= Российско-украинский медицинский словарь с иноязычными
названиями. — 15 000 слів. — К.: Українське лікарське товариство у
Києві, Благодійний фонд «Третє Тисячоліття», 2000. — 432 с. — 20
000 екз. — ISBN 966-7756-02-5.
Рецензенти:
Л. А. Порохняк-Гановська, доктор медичних наук, професор
A. A. Бурячок, доктор філологічних наук, професор
В. В. Гейченко, кандидат фізичних наук «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами» є багатомовним словником, у якому в реєстр поставлене російське слово, оскільки він покликаний допомогти зросійщеному українському лікареві опанувати українську медичну термінологію та іншу лексику, необхідну для ведення документації та спілкування з україномовними пацієнтами державною мовою України. В круглих дужках подається слово-джерело (найчастіше — першоджерело: латинське, грецьке, арабське, французьке, німецьке, чи англійське), по можливості, з його значенням. В перекладній українській частині словника подаються всі українські відповідники російському слову. В окремих випадках дається визначення означуваного поняття. Після української частини подаються знечужинені (найчастіше делатинізовані) медичні терміни (лікарські назви) з інших мов — у першу чергу з російської, польської, чеської, німецької, англійської тощо. Якщо у цих мовах використовується також латинський термін, то це позначається комою після крапки (.,) перед відповідним власномовним словом цієї мови. Автор
Нечай (Нечаїв) Станіслав Владиславович народився 1963 року в Умані. Є автором трьох книжок (дві з них у співавторстві) та має близько двох десятків наукових публікацій. Окрім рідної української вільно володіє англійською, польською та російською мовами. Короткий зміст
Передмова.
Післямова.
Особливі подяки.
Список скорочень.
Список використаної літератури.
Алфавіт.
Автор.
Словник. О терминах, предлагаемых автором словаря
«Большинство медицинских словарей, которыми пользуемся сегодня, свидетельствуют о создании и употреблении терминов, адекватных сути понятий, соответствующих словообразовательной структуры языка, их порождающей или усваивающей. Представленные в словарях термины концептуально чёткие, соотносимые с общими критериями культуры литературной речи. Однако, авторы не всех изданных в последнее время медицинских словарей придерживаются этих требований. В частности, в словаре РУМСИН отразилось стремление авторов-медиков максимально украинизировать современную медицинскую терминологию. Так, в названном словаре к иноязычной лексеме термин представлен ряд эквивалентов: позначення, позначник, назва, назвень, називень. Нельзя отнести к нормативным также термины, искусственно созданные путём объединения украинских морфем, нередко архаизированных или диалектных, по образцу функционирующих международных, например: щелепонадрозапал (как аналог термина гайморит), шлункокишківник (нормат. гастроентеролог). Термину гемоглобин автор предлагает такие образования: кровокулець, кровозалізокулець, кровочервень, кровочервінь, червонокровобарвень, червонокровобарвник, кровогалінчак, кровозалізогалінчак, игнорируя то, что „прежде чем внедрять новый термин или возрождать старый, нужно твёрдо взвесить его собственные языковые характеристики, которые могут как способствовать, так и препятствовать нормальному функционированию термина" [13, c. 13]». Місник Н., Симоненко Л. Про «стан здоров’я» мови медицини (термінологічний аспект) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2002. — № 45З. — С. 262—269.
Л. А. Порохняк-Гановська, доктор медичних наук, професор
A. A. Бурячок, доктор філологічних наук, професор
В. В. Гейченко, кандидат фізичних наук «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами» є багатомовним словником, у якому в реєстр поставлене російське слово, оскільки він покликаний допомогти зросійщеному українському лікареві опанувати українську медичну термінологію та іншу лексику, необхідну для ведення документації та спілкування з україномовними пацієнтами державною мовою України. В круглих дужках подається слово-джерело (найчастіше — першоджерело: латинське, грецьке, арабське, французьке, німецьке, чи англійське), по можливості, з його значенням. В перекладній українській частині словника подаються всі українські відповідники російському слову. В окремих випадках дається визначення означуваного поняття. Після української частини подаються знечужинені (найчастіше делатинізовані) медичні терміни (лікарські назви) з інших мов — у першу чергу з російської, польської, чеської, німецької, англійської тощо. Якщо у цих мовах використовується також латинський термін, то це позначається комою після крапки (.,) перед відповідним власномовним словом цієї мови. Автор
Нечай (Нечаїв) Станіслав Владиславович народився 1963 року в Умані. Є автором трьох книжок (дві з них у співавторстві) та має близько двох десятків наукових публікацій. Окрім рідної української вільно володіє англійською, польською та російською мовами. Короткий зміст
Передмова.
Післямова.
Особливі подяки.
Список скорочень.
Список використаної літератури.
Алфавіт.
Автор.
Словник. О терминах, предлагаемых автором словаря
«Большинство медицинских словарей, которыми пользуемся сегодня, свидетельствуют о создании и употреблении терминов, адекватных сути понятий, соответствующих словообразовательной структуры языка, их порождающей или усваивающей. Представленные в словарях термины концептуально чёткие, соотносимые с общими критериями культуры литературной речи. Однако, авторы не всех изданных в последнее время медицинских словарей придерживаются этих требований. В частности, в словаре РУМСИН отразилось стремление авторов-медиков максимально украинизировать современную медицинскую терминологию. Так, в названном словаре к иноязычной лексеме термин представлен ряд эквивалентов: позначення, позначник, назва, назвень, називень. Нельзя отнести к нормативным также термины, искусственно созданные путём объединения украинских морфем, нередко архаизированных или диалектных, по образцу функционирующих международных, например: щелепонадрозапал (как аналог термина гайморит), шлункокишківник (нормат. гастроентеролог). Термину гемоглобин автор предлагает такие образования: кровокулець, кровозалізокулець, кровочервень, кровочервінь, червонокровобарвень, червонокровобарвник, кровогалінчак, кровозалізогалінчак, игнорируя то, что „прежде чем внедрять новый термин или возрождать старый, нужно твёрдо взвесить его собственные языковые характеристики, которые могут как способствовать, так и препятствовать нормальному функционированию термина" [13, c. 13]». Місник Н., Симоненко Л. Про «стан здоров’я» мови медицини (термінологічний аспект) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2002. — № 45З. — С. 262—269.