Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962.- 324 с. - 32
000 термінів.
Укладачі: І. М. Шелудько, П. І. Гнип, В. Г. Мариниченко Швидкий розвиток в Радянському Союзі, зокрема на Україні, науки і техніки, різних галузей важкої і легкої промисловості — кам'яновугільної і газонафтової, чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, машинобудування, транспорту, хімічної та інших видів промисловості, викликає гостру потребу створення російсько-українських та українсько-російських термінологічних словників, у тому числі з теплотехніки та газотехніки. Такі словники потрібні широким колам науково-технічних працівників, технічним видавництвам, науково-технічним установам, учбовим закладам тощо.
Даний словник, крім своєї практичної користі, має на меті і теоретичне завдання — нормалізацію української технічної термінології. Досі на Україні ще немає термінологічних словників з теплотехніки та газотехніки, написаних на належному науковому рівні.
Технічні словники, видані ще в 1920—1930 роках (Російсько-український технічний словник В. Дубровського, Київ, 1926; Словник технічної термінології (загальний) ІУНМ, 1928; Словник технічної термінології М. і Л. Дарморосів, 1926), а також словники, видані Академією наук УРСР у 1927—1932 рр., що подавали тільки проекти технічної термінології, не відображають справжнього стану сучасної технічно'Г термінології і мають серйозні методологічні помилки.
Термінологія з теплотехніки та газотехніки досі була розпорошена в кількох словниках — загальнотехнічному, комунальному, механічному, транспортному, електротехнічному, виробничому та ін.
Пропонований словник містить у собі основну фахову термінологію з усіх розділів сучасної теплотехніки та газотехніки (як науково-теоретичну, так і виробничо-експлуатаційну), а також деякі терміни з фізики, хімії, механіки, металургії, математики тощо, без яких важко обійтися при перекладанні сучасної фахової літератури. Загальна кількість термінів у цьому словнику — понад 32 000.
При укладанні реєстру слів цього словника автори використали сучасні російські технічні енциклопедії, довідники, термінологічні бюлетені з різних галузей науки і техніки, політехнічні та фахові словники, а також понад 120 спеціальних книг з теплотехніки і газотехніки.
Джерелами для українських відповідників була така література:
Російсько-український та Українсько-російський словники Академії наук УРСР; нові видання (підручники і окремі праці) з технічної літератури, словники технічної термінології Академії наук УРСР. Крім того, певною мірою критично використані термінологічні бюлетені, видані на Україні в 1934—1935 рр. (Виробничий термінологічний бюлетень, вид. ВУАН, Київ, 1935; Фізичний термінологічний бюлетень та ін.), а також короткі словники, видані в той же період для середньої школи (Російсько-український словник фізичної термінології, вид. «Радянська школа», Харків, 1935; Російсько-український словник математичної термінології та ін.).
У складанні реєстру російських термінів та доборі українських відповідників брали участь Н. М. Березовська (співробітниця Інституту теплоенергетики АН УРСР) та Л. Н. Добродеева (співробітниця Інституту використання газу АН УРСР). Быстрое развитие в Советском Союзе, в частности на Украине, науки и техники, различных отраслей тяжелой и легкой промышленности — каменноугольной и газонефтяной, черной и цветной металлургии, теплоэнергетики, машиностроения, транспорта, химической и других видов промышленности, вызывает острую потребность создания русско-украинских и украинско-русских терминологических словарей, в том числе по теплотехнике и газотехнике. Такие словари необходимы широким кругам научно-технических работников, техническим издательствам, научно-техническим учреждениям, учебным заведениям и т. п.
Данный словарь наряду с практической преследует и теоретическую цель — нормализацию украинской технической терминологии. До сих пор на Украине еще нет терминологических словарей по теплотехнике и газотехнике, написанных на надлежащем научном уровне.
Технические словари, изданные еще в 1920—1930 годах (Русско-украинский технический словарь В. Дубровского, Киев, 1926; Словарь технической терминологии (общий), ИУНМ, 1928; Словарь технической терминологии М. и Л. Дарморосов, 1926), а также словари, изданные Академией наук УССР в 1927—1932 гг., подававшие только проекты технической терминологии, не отображают действительного положения современной технической терминологии и имеют серьезные методологические ошибки.
