Сухар В.Л. (упоряд) Розвиток мовлення. Конспекти комплексних занять. Молодша група

Подождите немного. Документ загружается.

0

«Зайчику,дивися,щовнасє:ікапустка,іморквина.Їж,щобнебув

голодним.Смачного»;

«Зайчику,яхочутебепригоститикапусткою.Дивись,якавонагар-

на.Тобісподобається,ітиповеселієш,більшенеплакатимеш».

Дорослийзанеобхідністюдопомагаємалятамупоратися

зігровимзавданням.

В и х о в а т е л ь. Молодці, малята. Які ви добрі, чуйні. Нагодували

голодногозайчика.Вінвамтакийвдячний.Яквигадаєте,якісловаска-

завбивамзайчик?(«Дякую, спасибі».)

дидактична гра «наш маленький зайчик»

Діти за проханням вихователя закінчують розпочаті ним речення,

додавшидословапотрібнийантонім.

Зайчикнашбувсумним,атеперстав…(веселим).

Зайчикплакав,атепервін…( радіє, сміється).

Зайчикбувголодним,атепервін…(ситий).

Зайчикзаразмаленький,аколисьвінвиростеістане…(великим).

Узайчикахвостиккороткий,авушка…(довгі).

В и х о в а т е л ь. Якими овочами ми нагодували зайчика? (Капу-

стою та морквою.)

Педагогрозповідаємалятамжартівливускоромовку

прозайчикаіпроморкву.

скоромовка

Ізгородупрудковліс

Мокруморквузаєцьніс.

Дітиповторюютьсловаскоромовкиуслідзадорослим.Скоромовка

вимовляєтьсяхоромтаіндивідуально,окремимидітьми:спочатку

повільно,потімубільшприскореномутемпі.Підчасвиконання

завданнявиховательстежитьзаартикуляцієюдітей.

В и х о в а т е л ь.Морква для зайця—справжні ласощі. Аякіовочі

з коробка не годяться, щоб нагодувати пухнастого? (Картопля та по-

мідор.)

Молодці,малята.Нуотідопомоглимипухнастомузайчику.Атепер

можнайогощейрозважититрохи.

Виховательпропонуєдітямпогратисявнароднугру«Зайчик».

Післяпроведеннярухливоїгрипедагогзбирає

малятнавколосебе.

1

В и х о в а т е л ь. Награвся наш зайчисько, набігався з вами, навіть

стомився трохи. Позіхає зайчик, оченята в нього закриваються. Як ви

гадаєте,щохочезайчик?(Спати, подрімати.)Тождавайтезаколишемо

малоготайзаспіваємойомулагіднуколисковупісеньку.

Умикаєтьсяаудіозаписзнайомоївихованцямколисковоїпісні

«Ойходитьсонколовікон».Дітиберутьпочерзііграшкового

зайчика,колишутьйого,підспівуючисловаколискової.

В и х о в а т е л ь. Усе, малятка, наш зайчик заснув. Ми його покла-

демодоіграшковоголіжечка,щобвіндобревідпочив.Списолоденько,

зайчику! Давайте побажаємо маленькому вуханю солодких та спокій-

нихснів.

Заняттязакінчується.

заняття «Про сороКу-БілоБоКу»

Програмовий зміст:

•продовжити знайомити вихованців з дитячими поетичними творами;

•розвивати зв’язне мовлення, поповнювати словниковий запас, закрі-

пити назви порядкових числівників від одного до п’яти;

•вчити малят давати відповіді на запитання за малюнками;

•удосконалювати дрібну моторику кисті;

•індивідуальна робота з дітьми.

дати поняття про птаха сороку (яка вона на вигляд, як

поводиться тощо), вивчити дитячу пісеньку-потішку «Со-

рока-ворона».

Об

ладнання: ілюстративний матеріал до вірша Н. Забіли «Сорока-бі-

лобока», іграшкова (або виліплена з пластиліну) сорока,

дитяче приладдя для малювання (аркуші білого паперу

формату А

, кольорові олівці або фломастери).

Хід заняття

Педагогставитьнастоліпередмалятамиіграшковусороку

ізагадуєзагадку.

В и х о в а т е л ь

Чивідомомалюкам,

Щозапташкацетака:

Всестрекоче,скрізьлітає,

Ітомубагатознає,

Довгохвоста,білобока,

Звутьпташинуцю…(сорока).

