Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

201

Начальник

зустрічі. Не виключено, що згодом ваші ділові хисти будуть помі-

чені начальством вашого начальника і, можливо, вам дістанеться

начальницьке крісло.

Тип 5. Трудоголік

Трудоголік прибуває на роботу спозаранку, а йде з неї пізно

ввечері. Особистого життя він не має. Весь його час це — робота,

робота, робота. Такого ж ставлення до роботи він вимагає і від сво-

їх підлеглих. Найкращим працівником, на думку трудоголіка, є

не хто інший як він. Вважає, що його жертовність належним чином

не оцінена. Трудоголік є кривавою раною всього колективу.

Порада. Помічено, що такі начальники люблять грубе підла-

бузництво. Слід постійно підкреслювати внесок трудоголіка у ро-

боту компанії. З таким начальником доречно радитися навіть тоді,

коли у цьому немає потреби. Варто підкреслювати його цінний

життєвий досвід. Начальник вважатиме вас гарним працівником,

навіть, якщо ви відмовлятиметеся працювати у позаурочний час.

Існує й інша класифікація начальників, беручи до уваги їх

особисті якості. До таких начальників потрібно теж застосовувати

особливі підходи. Про те, чи влаштовує вас ваш начальник, часто

можна зрозуміти під час першої співбесіди.

Владний. Такий начальник — прямолінійний. Його мислен-

ня — категоричне. Він запитує і говорить, як кажуть, без вступу.

Коливання йому не властиве. Своєю поведінкою у цілому і мовою

зокрема начальник демонструє, що саме він є головною особою.

Такий начальник встановлює тотальний контроль над всім і всіма.

Поразки існують не для нього. Він виграє для того, щоб програли

інші. За такого начальника працівникам не залишається нічого

іншого як бути солдатами і виконувати накази свого командира.

Працівники хіба що для самовтіхи можуть згадати такий анекдот.

Спрашивают еврея:

– Абрам, Вам нравится Ваша Сарра?

Тот отвечает:

– А что мне остается делать?

Порада. Не варто показувати владному шефу свою незалеж-

ність. Недоцільно говорити йому, що він — неправ. Такому на-

чальнику доцільно піддакувати. Зокрема, спочатку не викладати

Розділ 6

202

правильне вирішення того чи іншого питання, а запропонувати

кілька варіантів, поміж яких є і найкращий. Начальник «клюне»

на таку приманку, зупиниться на найкращому варіанті і буде впев-

нений, що це саме він розв’язав ту чи іншу проблему.

Амбіційний. Дії начальника цього типу спрямовані на вико-

нання завдань та досягнення певних цілей. Він вважає за неодмінне

вчасно і у повному обсязі довести все до конкретного завершення.

Часто такого начальника мало що цікавить інше окрім результа-

ту. Під час співбесіди про прийом на роботу цей начальник може

цікавиться вашими успіхами на попередній роботі.

Союзник. Для такого начальника вирішальне значення мають

взаємовідносини з підлеглими та психологічна обстановка у ко-

лективі. Він ставиться до цього як до найважливішої складової

робочого процесу. Начальник є ввічливим. Його цікавлять турботи

і проблеми підлеглих. Його енергія спрямована на співробітництво.

Від підлеглих він очікує справжньої зацікавленості у роботі. Він

не пригнічує емоції і думки працівників. У команді встановлюється

мир і взаєморозуміння. Щоправда бракує чіткості в управлінні.

У документації — безладдя. Начальник не любить конфліктних

ситуацій. Ухвалення рішень часто перекладає на інших.

Під час співбесіди про прийом на роботу такий начальник пере-

важно цікавиться питаннями особистого характеру. Може, зрозу-

міло, цікавиться і інформацією з резюме.

Недовірливий. Йому притаманна підозрілість. На співбесіді

у зв’язку з прийомом на роботу начальник цього типу ставить неба-

гато запитань Про кандидата на посаду він дізнається опосередко-

ваними способами. Під час співбесіди він любить слухати, а не гово-

рити. Керівники цього типу дуже замкнуті. Вони вважають, що всі

довкола них — вороги. Начальник нікому не довіряє. Він боїться,

що його можуть обманути чи скомпроментувати.

Порада. Працюючи з таким начальником, слід, де тільки

можливо, демонструвати безмежну відданість. Не завадить на-

тякнути на ваші зв’язки з впливовими людьми та володіння вами

важливою конфіденційною інформацією. Цей керівник дуже за-

цікавлений у тому, щоб у нього був хтось такий, що виконуватиме

роль ширми.

