Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

261

Кар’єра

Якщо захочеться ризикувати, то слід пам’ятати про правило

№ 1.

9. Вивчайте біографії та думки найбагатших людей.

10. Слід завжди мріяти. Завжди ж і вірити, що мрії збудуться.

Коли людина не мріє, то вона — покійник.

11. Допомагайте людям. Але не всім, а лише тим, кому самі

хочете допомогти. Не обов’язково, щоб ними були родичі і знайомі.

12. Говоріть іншим компліменти. Привід для них можна за-

вжди знайти. Це підвищує і вашу самооцінку.

13. Ведіть щоденний журнал ваших перемог. Пам’ятайте, що

поразки і образи пам’ятаються набагато довше.

14. Ніколи не здавайтеся. З ворогом потрібно битися до кінця,

без жалю до себе і ворога!

Звичка до інновацій не лише сприяє просуванню службовою

драбиною, але й забезпечує багатство. Інновації люблять не всіх

працівників, а лише тих, хто їх розуміє. Такі співробітники, впро-

ваджуючи інновації, досягають гарних результатів, а останні —

приносять гроші, гроші, гроші. Ці гроші течуть в компанію, у якій

працює співробітник — інноватор. Частиною одержаного грошо-

вого потоку компанія ділиться із співробітником. Нестандартне

мислення може стати джерелом грошових потоків.

Далі зазначимо низку порад щодо інновацій, про які писали

газети.

1. Інноватором може бути будь-хто. Інколи геніальні ідеї

спадають на мізки людям, що є далекими від відповідних сфер

діяльності. Коли у компанії не придушуватиметься свобода слова,

а навпаки, — заохочуватиметься, — то інновації підхоплять ті, хто

знає що це таке.

2. Розмова про інновацію. Привнесення у компанію інновацій

розпочинається з розмови. Предметом інновацій може бути й те,

що з першого погляду може здатися божевільним. Обговорювати

потрібно всі ідеї.

3. Внутрішньокорпоративна демократія. Якщо співробітники

компанії жорстко пов’язані ієрархією (субординацією), то не варто

очікувати доленосних інновацій. Інновація може перетворитися

у план дій лише під час відкритої і невимушеної розмови всіх тих,

хто нею зацікавився. Внітрішньокорпоративних дисидентів при-

душувати не слід, вони можуть виконувати роль конструктивної

опозиції. Слід пам’ятати слова прем’єр-міністра Великої Британії

Розділ 7

262

часів Другої світової війни У. Черчілля: «Демократія — кепська

річ, але нічого кращого людство не придумало».

4. Правильна організація співробітників. Англійський адмі-

рал Гораціо Нельсон (1768–1805) перед початком Трафальгарської

битви прапорами дав сигнал: «Кожна людина мусить робити свою

роботу». Англійці перемогли французів. У сфері інновацій кожен

мусить робити свою роботу. Співробітників слід організовувати

таким чином, щоб кожному дісталася саме та роль, на яку вони

найбільше підходять.

Відомо, що у сфері інновацій співробітники можуть викону-

вати ролі:

— творця (креативщика) інновацій, який її генерує;

— узгоджувальника, — того хто вміє, як кажуть, різні думки

привести до єдиного знаменника;

— аналітика, — того, хто вміє бачити в ідеї її «плюси» та «мі-

нуси»;

— планувальника, — того, хто знає як ідею втілити у життя,

тобто реалізувати її.

5. Усунення стереотипів. Вони заважають рухатися вперед і

ніби ланцюгом стримують компанію. Слід виявити, що саме у ком-

панії є стереотипами і докласти зусиль, щоб їх позбутися.

6. Інвентаризація ідей і ресурсів. Інновацією є не лише щось

радикально нове, але і грамотне використання наявних ресурсів.

Відомим є й положення про те, що нове — це добре забуте старе.

Перш ніж вкладати гроші у нові ідеї, слід провірити чи є можли-

вість реалізувати ідеї тими ресурсами і засобами, які вже є.

Насамкінець цього розділу мова піде про надомництво. Оскіль-

ки таке явище є, то не згадати про нього — негоже.

