Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

231

Кар’єра

Молодому працівнику певний час доведеться щоденною пра-

цею доводити старшим, що він недарма посідає місце під сонцем.

Рекомендують не летіти як куля з роботи точно в ту секунду, коли

формально закінчується робочий день. Не буде користуватися по-

вагою той новачок, який працює за принципом «не бий лежачого».

Новачку не слід ухилятися від доручень, йому не завадить,

у разі потреби, попрацювати і в позаробочий час. Не слід бояти-

ся помилок. Не слід також забувати й про те, щоб їх виправляти.

У старших колег складатиметься враження, що молодість та від-

сутність досвіду не є довічним недоліком. Один з них автоматично

усувається показниками життєвого лічильника. Для накопичен-

ня ж досвіду слід докласти певних зусиль.

Новачку не рекомендують вживати сленги, слівця та мовні

штампи. Намагайтеся, щоб ваша мова була чіткою, ввічливою

та авторитетною. Тобто потрібно поводитися як це личить про-

фесіоналу.

На планерках не слід скромно і безмовно відсиджуватися у ку-

точку. Потрібно пропонувати свої ідеї. Новачки часто мають свіжий

неупереджений погляд на ту чи іншу проблему і можуть пропону-

вати нестандартне рішення, яке не можуть запропонувати старші

колеги.

Якщо у серйозній компанії її співробітники солідно одягають-

ся, то поява працівника в одязі вільного стилю неминуче сприй-

матиметься як «бунт на кораблі». Такий одяг — вияв неповаги

до корпоративного етикету. Не «за формою» одягнутого молодого

фахівця ніхто не буде сприймати серйозно.

Якщо новачок хоче щоб його поважали, то він повинен поважа-

ти інших. Тут спрацьовує біблійне правило, — до інших потрібно

ставитися так, як хотілося щоб вони ставилися до вас.

З новачками трапляється і таке. На роботу прийнято, робоче

місце надано, зарплату платять, але трудовий договір не уклада-

ють і запису у трудову книжку не вносять. Обіцяли ж це зробити

і продовжують обіцяти. Насправді ж цього робити не збираються.

Неоформлення для роботодавця може бути вигідним. Робота — ви-

конується, а роботодавець — не сплачує передбачених законодав-

ством податків.

Згідно з трудовим законодавством, запис у трудовій книжці

має виконуватися впродовж п’яти днів з того часу як працівник

фактично приступив до виконання своїх обов’язків. Трудовий до-

Розділ 7

232

говір має укладатися впродовж трьох днів з часу фактичного по-

чатку виконання працівником своїх трудових обов’язків. У трудо-

вому договорі зазначаються розмір зарплати, умови праці, права

та обов’язки працівника і роботодавця.

Якщо справи з оформленням на роботу не просуваються, то слід

поцікавитися чому саме. Потрібно бути наполегливим. Не слід че-

кати того моменту, коли роботодавець вирішить, що ви вже йому

більше непотрібні і вкаже на двері. Якщо це трапилося, то свої

права потрібно захищати в інспекції праці чи суді. Доказами вашої

трудової діяльності можуть бути документи організації чи фірми,

у яких зазначено ваше прізвище. Цими документами можуть бути

службова перепустка, відомості про зарплату, заява про надання

відпустки, розписки тощо. Всі документи слід зберігати. Вони мо-

жуть знадобитися. Ваші колеги по роботі можуть бути вашими

свідками. За викликом суду, вони мусять прибути у судове засі-

дання, незалежно від їх бажання. Свідки до того ж, зобов’язані

у суді казати правду, правду і лише правду. На відміну від свідків,

відповідач не попережується про кримінальну відповідальність

за дачу суду завідомо неправдивих пояснень. Це слід мати на увазі.

Суд — це вже остання інстанція. Розпочинати захист своїх

прав слід з коректної розмови з роботодавцем. Якщо така розмова

не увінчалась результатом, тоді слід усно та/чи письмово зверну-

тися до інспекції праці. Інспектор може приїхати до місця вашої

роботи. Інспекція може викликати до себе вашого роботодавця і

вас. Проблема може бути врегульована. Якщо ж ні, то саме для

того люди і придумали суд.

У різних країнах світу можуть бути різні програми соціального

захисту молодих фахівців та стимулювання роботодавців до за-

лучення їх на робочі місця. Дещо у цій сфері робилося і в Україні.

Наприклад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України

від 19.03.2008 року № 223 було затверджено перелік професій щодо

яких роботодавцям надавалася державна дотація за забезпечення

випускників вищих і професійно-технічних закладів першим ро-

бочим місцем.

