Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

301

Гендер

Недоречним в офісі є декольте до талії. Якось під час танців

одна дама притиснулась до партнера і запитує:

– Чи не занадто глибоким є моє декольте?

Той глянув на неї та й запитує у відповідь:

– А хіба у Вас на грудях росте волосся?

– Звичайно, ж ні!

– Е, тоді декольте у Вас занадто глибоке.

Одежа жінки-працівниці повинна бути модною, але без край-

нощів.

Офісна одежа має бути чистою і акуратною. Про пожмакані

сукні, плями, поламані «блискавки» та інші дефекти одягу слід

забути.

Той, хто працює з людьми, зобов’язаний створювати гарне вра-

ження. Кожна працівниця має ставитися до себе як до візитівки

тієї фірми чи організації, де вона працює.

Слід приділяти увагу не лише одежі, але й взуттю. Якщо лю-

дина любить чисті черевики, то вона, швидше за все, є акуратною і

в інших аспектах. До речі, один джентльмен якось зазначав: «Якщо

ви прокинулися вранці у ліжку без черевиків — не дивуйтеся. Зна-

чить ви вчора ввечері були тверезим». До сказаного, автор цих ряд-

ків рекомендує не спати взутим у ліжку, навіть, коли черевики

були ідеально чистими.

Одежа повинна відповідати тому місцю, де людина працює.

Якщо на роботі дотримуються вільного стилю одежі, то слід ви-

бирати свою золоту середину.

На думку фахівців, визначальним в одежі є кольорова гама.

Агресивне розфарбування викликає стомленість, подразнення, без-

причинну злість. Агресивним розфарбуванням одягу є таке, що

складається з дрібних клітин, зиґзаґів та інших малюнків від чого

в очах рябіє. Для ділової одежі рекомендується синій колір. Він

асоціюється з чимось авторитетним і надійним. Є сприятливими і

спокійні зелені відтінки. Вони діють заспокійливо, налаштовують

на доброзичливість.

Нейтральними кольорами вважаються сірий і білий. Вони є

вдалими для робочої обстановки. Бежевий колір вважається таким,

що запобігає конфліктам та викликає гарне ставлення.

Жінці-працівниці слід завжди працювати над собою, само-

вдосконалюватися, намагатися виконувати належним чином свої

трудові обов’язки. Хто цього не хоче робити — для тих в Києві є

Розділ 9

302

Окружна дорога, а функції, які виконують там жінки, — знахо-

дяться поза сферою цієї книжки.

Далі мова піде про роботу жінок у чоловічому колективі. Дехто

з жінок про це мріє, забуваючи, що ще стародавні греки казали:

«Боги карають нас здійсненням наших мрій». Практика свідчить

про те, що у чоловічому колективі жінка не сприймається як якась

слабка істота. Чоловіки дивляться на неї, як на колегу і не закри-

вають очі на службові недоліки представниці кращої половини

людства.

Жінці-працівниці доцільно якнайкраще адаптуватися до чо-

ловічого колективу і боротися за професійні досягнення нарівні з

чоловіками. Жінка у чоловічому колективі — це не слабка ланка.

Вона — рівноправний гравець. Професіоналів поважають, а то — й

бояться. Найзліший чоловічий колектив шануватиме висококва-

ліфікованого фахівця будь-якої статі.

Не забуваючи про свої стратегічні кар’єрні плани, слід

пам’ятати і про суворі правила гри.

Жінка у чоловічому колективі буде завжди викликати ува-

гу. Дехто з жінок вважає, що красиві сукні, вишукані прикра-

си, модний макіяж негайно ж викличуть захоплення, а від нього

до кар’єрного злету відділятиме лише крок. Це — далеко від істини.

Оскільки чоловічий колектив завантажений роботою, то у нього

не буде часу звернути увагу на те, чим від вас пахне. На це звертав

увагу лише письменник Костянтин Паустовський, який писав: «В

комнате пахло молодой женщиной». Зрозуміло, що то був не запах

парфум.

Жінці-працівниці (та й не лише працівниці) не завадить зна-

ти, що у чоловіків психіка побудована так, що вони не помічають

дрібниць.

Зовнішній вигляд жінки має бути бездоганним, але без ви-

клику. Поміж психологів є й такі, хто радить, щоб у жіночій оде-

жі була присутня яка-небудь деталь чоловічого одягу. Зазначене

не обов’язково має на увазі штани. Може бути жилет, піджак або

нашийна хустка, яка імітує краватку.

