У підприємництві з ними важко бути супер-

никами.

Рак. Співробітникам, народженим під цим знаком, до вподоби

рутинна робота, яка вимагає мало розумових зусиль. Вони повільні

на старті, але настирливі, слухняні, свідомо дозволяють себе екс-

плуатувати.

Розділ 5

176

Ваги. У них відмінне чуття колективізму. Чутливі до часу та

потрібного моменту. Краще за все у них виходять завершальні

штрихи у виконанні роботи.

Скорпіон. У людей з цим знаком зодіаку розум та емоції пере-

бувають в збалансованому стані. Схильні до філософствування та

пошуків сенсу життя.

Риби. Такі співробітники люблять працювати у власному ритмі.

У роботі керуються швидше інтуїціями, ніж резонністю. Віддані

роботі до самопожертвування.

Розмова двох молодиків:

– Я хотів в юності стати моряком.

– Чому ж ним не став?

– Я дуже розсіяний. На кораблі я міг би натворити бог знає що.

– А ким же працюєш нині?

– Аптекарем.

177

Начальник

РОЗДІЛ 6

НАЧАЛЬНИК

6.1.Начальник —

це лідер

6.1.1. Гарний керівник

Гарний керівник виконує

роль не лише адміністратора.

Начальник — це, насамперед,

лідер, який спрямовує енергію і

посилає підлеглих на виконання

роботи з максимальною відданіс-

тю. «Золотим правилом» началь-

ника є таке:»Не слід робити ту

роботу, яку можуть зробити під-

леглі».Ситуацію умовно можна

уявити таким чином — у началь-

ника відрубані руки. Отже, сам

своїми руками він вже не може

діяти. Його завдання полягає

у тому, щоб змусити підлеглих

працювати як за себе, так і за на-

чальника.

Щоб надовго затримати-

ся на посаді начальника, слід

не лише добросовісно викону-

вати свої обов’язки. Гарний

керівник повинен бути лідером

для співробітників. Адже лише

Розділ 6

178

лідер, спираючись на свій авторитет, може ефективно організува-

ти роботу співробітників і розв’язувати конфлікти, що неминуче

виникають.

Стати начальником не лише на папері, а й на практиці, у свідо-

мості співробітників, допомагають особисті якості. Поміж них —

комунікабельність, самоконтроль, гнучкість, уміння ставити себе

на місце інших людей, адаптивність, впевненість у собі.

Названі риси допомагають, навіть, неформальним лідерам по-

вести за собою колег, змусити їх повірити у свої сили та спрямувати

на досягнення цілей компанії. Професійні знання та навички зна-

чно продовжують період зберігання за людиною статусу лідера.

Шлях до лідерства у кожної людини — свій. Інколи його дово-

диться долати роками. Трапляється, що статус лідера завойовуєть-

ся блискавично завдяки діям у складній чи нестандартній ситуації.

Відомий американський фахівець у сфері менеджменту Іцхак

Адізес у своїй книзі «Розвиток лідерів» стверджував, що ідеального

менеджера немає. Кожний керівник має особистий стиль управлін-

ня. Цей стиль визначається домінуючими рисами його характеру.

Оскільки є неминучими конфлікти між носіями різних стилів,

то важливе значення має те, щоб ці конфлікти були конструктивни-

ми. Для цього необхідно не лише зрозуміти свій стиль управління,

але й навчитися мати справу з носіями іншого стилю.

Для визначення основних стилів управління. І. Адізес запро-

понував свою типологію. Вона базується на чотирьох функціях, що

є життєво важливими для будь-якої організації:

– створення результатів;

– адміністрування (підтримання порядку);

– творчий підхід до справи;

– інтеграція (створення цінностей, які змусять людей діяти

спільно).

І. Адізес вважав, що гарний керівник мусить досконало во-

лодіти якоюсь однією з функцій, зазначених вище, і задовільно

поратися з іншими.

На думку І. Адізеса, навіть найкращі керівники компаній,

не можуть одночасно виконувати всі чотири функції.