Урядова постанова спрямовувалася на суттєве прискорення та

покращення працевлаштування випускників. Вона стимулювала

розвиток пріоритетних галузей економіки, у яких відчувався дефі-

цит робочої сили. Це, передусім, стосувалося будівництва і метало-

обробки. У державному бюджеті на 2008 рік виділялося 32 міль-

233

Кар’єра

йони гривень для надання дотацій для першого працевлаштування

за професіями маляра, муляра, токаря, електрогазозварника, фре-

зерувальника, ремонтника, машиніста аграрного виробництва.

Дотація поширювалася на інженерні спеціальності: металорі-

зальні верстати і системи, інструментальне виробництво, обробка

металів за спецтехнологіями.

Дотація надавалася роботодавцеві щомісячно у випадку при-

йняття на перше робоче місце за направленням державної служби

зайнятості випускників зазначених спеціальностей (професій) тер-

міном на два роки. Розмір дотації дорівнював фактичним витратам

на основну і додаткову заробітну плату прийнятої на роботу молоді

та сумі сплачених внесків на загальнообов’язкове державне соці-

альне страхування.

Відомий український телережисер і кліпмейстер Семен Горов

перші у своєму житті гроші заробив у Київському театрі драми і

комедії на Лівому березі в 1994 році. Тоді він був студентом друго-

го курсу університету імені Карпенка-Карого. Поставив спектакль

«Непереможний меч Гаян». Для постановки використав нестан-

дартну музику. Звучали композиції «Prodigy», а також на той час

ще молодого, але вже популярного гурту «Green Gray». Музиканти

мали вести презентацію разом з С. Горовим, але приїхали, коли за-

навіс вже закрився і аплодисменти вже пролунали. За свою першу

постановку С. Горов отримав пристойний, як для другокурсника,

гонорар — 300 доларів США.

7.2.2. Випробувальний термін

До нього нині часто вдаються роботодавці. Випробувальний

термін був ще й за радянських часів.

Випробувальний термін доцільно успішно пройти.

Згідно із трудовим законодавством України, тривалість випро-

бувального терміну не може зазвичай перевищувати три місяці.

Довший термін передбачено лише для тих, хто претендує на керівні

посади. Їх випробувальний термін триває до півроку.

Під час випробувального терміну новачку слід бути готовим

до різноманітних перевірок. Новачок має довести, що компанія

не помилилася, взявши його на роботу. Новому співробітнику слід

Розділ 7

234

переконати — те, що він писав у резюме та повідомляв на співбесіді,

відповідає дійсності.

Слід спокійно ставитися до того, що вас будуть перевантажува-

ти роботою. Це — один з прийомів випробувань того на що здатний

початківець.

Можуть випробовувати ще й тим, що новому працівнику не да-

ватимуть завдань. Начальство дивитиметься чи буде новачок «бити

байдики» чи ж сам запропонує щось виконати на користь фірми.

Ініціатива — ціниться. Її варто виявляти з перших же днів пра-

цевлаштування.

Будьте готові і до перевірки ваших особистісних якостей. За-

ради збереження репутації не слід піддаватися на жодні провокації.

Недоречно соромитися запитувати. Завжди краще вточнити

і зробити правильно, ніж щось не зовсім зрозуміле виконувати,

а потім виправляти помилки. Радять і таке — десь після середини

випробувального терміну слід запитувати менше і більше працю-

вати самостійно.

Адаптація — непроста справа. Навіть кваліфіковані і силь-

ні за характером люди далеко не завжди почуваються комфорт-

но на новому місці. Це подібно тому як багато людей певний час

не можуть спати не на своєму ліжку. Слід пам’ятати, що головним

способом адаптації є спілкування. У колектив слід вписуватися гра-

мотно і ввічливо. Доцільно збагнути усталені у колективі правила

поведінки та дотримуватися їх. Якщо впродовж першої години

роботи ще не збагнули як слід звертатися до колег, то доцільно

вживати займенник «ви».

Вдалим способом встановлення контактів вважається похід

на обід. Психологи не рекомендують бути занадто відвертим щодо

себе. Не можна і настирливо випитувати відомості про інших. Слід

уникати категоричних висловлювань про людей. Краще за все

не давати оцінки нікому. Недоречно скаржитися і на переванта-

женість роботою та масу справ, з якими слід впоратися. Всім важко,

або ж так всі думають.

Пам’ятайте, що завжди цінуються справжній професіоналізм,

висока працездатність та вихованість.

