Пашковський Євген. Свято

Роман. — К.: 1989. У “Святі” Є. Пашковський означив традиційну тему для української літератури - похід до космополітичного міста українського селянина. “Основна сюжетна лінія, - відзначає Валерій Шевчук, - нагадує традиційну сюжетність: шлях селянина-українця до міста. Там, сподіваючись на щастя, він завше зустрічається зі страшною чужиною, самотністю і забуттям. Маємо завжди однакові традиційно- реалістичні колізії: людина не може жити в поспіль несправедливому суспільстві. Житейський вир крутить нею, як тільки хоче, і всі зусилля кладуться на те, аби вирватися із хаосу цього броунівського руху, прибитись до якогось берега. Інколи вона задовольняється примітивним: знаходить собі нове пристанище, будує гніздо в нових умовах і врешті заспокоюється. Інколи, чинячи спротив суспільству, вона стає завойовником простору буття. Дехто ж не витримує випробувань і стає істотою, яка не знаходить виходу з кола екзистенційних станів розчарування, депресії, нудьги, психопатичного шоку.