Як альтернативу «ідеальному менеджеру» І. Адізес пропонує

команду, що взаємодоповнює. Між членами такої команди неми-

нуче будуть виникати конфлікти. З огляду на це слід навчитися

179

Начальник

домовлятися. Слід мати на увазі, що в одні і ті ж слова та жести

носії різних стилів вкладають різні значення.

Сприятливі умови для роботи компанії можна створити, якщо

ми оволодіваємо мовою тих, з ким ми працюємо. Очевидно, це той

випадок, про який говорив Ілліч, але не Ульянов, а Брежнєв: «Надо

работать не с теми людьми, с какими хотелось бы, а какие есть».

З тим, хто абсолютно не схожий на вас, теж потрібно працю-

вати. Не слід чекати, доки інший підлаштується під вас. Якщо ви

хочете, щоб вас зрозуміли, то вам слід підлаштовуватися під спів-

бесідника. І. Адізес дає конкретні поради як слід спілкуватися з

представниками кожного типу — як заволодіти увагою, отримати

схвалення свого рішення, скасувати невдалий план, повідомити

неприємну новину.

Наприклад, щоб зацікавити Виробника, слід заговорити з ним

про кризу. Це його зацікавить. Адміністратор або Бюрократ кризу

ненавидять. Про неї з ними говорити не слід. Їх увагу можна запо-

лонити згадкою про те, що ваша проблема полягає у тому, що по-

рушено давно ухвалену норму або ж знехтувано здоровим глуздом.

Якщо «голодній кумі-хліб на умі», то з нею про хліб і потрібно

говорити.

Кажуть, що справжній лідер має знаходити спільну мову з усі-

ма опонентами.

Психологи Мадридського університету (Іспанія) дійшли ви-

сновку, що начальника практично неможливо переконати. Вчені

дотримуються думки, що така самовпевненість начальника спо-

нукається відчуттям влади. Для того, щоб у чомусь переконати

шефа, краще за все говорити з ним у довкіллі, де відсутні атрибути

влади (начальницьке крісло, стіл, кабінет з двома дверима тощо).

6.1.2. Начальник-початківець

Чотирма правилами для керівника — початківця вважаються

наступні:

1) Не ставитися зарозуміло. Не слід показувати, що керівник

все знає і вміє. Слід покладатися на знання і кваліфікова-

ність працівників. Кожний з них, у принципі, є компетент-

ним у своїй сфері.

Розділ 6

180

2) Слід мати авторитет. Якщо між начальником і підлеглим

встановилися, навіть, дружні стосунки, — все ж таки необ-

хідно бути лідером. Якщо начальник поступиться комусь

іншому у колективі своїм становищем лідера, то функції

начальника як лідера і авторитета неминуче будуть піді-

рвані.

3) Начальник має надавати працівникам право на вчинен-

ня ними помилок. Не слід контролювати кожний крок

співробітників. Їх потрібно привчати до відповідальності.

Співробітникам необхідно надавати свободу, інакше вони

стануть безініціативними, не будуть розвиватися та вдо-

сконалювати свої знання. Якщо начальник відчуває, що

він вміє щось робити краще, ніж підлеглий, все ж таки

свою роботу підлеглий має виконувати з максимальною

самостійністю. Той начальник, який відбирає у підлеглих

сврбоду, буде виконувати ту роботу, яку б слід було вико-

нувати підлеглим.

4) Слід докладати начальнику зусиль до того, щоб праців-

ники сприймали робочий колектив як свою другу сім’ю.

Підлеглі мають відчувати турботу про них у словах ти діях

начальника.

6.1.3. Риси лідерів

Лідерам притаманні такі риси.

1. Вміння ставити перед собою важливі, а то й грандіозні за-

вдання.

2. Начальник має говорити голосно та висловлювати свої думки

відкрито та впевнено. Це призведе до того, що до думки начальника

підлеглі змушені будуть прислухатися.

3. Начальник має не поступатися своїми інтересами. Він має

навчитися торгуватися з підлеглими. Лідер має завжди знайти, як

винайти вигоду для себе з будь-якої ситуації.

4. Начальнику не слід приховувати свої емоції. Не слід відкла-

дати пояснення своїх вчинків на майбутнє. Свої почуття начальник

має висловлювати у рамках пристойності. Кажуть, що рамки при-

стойності можна розсувати до рамок непристойності.