Не відповідає дійсності думка про те, що після проведеної «стрі-

лянини» очицями у жінок зникають всі проблеми. Оволодіти сер-

цями чоловіків фірмового колективу є таким складним процесом,

як і серцями монахів з Афонського монастиря у Греції. Чоловіків,

насамперед, цікавить настільки жінка-працівниця буде корисною

303

Гендер

у роботі. А потім вже його увагу викликає решта козирів жінки-

працівниці.

Психологи радять жінкам не стріляти очицями, а опікуватися

професійним зростанням.

Насамкінець цієї рубрики розповімо про п’ять великих та п’ять

малих речей, які має сучасна ділова жінка. Почнемо з малих:

П’ять малих речей:

1. Дамська сумочка. Це — така штука, куди кладуть ключі,

гаманець та помаду. Для бізнес-леді цієї сумочки замало, адже там

не вміщується папка з документами, пакет молока, батон тощо.

Сучасні ділові жінки екіпіруються зручними великими сумками

(торбами).

2. Ділова жінка вдома у своїй шафі має сукню, яка є малою

за розміром, але яка слугує їй еталоном ваги, яку вона хотіла б мати.

3. Автомобіль. Ділові жінки віддають перевагу малим і пруд-

ким автомобілям. Щоправда, є й такі жінки, які люблять великі

автомобілі. Автор цих рядків якось запитав американку для чого їй

знадобився великий автомобіль? Вона відповіла: «The bigger — the

safer», що у перекладі означає: «Чим більший, тим безпечніший».

Преса вже повідомляла, що деякі диваки-чоловіки обзаводили-

ся бронетранспортерами. Жінки бронетранспортерами поки що

не керували.

4. Розмір ноги. Чим вона менша, — тим краща. Взагалі ж жіно-

ча нога є дуже небезпечним органом тіла. Один джентльмен якось

розповідав, що жінка поскаржилася йому на те, що у неї на нозі

травма. Джентльмен почав розглядати ногу. Зрозуміло, нічого там

не виявив, але… було вже пізно.

5. Порція. В меню у ресторанах можна побачити «дорослі» та

«дитячі» порції. «Жіночих» порцій не буває. Жінки віддають пере-

вагу дитячим порціям.

П’ятьма великими речами вважаються такі:

1. Шпильки. Сприймаються показником безтурботності жит-

тя жінки. Чим вищі підбори, — тим безтурботнішим є життя їх

власниці.

2. Туалети. Черги до жіночих туалетів є завжди більшими, ніж

до чоловічих. До останніх їх взагалі може не бути.

3. Парфуми — тестер. Маленькі тестери не підходять для того,

щоб зрозуміти, чи є доречними ті чи інші парфуми — як пасує їх

аромат з тонами одежі та відповідає часу доби.

Розділ 9

304

4. Дзеркало. Має бути у квартирі чи будинку дзеркало завбіль-

шки з людський зріст. Без великого дзеркала жінці жити важко.

Очевидно, окрім великого дзеркала, жінка не обходиться без кіль-

кох люстерець. Один джентльмен колись зазначав, що найбільший

дискомфорт дамі створює відсутність дзеркала у крамниці, де про-

даються жіночі шляпки.

5. Кохання. Чим кохання є більшим, тим жінка є щасливі-

шою. Щоправда, донині не створено приладів, які б вимірювали

та\чи співставляли величину кохання і обсяг щастя. Не слід за-

бувати й те, що американський письменник Марк Твен, коли його

журналіст запитав про те чим перше кохання відрізняється від

останнього, зазначив: «Тим, що перше кохання здається останнім,

а останнє — першим». Яке б не було великим кохання, воно для

жінки — замале.

9.2. Шлюб

9.2.1. Одруження

У багатьох неодружених ділових людей на особисте життя

залишається мало часу і енергії, бо забагато того й іншого заби-

рає робота. Рано чи пізно, а одружуватися потрібно. Тут слід, хоч

на хвильку, забути російське прислів’я про те, що «Хорошее дело —

браком не назовут». Основна маса людей все ж таки вступає у сі-

мейно-шлюбні відносини.

У західних країнах, беручи до уваги стрімкий темп життя,

перевантажений графік роботи та суворі корпоративні правила,

які не заохочують особисте спілкування на роботі, самостійний

пошук супутника (чи супутниці) життя стає неможливим. З при-

цілом на таких людей працюють спеціалізовані фірми. За формою

вони нагадують агентства знайомств. Навіть за радянських часів

були окремі такі паростки. В одній з газет тоді писалося: «У нашому

місті успішно діє служба знайомств. Завдяки їй двадцять дружин

вже втратили своїх чоловіків». Як зрозумів читач, щойно сказане

є анекдотом.

