Гончарук П.С. Історія України з найдавніших часів до початку ХХ століття

Подождите немного. Документ загружается.

Україна у ХIX cт. ... 521

сандрія” в Білій Церкві, “Софіївка” в Умані – в стилі палацово-

паркової архітектури. Подібні приклади можна було б продовжити.

В скульптурному мистецтві академічний канонізм уступав мі-

сце реалістичним напрямкам.

Скульптор Л.В.Позен, наприклад, у своїх творах малих форм, від-

творював реалістичні соціальні типи – “Шинкар”, “Кобзар”, “Переселе-

нці”, “Жебрак”; П.П.Забіла працював у жанрі портрета – бюста М. Є.

Салтикова-Щедріна, М. В. Гоголя, Т. Г. Шевченка; Б.В.Едуардс (м.

Одеса) був автором яскравих жанрових скульптур – “Катерина”, “Жит-

тя невеселе”, “Шурка”, “Пустунка”; М.Й.Микешин створив яскраві мо-

нументальні твори – пам’ятник Богдану Хмельницькому та ін.

Середовище живопису ХІХ ст. позначилося дальшим розвит-

ком реалістичного мистецтва, створенням творів, в основу яких по-

кладені визвольні ідеї.

У ХІХ ст. жили і працювали такі живописці, як: В.А.Тропінін

(“Портрет українця”, “Дівчина з Поділля”, “Весілля в Купавці”);

І.М.Сошенко (“Портрет бабусі”, “Жіночий портрет”), Т.Г.Шевченко

(“Кара колодкою”, “У в’язниці”, “Кара шпіцрутенами”, графічні твори);

І.І.Соколов (“Погорільці”, “Проводи рекрутів”); К.К.Костанді (“У хво-

рого товариша”, “Рання весна”, “В люди”); М.К.Пимоненко (“Проводи

рекрутів”, “Жнива”, “Жертва фанатизму”); І.Ю.Репін (“У волосному

правлінні”, “,Запорожці пишуть листа турецькому султанові”); М.Д.Куз-

нєцов (“Мировий посередник”, “На заробітки”); С.І.Васильківський

(автор 3,5 тис. творів. Серед них: “Степ на Україні”, “Отара в степу” та

ін.); М.С.Самокиш (“Повернення російської кавалерії”); Т.Д.Копес-

тинський (“Гуцул в Липовиці”, “Гуцулка”); І.І.Труш (прихильник кри-

тичного реалізму, видатний майстер живопису) та інші художники.

Найяскравішим явищем першої половини ХІХ ст. в галузі графі-

ки стали твори Т.Г.Шевченка (“Живописна Україна”, портрет

М.С.Щепкіна, Айри Олдріджа та ін.). “Из всех изящных искусств, –

писав Т.Г.Шевченко у своєму “Щоденнику”, – мне теперь более всего

нравится гравюра. И не без основания. Быть хорошим гравером значит

быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе,

значит быть распространителем света истины. Значит быть полезным

людям… Божественное призвание гравера!”

У другій половині ХІХ ст. роботи художників-графіків набули но-

вого піднесення, особливо тих, що працювали в галузі портрета, істори-

чного жанру, книговидавництва, журналістики, газетної справи тощо.

Розділ V. 522

Так, наприклад, К.О.Трутовський у своїх малюнках висмію-

вав духовне зубожіння поміщиків (“Поміщики-політики”, “Сцена з

поміщицького побуту”, “Мироїд”); М.І.Мурашко виконав технікою

автолітографії портрет Т. Г. Шевченка; І.С.Їжакевич став одним із

популярних ілюстраторів масових журналів – “Живописное обозре-

ние”, “Солнце России”, “Нива”; А.Ф.Красовський видав серію ка-

рикатур – “Одеська вудочка”.

Отже, протягом ХІХ ст. образотворче мистецтво України зро-

било помітний крок вперед. Сформувалася національна реалістична

школа живопису, графіки, скульптури. Кращі твори були присвяче-

ні трудовому народу.

VI. Народна творчість

У ХІХ ст. дальшого розвитку набула народна творчість – усна

поезія, музичний фольклор, прикладне мистецтво. У народній твор-

чості були помітні соціальні мотиви, революційні настрої.