Терминология по теплотехнике и газотехнике до настоящего времени была разбросана в нескольких словарях — общетехническом, коммунальном, механическом, транспортном, электротехническом, производственном и др.
Предлагаемый словарь содержит основную специальную терминологию по всем разделам современной теплотехники и газотехники (как научно-теоретическую, так и производственно-эксплуатационную), а также некоторые термины по физике, химии, механике, металлургии, математике и др., без которых трудно обойтись при переводе современной специальной литературы. Общее количество терминов в этом словаре — свыше 32 000.
При составлении словника данного словаря авторы использовали современные русские технические энциклопедии, справочники, терминологические бюллетени из различных областей науки и техники, политехнические и специальные словари, а также свыше 120 специальных книг по теплотехнике и газотехнике.
Источниками для украинских эквивалентов послужила такая литература: Русско-украинский и Украинско-русский словари Академии наук УССР; новые издания (учебники и отдельные работы) по технической литературе, словари технической терминологии Академии наук УССР. Кроме того, в некоторой степени критически использованы терминологические бюллетени, изданные на Украине в 1934—1935 гг. (Производственный терминологический бюллетень, изд. ВУАН, Киев, 1935; Физический терминологический бюллетень и др.), а также краткие словари, изданные в тот же период для средней школы (Русско-украинский словарь физической терминологии, изд. «Радянська школа», Харьков, 1935; Русско-украинский словарь математической терминологии и др.).
В составлении словника русских терминов и отборе украинских эквивалентов принимали участие Н. Н. Березовская (сотрудник Института теплоэнергетики АН УССР) и Л. Н. Добродеева (сотрудник Института использования газа АН УССР). О файле: отсканирован в режиме 600dpi grayscale, преобразован в B/W и обработан в СканКромсаторе с последующей чисткой страниц, добавлены закладки и OCR-слой.
Укладачі: І. М. Шелудько, П. І. Гнип, В. Г. Мариниченко Швидкий розвиток в Радянському Союзі, зокрема на Україні, науки і техніки, різних галузей важкої і легкої промисловості — кам'яновугільної і газонафтової, чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, машинобудування, транспорту, хімічної та інших видів промисловості, викликає гостру потребу створення російсько-українських та українсько-російських термінологічних словників, у тому числі з теплотехніки та газотехніки. Такі словники потрібні широким колам науково-технічних працівників, технічним видавництвам, науково-технічним установам, учбовим закладам тощо.
Даний словник, крім своєї практичної користі, має на меті і теоретичне завдання — нормалізацію української технічної термінології. Досі на Україні ще немає термінологічних словників з теплотехніки та газотехніки, написаних на належному науковому рівні.
Технічні словники, видані ще в 1920—1930 роках (Російсько-український технічний словник В. Дубровського, Київ, 1926; Словник технічної термінології (загальний) ІУНМ, 1928; Словник технічної термінології М. і Л. Дарморосів, 1926), а також словники, видані Академією наук УРСР у 1927—1932 рр., що подавали тільки проекти технічної термінології, не відображають справжнього стану сучасної технічно'Г термінології і мають серйозні методологічні помилки.
Термінологія з теплотехніки та газотехніки досі була розпорошена в кількох словниках — загальнотехнічному, комунальному, механічному, транспортному, електротехнічному, виробничому та ін.
Пропонований словник містить у собі основну фахову термінологію з усіх розділів сучасної теплотехніки та газотехніки (як науково-теоретичну, так і виробничо-експлуатаційну), а також деякі терміни з фізики, хімії, механіки, металургії, математики тощо, без яких важко обійтися при перекладанні сучасної фахової літератури. Загальна кількість термінів у цьому словнику — понад 32 000.
При укладанні реєстру слів цього словника автори використали сучасні російські технічні енциклопедії, довідники, термінологічні бюлетені з різних галузей науки і техніки, політехнічні та фахові словники, а також понад 120 спеціальних книг з теплотехніки і газотехніки.
