Дімаров Анатолій. На коні й під конем

Киев: Веселка, 1981. — 506 с. Это весёлая книжка украинского советского писателя лауреата Государственной премии УССР им. Т.Г. Шевченко об остроумном и находчивом сельском мальчике. Много случается с ним приключений — и весёлых, и печальных, так как кипучая энергия бурлит в нём, как в вулкане. На коні й під конем.
Через місточок.
Біля вікна.
Сторожиха.
Двадцять копійок.
Ванько.
Не хочу раю.
Син учительки.
Карнавка.
Помста.
Пастка.
Земляні млинці.
По дріжджі.
Похорон.
Отака моя доля.
Начинка.
Котилася торба.
Казочка про літак.
Смоляний бичок.
Свищик.
Непорочний отрок.
Пучок часнику.
Урок.
Два літри.
Біля Ялинки.
Яблунева ломака.
Трохи історії.
З чужих зубів.
Нові ковзани.
Кіт на дорозі.
Одвійки.
Моргун.
Образа.
Який терпець у нашого вчителя.
В поті чола.
Слово і діло.
Пугач.
Через місточок.
Блакитна дитина.
Почому яблука з чужого саду.
Микола Васильович гоголь, вода й тополька.
Які на смак жабенята.
Самостійний твір.
Атос, Портос, Араміс, Парашут, Ракета й Потяг.
Трішки про алгебру, "товаріщей" та Галину Іванівну.
Як я "розбагатів".
Літні канікули.
Про гасла й портрет.
Новий костюм.
На коні й під конем.
Ми вступаємо у восьмий.
Домна Данилівна, я, Цап і Федько.
Перший раз у восьмий клас.
Вчителі, вчителі…
Про парашутну вишку і про те, що таке "зайці2 і з чим їх їдять.
Маскулінум, фемшінум, нойтрум.
Анжеліка Михайлівна, птах Фенікс, фізкульт—ура і кишенькова артилерія.
Як Амур намагався пробити моє серце, та лише стріли погнув.
Про те, як я мало не став відмінником і яка б це була радість мамі.
Останній шкільний розділ.
Проводи.
Як воно в піхоті.
Ать—два!
Служба, служба…
Замість епілогу.