203

Начальник

6.3.2. Ставлення підлеглих до начальника

Психологи рекомендують низку способів про те, як сподобатися

начальнику. Не забуватимемо — начальники є різними. Про це

і йшлося у попередній рубриці. Тому пропоновані нижче шляхи

до серця начальника слід обирати індивідуально з урахуванням

характеру начальника.

1. До начальника не слід звертатися із зайвими запитаннями.

Якщо ви впевнені у тому, що знаєте свою роботу так добре, як ніхто

інший, то не слід набридати начальнику своїми запитаннями. Слід

намагатися бути винахідливим і самому знаходити відповіді на ті

запитання, які виникли у професійній діяльності.

Якщо щось працівнику незрозуміло, то начальника потрібно

запитати. Коли ж питання мають постійний і настирливий харак-

тер, то вони можуть начальника розлютити.

Якщо працівник постійно перепитує, то це наводить началь-

ника на думку про те, що він неуважно слухає інформацію або ж

вважає її непотрібною для себе.

2. Проблеми слід розв’язувати самостійно. До начальника

не слід йти з проблемою щодо якої ви певний час не подумали як її

розв’язати.Якщо ви доповіли начальнику про проблему і негайно ж

запропонували шляхи її розв’язання, то для чого тоді ви турбували

начальника?

3. Не слід ніколи виправдовуватися, — від помилок ніхто не за-

страхований. Виправдовування вказує на слабкість. У відповідь

на критику з боку начальника доречно сказати як ви будете вчи-

няти у майбутньому за аналогічної ситуації. За такого прийому

увага вашого начальника сконцентрується на тому, що ви дійшли

належних висновків за свої помилки. Ваша помилка у його пам’яті

відійде на задній план. Саме це вам і потрібно. Ніколи не слід го-

ворити, що потреба виникла не з вашої вини, а винуватим є хтось

інший. Начальник може подумати, що працівник не здатний від-

повідати за власні помилки.

4. Емоції доцільно стримувати. Зокрема, під час гніву не над-

силайте листів (письмових чи електронних) у відповідь на листи і

повідомлення, які вас розлютили. Зрозуміло, що складати лист —

відповідь можна будь-коли, але надсилати його доречно лише у спо-

кійному стані. Конструктивні відповіді кращі, ніж деструктивні.

Вашому начальнику припаде до вподоби ваша дипломатичність.

Розділ 6

204

5. Доцільно робити більше, ніж ви зобов’язані. Начальнику

сподобається ваша ініціативність і він запам’ятає ваш внесок у ді-

лову діяльність.

Не слід заявляти керівництву, що якась робота не належить

до кола ваших обов’язків і ви не будите її виконувати.

Якщо виникла якась термінова робота, то варто затриматися

після закінчення робочого часу і розв’язати проблему.

6. Не слід ставити під сумнів кмітливість начальника.

Пам’ятайте, що одна з британських королев якось зазначила:

«Я все бачу, але мовчу». Ваш начальник теж все бачить і може

вирізнити правду від неправди. Особливо часто підлеглі намага-

ються обурити начальника, повідомляючи йому причини свого

відлучення з роботи. Причини слід вибирати вагомі і достовірні.

Пам’ятайте, що один начальник якось казав: «Я б міг придумати і

більш правдоподібний анекдот». Казати начальнику неправду мож-

на тоді, коли ви впевнені, що він на це подивиться скрізь пальці.

7. Начальники не люблять тих, хто постійно скиглить. Нама-

гайтеся бути оптимістом. Плакати слід тоді, коли не плакати вже

просто не можна. Постійне скиглення притуплює увагу начальника

і він може й не помітити, що у вас з’явилася справді серйозна про-

блема, яка вимагає його втручання чи допомоги.

8. Начальники — врешті-решт є людьми. Якщо вам сподобало-

ся те, що зробив начальник, відгукніться про це позитивно. Краще

за все, щоб цей відгук начальник почув від вас особисто.

9. Варто бути рішучим і активним. Ідеї замало пропонувати. Їх

потрібно ще й упроваджувати у життя. Пам’ятайте, що вже здавна

людство керується принципом — хто запропонував ідею, — той її

і реалізує. Добре, коли вам вдається не лише висунути якусь ідею,

а й впровадити її. Своєю інноваційною діяльністю ви сподобаєтесь

начальнику.

