Сухар В.Л. (упоряд) Розвиток мовлення. Конспекти комплексних занять. Молодша група

Подождите немного. Документ загружается.

10

дидактична гра «Що на картинках маємо — про те розповідаємо!»

Виховательвикликаємалятпочерзідодошки.Кожнадитинаотри-

мує завдання розповісти про окремий об’єкт, зображений на тому чи

іншому малюнку. Педагог може допомагати малюкам, ставлячи навід-

нізапитання.

Іди,Інно,додошкиірозкажиосьпроцюкартинку.Коготибачиш

наній,хтоце?(Мишка.)

Якщо дитина вагається, дорослий може попрохати її розповісти,

мишка—цетвариначирослина,вонадикатвариначисвійськатвари-

на, яка мишка на вигляд, девона можежити, що є в мишки, які в неї

вушка,хвостик;якогомишкакольору,якийголосокумишки,хтополює

нанеї,якзвутьсяїїдітки.

Розповідьмалюкамаєскладати4—5поширенихречень.Післяцього

дитинаповертаєтьсянамісце,авиховательвикликаєнаступногомалю-

ка,якийрозповідаєвжепроіншукартинку,показанувихователем.

Гра триває, доки кожен малюк не візьме у ній безпосередню

участь.

Б а б у с я  М а р у с я.Охімолодці,дітки!Ви тактішилимене.Усе

розповіли до ладу. От якби ще ви могли самі когось показати, напри-

клад,якусьпташкуабозвірятко.

Фізкультхвилинка «кізонька»

ПедагогпропонуємалятампоказатибабусіМарусікізоньку.

ВиховательчитаєдітямвіршикЛ.Полтави«Саміскладемопісень-

ку».Дітизображуютькозу,імітуючивідповіднірухи.

Саміскладемопісеньку

Пробородатукізоньку.

(Погладжують себе по підборіддю.)

Ішлакозадорогами,

Похитуваларогами.

(Крокують на місці, хитаючи головою, до якої приставлені вказівні

пальчики.)

Ішлакозадоріжкою,

Притупуваланіжкою.

(Ритмічно тупають однією ногою.)

Скублакозатравиченьку,

Пилакозаводиченьку.

(Нахиляються та імітують, як коза «їсть» і «п’є».)

11

Аізполяякприйшла—

Молочканампринесла.

(Обережно, щоб «не розлити», несуть уявний глечик з молоком.)

Б а б у с я  М а р у с я. Мабуть, у цьому дитсадочку діточки найро-

зумніші!Тайпісенькапрокізоньку мені дуже сподобалась. Давайте її

щеразпрокажемо!

БабусяМарусяповторюєтекствіршика,адітивиразно

повторюютьйогорядкивслідзанею.

В и х о в а т е л ь.НашагостябабцяМарусядужеполюбляєщейпіс-

ні слухати. Часпрощатися їйвже із нами. Давайте, діти,на прощання

подаруємобабусівеселенькупісню.

Малятавсупроводімагнітофонувиконуютьоднузпісень,

вивченихудитсадкуостаннімчасом.

ПотімдітипрощаютьсязбабусеюМарусею.

Заняттязакінчується.

заняття «Квіти весняні»

Програмовий зміст:

•продовжити знайомити дітей з флорою рідного краю, зокрема квіта-

ми, вчити дітей називати квіти відповідно до місця їх зростання (садові,

лугові тощо);

•вчити вихованців за допомогою дорослого будувати словесні описи

рослин, називати їх частини, визначати колір, якості;

•продовжити вчити вихованців відповідати на запитання, формувати

вміння складати порівняльні речення;

•розвивати пізнавальний інтерес до живого довкілля, бережливе став-

лення до нього, виховувати естетичні почуття.

показувати квіти під час прогулянки (на клумбах і дико-

рослі) та на малюнках; знайомити з тематичними вірша-

ми (Н. Кир’ян «Праворуч на клумбі тюльпановий пан…»,

Н. Забіла «Кульбаба», О. Ющенко «Сонячні кульбабки»

тощо).