Так, наприклад, у багатьох фольклорних творах відображене

важке становище сільськогосподарських найманих робітників, гіркі

заробітки на панських полях:

Ой, хвалилися хлопці, в Таврію ідучи,

Що будуть носити з китайки онучі...

Онучі з китайки, чоботи сап’янці,

А прийшли додому – повилазили й пальці.

У пісні “Ой чи воля, чи неволя” співається про робітничий ви-

ступ, дійовий протест проти фабрикантів:

Ой да наробили хлопці лому,

Хлопці труби розломили,

Ой да по заводу пар пустили.

Пішов пожар по заводу,

Ой да пішла слава по народу

Поповнювався і український героїчний епос, відомий своїми ду-

мами про Б.Хмельницького, І.Богуна, М.Кривоноса, О.Довбуша,

У.Кармалюка, Л.Кобилицю та інших народних героїв. Близькі до на-

родних дум за сюжетами, образами, ідейним спрямуванням історичні

пісні, за висловом І. Я. Франка, є “одно з наших найцінніших націона-

льних надбань і один з предметів оправданої нашої гордості”

Отже, незважаючи на утиски з боку царського уряду, культура

України у ХІХ ст. продовжувала розвиватись. Тяжке життя трудя-

Україна у ХIX cт. ... 523

щих мас, постійні злидні і безправ’я не заглушили їх потягу до

знань, літератури, музики, театру, образотворчого мистецтва. Пере-

дові письменники, драматурги, художники, композитори у своїх

творах ставали на шлях реалізму, підтримували народ в його боро-

тьбі за краще майбутнє.

VIІ. Запитання та завдання

?

1. Що ви знаєте про реформування освіти в Україні у ХІХ ст.? У

яких типах шкіл навчалися діти та молодь?

2. Яке правове становище було університетської освіти? Що ви

знаєте про зміст студентського навчання?

3. Назвіть найяскравіших представників української літератури.

Назвіть документи, які обмежували та забороняли її розвиток.

4. Що ви знаєте про розвиток української музики у ХІХ ст.? На-

звіть найбільш відомих композиторів цього періоду.

5. Дайте характеристику діяльності українських театрів. Назвіть

найбільш відомих тогочасних українських акторів.

6. Якими іменами представлене образотворче мистецтво? Назвіть

найбільш відомі полотна живопису.

VIІ. Джерела та література

1. Ленін В.І. Повне зібрання творів. – Т. 24. – С. 126.

2. Франко І.Я. Літературно-критичні статті. – К., 1950. – С. 36.

3. Шип Н. А. Русско-украинское культурное сотрудничество в XVIII –

первой половине ХІХ в. – К., 1988.

4. Історія української літератури: У 2 т. – К., 1987. – Т. 1; Історія українського

мистецтва: У 6 т. – К., 1969. – Т. 4. – Кн. 1; Історія української музики: У 6 т. – К., 1989. –

Т. 1; Письменники Західної України 30–50-х років ХІХ ст. – К., 1965; Український

драматичний театр: Нариси історії: У 2 т. – К., 1967. – Т. 1.

5. Берштейн М.Д. Журнал „Основа” і український літературний процес кінця

50–60-х років ХІХ ст. – К., 1959. – 216 с.; Борисенко В.Й. Боротьба демократичних

сил за народну освіту на Україні в 60–90-х роках ХІХ ст. – К., 1980; Волошин І.О.

Джерела народного театру на Україні. – К., 1960. – 227 с.; Вовк Л.П. Історія освіти

дорослих в Україні. – К., 1994; Затенацький Я.П. Українське мистецтво першої

половини ХІХ ст. – К., 1965. – 259 с.; Кисіль О.Г. Український театр. – К., 1968. –

259 с.; Мороз З.П. Українська драматургія і театр другої половини ХІХ ст. – К.,

1950; Пільгук І.П. Т. Г. Шевченко – основоположник нової української літератури. –

К., 1963. – 466 с.; Пономарьов А.П. Українська етнографія. – К., 1994; Смірнов В.З.