У західних країнах згадані спеціалізовані фірми за своєю сут-

ністю є кадровими агентствами. Вони виконують функції попере-

305

Гендер

днього відбору кандидатів на роль партнера в особистому житті

ділової людини. До послуг агентств звертаються як чоловіки, так і

жінки. Послуги фірм — досить дорогі. Станом на початок 2008 року

англійська фірма «The Country Register» брала, як перший внесок

за півторарічне обслуговування, 10 тис. фунтів стерлінгів (це при-

близно 19 тис. доларів).

Після укладення договору до клієнта прибувають працівники

фірми. Бесіда відбувається у домашній обстановці. Триває щонай-

менше півдня. З бесіди фахівці дізнаються про його звички, ритм

і спосіб життя, вислуховують його побажання. Складається розпо-

відь про клієнта, яка потім використовується для оприлюднення

відповідного оголошення. Фахівці виконують також пошук у плат-

них базах тих, хто хотів би одружитися.

З-поміж тих, хто відгукнувся, агентство вибирає низку кан-

дидатів. З ними фахівці цього агентства влаштовують особисті зу-

стрічі. Намагаються з’ясувати настільки вони можуть влаштувати

їх клієнта. До фінального туру допускаються найперспективніші.

З ними й відбуваються побачення клієнта. Клієнт економить свій

час і уникає багатьох неприємностей.

Спеціалісти налаштовують своїх підлеглих на позитивний лад.

Клієнти очікують зустріти партнера (партнершу), який (яка) по-

вністю б відповідала його уподобанню. Зрозуміло, що це трапля-

ється не завжди.

Послуги таких спеціалізованих компаній користуються попу-

лярністю. Агентства працюють не лише з вітчизняними клієнтами,

а й з клієнтами із зарубіжних країн.

Особистий досвід автора свідчить, що одружуватися навман-

ня — дуже ризикова справа. Безплатне знайомство призводить

до великих втрат у подальшому сімейному житті та тоді, коли воно

розпадається. У пісні радянських часів співалося: «Это серьёзное

дело нельзя поручать никому!». Життя внесло корективи — можна

і потрібно. Служби знайомств — потрібні і ефективні.

9.2.2. Вагітність

Переходимо до питання про вагітність. Мабуть, ще довгий час

люди з’являтимуться природним способом. З точки зору адміні-

страції найкраще було б, якби жінки народжували дітей після ви-

Розділ 9

306

ходу на пенсію. Природа з цього питання має іншу точку зору.

Жінки народжують дітей у тому віці, коли потрібно працювати,

працювати і ще раз працювати.

Вагітна жінка працює з огляду на низку чинників. Декому з

жінок не хочеться переривати кар’єру, що вдало розпочалася та йти

з роботи у гарній стабільній компанії. До того ж робоче місце може

знаходитися неподалік домівки, чи у такому місці, до якого зручно

добиратися. Деякі з вагітних жінок продовжують працювати, від-

гукнувшись на заклики начальства попрацювати якомога довше,

оскільки їм немає гідної заміни. Третя група вагітних жінок про-

довжує працювати, оскільки немає інших джерел доходів.

Необхідність для вагітної жінки працювати під час вагітності

створює певні складнощі як для неї, так й колег, які працюють з

нею.

Працюючим вагітним жінкам доводиться нелегко. Жінки під

час вагітності мають проблеми зі здоров’ям, яких не мали раніше.

Небагато вагітних жінок може похвалитися тим, що вагітність

для них пройшла непомітно.

Основними проблемами зі здоров’ям вагітних жінок є наступні.

Вагітним стає дедалі важче добиратися до роботи. Їх може зака-

чувати у транспорті. Доводиться виходити з транспортних засобів

з огляду на те, що стало зле. Потім чекати на прибуття наступно-

го тролейбуса, автобуса тощо. Особливо важко переносять вагітні

маршрутки. Це, можливо, з огляду на трясіння, спричинене якістю

наших доріг.

Більшість вагітних жінок негативно переносять сигаретний

дим. Є поміж вагітних і такі, що продовжують самі палити. Для

того, щоб вагітній стало зле, їй достатньо і того запаху, який при-

носить із собою курець, повертаючись на робоче місце з кімнати

для паління.

Вагітним важко довго перебувати у сидячому стані. Під час

сидіння людини все навантаження її тіла переміщується на хребет.

У вагітних маса тіла збільшена. Від довгого сидіння дуже болить

спина. Роботу з комп’ютером багато лікарів вважають шкідливою

для майбутньої дитини.