Об

ладнання: квітка тюльпана та кульбаби (живі або зображені на карт-

ках), фотографії або малюнки «Клумба тюльпанів», «Квіт-

не кульбаба в лузі», аудіоапаратура, дитяче приладдя

для аплікації (аркуші зеленого паперу, вирізані заготовки

квітів кульбаби, клей).

Попередня

робота:

1

Хід заняття

Переддітьми—розквітлийтюльпантакульбаба.Надошці—

карткиабофотографії,наякихзображенецвітінняцихквітів

уприроді.

В и х о в а т е л ь.Малята,весна—пора,щедранасвоїпрекрасніда-

рунки. Що вона зараз дарує нам? (Тепло, сонечко, зелень, квіти.) Пра-

вильно. Весну називають барвистою, квітучою. Як ви гадаєте, чому?

(Навесні розцвітає багато квітів.) Так. І сьогодні ми поговоримо про

деякізних.Погляньте,будьласка,уважно:щотутзаквіточкивітають

малятоксвоєюкрасою?(Тюльпан та кульбаба.)Звичайно.Давайтероз-

дивимосяїх,підійдіть,дітки,сюдипоближче.

дидактична гра «оповідка про квітку»

Дорослий пропонує дітям, спираючись на його опорні запитання,

скластирозповідь-описпроквіти.

Цеякаквітка?(Це — тюльпан.)

Деростутьтюльпани?(Тюльпани ростуть в садку, на клумбі.)

Тож тюльпан яка квітка: дикоросла чи садова? (Тюльпан — садова

квітка.)

Яке в тюльпана стебло, які листочки? (Стебло в тюльпана міцне,

а листочки довгасті, гладенькі.)

Якогокольорутюльпановаквітка?(Квітка тюльпана червона.)

Якийвонамаєвигляд?(Тюльпан великий, схожий на чашечку.)

Потімтакимсамимчиномдітирозповідаютьіпрокульбабу.

орієнтовний варіант розповіді

Ось кульбаба. Вона росте на лузі. Кульбаба — дикоросла, лугова

квітка. У кульбаби тоненькі різьблені листочки, а стебло рожеве. Кві-

точкакульбабижовтенька,пухнаста,кругла.Вонасхожанасонечко.

Відповідіназапитаннядітидаютьіндивідуальноабохором.

Кількамалюківзабажаннямповторюютьскладенірозповіді

протюльпантакульбабу.

В и х о в а т е л ь.Погляньтенакартки,дезображенецвітінняквітів.

Оськлумба,наякійцвітуть…Якіквіти?(Тюльпани.) Як ви гадаєте, як

тюльпаниз’явилисянаклумбі?(Їх посадили.)Правильно.Длятогощоб

садові квіти росли гарними та пишними, за ними слід доглядати. Хто

може сказати, як доглядають за клумбою? (Поливають квіти, спушу-

1

ють навколо них землю, прополюють бур’яни.)Так.Іосьзавдякидбай-

ливому догляду квітникарівклумба виглядає…Як? (Гарною, квітучою,

пишною.)

Педагогзвертаєувагудітейназображенняцвітіннякульбаби.

В и х о в а т е л ь.Аосьлужок,такожвесьуквітах.Якіквіточкироз-

цвіли на лугу? (Кульбабки.) Хто ж посадив на лузі стільки кульбаб?

(А ніхто, кульбабки виросли самі — вони дикорослі.) Правильно. Яким

став луг під час цвітіння кульбаб? (Жовтим, золотистим, яскравим.)

Так.Алепройде лишекількаднів—і лужокзмінитьсвоєзабарвлення

на сріблясте. Як ви гадаєте, чому це станеться? На що перетворяться

жовті сонечка-кульбабки? (На пухнасті кульки.) Так. А далі вітерець

дмухненанихі…Щостанезпушинкамикульбаби?(Полетять за віт-

ром.)Астебельцезалишитьсяяким?(Голим.)

