Выходные данные неизвестны.
Дієслова мовлення давно привертають увагу лінгвістів. Вивченню
дієслів даної групи присвячена досить велика кількість праць у
різних мовах. Ці дієслова аналізувались у різних аспектах: в
синхронії і діахронії, в літературній мові і діалектах, на
матеріалі однієї мови і в порівняльному плані. Багато уваги
приділялось вивченню дієслів мовлення в конструкціях з прямим,
непрямим і тематичним мовленням. Актуальність нашого дослідження
зумовлюється вивченням потенціалу лексики мовленнєвої дії у повісті
І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сімʼя», в якій лексичні одиниці
мовлення – це одна з найпродуктивніших за частотою вживання груп.
Адже, незважаючи на велику кількість праць, присвячених дієсловам
мовлення, питання щодо виділення особливостей лексико-семантичних
груп не знайшло достатнього висвітлення в науковій літературі з
зазначеної проблематики, що зумовлює доцільність даної праці.
Предметом вивчення є семантичні особливості дієслів мовлення.
Обʼєктом даного дослідження є лексика мовленнєвої дії, що
функціонує в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сімʼя». Мета
дослідження – виявити лексико-семантичну організацію дієслів
мовлення. Для досягнення поставленої мети виникає необхідність
розвʼязати такі завдання: 1) визначити структурно-семантичні
особливості дієслів мовлення у сучасній українській мові; 2)
здійснити класифікацію дієслів мовлення; 3) проаналізувати
структуру лексико-семантичні групи дієслів мовлення; 4) визначити
особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення,встановити
основні семантичні ознаки та дати їх класифікацію. Методом
суцільної вибірки з тексту були виписані приклади вживання дієслів
мовленнєвої дії. Джерельною базою даного дослідження слугував текст
І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сімʼя». Наукова новизна роботи
полягає в системному дослідженні лексико-семантичних груп дієслів
мовлення. Теоретична значимість дослідження полягає в подальшій
розробці питання класифікації дієслів мовлення відповідно до
диференціації семантичних компонентів Практична цінність
проведеного дослідження визначається тим, що його результати можуть
знайти застосування в лексикографічній практиці і в процесі
викладання української мови, при автоматичній обробці тексту.
Висновки та матеріали дослідження можуть бути корисними для
розробки теоретичного курсу з лексикології української мови.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, 2
розділів, загальних висновків, списку літератури та джерел, з яких
почерпнуто фактичний матеріал дослідження.