Словник Правниче-Термінологічної Комісії при Соціяльно-Економічному
Відділі Академії Наук. - Київ, 1926. - 322 с.
Російсько-український правничий словник, до якого увійшли відповідні властивостям українського права й мови — по змозі всі найпотрібніші для біжучої щоденної праці правника-практика слова, терміни та вирази; а тому такий словник містить в собі не самі-но суто-правничі терміни з паростів права кримінального, цивільного, фінансового й т. и., ба й слова так званого вищого розуміння, та по змозі всі ті слова та вирази, які потрібні правникові в його щоденній праці при складанні різного роду правничих актів, при виголошенні промов на суді, при судовому та адміністраційному діловодстві, листуванні й т. и., нехай би читач правничого словника таким чином мав змогу завдовольнити цю свою потребу, не звертаючися ще й до инших, „нетермінологічних російсько-українських словників. Працюючи над вибором слів-термінів і виразів із давньої правничої мови, Комісія рівночасно не переставала й далі користати із живої української мови, посилаючи для цього в різні місця України окремих своїх членів, щоб вони безпосередньо з уст народу збирали правничі терміни, за наперед укладеною програмою. Крім того й сучасне українське друковане слово, наскільки в ньому можна бувало знаходити потрібний матеріял, не було й надалі залишено без уваги.
Російсько-український правничий словник, до якого увійшли відповідні властивостям українського права й мови — по змозі всі найпотрібніші для біжучої щоденної праці правника-практика слова, терміни та вирази; а тому такий словник містить в собі не самі-но суто-правничі терміни з паростів права кримінального, цивільного, фінансового й т. и., ба й слова так званого вищого розуміння, та по змозі всі ті слова та вирази, які потрібні правникові в його щоденній праці при складанні різного роду правничих актів, при виголошенні промов на суді, при судовому та адміністраційному діловодстві, листуванні й т. и., нехай би читач правничого словника таким чином мав змогу завдовольнити цю свою потребу, не звертаючися ще й до инших, „нетермінологічних російсько-українських словників. Працюючи над вибором слів-термінів і виразів із давньої правничої мови, Комісія рівночасно не переставала й далі користати із живої української мови, посилаючи для цього в різні місця України окремих своїх членів, щоб вони безпосередньо з уст народу збирали правничі терміни, за наперед укладеною програмою. Крім того й сучасне українське друковане слово, наскільки в ньому можна бувало знаходити потрібний матеріял, не було й надалі залишено без уваги.