Слід також мати на увазі, що під час випробувального терміну

не лише фірма випробовує вас, але й ви випробовуєте її. Новачок

має можливість вирішити, чи влаштовує його подальша робота

у цій компанії. Якщо ви вирішили перервати випробувальний тер-

235

Кар’єра

мін, то про це слід за три дні письмово повідомити керівництво

компанії та вказати причину. Яку саме причину — про це рецепти,

що готові на всі випадки життя, — відсутні.

Підказкою може слугувати давній крилатий вислів — «Только

глупые люди пьют без повода. Умный же человек всегда найдет

причину!».

7.2.3. Співробітник стає начальником

Далі мова піде про те, як вести себе з колегами, які блискавич-

но перетворилися у підлеглих, бо один з колег став начальником.

Такі перетворення були, є і будуть. Слід пам’ятати, що просування

по службовій драбині одного з членів колективу може не викли-

кати ентузіазму у інших. Мабуть у більшості випадків колекти-

ву легше сприйняти нову людину зі сторони, яка призначається

начальником, ніж сприйняти у ролі начальника одного зі своїх

співробітників. Фахівці рекомендують бути дуже обережним, щоб

підвищення по службі не перетворилося у кошмар. Не так просто

бути начальником у колективі, що складається з людей, які ще

вчора були рівними по статусу і, навіть, зарплаті.

На новопризначеного начальника чатують дві небезпеки. Пер-

ше — це зловживання владою. Інколи цю небезпеку називають

ще «зірковою хворобою». Такі люди, сповнені заповзятості, на-

магаються зміцнити свій авторитет всіма доступними способами.

Діють за принципом: «Я начальник, ти — дурень, ти — начальник,

я — дурень». Внаслідок такого підходу у колективі погіршуєть-

ся ділова атмосфера. Люди ображаються і стають дратівливими.

Робота саботується або ж виконується за принципом «страйку по-

італійськи». Продуктивність праці знижується. Вищепоставлене

керівництво незадоволене. Неминуче настають «оргвисновки». Їх

пасьянс може бути різноманітним.

Друга небезпека — це лібералізм новопризначеного началь-

ника. У цьому випадку начальник, боячись втратити сприятливе

ставлення до себе колег, не змінює дружній стиль спілкування.

Внаслідок цього втрачає контроль над управлінням.

Обидва шляхи є шкідливими. Виникає одвічне питання: «Що

робити?». Фахівці радять поступово дистанціюватися від колег і

Розділ 7

236

переводити спілкування на рейки вирішення виробничих питань.

Дистанціюватися потрібно обережно. Спішити — не потрібно.

Якщо дистанціюватися буде занадто швидким, то це може викли-

кати незадоволення або, навіть, ворожнечу підлеглих. Якщо дис-

танціюватися занадто повільно, то підлеглі цього можуть і не по-

мітити. Сигнал про те, що дистанціювання почалося, має бути

чітким і однозначним. Підлеглі це зрозуміють і, в свою чергу, теж

будуть дистанціюватися. В особистому спілкуванні краще за все

залишатися на тих же позиціях, що були раніше. У жодному ви-

падку не рекомендують у спілкуванні переходити на робочий тон.

Поступове і чітке дистанціювання допоможе уникнути напруги

у взаєминах з членами колективу і сприятиме виконанню завдань,

що стоять перед колективом.

Кажуть, що потрібен певний ритуал вступу на посаду. Такий

ритуал має виконати роль межі між часом, коли людина була про-

сто членом колективу і тим часом, коли вона стала начальником.

Немає назавжди встановлених форм «коронування». Форма за-

лежить від звичок і традицій, які склалися у фірмі. Доречно, щоб

нового керівника представив колективу хтось з керівництва ком-

панії чи організації.

Заступаючи на посаду, потрібно синхронізувати очікування на-

чальника з очікуванням членів його команди. Доцільно зустрітися

з кожним колегою та поговорити про його роль, відповідальність і

плани. Зокрема, потрібно розповісти як новопризначений началь-

ник планує вести свою діяльність, управляти командою, як будуть

ухвалюватися рішення та розв’язуватися конфлікти.

Нові менеджери часто недооцінюють значення «групи підтрим-

ки». Наявність такої групи буде у нагоді. У складі групи можуть

бути друзі та знайомі. Спираючись на групу, є шанси наробити

менше помилок. Помилки не слід вважати катастрофою. Від по-

милок не застрахований ніхто. Помилки найчастіше трапляються

у перші місяці роботи на новій посаді. У подальшому, як правило,

помилок припускаються рідше. Гарний керівник, зазвичай, вміє

поратися з кількома справами одночасно.