Працюючій вагітній жінці складно слідкувати за правильністю

свого харчування.

Вагітна жінка відчуває погіршення свого стану здоров’я на ран-

ніх стадіях вагітності. Її організм починає перелаштовуватися. Про

307

Гендер

свою вагітність вона знає, але про неї ж не знають оточуючі. Озна-

ки співчуття навколишні люди починають проявляти тоді, коли

вагітність стає очевидною. Слід було б це робити раніше. Можливо,

не так рано, як у наступному анекдоті:

Сидить у вагоні метро старенький, щуплий професор і щось

читає. На наступній станції до вагону входить молодик з дівчи-

ною. Стали біля професора. За хвильку молодик грубо звертається

до професора:

— Уступите беременной женщине место!

Професор похапцем став протирати лінзи окулярів та й каже:

— Ах, извините, я не увидел.

На що молодик прореагував.

Ты что, старый козёл, хотел, чтобы через пятнадцать минут

уже и видно было?!

Колись жінки народжували, навіть, у полі. Ті, хто скептично

ставляться до такого родильного місця, вказують на різницю між

в’язанням снопів на чистому повітрі у полі та несприятливою ат-

мосферою у метро під час пік.

Фахівці дають жінкам такі поради:

За наявності можливості домовтесь з начальством про реаль-

ний обсяг очікуваної від вас роботи впродовж дня, який завдяки

старанності виконаєте швидше. У такому випадку на роботу при-

буватимете пізніше, а йтимете — раніше.

Впродовж робочого дня підшукуйте приводи для того, щоб про-

йтися. Якщо є можливість, то слід кілька разів виходити надвір,

щоб подихати свіжим повітрям.

Якщо транспорт створює проблеми зі здоров’ям, то слід під-

шукати роботу неподалік домівки. Це — не просто. Правді слід

дивитися у вічі. Робота не любить майбутніх мам. Така нелюбов

існує не лише на вітчизняному просторі, але і за кордоном. Ком-

панія ELAS виконала соціологічне дослідження. У ньому взяли

участь 1,1 тис. керівників британських фірм. Три чверті опитаних

заявили, що не взяли б на роботу нову працівницю, якби знали,

що вона збирається завагітніти впродовж 6 місяців після початку

роботи у фірмі.

52 відсотки опитаних допускали можливість прийому на робо-

ту вже вагітної співробітниці. Впевнено надав би роботу вагітній

один керівник з двадцяти.

Розділ 9

308

Вагітна співробітниця може дорого коштувати фірмі. Судовий

позов може виявитися ще дорожчим.

Якщо фірма чи організація зацікавлена у тому, щоб вагітна

жінка якомога пізніше йшла у декретну відпустку, то такій пра-

цівниці слід створити її окремий робочий графік.

Не слід виключати і можливість надомної роботи. Є низка про-

фесій, що ними володіють вагітні жінки, які гостро не вимагають

постійної присутності в офісі.

В Україні відповідно до ст. 179 Кодексу Законів про працю

тривалість декретної відпустки складає 126 днів. З них 70 днів при-

падає на період до родів і 56 — опісля. Право на відпустку жінка

отримує, коли подає бухгалтерії свого підприємства лікарняний

листок, що підтверджує її вагітність.

Якщо вагітна жінка належить до 1–4 категорії постраждалих

від Чорнобильської катастрофи, то тривалість її декретної відпуст-

ки складає 180 календарних днів — 90 днів до родів та 90 — після.

Якщо роди відбуваються з ускладненням, чи жінка народила

більше ніж одну дитину, то відпустка продовжується ще на 16 днів.

Декретні сплачуються на підприємстві. Для цього жінка має пра-

цювати там за трудовим договором і бути застрахованою у Фонді

соціального страхування.

Сума допомоги за вагітністю і родами розраховуються так же,

як і виплати за лікарняним листком. Середню зарплату працівни-

ці множать на кількість робочих днів, що припадають на період її

декретної відпустки. Сума декретних не залежить від трудового

стажу (при оформленні звичайного лікарняного трудовий стаж

враховують). Декретні сплачуються у 100-відсотковому розмірі.

Платять за стільки робочих днів декретної відпустки, скільки ви-

пливатиме з лікарняного листка за вагітністю і родами.

9.2.3. Молода мама

Мами, що народили одну дитину, отримували в 2009 році від

держави одноразову допомогу на суму 12240 грн. Згодом — зрос-

тала.