10. Не варто говорити начальнику, що ви все знаєте у роботі.

Цим можна викликати у начальства роздратування, оскільки воно

дотримується думки, що знає більше за підлеглого.

11. Якщо якесь питання працівник вважає важливим, то слід

стисло повідомити начальнику тему розмови. У такому разі началь-

ник сам вирішить чи є питання терміновим і виділить для нього час.

Далі мова піде про те як реагувати на спалахи начальницького

гніву.

205

Начальник

Мабуть, поміж начальників не так вже й багато флегматиків.

Не всі начальники є спокійними, врівноваженими і вдумливими

людьми. Поміж керівників є чимало таких, котрі вважають, що

співробітників можна змусити працювати лише підвищивши го-

лос. Такі начальники дотримуються думки, що крик — неодмін-

ний атрибут управлінського процесу. Дехто з начальників вибирає

кожного разу іншого «хлопчика для биття».Якось в армії один

старшина казав солдату: « Ти думаєш мені потрібна чиста підлога,

яку ти миєш? Мені потрібно, щоб ти помучився».

Якщо начальник на вас кричить, то найпростіша порада —

не звертати на це жодної уваги. Зрозуміло, — це легко сказати, але

важко зробити. Мало знайдеться працівників, які після окриків

начальників здатні абстрагуватися і далі спокійно продовжувати

виконувати свою роботу. Більшість ображених вдаються до «про-

грами відновлення».Вони п’ють чарку, «корвалол», валер’янку,

каву, чай тощо, влаштовують довгі перекури, скаржаться іншим

близьким людям.

Якщо не вдається негайно з пам’яті викреслити крик началь-

ника, то психологи рекомендують вчиняти так.

1. Думайте про те, що все у цьому світі є тимчасовим. Мож-

ливо вам змінять начальника або ж ви незабаром працюватимите

в іншому місці. Не забувайте, що і у сфері трудових відносин най-

кращим лікарем є час. Крик, який сьогодні вас неприємно вразив,

через тиждень виявиться таким, що не вартий жодної вашої уваги.

2. Робота — це, без сумніву, важлива частина життя, але ж

не все життя. У кожного щось є і поза роботою — у когось більше,

а у когось — менше. Якщо робота не приносить вам морального

задоволення, то до неї слід ставитися як до способу заробляння за-

собів до існування. Думайте про чергову зарплпту та про те, на що

її вистачить.

Пам’ятайте про це і тоді образливість криків вашого началь-

ника набагато зменшиться.

3. Якщо ви належите до категорій людей з підвищеним відчут-

тям справедливості і не у змозі забути крики начальника, то тоді

не залишається нічого іншого як шукати собі нове місце роботи зі

справедливішим керівником, який на підлеглих не кричить, бо

вміє стримувати свої емоції.

Начальник, як свекруха, завжди знайде до чого «причепити-

ся». Критика з вуст начальника, зрозуміло, не викликає позитив-

Розділ 6

206

них емоцій. Навіть якщо така критика промовляється начальни-

ком спокійно, без крику.

На критику начальства слід реагувати правильно. Критика з

боку начальника є неминучим атрибутом робочих буднів. Зрозу-

міло, що критика буває різна — як конструктивна, так і деструк-

тивна. За першої начальники нерідко вдаються і до персональних

образ, ставлячи під сумнів інтелектуальні та фізичні здібності під-

леглих працівників.

Психологи радять працівникам у випадку критики спочатку

оцінити обстановку. Критики та образи можуть бути постійною

манерою спілкування начальника з підлеглими працівниками.

Якщо начальник за своїми природними якостями є хамом, то з цим

потрібно примиритися або шукати нову роботую. Реагувати на таку

критику не варто, адже начальника реагуванням не поліпшиш.

Якщо ж начальник у принципі не є хамом, але вам він нагрубив

під впливом негативних емоцій, то доцільно начальника спочатку

заспокоїти, а вже потім обговорити ситуацію, що викликала його

гнів. Слід вияснити, яку роботу чи дію начальник вважає вдалим.

Варто уточнити чи правильно ви зрозуміли зауваження началь-

ника.

За конструктивної критики зауваження начальника можуть

стосуватися як робочих завдань, так і особистих якостей праців-

ника. Така критика не є надуманою. Вона — справедлива. Її, хоч

це і неприємно, слід визнати. Якщо вина є достатньо серйозною,

то не завадить вибачитися. Не варто часто вибачатися без гострої

необхідності у цьому.