Реформа начальной и средней школы в 60-х годах ХІХ в. – М., 1954. – 312 с., Шип Н.А.

Розділ V. 524

Русско-украинское культурное сотрудничество в XVIII – первой половине ХІХ в. – К.,

1988; Чалий Д. Становлення реалізму в українській літературі. Перша половина

ХІХ ст. – К., 1956. – 422 с.

6. Історія Української РСР. У 8 т., 10 кн. – К., 1978 – Т. 3. – С. 194.

7. Ленін В.І. Повне зібрання творів. – Т. 23. –С. 123.

8. Історія Української РСР. – Т. 3. – С. 505.

9. Борисенко В.І. Боротьба демократичних сил за народну освіту на Укра-

їні в 60–90-х роках ХІХ ст. – К., 1980. – С. 43.

10. Шип Н.А. Українська культура першої половини ХІХ ст. // Історія

України: Курс лекцій у двох книгах. – К., 1991. – Т. 1. – С. 427–428.

11. Стеблій Ф.І. Західноукраїнські землі під владою Австрії (кінець

XVIII – перша половина ХІХ ст.) // Історія України. Курс лекцій у двох книгах. –

К., 1991. – Кн. 1. – С. 419–426.

12. Історія Української РСР. – Т. 3. – С. 510.

13. Катренко А.М. Культура України другої половини ХІХ ст. // Історія

України: Курс лекцій у двох книгах. – К., 1991. – Кн. 1. – С. 539–540.

14. Історія Української РСР. – Т. 3. – С. 514.

15. Там само. – С. 515.

16. Рибалка І.К. Історія Української РСР. Дорадянський період. – К.,

1978. – С. 328.

17. Там само. – С. 328.

18. Гончарук П.С. Про участь кирило-мефодіївців у діяльності Київської

тимчасової комісії для розгляду давніх актів// Збірник наукових праць КДІК. – Ч.

ІІ. – 1994. – С. 3–16.

19. Катренко А.М. Названа праця. – С. 540.

20. Гоголь М.В. Твори. – К., 1952. – Т. 3. – С. 393.

21. Рибалка І.К. Названа праця. – С. 331.

22. Добролюбов М.О. Літературно-критичні статті. – К., 1950. – С. 457.

23. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів. – Т. 2. – С. 110.

24. Там само. – С. 288.

25. Чернишевський М.Г. Літературно-критичні статті. К., – 1951. – С. 253.

26. Франко І.Я. Про театр і драматургів. – К., 1957. – С. 146.

27. Український драматичний театр. Дожовтневий період. – К., 1967. – Т. 1. –

С. 135.

28. Франко І.Я. Твори. – К., 1955. – Т. 16. – С. 170.

29. Історія Української РСР. – Т. 3. – С. 545-546.

30. Крамской И.Н. Письма. – М., 1937. – Т. 2. – С. 217.

31. Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів. Т. 5. – С. 32.

32. Тексти взяті з книги: Історія Української РСР. – Т. 3. – С. 563.

33. Франко І.Я. Студії над українськими народними піснями. // Записки На-

укового товариства ім. Т. Г. Шевченка. – Львів, 1907. – Т. 75. – С. 14.

Україна у ХIX cт. ... 525

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Петро Степанович Гончарук

ІСТОРІЯ

УКРАЇНИ

з найдавніших часів

до початку ХХ століття

2ге видання

Керівник видавничих проектів Б. А. Сладкевич

Комп’ютерне макетування Н. Б. Рибак

Редагування Л. І. Єросова

Дизайн обкладинки Б. В. Борисов

Підписано до друку 16.07.2008. Формат 60x84 1/16.

Друк офсетний. Гарнітура PetersburgC.

Умовн. друк. арк. 29,7.

Наклад 1000 прим.

Видавництво “Центр учбової літератури”

вул. Електриків, 23

м. Київ, 04176

тел./факс 425-01-34, тел. 451-65-95, 425-04-47, 425-20-63

8-800-501-68-00 (безкоштовно в межах України)

e-mail: office@uabook.com

сайт: WWW.CUL.COM.UA

Свідоцтво ДК № 2458 від 30.03.2006