7.2.15. Надомництво

Надомна робота набирає популярності в Україні. Вона дозволяє

уникати пробок на дорогах, заздрісних поглядів колег, суворого

погляду начальника.

Хоч дійсно бос і не знаходиться у вашому будинку (квартирі) і

не заглядає до вашої роботи із-за вашої спини, все рівно працівни-

ки ніколи не працюють без босів. Блогери догоджають аудиторії,

263

Кар’єра

фрілансери — клієнтам, програмісти — кінцевим користувачам.

У надомників бос висить над головою як Дамоклів меч.

Здається, що надомники позбавлені потреби прогинатися перед

начальством, щоб просунутися по службі і, слава Богу, не спосте-

рігають як це роблять інші. Немає корпоративного духу і суборди-

нації. У реальній дійсності надомник позбавляється можливості

розвивати у собі ті якості, які виникають в атмосфері суперництва.

Надомник — це один у полі воїн. У надомника немає гарної коман-

ди з жартами, підтримкою, взаємодопомогою.

Надомник має бути організованим, зосередженим і мобільним.

Повинен мати бізнес-план, щоб жодні проблеми не застали знена-

цька.

Портал bishelp.ru сформулював 10 правил. Їх дотримання до-

поможе працювати вдома та не затрачати на це занадто багато часу.

1. Відокремте ваш робочий простір від того довкілля, що може

розслабляти. Може розслабляти диван (особливо коли на ньому

лежить молода дружина, особливо чужа). Встановіть чіткий графік

роботи. Так психологічно буде простіше входити у робочий ритм і

не опікуватися домашніми турботами.

Надомну роботу можна, зрозуміло, виконувати за так званим

«гнучким графіком». Фахівці все ж таки радять балансувати ро-

бочий час та час, який відводиться на відпочинок, сімейним кон-

тактам та іншим заходам.

2. Дотримуйтеся домашнього дрес-коду. Не одягайте піжами та

халати. Слід одягтися, вмитися, поснідати, а вже потім приступи-

ти до роботи. То лише здається, що в піжамі, халаті та човганцях

зручно працювати. Насправді ж продуктивність праці залежить

від того, як людина одягнута.

3. Зачиніть двері до кімнати, у якій працюєте. Навіть не повніс-

тю зачинені двері ніби запрошують близьких зайти і почесати язик.

4. Наведіть порядок на робочому столі. Порядок на столі допо-

магає підтримувати порядок і у голові та підвищувати ефективність

роботи.

5. Відключіть телефон, ICQ та увідомлення про нові поштові

повідомлення. Якщо робота не пов’язана з Інтернетом, то краще

виключити і його.

6. Через кожну годину слід робити 15-хвилинну перерву. Це

значно підвищує якість роботи.

Розділ 7

264

7. Вмійте вчасно зупинитися. Якщо запланована частина робо-

ти вже виконана, не варто сидіти на робочому місці. Це негативно

позначиться на роботі, якби ви вирішили її продовжити. Далися б

ознаки — стомленість.

8. Якщо більша частина робочого часу проходить за моніто-

ром, то того дня слід випити щонайменше 2 л води. Довге сидіння

за комп’ютером призводить до зневоднювання організму.

9. Працювати і одночасно слухати музику можна лише у тому

випадку, якщо вона ненав’язлива і слугує лише фоном, який під-

німає настрій.

10. Обсяг роботи слід розподілити правильно впродовж робо-

чого тижня. Це допоможе уникнути авралів, обмежить кількість

робочих годин, залишаючи більше вільного часу.

Надомна робота має приносити не лише гроші, а й задоволення.

Якось молодий письменник запитав у директора видавництва

чи є надія, що книга цього письменника буде опублікована. Отри-

мав відповідь: «Всі люди смертні. І я теж — не вічний.»

265

Взаємини у колективі

РОЗДІЛ 8

ВЗАЄМИНИ

У КОЛЕКТИВІ

8.1. Становлення

взаємин

8.1.1. Правила і поради

Оскільки значна частина

життя людини проходить на ро-

боті, то й зрозуміло, що атмосфе-

ра довкола її робочого місця ві-

діграє неабияку роль. Сховатися

від світу у діжці вдалося лише

філософу Діогену.