237

Кар’єра

7.2.4. Кар’єрна криза

Психологи стверджують — якщо працівник у певний час задо-

волений собою і своєю роботою, то це ще не гарантує його від того,

що він не зіштовхнеться з кар’єрною кризою. Завдання працівника

полягає у тому, щоб кризу вчасно розпізнати та бути готовим до її

подолання.

Якщо колись улюблена робота перестала приносити радість,

якщо працівнику здається, що він досягнув кар’єрного піку або

якщо він відчуває якесь загальне незадоволення від життя та ро-

боти, то це є симптомом того, що кар’єрна криза настала. Потрібно

її долати.

Психологи вирізняють три групи професійних криз.

1. Професійне вигоряння. Воно пов’язано не стільки з кар’єрою

як з професією. Поняття означає, що працівник зрозумів — він

більше не може займатися раніше улюбленою роботою. Любов

до роботи зникла.

2. Криза досягнення. Це — криза побудови кар’єри. Працівни-

ку здається, що він досягнув певного рівня, але наступні вершини

він підкорити вже не може.

3. Нудна робота. За цього виду кризи працівник ще бачить

свої кар’єрні перспективи, але йому стало нудотно працювати. Він

розуміє, що ця сфера діяльності йому вже не цікава.

Коли трапляється кар’єрна криза, то знаходяться працівники,

які готові ризикнути і розпочати нову кар’єру практично з нульової

позначки.

Є й такі працівники, які зіштовхнувшись з кризою і не одер-

жавши професійної допомоги, лягають у так званий «соціальний

дрейф». Вони докладають зусиль для того, щоб реалізувати себе

поза роботою і кар’єрою.

Якщо за кризи типу «професійне вигорання» професія, як

така, здається працівникові цікавою, то він оговтається і з такою

кризою впорається. Може приборкати її самостійно. Може скорис-

татися професійною допомогою.

Нудота і туга на роботі означають, що професія подобається,

але не подобається місце роботи. Необхідно змінити місце роботи.

Якщо ж це неможливо зробити з огляду на певні чинники (напри-

клад, матеріальні), то до роботи потрібно ставитися як до джерела

чи способу заробітку.

Розділ 7

238

Якщо працівнику здалося, що він опікується не тим, чим хотів

би, то не варто робити різкі кроки. Доцільно оглянутися довкола,

розширити коло знайомств, а також максимально скористатися

тими можливостями, які надає йому чинна робота.

Вибираючи нову сферу діяльності, слід все ретельно зважити.

Слід пам’ятати, що у чужих дружин ноги не бувають некрасивими.

Ось так і у новій сфері. Те, що з першого погляду має привабливий

вигляд, за більш прискіпливого розгляду може розчарувати.

Отже, кар’єрні кризи є неминучими для тих працівників, про-

фесійний рівень яких перебуває у стані зростання. Криз не мають

лише ті працівники, які не розвиваються. Наприклад, спокійно

очікують пенсії. Кризу потрібно пережити і глянути на кар’єрну

драбину свіжим поглядом. Більшість працівників здатна з кризами

впоратися самостійно. Ті, хто цього зробити не може, повинні звер-

нутися до професіоналів, які допоможуть знайти вихід із ситуації,

що склалася.

Міжнародна рекрутингова компанія «Monster» встановила, що

76% службовців у всьому світі згодні на зниження зарплати, щоб

отримати роботу своєї мрії. Про це засвідчили результати тестуван-

ня 34 тисяч працівників у 19 країнах Америки і Європи.

Найменше цінували зарплату ірландці. У цій країні 84% опи-

туваних ладні були пожертвувати зарплатою заради улюбленої

роботи. Працівники у США, Швейцарії та Італії дещо відстали. Там

82% респондентів цінили задоволення роботою вище, ніж її оплату.

Працівники Німеччини, Франції та Угорщини відносно більше

полюбляли зарплату, ніж роботу. 34% французів та 27% німців

не готові були жертвувати зарплатою в ім’я роботи. 38% опитаних

угорців ставили зарплату вище, ніж роботу.

7.2.5. Кар’єра у кризові часи

Кар’єрний шлях може припадати на важкі часи. Кар’єрист

мусить вміти використовувати на свою користь всі негаразди. По-

між цих негараздів — масові звільнення під час економічних криз.

Якщо скорочення штатів прийшло і у вашу компанію чи ор-

ганізацію, то існує низки способів як від нього отримати користь.

Можна, зокрема, зазначити такі.