Попередня

робота:

Попередня

робота:



Пам’ятаєте, діти, ми з вами вже говорили про сороку і бачили її

під час прогулянки. Яка ця пташка? (Малята за допомогою дорослого

добирають та називають потрібні слова-ознаки: швидка, непосидюча,

крилата, гарна, метушлива, довгохвоста, білобока, цікава.)Щовмієро-

бити сорока? (Літати, стрибати, скрекотати, виводити пташенят.)

Правильно, молодці. А сьогодні ми продовжимо розмову про сороку

іпрочитаємопронеїдужецікавийвіршик.Готовівиуважнопослухати

його?(Так.)

ДорослийчитаєдітямвіршН.Забіли«Сорока-білобока».Підчас

читаннявиховательпоказуємалятамілюстраціїдотвору.

Післячитаннямалятаобговорюютьпрослуханийтвір,

відповідаючиназапитанняпедагога.

В и х о в а т е л ь.Малята,чисподобавсявамцейвіршик?(Діти да-

ють стверджувальну відповідь.)Прокогорозповідаєтьсяуньому?(Про

сороку і її діток.) Якназиваютьдітоксороки?(Сороченята.)Хто ска-

же,скількижбулоусорокисороченят?(П’ять.)Якимибулисороченя-

та?(Працьовитими, вони допомагали мамі.)Чинебуловродинісороки

лінивих малюків? (Одне сороченя спочатку було ледачим, воно лежало

в холодку, але потім і це пташеня стало працювати.)

дидактична гра «працьовиті пташенята»

Педагогпропонуєдітям,спираючисьнамалюнки,розповісти,якже

сороченятапрацювали,щоробивкоженізних.Вихованцізадопомогою

педагогабудуютьречення.

Однесороченяносилодровадохати.

Другесороченятовклопшонодлякаші.

Третєсороченяцідилображку.

Четвертесороченяпекломлинці.

П’ятесороченяпрацювалонагороді.

Під час гри можливе як колективне виконання завдання (діти по-

вторюютьреченняхором),такііндивідуальне.Дорослийстежить,щоб

малята давали повні відповіді і правильно вживали порядкові числів-

ники.

В и х о в а т е л ь.Дужедобреповодилисясороченята.Комувонидо-

помагали?(Своїй мамі.)Якмамасорокаставиласядосвоїхдіток?(Вона

їх любила, хвалилася ними, пишалася.)Так.Ави,малята,такождопома-

гаєтевдомаматусі?Розкажіть,яквицеробите?(Заслуховують відповіді

всіх бажаючих малят.)



пальчикова гра «сорока-ворона»

Дорослий просить вихованців пригадати пісеньку-потішку про со-

рокутаїїмалюків.Виховательчитаєтекст,дітипідчасчитаннявико-

нуютьвідповідніруховідії.

Сорока-ворона

Наприпічкусиділа,

Діткамкашкуварила.

(Малята виконують колові рухи вказівним пальцем правої руки по

розкритій долоньці лівої.)

—Цьомудам,цьомудам,

Цьомудаміцьомудам.

(Почергово загинають правою рукою пальці лівої — мізинець, безімен-

ний, середній та вказівний.)

Ацьомунедам!

(Стукають вказівним пальцем правої руки об піднятий вгору великий

палець лівої.)

Боцейбуцман

Дровненосив,

Діжінемісив,

Хатинетопив,

Дітокгулятьневодив—

Справжнійлежень.

(Беруть великий палець лівої руки в кулачок правої і в ритмі віршика

похитують ним.)

В и х о в а т е л ь.Сороченятатакожлюбилисвоюматусюівирішили

подаруватиїйнаденьнародженнягарнухустинку.Аленезнали,якуса-

мехусточкупридбатидлянеї:великучималеньку,вкрапочкучисму-

жечку,аможе,зякимосьіншимвізерунком.Давайте,діти,допоможемо

сороченятамінамалюємогарнухусточкудлямами-сороки.

Дорослийроздаємалятамприладдядлямалювання(папір,

набориолівцівабофломастерів)тапояснюєдітям,якнамалювати

хусточку(трикутнаформа,яскравікольори,видивізерунка

таін.).Дітивиконуютьобразотворчуроботу«Хустинка».

Наприкінцізаняттядітизвихователемвлаштовують

виставкусвоїхмалюнків.Бажаючімалятаможутьрозповісти

просвоїхустинки:якоговоникольору,розміру,

щонамальованонаних,тощо.