Дослідники університету

Міссурі-Колумбія (США) вста-

новили, що сміх і жарти на ро-

боті покращують пізнавальні

навички, емоційний стан та

продуктивність працівників.

Дослідники також виявили,

що гумор допомагає конкурен-

тоспроможному веденню бізнесу

і підтриманню гармонійної пси-

хологічної атмосфери.

Британська фірма «Office

Angels» виконала у 2008 році

опитування, що стосувалося

електронної пошти. Виявило-

ся, що офісних працівників

Розділ 8

266

втомлювало написання й одержання електронних листів у меж-

ах колективу і вони віддавали перевагу живому спілкуванню. З

огляду на відсутність прямого контакту погіршуються взаємини з

клієнтами й колегами. Проблеми розв’язувалися, коли один день

на тиждень відводився на живе спілкування.

Канадські вчені з Університету провінції Альберта, які впро-

довж кількох років спостерігали за діяльністю низки закладів,

дійшли висновку, — щоб на 60% знизити прогули і на 75% під-

вищити продуктивність, слід на роботі підтримувати дружню і

морально сприятливу атмосферу. У гарній службовій атмосфері

у працівників також різко зростають задоволення від роботи та

працездатність.

Згідно з даними онлайнового опитування, яке весною 2008 року

виконав один із сайтів, що опікуються працевлаштуванням, нео-

хайні та грубі колеги змушують працівників звільнятися з робо-

ти. Двома головними причинами звільнення з роботи респонденти

називали недотримання колегами особистої гігієни та грубість з

їх боку. Огиду викликали крик, кражі, неохайні письмові столи,

лайки та звички, що подразнюють інших. Наприклад, клацання

шариковою ручкою.

Поміж тих, хто звільнявся, кожен третій скаржився керівни-

цтву на поведінку своїх колег, але такі скарги начальство ігнору-

вало.

Весною 2008 р. одна соціологічна компанія виконала опитуван-

ня поміж менеджерів середньої ланки. Вони відповіли, що атмос-

фера у компанії є основним чинником, який штовхає працівників

шукати собі нові робочі місця. Матеріальні міркування (зарплата)

були на другому місці.

Під атмосферою у компанії розумівся налаштований навколо

роботи побут.

Один з висновків дослідження — правильно вчиняють ті робо-

тодавці, які дозволяють своїм працівникам займатися на робочому

місці розв’язанням своїх проблем. Чим менше співробітник думає

про побут, тим повніше він віддається роботі, а з огляду на це зна-

чно скорочуються втрати робочого часу.

Гумористи стверджують, що найреспектабельніша компанія

нічим не відрізняється від зоопарку. Поміж співробітників ком-

панії завжди є осли, козли та косолапі ведмеді. З усіма ними спів-

267

Взаємини у колективі

робітнику доводиться працювати. Необхідно знаходити належний

баланс між своїми бажаннями та вимогами пристойності.

1. Гострі зуби. Милих людей люблять всі. Дехто це робить

щиро, а дехто — удавано. На милих людей зручно списувати всі

помилки, промахи і недоробки. Щоб цього не трапилося, слід себе

захищати від зазіхань оточуючих. Себе захищати потрібно достат-

ньо рішуче, але не агресивно. Вказівка товариша Сталіна про те, що

ворога слід бити на його ж території тут недоречна. Швидше за все

ворога потрібно бити, якщо він вторгнувся на вашу територію.

2. Маскування нори. Слід завжди робити вигляд, що вам

не до байдикування, хоч насправді така можливість існуватиме.

Робоче місце завжди має створювати враження, що роботи — нероз-

початий край. Автор цієї книжки знав одного колегу, який після

захисту кандидатської дисертації втратив інтерес до науки і нічого

більше не робив. Все ж таки на своєму столі тримав розгорнуту

книгу, щоб створити враження плідної роботи. Колеги це поміти-

ли. Заламали книжку так, що вона відкривалася завжди на одній

і тій же сторінці. «Показуха» ще довго тривала.

3. Подолання розпорошеності. Рекомендується створювати

у компанії якнайширше коло знайомств. Завдяки чому такий спів-

робітник найраніше дізнаватиметься про важливі новини, користу-

ватиметься у компанії популярністю і створюватиме підстави для

свого подальшого кар’єрного просування.

