
Розділ 8
286
Психологи кажуть, що корпоративне середовище є дуже агре-
сивним. У ньому між людьми зосереджено багато негативних емо-
цій. Це добре, що вона виплескується у формі лайки.
Якщо ж в офісі встановлено жорсткі рамки, нецензурну лай-
ку заборонено, — то працівнику від цього кепсько. Повернувшись
додому, він випускає «пар» на своїх близьких. Якщо і такої мож-
ливості у людини немає, то негатив він заганяє до себе всередину.
Лаятись на роботі корисно. Постає питання — які вислови при
цьому можна використовувати.
Люди вже давно навчилися заміняти матюки іншими словами.
Вимовляючи ці замінники, всі розуміють, що ж насправді мається
на увазі. Це як у Маяковського: «Мы говорим Ленин, — подразу-
меваем партия!».
До речі, є дуже поширеною думка про те, що матюки нам при-
несло нашестя монголо-татар. Автор цих рядків знавцем у сфе-
рі матюків себе не вважає, хоч їх знає, але радить глянути в 11-й
том «Песни южных славян» 200-томної «Библиотеки всемирной
литературы».
Ці пісні створено на багато століть раніше, ніж у Європі
з’явилися монголо-татарські завойовники. Отже, нічого кивати
на монголо-татар, коли у самих пика крива.
Часто наші матюкливі слова замінюють англійськими еквіва-
лентами і вони сприймаються зовсім не з таким викликом як це
трапилось б із звичним їх звучанням.
Ніяке вітчизняне вухо не обурять англійські слова «fuck»
(фак), «fucking» (факинг), «fucker» (факер), «fuck-off» (фак офф).
Зазначене дуже смачно звучало б українською мовою. Вуха стали б
червоними. Англійською ж це звучить досить пристойно.
Виявилося, що на роботі найбільше за все лаються фахівці
творчих професій та бухгалтери. Кажуть, що у багатьох випадках
лише з допомогою нецензурної лексики можна пояснити колегам
своє бачення того чи іншого предмета, ситуації чи явища. Сучасні
жінки не лише не соромляться матюків, а й самі активно викорис-
товують ненормативну лексику. Автор цих рядків мав можливість
успішно пересвідчитися у цьому на прикладі своїх першої тещі та
другої дружини. З ностальгією згадує часи дитинства, коли непись-
менна, але релігійна бабуся по материній лінії, за гріх вважала
сказати слово «чорт» і промовляла: «Той, що у болоті сидить».