Пушинки—ценасіннячкокульбаби.Кудиїхвітерецьпринесе,там

вониівиростутьнаступноївесни.Девиростекульбабанаступногороку?

(Там, де впадуть її пушинки.)

Фізкультхвилинка «вітерець і кульбаба»

Напочаткуцієїгризадопомогоюбудь-якоїлічилкиобираютьведу-

чогоабодвохведучих,яківиконуватимутьрольвітру.

В и х о в а т е л ь. Зацвіли у лузі кульбабки — золоті, сонячні, гарні.

Вонистоялинасвоїхстрункихстебельцях,простягаючижовті голівки

до свого батечка-сонця. (Діти стоять прямо, витягнувши шиї вгору.)

А коли сонечко сідало за обрій, кульбабки також закривали свої пух-

настіпелюсткиісхилялиголівкивниз.(Малята схиляються, закривши

очі.)Так тривало кількаднів.Та ось жовтіквіточкикульбаби перетво-

рилися на срібні, пухнасті кульки. (Діти роблять колові рухи руками

над головою.)Тутприлетіввеселийвітерець,інудмухатинакульбабу!

(Вибігає ведучий і починає дмухати на малят.)Срібніпушинкивідірва-

лися—почалилетіти,кружлятиітанцювативповітрі…

Грапродовжуєтьсявсупроводібудь-якоїмузики(наприклад,«Вальс

квітів»П. Чайковського, абоіншої, нарозсуд педагога). Ведучийбігає

покімнатійдмухаєна«кульбабок»,адіти,щоїхзображують,імітують

політнакружлянняпушинокуповітрі.

Виховательпроситьдітейзайнятисвоїмісця.

В и х о в а т е л ь. Усі квіти гарні: і садові, і лугові. Кожна квіточка

гарнапо-своєму.Діти,яка квітка подобаєтьсявам більше: кульбабачи

тюльпан?Чому?(Заслуховують відповіді всіх бажаючих малят.)

1

дидактична гра «порівняймо квіти!»

Педагогспонукаєдітейпорівнятиквітитюльпанатакульбаби.Ма-

лятазадопомогоюдорослогоскладаютьпорівняльніречення.

Утюльпанаквіткавелика,аукульбаби—маленька.

Утюльпанаквіткачервона,аукульбаби—жовта.

Утюльпанастебловисоке,аукульбабки—низеньке.

Тюльпан—квіткасадова,акульбаба—лугова.

Розквітлийтюльпаннесхожийнасонечко,акульбабка—схожа.

Квіткатюльпананагадуєчашечку,аквіткакульбаби—сонечко.

Кожнескладенереченняповторюєкількамалят.

В и х о в а т е л ь.Навесні,усезонцвітіннякульбаби,луги,галявини

йлукистають золотими від їїцвіту.Росте кульбаба придорозі,звесе-

ляючи всіх своїми золотавими квіточками. Промине небагато часу —

івідцвітекульбаба.

Педагогпропонуєдітямназгадкупроцвітіннякульбаби

виготовитиаплікацію«Жовтікульбабки».Малятаотримують

приладдядлявиконанняроботи—аркушізеленогопаперу,

вирізанізаготовкиквітівкульбабитаклей.Дорослийпояснює

тапоказуєдітям,якпотрібновиготовлятиаплікацію(кульбабки

можутьростигустоабопарами—однабіляодної,аборіденько

тощо),нагадуєпроохайністьпідчасроботиізклеєм.

Малятавсупроводізвучанняспокійноїмелодії

(навибірпедагога)виконуютьаплікацію.

Наприкінцізаняттядітидемонструютьсвоїроботи.

Заняттязакінчується.

