Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
заповіті). По -не – помилково. -ка при сделке – помилка в оборудці.
Ошибочность – помилковість.
Ошибочный – помилковий, хибний, омильний. -ный взгляд – помилковий (хибний) погляд.
-но – помилково, (стар.) омилне (ЛР, 44).
Ощетиниться – настовбурчитися, наїжитися, напудритися, визвіритися.
Ощуп(ыв)ать – лапати, облапати, мацати, обмацати.
Ощупью – (нав)помацки, налапуючи, полапки, полапцем.
Ощутительность – відчутість, почутність, чутливість, чуткість, (неприятная)
дошкульність, болючість; (заметность) слідність.
Ощутительный – відчутий, відчутний, почутний, почутливий, чуткий; дошкульний. -ная
необходимость – відчута (пекуча) потреба. -но – відчутно, дошкульно, боляче. -но
испытывать – боляче відчувати (якусь потребу, недостачу); (заметный, -но) слідний,
слідно.
Ощущать, ощутить – від[по]чувати, від[по]чути, чути, почути, вчувати, вчути.
Ощутимый – відчуваний; см. Ощутительный.
Ощущение – відчування, відчуття (болю, образи), почування, почуття, вчування, вчуття.
Пагуба – погуба, по[за]гибель, згуба; втрата, страта, погуба.
Пагубный – погубний, згубний. -но – по[за]гибельно, погубно, згубно.
Падалище – стервище.
Падаль – падло, стерво.
Падать, (у)пасть – падати, упасти, валитися, повалитися; (погибать) гинути, загибати,
загинути, (приходить в упадок) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. -ать духом
– в журбу (в тугу) вдаватися. -ет жребий (на кого) – падає жеребок на кого, випадає кому.
-ать, упасть в обморок – умлівати, у[зо]мліти, падати (упасти) зомлілому. -ет подозрение
(на. кого) – падає підозріння (стар. вина) на кого. -ать в цене – падати в ціні. [Акції
падають у ціні]. Девушка пала – дівчина запропастила, занапастила себе, свою долю.
Павшая – запропащена.
Падёж – (скота) падіж (-іжу), падь (-и), дох, виздих, промірок, помір (-мору) (на худобу)
(КМ); (грамматичн.) від[од]мінок.
Падение – падання (акцій); спадання, спад води.
Падкий – (на что) охочий, ласий (до чого), квапний, сквапливий (до чого).
Падучая (болезнь) – падучка, чорна неміч, чорна х(в)ороба, родимчик (переважно про
дітей).
Падчерица – пасербиця, падчірка (дочка чоловікова або жінчина од попереднього шлюбу).
Падший – запро[на]пащений; пропащий.
Паевой – пайовий, пайковий. -вой капитал – пайовий капітал.
Паёк – пайка; (харчова пайка) пайок.
Пазуха – пазуха.
Пай – пай, пайка (доля); дільниця (лісу, поля, то-що). Общество на -ях – пайове
товариство.
Пайщик – пайщик, пайовик. -ик кооперативного общества – член кооперативного
товариства.
Пакгауз – пакгавз, комора, склад (на товари).
Пакет – пакет; конверт; (посылочка) пакунок.
Пакля – клоччя.
Паковать – пакувати, запакувати.
Пакостить – пакостити, напакостити, капостити, накапостити; прикростей наробити кому.
Пакостник – пако[і]сник, капо[і]сник; паскуд[ник]а.
Пакостный – пако[і]сний, капосний, шко[і]дливий; паскудний.
Пакость – пако[і]сть, капость; шкода, збиток; паскудство.
Палата – палата. -та Мер и Весов – Палата Міри й Ваги. -ты – палац, палати. У него ума
-та – о, він голова (розумна голова).
Палатка – намет, шатро, накриття; халабуда, халабудка, ятка (на базарі). Пробирная -тка –
пробирна палата, пробирня.
Палач – кат, катюга.
Палец – палець (в машині палець – зуб).
Палисадник – городчик, палісадник, квітник, присадок.
Палить – палити, спалити; стріляти.
