Упор. Б.Бойчук. — Торонто: Євшан-зілля, 1975. — 304 с.
Олекса Стефанович - один із найвидатніших представників
українського письменства в еміграції. Український поет,
літературний критик родом з с. Милятина на Волині. З 1922 на
еміграції в Празі, де відвідував Карлів університет, від 1944 жив у
Німеччині, від 1949 у США. Олекса Стефанович - майстер слова та
вірша. Марина Антонович-Рудницька у статті-спогадах "Про поета, що
не вмер увесь" (Слово, зб. ОУП, Нью-Йорк - Едмонтон, ч. 4,1970)
пише: "Головна прикмета Стефановича-поета, яка передусім різнить
його від інших, це вперте і послідовне, майже неймовірно докладне
випрацювання вірша. Стефанович буквально карбував, шліфував,
цизелював не тільки кожне слово щодо музичности кожного його складу
і звуку, а ще намагався передати умисними вишуканими сполуками
приголосних з голосними драматичне напруження, відповідне до змісту
вірша. Він шукав для кожної теми якнайвідповіднішу форму, склад,
ритміку, рими і поетичні образи. Навіть стиль і характер мови
змнінюються згідно з історичним тлом, добою, нагодою або настроєм,
який треба було в даному творі передати. Його окремі вірші
переходили десятки редакцій, варіацій та змін. Він, властиво,
ніколи не переставав шукати остаточної, ідеальної форми свого
поетичного вислову". У чітке та старанно відшліфоване слово вкладає
поет величну і незнищенну думку та ідею, яка робить його митцем, що
говорить устами народу, який прагне бути державною незалежною
нацією.
Слово від упорядника.
Поезії (1923-1926).
Плач Ярославни.
Ілля Муромець на роздоріжжі.
Там дзвонять на вежах.
Дорошенко.
Гей там недобрими.
Гетсиманія.
Спомин.
Десь високо блакиттю заливається.
Вогонь не гуде. Дим не валить.
Ходить осінь, молодиця смаглолиця.
В ганку, наче вибухли із бутлів вина.
Бабине літо літає на вітрі.
І знову десь на обріях помалу.
Вже в крайсвітні безодні обличчям.
Вже місяць холодний такий.
Як срібно скрізь ! Куди не кинь.
Ким це намальовано.
Stefanos I.
Небеса в воді - в синім неводі.
Жабиний хор не дасть собі спокою.
В росах.
Мене сонцем налито ущерть.
Як півень червоний на сідалі.
Побілила вдова Осінь свою хату.
Шуми і шелести, шуми і шелести.
Хати більше сорочок дівочих.
З "Волинських сонетів" ( На Боні, Велика Глуша, Волинь).
Дивний образе таємний.
Коли гай на обрію квітне.
Не давала ще сонцеві ти.
Зелені, червоні, лілові.
Зупинилося літо.
З "Античних мотивів" ( сонети: Сатир і німфа. Аполлон і Дафна.Золотий дощ. Дракон і Прозерпіна. Ехо.).
Русалки (сонет).
Осіннє. (Бенкетуй, молода княгине. Ти послухала мене.).
Сонет.
Біля сфінкса.
Гірчавінь полинів.
Це повітря - вино з льоднику.
Як рельси синню одливають.
Епіґрамне.
Молитва (О, Ти , що тамо, де Почаїв).
Нема й не буде Арсена.
Октава.
Сміх і щебети і галас.
Коляда.
Весна (Має квітів повну пелену).
З листа.
Лист.
Немає тяжчої покари.
Лише цілуєш ті вуста.
Коли земля, як давнє "тріє царіє".
Портрет.
Сон Перуна.
Орда іде.
Татари.
Багряна піраміда (сонет).
Хрест І і II.
Юрій.
Київ.
Богдана стрічають.
Сокія.
Просто. Не йти праворуч.
Крути.
Крізь смерть.
Шевченко (Заклекотало десь у горлі).
Шевченко (сонет).
Два (сонет).
Осінннє (Вина на виноколі).
Stefanos II.
Свіжеє сіно, ясла кленові.
Івасик-Орлик.
Зайчики.
Замість колискової.
Різдвяна казка.
На Великдень.
Людство.
Хоч і тужитиму ще, може.
Вітри безпритульні, голодні.
Можливо, лиш вона, та туга невсипуща.
На Христом.
Вони злились в єдину гаму.
Вічна слава.
Та ще під небом Твоїм.
З літопису.
Перун.
О. Ольжичеві.