Заняттязакінчується.



заняття «Галасливе Птаство»

Програмовий зміст:

•уточнити знання дітей про свійських птахів та їх пташенят, виховувати

пізнавальний інтерес до живої природи;

•розвивати навички словотворення, формувати вміння утворювати

форму множини іменників;

•вправляти малят у звуконаслідуванні, удосконалювати чіткість мовлення;

•сприяти розвитку слухового сприйняття, продовжити вчити дітей від-

гадувати загадки.

розповідати дітям про свійських птахів, читати вірші

про них, показувати картки із зображеннями свійських

птахів, знайомити з народною грою «Квочка».

Об

ладнання: малюнки або слайди із зображеннями свійських птахів

разом з їх пташенятами, набори карток із зображенням

свійських птахів.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь.Діти,сьогоднімивирушаємоуцікавумандрівку—

побуваємовселі,напташиномудворі.Амандрівканашачарівна,тому

щолишеньмизаплющимоочі—ідогосподипотрапимо.

Малятазапроханнямпедагоганакількасекундзаплющуютьочі.

Надошціпереддітьмиз’являютьсямалюнкиіззображеннями

родинсвійськихптахів.Дорослийзвертаєувагудітейнакартки

іпродовжуєрозмову.

В и х о в а т е л ь

Свійськихптахівтутбагато,

Галасливих,гамірних.

Васвонивітаютьрадо,

Гарнихдіточоктаких!

Авптахів,яківлюдини,

Єувсіхсвоїродини—

Добрамама,сильнийтатко

Імалесенькідитятка!

Погляньтежуважно,дітки,ірозкажіть,родиниякихптахівтутпро-

живають. Ось нас поспішає зустріти гусяча родина. Що це за птахи?

(Гуси.)Якзветьсятатовційродині?(Гусак.)Правильно.Амама?(Гус-

ка.)Амалесенькі дитятка —цепухнасті … (гусенятка).Якви гадаєте,

якимкрикомпривітаютьнасгуси?(«Ґа-ґа-ґа!».)Молодці.

Попередня

робота:

Попередня

робота:



Амидаліпішли—іродинуіншувжезнайшли.Хтоценанаспози-

рає: він червоний гребінь має, пишний хвіст, барвисте пір’я, гордо хо-

дитьнаподвір’ї?(Півник.)Ахтозанимбіжитьслідком,промовляє:«Ко-

ко-ко!»,навсібокипозираєтамалятсвоїхскликає?(Курочка.)Так.Це,

діти,куряча родина. Якзвутьсядітки півника та курочки?(Курчата.)

Якоюпісенькоюпривітаєнаспівник-красень?(«Ку-ку-рі-ку!».)Щоска-

же,вітаючись із нами,курочка? («Ко-ко-ко».) Якзапищать малесенькі

курчата?(«Пі-пі-пі!».)

Такимсамимчиномпедагогспонукаєдітейрозповістипрородину

качок(качур,качка,каченята)таіндиків

(індик,індичка,індичата).

Напташиномудворіживедужебагатородинсвійськихптахів—то-

мутутзавждигамірно.

дидактична гра «гамірний пташиний двір»

Педагогпромовляєназвисвійськихптахівтаїхмалятводнині,аді-

тимаютьутворитиіназватизаданесловоумножині.

Качур—качури,качка—качки,каченя—каченята;курка—кури,

півень—півні,курча—курчата;гусак—гусаки,гуска—гуски,гусеня—

гусенята;індик—індики,індича—індичата,індичка—індички.

Підчасгри педагог звертає увагунаправильністьвиконанняігро-

вого завдання, зокрема на те, щоб малята правильно ставили наголос

условах.

В и х о в а т е л ь.Усі доросліптахи—різні,аосьїхні дитинчата ду-

жесхожіміжсобою.Яківони?(Педагог допомагає вихованцям дібрати

потрібні слова-ознаки: жовтенькі, маленькі, пухнасті, цікаві.)Усіпташе-

нятадужедопитливі,вониможутьзагубитисяабочерезсвоюцікавість

убідуякусьпотрапити.Томуякповинніповодитисьїхніматусі?(Сте-

жити за малятами, піклуватися про них, слідкувати за тим, щоб з кимсь

із них не трапилось біди.)