4. Чепуріння. Зовнішність відіграє важливу роль кар’єрному

зростанню. Підтягнутий, привабливий, зі смаком одягнутий спів-

робітник в очах оточуючих має значні переваги над стомленим

працівником, одягнутим як заманеться.

5. Простір. Кажуть, що коли всі співробітники знаходяться

у постійній взаємодії і легко підмінюють один одного, то це йде

на користь компанії, але не на користь співробітникам. Гумористи

твердять, що колективна праця не прикрашає життя людини. Це

життя прикрашає відчуття унікальності. Слід робити все від вас за-

лежне, щоб ви були справді незамінним, принаймні, на невеличкій

ділянці роботи.

Далі — стисло про те, як не зганьбитися в очах колективу. Пси-

хологи кажуть, що страх зганьбитися є притаманним кожній лю-

дині. У більшості випадків багато людей схиляються до так званої

«обхідної тактики». Це означає, що вони намагаються уникнути си-

туацій, за яких вони могли б почувати себе дискомфортно. Якщо ж

Розділ 8

268

постійно дотримуватись такої тактики, то можна прогавити масу

можливостей для свого зростання.

Зрозуміло, що кожна людина має свій аршин для виміру своєї

ганьби. У абсолютно однакових незручних ситуаціях різні люди

поводяться по-різному. Дехто аж згорає від сорому. Інша людина

до халепи, у яку вона потрапила, ставиться спокійно, ніби нічого

й не трапилося.

Зазначимо кілька прийомів, що стосуються того, як не дати

ганьбі прилипнути до душі людини.

1. Гумор. Психологи рекомендують у тих випадках, коли люди-

на потрапляє у халепу, покликати на допомогу свою ж дотепність.

Гострий розум — найкращий помічник. Той, хто вміє посміятися

над собою, тим більше разом з іншими, не буде відчувати ганьби.

Звичайне відчуття гумору може виручити людину за будь-якої

халепи. Гумор піднімає настрій і звільняє від ніяковості за най-

складніших ситуацій. Та людина, яка сміється разом з іншими,

відсторонюється від ганьби і згодом згадує зі сміхом ту ситуацію,

у яку вона потрапила.

2. Зізнання. Якщо на людину тисне страх припуститися якоїсь

помилки чи недоречності, то слід негайно ж про це сказати ото-

чуючим. Такий прийом розряджає обстановку. Оточуючі стають

більш схильно налаштованими. Страх, якщо й повністю не зникає,

то значно зменшується. У результаті виступ з лекцією перед вели-

кою аудиторією чи інший захід відбувається, якщо й не блискуче,

то цілком пристойно.

3. Вибачення. Якщо людина ненароком наступила комусь

на улюблений мозоль, то найдоречніше їй за такої ситуації негай-

но і щиро вибачитися. Щирість очищає совість.

4. Ігнорування халепи. Трапляється низка ситуацій, на які

просто не варто звертати увагу оточуючих. Наприклад, людина

щось бовкнула неоднозначне. Різні люди по-різному можуть те тлу-

мачити. Найкращий вихід — продовжувати говорити ніби нічого

й не трапилося. У подальших словах можна акуратно виправити

промах.

Далі розмова піде про правила впливу на людей.

Існує чимало способів змусити когось зробити те, що вам по-

трібно. Можна з цією метою здійняти лемент. Можна вдатися до за-

лякування. Можна бути милим. Можна вдатись до вмовлянь. Ка-

269

Взаємини у колективі

жуть, що сила не є найкращим способом переконання. Відомо ж з

прислів’я: «Силоміць милим не будеш».

Вміння переконати людей виконати не лише ваші розпоря-

дження, а й прохання — це справжнє мистецтво.

Способи впливу однієї людини на іншу вже давно цікавлять

психологів і соціологів. Друга світова війна рішуче стимулювала

зростання інтересу до цієї проблеми. Ця проблематика тоді була

дуже важливою для використання її результатів з метою пропа-

ганди серед військ противника та ведення психологічної війни.

Чинники впливу однієї людини на іншу, зрозуміло ж, можна

використовувати і з мирними цілями. Наприклад, відволікатися

від своєї роботи і допомогти вам.