Молитва (Чи на рідних полях).
нам не знать, як згашено кров.
В дверях у сні з`явись.
Ольжич.
Листопадове.
Золота діжка.
Зречення.
Великоднє (Христос Воскрес).
Істина.
Пам`яті О. Ольжича.
Строфа (на немолитву).
Кінцесвітнє.
Пустеля.
Погасли у небі зорі.
Недобре.
Кінцесвітнє.
Див кличеть І і II.
Подивись туди, падивись.
Різдвяне.
Див.
Як і учора, "хмари скрізь".
Обрій не втримала.
Звіса тайну віддала.
Впадіте на земське лоно.
Великоднє (Впади годино великодня).
Возстала і лик закрила.
Княгине Металева.
Не знає спочинку сейсмограф.
Сурми, архистратижа міде.
Молитва (Хай гнівна десниця скине).
О, їх не триста.
З Апокаліпсиса.
День Гніву.
1941 - 1944.
Христос.
Спинилось на людині око отнє.
над світом кличе чорний Див.
Кінець Атлантіди І, II, III, ІV, V.
З Євангелії.
Фрагменти І.
Добірка автора.
Сирени.
Осіннє.
До базару.
До Бродів.
Лісуи.
З ночей криваві дні настали.
Фрагменти II.
Добірка упорядника.
Хвилюють, ходять, шумлять жита.
Засяє день і сутеніє.
В очах, мов сонце сходить світле.
Із циклу "Голод" (II, III, ІV).
Якісь білі крапки миготять.
Вдарило по садках.
Чогось страшно мені.
Про сонячну вроду не мрій.
Після дощу.
Ялинка.
Пані Галі.
З давнього зшитка.
До Св. Володимира.
Як добре по хрусту гілки.
Зачаття.
Фрагмент із "Переображення".
Різдво.
Шевченко (Гримлять прокльонами).
Шевченко (Позерства - і на зерня).
Гоголь.
На лист.
На привіт.
Ніч і тиша на сторожі.
Світанок.
Матерям.
Переклади.
"Блажен той" Т. Шевченка (переклад з російської).
З поеми "Тризна" Т. Шевченка (переклад з російської).
Вірші виключені автором з ранніх збірок.
Тож у душі так тихо, як у церкві.
Перший день оце - сивий такий.
Упало на луг вороння.
Перед птахами десь розкрилася.
Встав місяць-ріг.
На північному бігуні.
На місяці.
Ой, заграло небо.
Скільки в неї курчаток пискляток.
Мить.
Сніжка.
І хотів би підбігти ти.
Ще просонню сповиті.
От високо став місяць у небі.
Заблудилося ягнятко в степах.
Музика.
Всі враз.
Хай серце і око гостре.
Хай жало гадове пече.
Та усмішка неждана мила.
Статті.
Олекса Влизько.
О. Ольжич. Складний портрет поета як людини.
Примітки.
Покажчик відгуків на твори Стефановича.
Алфавітний покажчик віршів.
Алфавітний покажчик перших рядків віршів.
Словник новотворів і маловживаних віршів.
Від видавництва.
Поезії (1923-1926).
Плач Ярославни.
Ілля Муромець на роздоріжжі.
Там дзвонять на вежах.
Дорошенко.
Гей там недобрими.
Гетсиманія.
Спомин.
Десь високо блакиттю заливається.
Вогонь не гуде. Дим не валить.
Ходить осінь, молодиця смаглолиця.
В ганку, наче вибухли із бутлів вина.
Бабине літо літає на вітрі.
І знову десь на обріях помалу.
Вже в крайсвітні безодні обличчям.
Вже місяць холодний такий.
Як срібно скрізь ! Куди не кинь.
Ким це намальовано.
Stefanos I.
Небеса в воді - в синім неводі.
Жабиний хор не дасть собі спокою.
В росах.
Мене сонцем налито ущерть.
Як півень червоний на сідалі.
Побілила вдова Осінь свою хату.
Шуми і шелести, шуми і шелести.
Хати більше сорочок дівочих.
З "Волинських сонетів" ( На Боні, Велика Глуша, Волинь).
Дивний образе таємний.
Коли гай на обрію квітне.
Не давала ще сонцеві ти.
Зелені, червоні, лілові.
Зупинилося літо.
З "Античних мотивів" ( сонети: Сатир і німфа. Аполлон і Дафна.Золотий дощ. Дракон і Прозерпіна. Ехо.).
Русалки (сонет).
Осіннє. (Бенкетуй, молода княгине. Ти послухала мене.).
