Левченко Олександр. Я, Володар…

“Я, могутній Володар неосяжного Перену, законний правитель королівства Ста озер, мудрий повелитель Верхнього та Нижнього Марджі й милосердний покровитель гірської країни Таора, прийшов до вас, освячений таємничою Печаттю Богів - незаперечним доказом виявлення їхньої ніким не збагненної Волі...” Мине лише кілька днів, і хтось із моїх підопічних, повернувшись сюди, на це ж місце, виголосить такі слова перед величезною юрбою зустрічаючих, і, як один чоловік, багатотисячний натовп упаде на коліна, беззастережно приймаючи вибір Богів. Стояти залишаться тільки п’ятеро людей, які ще раніше привітали нового Володаря, й серед них - я, нащадок колись славного і багатого, а тепер геть занепалого роду Фаро, той, хто вже за хвилину поведе п’ятьох претендентів непримітними гірськими стежками до Дому Безсмертних, де й вирішуватиметься доля нашої величезної, але нещасливої країни, а разом із нею - й цілого світу.