Не завадить уміння сприймати критику з гумором. Гумор

не повинен ставити під сумнів зауваження начальника, але разом

з тим має виставляти вас у кращому світлі.

Відповіді на критику мають бути короткими. Не рекомендують

використовувати слова « ні», « але». Це допоможе уникнути нової

хвилі критики з боку начальства.

Фахівці радять не виправдовуватися у відповідь на началь-

ницьку критику. Спроби виправдатися результатів не принесуть,

але зможуть знизити самооцінку працівника.

Не слід ніяковіти, навіть, перед найсуворішим начальником.

Побачивши розгубленість, напругу або страх підлеглого, начальник

буде цим задоволений і йому і надалі кортітиме покритикувати.

Шкідливими для начальницького вуха є іронія та сарказм. Необхід-

207

Начальник

но слідкувати за тим, щоб тон голосу був спокійним, зацікавленим

та доброзичливим. Єхидні, дратівливі та агресивні нотки можуть

викликати у начальника нову хвилю критичних зауважень.

Не рекомендується відповідати критикою на критику чи об-

ражати начальника. Такими діями можна спровокувати конфлікт

та зіпсувати стосунки з начальником.

Начальники мають великі можливості залити своїм підлеглим

за шкіру розпечене масло. Дещо можуть зробити у відповідь і під-

леглі.

Начальнику можна « досолити», але це слід робити правильно.

Передусім це означає спосіб та частоту.

За присутності начальника можна безадресно вголос вимовляти

репліки та запитання. Коментувати колезі дію чи розпорядження

начальника, не звертаючи на нього уваги. Підкреслювати свою

діловитість тоді, коли начальник хотів би з вами поспілкуватися.

До арсеналу методів наступу на улюблені мозолі начальника нале-

жить і нагадування йому ненароком про те, що він сказав, а потім

про це і забув.

Ефективним методом зневаги є погляд повз начальника, тобто

непомічання його. Ніхто не любить ставлення до себе як до порож-

нього місця. Начальника може задіти і формальний стиль мови

підлеглого працівника. Це нагадує страйк по-італійськи, коли ро-

бітники ніби й працюють, але жахливо кволо.

Використовують і такий варіант — все роблять дуже швидко,

пробігаючи чи забігаючи і швидко прощаючись з гримасою — по-

смішкою.

Насамкінець цієї рубрики мова піде про те, коли друг є на-

чальником працівника.

Психологи радять, як кажуть, тричі подумати перед тим як

погодитися працевлаштуватися на роботу, де друг буде началь-

ником. У цій ситуації є як певні переваги, так і небезпеки. Чого

більше — відомо лише Богу.

Якихось загальних рецептів немає щодо того як поєднати

дружбу з роботою.

Працівнику негайно ж слід налаштуватися на те, що його друг

для нього став ще й начальником. Інакше позитивну для подаль-

ших взаємин не буде. Слід вести себе спокійно, концентруватися

на кінцевому результаті. Свої незгоди доцільно висловлювати ко-

ректно. Коли працівник і його друг — начальник знаходяться поза

Розділ 6

208

роботою, то про неї не слід говорити. Якщо не дотримуватися цього

правила, то можна зіпсувати як роботу, так і дружбу. За присут-

ності інших співробітників працівник та його друг — начальник

повинні утримуватися від обговорення планів на вихідні чи суміс-

ного відвідування друзів і знайомих. Чим менше співробітники зна-

тимуть про дружбу їх боса з їх колегою, — тим краще. Працівнику

слід не лише боротися з бажанням полінуватися, а й не завадить

виконувати додаткову роботу, яка б допомогла його другу. Успіхи

друга — це й ваші успіхи. Невдачі друга — це й ваші невдачі.

Важливою є й необхідність придушення заздрощів у їх зарод-

ку у зв’язку з успіхами друга. Цим успіхам слід радіти, інакше це

може зашкодити спільній роботі.

Психологи радять працівникові залишитися позитивно на-

лаштованим, навіть, тоді, коли працівник згоден не зі всіма діями

друга — начальника. Потрібно бути готовим і до того, що про друга

дізнаєтесь щось таке, про що раніше і не здогадувались. Відкриття

може бути і неприємним. Воно може започаткувати першу тріщину

у дружбі. Все ж таки у перші місяці спільної роботи працівникові

слід докласти максимальних зусиль для підтримки та підбадьорен-

ня свого друга — начальника.