Виховательпропонуєдітямпригадатигру

прокурочку-квочкутаїїкурчат.

Проводитьсянароднарухливагра«Квочка».

Дітизбираютьсянавколопедагога.

Дорослийроздаємалятамнаборикарток,наякихзображені

свійськіптахи.

В и х о в а т е л ь.Діти,ябачу,щопровсіхсвійськихптахіввидобре

знаєте,тожівеселізагадки,сподіваюся,пронихвідгадаєте.



дидактична гра «відгадай загадку — покажи відгадку!»

Педагогчитаєдітямзагадки,малятавідгадуютьїхіпоказують від-

повіднихптахів,піднімаючивгорукарткузпотрібниммалюнком.

Голосненькокрякче,

Перевальцемчапає,

Любитьводу,танепрачка,

Хтоце?Знаютьвсі—це…(качка).

Щозакрасеньнасвітанку,

Кукурікаєнаґанку?

Вкогогарнийгребінець,

Хтоцейславниймолодець?

 (Півник.)

Вінвеликий,довгашия,

Захиститисебевміє,

Підійдилишень—івмить

Вінґелґочеішипить.

 (Гусак.)

Вінпихатий,гордовитий,

Надувається,сердитий.

Хвіст,моввіяло,унього,

Ідонас,малята,строго

Вінбелькоче:«Бли-бли-бли,

Вичогосюдиприйшли?

Досторонніхянезвик!».

—Хтоце,діточки?(Індик.)

Педагогхвалитьмалятзауважністьіщеразпроситьїхназвати

іпоказатинамалюнкахтих,хтозустрівсяїмнапташиномудворі.

Дітивиконуютьзавдання.

Заняттязакінчується.

заняття «ХліБ — усьому Голова»

Програмовий зміст:

•розвивати мовлення, артикуляцію, збагачувати словниковий запас

малят, активізувати вживання прикметників;

•уточнити та поглибити знання малят про хліб та борошняні вироби, ви-

ховувати дбайливе ставлення до них;



•продовжити вчити дітей відповідати на запитання, формувати в малят

вміння будувати за допомогою дорослого невеличкі розповіді;

•індивідуальна робота з дітьми.

знайомити дітей з виробами із борошна, зокрема хлібом,

вивчати народні потішки про хліб («Сидить зайчик під лип-

кою», «Котилася торба», «Печу, печу хлібчик» тощо).

Обладнання: торбинка із непрозорої тканини, буханці пшеничного та

житнього хліба, рушник, картки із зображенням хлібних

виробів.

Хід заняття

Педагогпоказуєдітямторбинкуірозпочинаєбесіду.

В и х о в а т е л ь. Малята, погляньте, яку я принесла вам торбинку.

Тільки от біда: вона чарівна, і не розв’язується. А щоб її розв’язати,

требасловалічилкипроказати,танепростої,апроторбу.Чизнаєтеви

такулічилку?(Так.)Щоцезалічилка,яквонаназивається?(«Котила-

ся торба».)

Малятаразомзпедагогомхоромпроказуютьсловалічилки.

В и х о в а т е л ь.Молодці,дітки.Ну,гратисявпіжмуркизаразмине

будемо,алетепермиможемовідкритинашуторбинку.(Розв’язує торби-

ну.)Що,виказали,маєбутивторбі?(Хліб, паляниця.)Здається,такіє.

Педагогвикликаєдвохдітейіпроситьїхдістатите,що

знаходитьсявторбинці.Малятадістаютьзторбинихлібини,

показуютьїхусімтакладутьнарушникнастолі.

В и х о в а т е л ь. Що це, малята? (Хліб.) Правильно. Який це хліб?

(Пшеничний і житній.)Охігарнийхліб!Якможнаназватихлібласка-

во,лагідно?(Хлібець, хлібчик.)

Дорослийпропонуєдітямпонюхатихліб.Малятавиконують

завдання.Педагогпроситьмалятарозказати,якийзапахмаєхліб

ідопомагаєвихованцямдібративідповідніслова:хлібдухмяний,

пахнедобре,смачно,чудово.

В и х о в а т е л ь.Хтохочеспробуватихлібнадотик?(Діти роблять

висновок: хліб свіжий, м’який.)Так.(Дорослий продовжує бесіду про хліб,

спонукаючи дітей відповідати на запитання, хором та індивідуально

повторювати вслід за ним названі властивості хліба тощо.)