Далі мова піде про те, як змусити колег зробити те, що вам

потрібно.

1. Позитивний нетворкинг. Поняття означає, що потрібно

інвестувати в інших, щоб у разі виникнення потреби можна було

покластися на почуття вдячності. Практика свідчить, що люди за-

звичай готові допомагати тим, хто раніше допоміг таким людям.

Способом: «ти — мені, я — тобі» не можна зловживати в тому плані,

що занадто часте нагадування про борги може викликати негатив.

2. Спільний знаменник. Допомогу швидше нададуть колеги, з

якими у вас є щось спільне. Завжди простіше домовитись з тими,

з ким у вас склалися гарні особисті взаємини.

3. Авторитет. Набагато простіше переконати людину вико-

нати ваше прохання, якщо така людина вважатиме вас експертом

у своїй галузі. Якщо та людина у цьому не переконана, то слід по-

прохати когось відрекомендувати вас їй у вигідному для вас світлі

і забезпечити таким чином досягнення вашої мети. Авторитет екс-

перта слід постійно підтримувати. Він автоматично не зберігається.

Якщо авторитету не приділяти уваги, то його можна і втратити.

Вже нині далекого 1955 року у Техасі влаштували експери-

мент. Вулицю на червоне світло світлофору переходив джентльмен,

одягнутий у діловий костюм, краватку, золоті запонки. Кількість

пішоходів, що йшли слідом за таким авторитетом зростала більш

ніж втричі, порівняно з ситуацією, коли авторитета не було.

4. Симпатія. Простіше від людей одержати на щось згоду,

якщо ви їм подобаєтеся. Робота у компанії чи в організації перед-

бачає певний рівень дисципліни. Проханнями зловживати не мож-

на. Про створення позитивної атмосфери і гарну репутацію думати

Розділ 8

270

варто, але щоб це не зашкодило злагодженій діяльності, яка спря-

мована на досягнення цілей компанії.

Психолог Олег Жиглов сформулював чотири правила поведін-

ки з метою сподобатися співробітнику.

1. Частіше посміхайтеся.

2. Вмійте уважно слухати людину і намагайтеся зрушити її

до розмови про неї саму.

3. Слід якомога швидше знайти у розмові тему, яка для спів-

розмовника є близькою і цікавою.

4. З першої миті намагайтеся проникнути в душу людини, а це

можливо тоді, коли у вас до неї є інтерес.

Насамкінець цієї рубрики мова піде про пильність. Здавна було

відомо, що стіни мають вуха і все чують. Для того, щоб почути, про

що говорять за стіною, достатньо до стіни притулити чашку, до дна

якої приставляє вухо підслуховувач. Нині інформацію можна ви-

відати і за допомогою комп’ютера.

Американська компанія «Cyber-Ark», що працює у сфері

комп’ютерної безпеки, провела дослідження. Виявилося, що ко-

жен третій співробітник ІТ-відділу у всьому світі використовує

адміністративні паролі для одержання доступу до інформації про

зарплату своїх колег, їх особисте електронне спілкування та про-

токоли секретних нарад.

33 відсотки опитаних співробітників ІТ-відділів з різних кра-

їн зізналися, що використовували адміністративні паролі для та-

ємного ознайомлення з особистим листуванням своїх колег. 47%

опитаних зізналися, що із задоволенням проглядають звіти про

документи, що не стосуються їх посадових обов’язків.

Ця компанія стверджувала, що привілейовані паролі зміню-

ються значно рідше, ніж паролі користувачів. Це дає можливість

одержання доступу до конфіденційної інформації співробітниками

ІТ-відділів, навіть, після їх звільнення зі служби.

Нині сім з десяти компаній у світі покладаються на незахищені

методи обміну секретною інформацією. 35 відсотків використо-

вують для цього електронну пошту, ще 35% залучають кур’єрів,

а 4% — надсилають її звичайною поштою.

Психолог з Гарвардської школи бізнесу Робін Ебрахамс дійшла

висновку, що використовування електронної пошти, текстових

повідомлень та плеєрів iPod призводить до поширення глобальної

«епідемії сором’язливості ». Раніше лише 40% людей зізнавалися,