Джерелами для українських відповідників була така література:
Російсько-український та Українсько-російський словники Академії наук УРСР; нові видання (підручники і окремі праці) з технічної літератури, словники технічної термінології Академії наук УРСР. Крім того, певною мірою критично використані термінологічні бюлетені, видані на Україні в 1934—1935 рр. (Виробничий термінологічний бюлетень, вид. ВУАН, Київ, 1935; Фізичний термінологічний бюлетень та ін.), а також короткі словники, видані в той же період для середньої школи (Російсько-український словник фізичної термінології, вид. «Радянська школа», Харків, 1935; Російсько-український словник математичної термінології та ін.).
У складанні реєстру російських термінів та доборі українських відповідників брали участь Н. М. Березовська (співробітниця Інституту теплоенергетики АН УРСР) та Л. Н. Добродеева (співробітниця Інституту використання газу АН УРСР). Быстрое развитие в Советском Союзе, в частности на Украине, науки и техники, различных отраслей тяжелой и легкой промышленности — каменноугольной и газонефтяной, черной и цветной металлургии, теплоэнергетики, машиностроения, транспорта, химической и других видов промышленности, вызывает острую потребность создания русско-украинских и украинско-русских терминологических словарей, в том числе по теплотехнике и газотехнике. Такие словари необходимы широким кругам научно-технических работников, техническим издательствам, научно-техническим учреждениям, учебным заведениям и т. п.
Данный словарь наряду с практической преследует и теоретическую цель — нормализацию украинской технической терминологии. До сих пор на Украине еще нет терминологических словарей по теплотехнике и газотехнике, написанных на надлежащем научном уровне.
Технические словари, изданные еще в 1920—1930 годах (Русско-украинский технический словарь В. Дубровского, Киев, 1926; Словарь технической терминологии (общий), ИУНМ, 1928; Словарь технической терминологии М. и Л. Дарморосов, 1926), а также словари, изданные Академией наук УССР в 1927—1932 гг., подававшие только проекты технической терминологии, не отображают действительного положения современной технической терминологии и имеют серьезные методологические ошибки.
Терминология по теплотехнике и газотехнике до настоящего времени была разбросана в нескольких словарях — общетехническом, коммунальном, механическом, транспортном, электротехническом, производственном и др.
Предлагаемый словарь содержит основную специальную терминологию по всем разделам современной теплотехники и газотехники (как научно-теоретическую, так и производственно-эксплуатационную), а также некоторые термины по физике, химии, механике, металлургии, математике и др., без которых трудно обойтись при переводе современной специальной литературы. Общее количество терминов в этом словаре — свыше 32 000.
При составлении словника данного словаря авторы использовали современные русские технические энциклопедии, справочники, терминологические бюллетени из различных областей науки и техники, политехнические и специальные словари, а также свыше 120 специальных книг по теплотехнике и газотехнике.
Источниками для украинских эквивалентов послужила такая литература: Русско-украинский и Украинско-русский словари Академии наук УССР; новые издания (учебники и отдельные работы) по технической литературе, словари технической терминологии Академии наук УССР. Кроме того, в некоторой степени критически использованы терминологические бюллетени, изданные на Украине в 1934—1935 гг. (Производственный терминологический бюллетень, изд. ВУАН, Киев, 1935; Физический терминологический бюллетень и др.), а также краткие словари, изданные в тот же период для средней школы (Русско-украинский словарь физической терминологии, изд. «Радянська школа», Харьков, 1935; Русско-украинский словарь математической терминологии и др.).
В составлении словника русских терминов и отборе украинских эквивалентов принимали участие Н. Н. Березовская (сотрудник Института теплоэнергетики АН УССР) и Л. Н. Добродеева (сотрудник Института использования газа АН УССР). О файле: отсканирован в режиме 600dpi grayscale, преобразован в B/W и обработан в СканКромсаторе с последующей чисткой страниц, добавлены закладки и OCR-слой.