Погляньте, якої форми цей хліб? Ось хлібина кругла, а ця прямо-

кутна,схожанацеглинку.Визнаєте,ізчогопечутьхліб?(Із борошна.)

Попередня

робота:

Попередня

робота:



Кругла хлібина — житня, тому що її печуть із житнього борошна,

абілу—ізпшеничного.Ох,іхлібгарний!Вінсмачний,ситнийтагар-

ний,ізхрумкоюскоринкою.Хлібнамзавждипотрібен:ідосніданку,ідо

обіду,інавечерю.Недаремнокажутьународі:«Хліб—усьомуголова».

Більшість страв ми їмо з хлібом. Які це страви? (Борщ, суп, котлети,

картопля, м’ясо, риба.)Хлібстворенийпрацеюбагатьохлюдей:хліборо-

бивиростилизерновполі,потімзньогозмололиборошно,апекарівже

спеклизборошна нам з вамихліб.Усі цілюдитрудилисяітрудяться,

щобнанашому столі бувзавждихліб.Раніше люди пекли хлібвдома,

упечі.Чизнаєтевипотішку,щорозповідає,якцебуло?(Так.)

Фізкультхвилинка-гра «печу, печу хлібчик»

Малятапримовляютьсловазнайомоїпотішкиівиконуютьвідповід-

нодотекстуруховідії.

В и х о в а т е л ь.Осьтакранішевипікалихліб:саджали його у піч,

апотімдіставалиналопаті—свіжий,гарячийтапухкий.Адетеперми

купуємохліб?(У магазині.)Звичайно.Якназиваєтьсятакиймагазин,де

можнакупитихлібину?(Хлібний магазин, булочна.)

Яквигадаєте,чиможнахлібпсувати,гратисязнимабовикидати

його? (Ні.) Правильно. Хліб, навіть найменший його шматочок, треба

завждидоїдати,берегтийогоішанувати.Розкажіть,якпотрібностави-

тисядохліба.(Малята виконують завдання.)

Педагогпропонуєдітямповторитирозповідьпрохліб.

Заслуховуютькількохбажаючихмалят.Їх,іздозволувихователя,

доповнюютьіншімалюки.Дорослийтакождопомагаєдітям

упоратисяіззавданням,ставлячинавіднізапитання,надаючи

підказкитощо.

В и х о в а т е л ь. Молодці, малята! А зараз давайте прокажемо про

хлібвеселускоромовку:

БіляхлівуГліб,

АуГліба—хліб.

Малятавимовляютьсловаскоромовкиуслідзавихователем.

Скоромовкавимовляєтьсячіткотавиразно;спочатку

уповільномутемпі,апотімшвидше.

В и х о в а т е л ь.Ухлібаєбагатородичів,якітакожвипікаютьзбо-

рошна.Чизнайомівонивам?(Педагог показує малятам картки із зобра-

женням борошняних виробів, а діти роздивляються та називають їх:

бублики, булочки, пиріжки, батон, калач тощо.)Хтознає,якназиваєть-



ся солодкий круглий хліб, прикрашений калиною та візерунками з ті-

ста,якийподаютьнайдорожчимгостямтаякий печуть на різні свята?

(Коровай.)

Проводитьсярухливахороводнагра«Коровай».

Дітизбираютьсянавколовихователя.

Педагогпропонуємалятампослухативіршик.

І. Блажкевич

смачний хлібець

Петрусь,ПавлусьіГаннуся

Долісуходили.

Грибівкошільназбирали,

Тождужевтомились.

Посідалиспочивати,

Тайхлібецьвиймають,

Покраялинатрискибки,

Сіллюпосипають.

ДивносталоПавлусеві,

Щовжиттінічого

Вініщенеївніколи

Такогосмачного.

«Нащо,—кажевінпохвилі,—

Матусіварити?

Чинекращетакщоднини

Хлібнампосолити?».

Виховательвідломлюєдітямпомаленькомушматочкухліба

іпропонуєскуштуватийого.

Заняттязакінчується.

Листопад

заняття «веселе Чаювання»

Програмовий зміст:

•продовжити формувати в дітей уявлення про предмети найближчого

оточення, уточнити поняття про чайний посуд (назви, призначення);

•поповнювати активний словник вихованців, розвивати мовлення, ко-

мунікативні навички, виховувати ввічливість, чемність;