заняття «вивЧаємо віршиК»

Програмовий зміст:

•продовжити знайомити малят із літературними дитячими творами,

вчити дітей розуміти та обговорювати зміст творів, виховувати ці-

кавість до художнього слова;

•розвивати мовлення, мислення, уміння викладати власну думку,

удосконалювати інтонаційну виразність мовлення;

•сприяти розвитку пам’яті, слухової уваги, збагачувати словниковий

запас малят;

•індивідуальна робота з дітьми.

читати різноманітні віршики, потішки, показувати ілю-

стративний матеріал до них, пояснювати зміст тощо.

Попередня

робота:

1

Обладнання: ілюстрація до вірша М. Рильського «Віє вітер з-під воріт»,

іграшковий котик, аудіоапаратура.

Хід заняття

Переддітьми—ілюстраціядовіршаМ.Рильського

«Вієвітерз-підворіт».

Педагогрозпочинаєзаняттябесідою.

В и х о в а т е л ь. Малята, ми звами назаняттях вжечитали багато

казок, пісеньок, віршів. Які казки вам сподобалися найбільше? А вір-

шики?(Заслуховують відповіді всіх бажаючих малят.)Молодці.Азараз

мипрочитаємоще один дужецікавийвіршик.Послухайте,будьласка,

йогоуважно.

Педагогчитаєвірш.

М. Рильський

віє вітер з-під воріт

Вієвітерз-підворіт,

Уворотях—сірийкіт.

Вітерсіромукотові

Чешевусикишовкові.

Яснесонцевиплива,

Котуспинкупригріва.

Кітворкоче,кітмуркоче,

Нібищосьсказатихоче.

Підчасчитаннядорослийзвертаєувагудітейнаілюстрацію,

показуючинаїїдеталівідповіднодозмістутвору.

В и х о в а т е л ь. Чи сподобався вам віршик, діти? (Малята дають

стверджувальну відповідь.)

Педагогставитьвихованцямзапитаннязатекстомвірша.Якщо

дітивагаються,віндопомагаєїм:зачитуєпотрібніфрагментитвору.

• Прокогорозповідаєтьсяувіршику?(Про кота.)

• Десидівкіт?(У воротях.)

• Якогокольорубувкіт?(Сірого.)

• Щоробиввітер?(Віяв, чесав котику вуса.)

• У віршику згадуєтьсясонечко.Щовоно робило? (Випливало, гріло

коту спинку.)

• Якимбулосонечко?(Ясним, теплим, лагідним.)

• Яквигадаєте,звідкимогловипливатисонечко?(З-за хмаринки, з-за

обрію.)

1

В и х о в а т е л ь. Сонечко зігрівало кота, вітерець розчісував йому

вусики…Якви гадаєте, що відчувавкотик,якйомубуло? (Гарно, при-

ємно, радісно.)Щоробивкотик?(Муркотів, воркотів.)Яквінцеробив?

(Тихо, задоволено: «Мур-р…».)Якимуявляєтьсявамкотик—геройвір-

шика?(Добрим, ласкавим, пухнастим, спокійним.)Молодці.

У вірші йшлося про справжнього кота чи про іграшкового? (Про

справжнього.) Правильно. Чому ви так вирішили? (Справжній котик

може муркотати, а іграшковий — ні.) Справді, діти: іграшковий кіт

муркотати не може. Але він із задоволенням послухає те, як ви роз-

повідатиметевірш пройогоживогопухнастого співбрата.Унасвдит-

садочкує іграшковий котик?Принесіть його,будь ласка. (Двоє малят

виконують прохання педагога.)Мийогопосадимоосьтут,настолі.Хай

послухає,яквидобревмієтевивчативірші.

Дорослийвдругечитаєвіршик.Потімвінчитаєтвірподварядки,

амалята(індивідуальнотахором)повторюють

їхуслідзапедагогом.Підчасвивченнявіршикавихователь

маєзвертатиувагунате,щобвихованцівимовляливсіслова

чітко,виразно,непоспішаючи.

Дітививчаютьвіршикнапам’ять.