239

Кар’єра

1. Підхоплення естафети. Доцільно якомога швидше забра-

ти собі проекти, які залишилися від співробітників, що зазнали

звільнення. Найціннішою «спадщиною» звільнених є контакти

і клієнти. Слід докласти зусиль до того, щоб переналаштувати

на себе контакти і клієнтів. Клієнти, як правило, звикають мати

справу з певним менеджером і часто бувають незадоволені тим, що

їм доводиться мати справу з іншим менеджером. Взаємними зу-

силлями сторін такі переміни можна пережити досить комфортно.

2. Нові обов’язки. Фахівці радять не прохати надбавку у платні

чи посаду, яка звільнилася. Краще братися до виконання нових

обов’язків. Потім вже вести розмову про посаду і її назву та про

винагороду. Беручи на себе додаткові обов’язки у важкі для ком-

панії часи, працівник демонструє свою лояльність і вміння пра-

цювати у команді. Після того як на зміну кризі прийде зростання

і компанія буде брати на роботу нових співробітників, то у такого

працівника, цілком вірогідно, можуть з’явитися підлеглі.

3. Самобрендинг. У періоди криз зростає попит на універсаль-

них працівників, які здатні виконувати багато різних функцій,

поєднуючи у собі різні ролі. У важкі часи з’являється можливість

одержати нові знання та досвід. Правильно вчиняють ті працівни-

ки, які сприймають свої звільнення з роботи як паузу, що дозволяє

навчитися чомусь новому, змінити вид діяльності, розвинути нові

навички, розширити «портфель компетенцій» працівника. Будь-

які переміни відкривають нові можливості.

7.2.6. Відновлення кар’єрного просування

Трапляється, що найбільш мотивовані люди втрачають моти-

вацію. Це — та ситуація, коли, як кажуть, і дихати не хочеться

та руки опускаються. Хто ж має хоч клаптик надії, той діждеться

світла наприкінці тунелю. Поновити свій шлях до поставленої

мети можна, спираючись на своє позитивне мислення та віру у свої

сили і можливості. Зазначене допоможе вистояти у будь-якій жит-

тєвій ситуації.

Далі пропонується низка прийомів, які приведуть до успіху.

1. Одна мета. Якщо ви виявилися у глухому куті, то це, оче-

видно, сталося з огляду на те, що у вашому житті відбувалося за-

Розділ 7

240

надто багато подій, які забирали вашу енергію та руйнували моти-

вацію. Напевне у вас було занадто багато цілей і ви брали на себе

важкий тягар. Психологи у випадку цільового різноманіття реко-

мендують повністю сконцентруватися на якійсь одній цілі. Якщо

вона буде досягнута, то тоді можна буде переключитися на інші.

2. Натхнення. Його слід віднайти. Читайте книжки, журнали,

газети, блоги з історіями про успіх. Дивіться на людей, які вже до-

сягли того, що намагаєтеся досягти ви.

3. Мантра. Сформулюйте кількома словами вашу мету. Це

буде мати вигляд наказу-лозунга (мантра) — наприклад, «Щоденно

вчити англійську мову впродовж півгодини!». Мантра роздруко-

вується великим шрифтом і вивішується на такому місці, де її ви

завжди бачите.

4. Публічна обіцянка. Вона стимулює. Про свої плани можна

розповісти друзям, сім’ї, колегам. Про плани можна розповісти

і у своєму блозі. Періодично розповідайте про своє просування.

Самозвіт буде надихати на нові результати.

5. Постійна думка про мету. Вона буде швидше досягнута,

якщо про неї працівник думає постійно. Тому, хто думає про мету,

простіше змусити себе щось зробити для її досягнення. Можна

придумати і застосовувати механізм самонагадування про мету.

Наприклад, записати про це у діловому щоденнику, на листках

календаря тощо.

6. Група підтримки. Здавна відомо, що «один у полі — не воїн».

Свою групу підтримки слід шукати у реальному світі або в онлай-

новому світі. Або ж і там, і там.

7. Думка про вигоду. Якщо думати про труднощі, то можна за-

моритися від самих лише думок. Про труднощі думати не потрібно.

Такі думки сили забирають. Думки ж про вигоду додають сил.

8. Дотримання намірів. Ніколи на слід відступати. Якщо

мотивація зникла, то це не назавжди. Вона повернеться. Мотива-

ція — не вовк. Вовк може теж втекти, але він з лісу не повертається,

не дивлячись на добре харчування. Свободу він цінує вище.

Психологи радять зберігати вірність своїй меті. Під час падінь

можна дещо відступити, а під час злетів — надолужити прогаяне і

рухатися вперед до поставленої мети.

9. Накопичення удач. Його можна започаткувати з невели-

ких удач. Пам’ятайте, що вода — камінь точить. З кожним кро-

ком і кожною невеликою удачею людина відчуватиме себе краще.