Експерт з питань поширення СОЗ.
Доповідь 2. Поширеність СОЗ в Україні та їх вплив на здоров’я
людини
У силу загальновідомих властивостей СОЗ, ці сполуки накопичуються
у тканинах людини, диких і домашніх тварин і можуть спричиняти
різноманітні захворювання. Відомо, що навіть мізерні концентрації СОЗ
можуть призвести до розвитку хвороб імунної та репродуктивної системи,
онкологічних захворювань, вроджених дефектів розвитку у дітей. Особливо
уразливими є плід і немовлята, що піддаються впливу СОЗ на ранніх етапах
розвитку, що є критичним для живого організму, через плаценту, в процесі
грудного вигодовування.
Завдяки стійкості в навколишньому середовищі і наявності міграційних
характеристик СОЗ мають добре виражену здатність до накопичення в
харчових ланцюгах і надходження в організм людини. Тому вміст СОЗ в
різних тканинах людини безпосередньо пов'язаний із концентрацією цих
сполук у навколишньому середовищі. Переважна більшість населення
України знаходилося під впливом пестицидного забруднення попередніх
років, що не могло не позначитися на стані їхнього здоров'я. Тому особливої
цінності набуває аналіз інформації з позицій поширеності та використання в
Україні стійких хлорорганічних пестицидів.
Українськими науковцями показано, що у період 1950-1970 рр. (період
інтенсивного використання хлорорганічних пестицидів у практиці сільського
господарства) розрахункова сумарна величина надходженя ДДТ в організм
людини становила 0,62 мг на людину за добу (226,3 мг на людину за рік).
Тобто, рівень надходження ДДТ у першому періоді перевищував допустимий
рівень для дорослих в два рази, для дітей - в чотири.
З 1971 до 1990 рр., у період різкого обмеження використання стійких
хлорорганічних препаратів і заміни їх препаратами інших хімічних класів
відповідна розрахована сумарна величина надходження ДДТ в організм
людини становила 0,02 мг на людину за добу (7,3 мг на людину за рік), що не
перевищувало допустимий рівень для дорослих та дітей.
Починаючи з 1991 р. і до тепер – період повного виключення стійких
хлорорганічних пестицидів з практики сільського господарства. Для цього
періоду розрахована сумарна величина надходження ДДТ в організм людини
становить 0,014 мг на людину за добу (5,11 мг на людину за рік). Згідно з
державними нормативами допустима добова доза ДДТ для дорослих
становить 0,005 мг/кг маси тіла, для дітей - 0,0025 мг/кг маси тіла. При цьому
допускається отримання дорослою людиною - 0,3 мг на людину за добу
(109,5 мг на людину за рік), дитиною 0,15 мг на дитину на добу (54,7 мг на
дитину за рік). Таким чином, рівень надходження ДДТ за останнє
десятиріччя не перевищував допустимий рівень для дорослих та дітей.
Проте, експериментальні дані свідчать, що в окремих випадках
надходження ДДТ до організму немовлят з грудним молоком у 36,4 випадків
перевищувало встановлену допустиму добову дозу, надходження ПХДД,