В и х о в а т е л ь.Молодці,малята!Нашомуіграшковомукотику,пев-

но,дужесподобалося,яквирозказуєтевіршик.Алевінхотівбиясніше

побачити,якжевсецевідбувалося.Давайтеспробуємойомупоказати.

Фізкультхвилинка «вітер та кіт»

Дітизвихователемповільноприказуютьсловавіршикаівиконують

рухивідповіднодойогозмісту.

На перший рядок малята гойдають зігнутими в ліктях руками пе-

ред собою праворуч-ліворуч. На другий рядок — показують вказівним

пальцем на іграшкового кота. Потім, розставивши пальчики, «розчісу-

ють» собі уявні «вуса». Потім повільно і плавно підіймають руки вго-

ру—імітуютьсхідсонця.Потімнахиляютьсяігладятьсобіспинку.На

останнірядки—задоволенопохитуютьголівкоюзбокувбік.

В и х о в а т е л ь. Так почався ранок сірого пухнастого котика. Ма-

лята,давайтеразомпофантазуємоірозкажемо,якіжпригодимоглина

ньогочекативпродовждня.

дидактична гра «закінчи речення»

Педагогрозпочинаєречення,амалятапропонуютьїхпродовження.

Він зголоднів, і тому попросив, щоб Оксанка його … (нагодувала).

1

Нагрівсякотикнасонечку,і пішов до своєї хазяйки — … (дівчинки

Оксанки).

Котикпідійшовдодівчинкиісказавїй:…(«Няв!»).

Оксанканалилакотикувблюдечко…(молочка).

Котикнапивсямолокаіпочавстаранно…(вмиватися).

Потімкітвийшовнадвіріпочавгуляти:…(по ґанку, по подвір’ю, по

паркану, по лавочці).

Вінтамзустрів…(собачку, півника, хлопчика, горобців).

Анадвечіркотикповернувся…(додому).

Педагогчитаємалятамвіршованірядки.

А. Костецький

Нічступиланапоріг—

Кітумивсяйспатиліг.

Хаййому,котові,

Снятьсясниказкові.

В и х о в а т е л ь. Наш іграшковий котик також вже стомився і ду-

жехочеспати.Давайтевсіразомтихенькозаспіваємойомугарнуколи-

сковупісеньку.

Умикаєтьсяаудіозаписбудь-якоїзнайомоїмалятамколискової

(наприклад,«Ходитькотик»).Дітипідспівуютьсловапісеньки.

Заняттязакінчується.

заняття «Подорож у КазКу»

Програмовий зміст:

•продовжити знайомити малят з казкою, нагадати зміст прослуханих

раніше казок;

•вчити дітей уважно слухати текст, відповідати на запитання за змістом,

за допомогою вихователя робити висновки з почутого;

•активізувати словотворення прикметників, зокрема присвійних;

•виховувати цікавість до народних та літературних казок, прищеплюва-

ти любов до художнього слова.

читати та розповідати малятам народні казки («Коло-

бок», «Коза-дереза», «Їжак та заєць», «Лисиця і глечик»),

показувати ілюстрації до них; розучити пісеньку «Курча-

та» (музика А. Філіпенка, слова Т. Волгіної).

Попередня

робота:

1

Обладнання: картки-ілюстрації до відомих малятам казок, ілюстрація

до казки Н. Забіли «Про півника та курочку», іграшкові

(або виліплені із пластиліну) півник та курочка, аудіо-

апаратура.

Хід заняття

Переддітьминадошці—ілюстраціїдовідомихїмказок.

В и х о в а т е л ь.Діти,нанашихзаняттяхвипочулибагатоцікавих

казочок: про діда й бабу,про різнихзвірят та їхні веселі пригоди. По-

гляньтеуважнонамалюнки,яківибачитепередсобою,іспробуйтепри-

гадати,доякихвониказок.

дидактична гра «пригадай казку!»

Малята за допомогою дорослого роздивляються кожен малюнок,

розповідають, хто або що зображено на ньому і називають відповідну

казку.