Сонет.
Біля сфінкса.
Гірчавінь полинів.
Це повітря - вино з льоднику.
Як рельси синню одливають.
Епіґрамне.
Молитва (О, Ти , що тамо, де Почаїв).
Нема й не буде Арсена.
Октава.
Сміх і щебети і галас.
Коляда.
Весна (Має квітів повну пелену).
З листа.
Лист.
Немає тяжчої покари.
Лише цілуєш ті вуста.
Коли земля, як давнє "тріє царіє".
Портрет.
Сон Перуна.
Орда іде.
Татари.
Багряна піраміда (сонет).
Хрест І і II.
Юрій.
Київ.
Богдана стрічають.
Сокія.
Просто. Не йти праворуч.
Крути.
Крізь смерть.
Шевченко (Заклекотало десь у горлі).
Шевченко (сонет).
Два (сонет).
Осінннє (Вина на виноколі).
Stefanos II.
Свіжеє сіно, ясла кленові.
Івасик-Орлик.
Зайчики.
Замість колискової.
Різдвяна казка.
На Великдень.
Людство.
Хоч і тужитиму ще, може.
Вітри безпритульні, голодні.
Можливо, лиш вона, та туга невсипуща.
На Христом.
Вони злились в єдину гаму.
Вічна слава.
Та ще під небом Твоїм.
З літопису.
Перун.
О. Ольжичеві.
Молитва (Чи на рідних полях).
нам не знать, як згашено кров.
В дверях у сні з`явись.
Ольжич.
Листопадове.
Золота діжка.
Зречення.
Великоднє (Христос Воскрес).
Істина.
Пам`яті О. Ольжича.
Строфа (на немолитву).
Кінцесвітнє.
Пустеля.
Погасли у небі зорі.
Недобре.
Кінцесвітнє.
Див кличеть І і II.
Подивись туди, падивись.
Різдвяне.
Див.
Як і учора, "хмари скрізь".
Обрій не втримала.
Звіса тайну віддала.
Впадіте на земське лоно.
Великоднє (Впади годино великодня).
Возстала і лик закрила.
Княгине Металева.
Не знає спочинку сейсмограф.
Сурми, архистратижа міде.
Молитва (Хай гнівна десниця скине).
О, їх не триста.
З Апокаліпсиса.
День Гніву.
1941 - 1944.
Христос.
Спинилось на людині око отнє.
над світом кличе чорний Див.
Кінець Атлантіди І, II, III, ІV, V.
З Євангелії.
Фрагменти І.
Добірка автора.
Сирени.
Осіннє.
До базару.
До Бродів.
Лісуи.
З ночей криваві дні настали.
Фрагменти II.
Добірка упорядника.
Хвилюють, ходять, шумлять жита.
Засяє день і сутеніє.
В очах, мов сонце сходить світле.
Із циклу "Голод" (II, III, ІV).
Якісь білі крапки миготять.
Вдарило по садках.
Чогось страшно мені.
Про сонячну вроду не мрій.
Після дощу.
Ялинка.
Пані Галі.
З давнього зшитка.
До Св. Володимира.
Як добре по хрусту гілки.
Зачаття.
Фрагмент із "Переображення".
Різдво.
Шевченко (Гримлять прокльонами).
Шевченко (Позерства - і на зерня).
Гоголь.
На лист.
На привіт.
Ніч і тиша на сторожі.
Світанок.
Матерям.
Переклади.
"Блажен той" Т. Шевченка (переклад з російської).
З поеми "Тризна" Т. Шевченка (переклад з російської).
Вірші виключені автором з ранніх збірок.
Тож у душі так тихо, як у церкві.
Перший день оце - сивий такий.
Упало на луг вороння.
Перед птахами десь розкрилася.
Встав місяць-ріг.
На північному бігуні.
На місяці.
Ой, заграло небо.
Скільки в неї курчаток пискляток.
Мить.
Сніжка.
І хотів би підбігти ти.
Ще просонню сповиті.
От високо став місяць у небі.
Заблудилося ягнятко в степах.
Музика.
Всі враз.
Хай серце і око гостре.
Хай жало гадове пече.
Та усмішка неждана мила.
Статті.
Олекса Влизько.
О. Ольжич. Складний портрет поета як людини.
Примітки.
Покажчик відгуків на твори Стефановича.
Алфавітний покажчик віршів.
Алфавітний покажчик перших рядків віршів.
Словник новотворів і маловживаних віршів.
Від видавництва.