Спеціалісти американської консалтингової фірми «Watson

Wyatt» виконали дослідження 5,5 тисяч керівників та їх підле-

глих. Дійшли висновку, що менеджери, які керують слабими під-

леглими, з часом втрачають і власні навички. Як кажуть: «З ким

поведешся, — того ж і наберешся». Американські дослідники ствер-

джували, що ефективність роботи таких менеджерів знижувалась

майже на 70 відсотків. Про ці результати повідомлялося у лютому

2008 року.

6.3.3. Тест «Діагностика професійної компетентності

керівників різного рівня»

Тест було опубліковано у журналі «Персонал», 2008 р., № 1.

Цей науковий журнал видається з 1991 року дочірнім підприєм-

ством Міжрегіональної Академії управління персоналом- «Видав-

ничий дім «Персонал». Журнал виходить чотири рази на рік. Адре-

са редакції –Київ — 39, вул. Фрометівська 2, корп. 15. Телефон

редакції (044) 490 95 19. E-mail- personal@iapm.edu.ua.

209

Начальник

Призначення тесту

Пропонована методика відома під назвою «Чи знаєте ви себе

й своє робоче місце?».

Виробництво — це насамперед люди. Як навчитися розуміти

тих, з ким постійно перебуваєш пліч-о-пліч? Як підібрати правиль-

ний ключик до психологічних загадок, з якими постійно зіштовху-

єшся в роботі з людьми? Перше правило психологічного аналізу —

спершу пізнай себе. Для цього пропонуємо тест. Він підготовлений

у трьох варіантах.

• Перший варіант — для директорів і їхніх заступників.

• Другий варіант — для керівників відділів, начальників

цехів та інших керівників такого ж рівня.

• Третій варіант — для керівників першої лінії й провідних

спеціалістів, наприклад, старшого інженера, провідного

конструктора.

Інструкція до тесту

Процедура тестування така. Прочитайте питання й пропоновані

відповіді. На аркуші паперу запишіть номер питання (римською

цифрою) і відповідну вашій думці відповідь (арабською цифрою).

Відповіді на 14 питань вашого варіанта оцініть відповідно до табли-

ці й інтерпретатора, що розміщені наприкінці методики.

Тестовий матеріал

Варіант перший: для директорів і їхніх заступників.

1. Яка ситуація на підприємстві, коли ви у тривалому

службовому відрядженні?

1. Кожен робить що хоче.

2. Через місяць починає падати продуктивність.

3. Справи йдуть нормально, але загроза «збою» витає над усіма.

2. Ви вважаєте своїх заступників:

Розділ 6

210

1. Найближчими співробітниками, які разом з вами управляють

цим «кораблем».

2. Нешкідливими, а часом і корисними співробітниками.

3. Таємними суперниками, з якими треба постійно боротися.

3. Що ви відчуваєте, приймаючи термінові завдання міністер-

ства?

1. Очікуєте об’єктивних труднощів.

2. Готові впоратися з будь-якими труднощами.

3. Впевнені, що немає безвихідної ситуації.

4. Основою вашої керівної діяльності ви вважаєте:

1. Оперативне вирішення проблем.

2. Концептуальний підхід до управління.

3. Координацію планових завдань і оперативне вирішення про-

блем.

5. Навіщо ви збираєте наради?

1. Щоб знайти альтернативні шляхи вирішення проблем підпри-

ємства.

2. Щоб довести до відома підлеглих свої погляди.

3. Щоб не порушувати давньої традиції періодичного «накачу-

вання» підлеглих.

6. Кому, на вашу думку, повинне належати право винагороди під-

леглих?

1. Кожному керівникові підрозділу.

2. Лише деяким підлеглим керівникам.

3. Це тільки ваша прерогатива.

7. Ваш секретаріат розташований:

1. Там, де знайшлося місце.

2. Поруч із вашим кабінетом.

3. На тому ж поверсі, що й секретаріати Ваших заступників.

8. Яка площа вашого секретаріату?

1. Понад 25 кв. м.

2. Близько 15 кв. м.

3. Близько 25 кв. м.

9. Чому ви надавали перевагу, обставляючи свій кабінет?

1. Книгам.

2. Квітам.

3. Телевізору.