орієнтовний варіант розповіді

На цій картинці намальована коза. Вона сидить в хаті й нікого не

пускає.Цеймалюнокдоказки«Коза-дереза».

Нацьомумалюнкудваїжака,апосерединібіжитьзаєць.Заєцьду-

має,щоїжакбіжитьзнимнаввипередки.Аїжакзайцяперехитрив.Ця

казканазивається«Їжакізаєць».

Підчасобговореннямалюнківвиховательможедопомагати

малятамопорнимиабонавіднимизапитаннями,підказками

тощо.Прокожнуілюстраціюспочаткурозповідаєодинмалюк

(забажаннямабопроханнямпедагога),рештамалятуважно

слухають,апотімуточнюютьтадоповнюютьйого.

В и х о в а т е л ь. Молодці, дітки. Усі казочки пригадали. Малята,

авизвернулиувагунате,щомайжевкожнійказцігероямиєзвірята?

Хтознихуказкахмайжезавждихитрує,лукавить,хочевсіхобдурити?

(Лисичка.)Хтопростакуватий, часом лякливий, боязкий?(Заєць.)Хто

злийтазубастий?(Вовк.)

У казках, як і в житті, у кожної тварини своя вдача, свої звички

ісвійвигляд.

дидактична гра «Що є в звірят?»

Педагогспонукаєдітейутворитивідназванихнимсполучень при-

свійніприкметникитаобративідповідніслова-ознакидоних.

1

Якминазвемохвістлисиці?(Лисячий хвіст.)Якийвін?(Пухнастий,

рудий, довгий, красивий, з білим кінчиком.)

Як скажемо про зуби вовка? (Вовчі зуби.) Які вовчі зуби? (Великі,

гострі, хижі, білі.)

Якназвемохутрозайчика? (Заяче хутро.) Якезаячехутро?(Пух-

насте, м’якеньке, тепле, сіре чи біле, гарне.)

Якназвемоніссобаки?(Собачий ніс.)Якийнісусобачки?(Чорний,

блискучий, вологий, холодний, чуткий, невеличкий.)

Якназвемовусакота?(Котячі вуса.)Якікотячівуса?(Довгі, пишні,

красиві, білі.)

Яким словом назвемо шубку їжака? (Їжакова шубка.) Яка вона?

(Колюча, голчаста, чорна.)

В и х о в а т е л ь.Ходаузвіряттакожрізна.Лисичка,приміром,хо-

дить тихо, підкрадається м’якою ходою, щоб уполювати здобич. А як

пересувається зайчик? (Він стрибає.) Так. Зайчики стрибають весело,

швидкотажваво.

Фізкультхвилинка «зайчики»

Дітивсупроводізвучаннянародноїпісеньки«Зайчик»зображують

зайчиків—пересуваютьсястрибками,рукипіднятінарівнігрудей,до-

лоніопущені.

Малятаповертаютьсянасвоїмісця.

В и х о в а т е л ь. А зараз, дітки, приготуйтеся послухати ще одну

цікаву казочку та познайомитися з її героями. А ось і вони. (Педагог

дістає фігурки курочки та півника і ставить їх на столі перед дітьми.)

Ви їх упізнали? Хто це? (Півник та курочка.) Правильно. Тож казка,

якуявамзаразпрочитаю,такіназивається«Пропівникатакурочку».

ДорослийчитаєдітямказкуН.Забіли«Пропівникатакурочку»,

адітиуважнослухають.Післячитаннявиховательставить

малятамкільказапитаньзапрослуханимтекстом.

• Дегулялипівниктакурочка?

• Прощовесьчаспросилакурочкапівника?

• Чомупівникнезламавдлякурочкинікалиновоїгілочки,нігоріхо-

вогопрутика?Когозлякавсяпівник?

• Хтозапросивпівникаікурочкувгості?

• Цебулощирезапрошення?Щомаланадумціхитралиска?

• Якізвірятапопередилимандрівниківпронебезпеку?

• Чимзакінчиласяказка?