Для отримання цих грошей Фонду соцзабезпечення подають

три документи:

• заяву про призначення допомоги;

309

Гендер

• копію свідоцтва про народження дитини;

• довідку із ЗАГСу (якщо жінка є заміжньою).

Одноразова допомога сплачується не відразу у повному обсязі.

Спочатку сплачувалися 4800 грн. Потім щомісячно впродовж року

сплачувалися по 620 грн.

Після закінчення декретної відпустки можна не виходити

на роботу до досягнення дитиною трьох років. У цьому разі під-

приємство щомісячно сплачувало допомогу у розмірі 90 грн. (неза-

страхованим особам) та 122,32 грн. — застрахованим.

Тривалість декретної відпустки в Україні є довшою, ніж в еко-

номічно розвинених країнах. У них — порядок суворіший — або

працюєш, або домогосподарка.

Де краще, — у нас чи на Заході, — знову ж таки відомо лише

Богу.

Питання про те, що робити після декретної відпустки, є дуже

індивідуальним і немає готового рецепту на всі випадки життя.

Кожна мама має вибрати — чи бути вдома, чи повертатися на ро-

боче місце. І в одному, і в іншому випадку слід зберегти душевну

рівновагу.

Вийшовши на роботу, слід завжди бути на зв’язку з домом. Ба-

буся, чи няня, повинні завжди мати можливість дотелефонуватися

на мобільний чи офісний телефон. Зв’язок має бути бездоганним.

Слід обмежити до мінімуму дзвінки за вашим домашнім теле-

фоном у службових справах.

Свій побут необхідно чітко організувати. Чоловік та\чи інші

члени сім’ї мають взяти на себе максимальну частку турбот. Стра-

ви потрібно готувати такі, які не забирають багато часу, але які

влаштовують всіх.

Бажано у розкладі домашніх справ передбачати перерви і час

для розв’язання нагальних справ (наприклад, відвідин дитячої

поліклініки).

Насолоджуйтесь спілкуванням зі своїм дитям. Пам’ятайте, що

це не буде тривати вічно. Доки мале дитя, — доки молоді і ви, бо

«… молодість не вернеться, не вернеться вона».

Не намагайтесь завжди і скрізь бути найкращою, — і дома, і

на роботі. Слід навчитися розраховувати посильні навантаження.

Не слід порівнювати себе з іншими жінками, бо «… у кожного своя

доля і свій світ широкий». Повернувшись з роботи додому, трішеч-

Розділ 9

310

ки перепочиньте і налаштуйтесь на спілкування з дитям. Домашню

роботу будете робити, коли дитя засне.

Вихідні дні мають присвячуватися прибиранню квартири,

іграм, відпочинку.

Дитячі психологи радять придумувати свої невеличкі сімейні

ритуали і традиції.

Діти мають властивість хворіти — хто більше, хто — менше.

Хвороби дітей — це не найкращий подарунок начальнику на роботі.

Бажано впродовж періоду, коли дитина чи діти є малими, ви-

конувати на роботі такі функції, які у разі необхідності, мали б

виконувати і інші члени колективу. Якщо ж робочі функції за-

лишаються на одній мамі, а вона часто бере лікарняні по догляду

за хворою дитиною, то це роздратовує начальство.

Молодою мамою бути значно краще, ніж мамою дорослих ді-

тей. Недарма ж прислів’я каже, що «малі діти не дають спати, а ве-

ликі — дихати». Отже, слід оперативно навчитися бути молодою

мамою і потрібною співробітницею. Та, мабуть, не забувати бути

і дружиною.

9.3. Подружжя на одній роботі

У Росії є популярним прислів’я: «Муж и жена — одна сатана».

Дехто вважає, що прислів’я є невірним і не відповідає дійсності,

оскільки чоловік і дружина це — «две сатаны», зведені воєдино.

Чи можна і слід чоловікові і дружині працювати на одному

місці? Достеменну відповідь на це питання знає лише Бог. Люди

здавна намагалися знайти відповідь на це питання, але марно. Ав-

тор книги сумісну роботу з дружиною вважав би карою небесною,

до того ж невідомо за які гріхи.

Суспільство намагалося обмежити спільну роботу чоловіка і

дружини. В деяких же випадках воно відверто її дозволяло, ке-

руючись при цьому практичними міркуваннями. Якщо чоловік і

дружина, наприклад, вчителі, то де у селі знайти дві школи, щоб

в одній працевлаштувати дружину, а в іншій — її чоловіка? Те ж

саме можна сказати і про лікарів сільського чи районного масш-

табу. Таке сумісництво дозволяв, навіть, Сталін, якому м’якість

характеру, як відомо, притаманною не була.