Палка – палиця, (що з нею ходять) ціпок; ломака (необроблена), кий, кийок, (з одного кінця
загнута) ковінька, (толстая дубинка) дрю[у]к, дрю[у]чок. Делать из-под -ки – робити з
165
Російсько-український словник правничої мови
примусу, за чужим пригоном.
Паллиатив – паліятив (и в ж. р. паліятива), часткове (тимчасове) полегшення; (фамил.)
латанина.
Паллиативный – паліятивний. -ные меры – часткові (паліятивні) заходи, тимчасові
заходи, засоби, (фамил.) латанина.
Палочный – пали[і]чний, кийовий. -ные удары – вдари палицею, киями. Под -ными
ударами – під паліччям.
Палуба – чардак, (реже) палуба.
Пальба – стрілянина, стрільба.
Пальто – пальто (р. пальта).
Памятливый – пам’ятливий, пам’яткий, пам’ятущий.
Памятник – пам’ятник, пам’ятка. -ки искусства – пам’ятки мистецтва. -ик (на могиле) –
надгробок, нагробок. -ки старины – пам’ятки старовини.
Памятный – пам’ятний, незабутній, пам’яти гідний. -ная книжка – пропам’ятна книжка.
Это ему будет -но – це йому в пам’ятку (в тямки) буде, це йому дасться в знаки.
Памятовать – пам’ятати, пам’ятувати, см. Помнить.
Память – пам’ять (-ти); спогад, спомин, згадка; пам’ятка. Упал без -ти – впав
непритомний. Без -ти был в нее влюблён – шалено (аж до шалу) був закоханий у ній.
Сегодня день -ти Шевченка – сьогодні пам’ятка по Шевченкові. В -ять врезаться – в
тямки вбитися, в знаки датися. На -ять (наизусть) – на пам’ять, з пам’яти; (на
воспоминание) на спомин, на згадку, на незабудь (про що, про кого). Приводить (кому) на
-ять – пригадувати (кому що). Приводить себе на -ять – пригадувати собі. -ять слабая –
коротка (слабка) пам’ять. Это совсем вышло у меня из -ти, совсем забыл – це зовсім мені
з пам’яти випало, зовсім про це забув.
Панегирик – панегірик, похвальне слово, (по)хвала (кому).
Панегирист – автор панегірика, панегірист, хвалій (-ія), (стар.) хвальця.
Панель – панеля (планка); тротуар, пішохід (з каменю, цегли, цементований широкий),
хідник.
Панибрат – панібрат, кумпан. [Він з ним за панібрата].
Панибратство – панібратство, кумпанство; братання.
Паника – паніка, сліпий жах, переполох.
Панихида – панахида. Служить -ду воспрещается – правити, відправляти панахиду
заборонено (забороняється).
Панический – панічний. -кое настроение – панічний настрій (-рою), переполох.
Пантомима – пантоміма, миґи. [На пантомімах, на миґах говорити].
Папироса – цигарка, папіроса. Курить -сы запрещается – палити цигарки заборонено.
Папка – (для бумаг) обгортка, тека, папірниця.
Пар – (испарение) пара; (о земле) парина, пар, переліг, обліг (-логу), толока Быть под -ом –
парувати, облогом (перелогом) лежати, під толокою бути.
Пара – пара, двоє, дві[о]йко; (чета) подружжя, подружня пара. -ра (запряжка) волов –
супруг(а) волів. Составлять (составить) -ру, подбирать (подобрать) под -ру – добирати,
добрати до пари, парувати, спарувати.
Параграф – параграф, стаття. -граф устава – параграф (стаття) у статуті; параграф
статуту.
Парад – парада, (наряд) убір (р. убору), шати.
Парадный – парадний, показовий, пишний, урочистий, розкішний. -ная дверь – парадні
двері.
Паразит – паразит, чужоїд, що живе чужим коштом.
Паразитический – паразитичний, паразитський, чужоїдний.
Паразитный – паразитний, чужоїдний, трутневий.
Парализовать – паралізувати, паралізувати; нищити (вплив), припиняти (діло).
Парализованный – спаралізований.
Паралич – параліж (м. р.), параліза (ж. р.).
Параллелограмм – паралелограм, рівнобіжник.
Параллель – паралеля, рівнобіжна (рівнолежна) лінія, рівнобіжне коло, (сравнение)
паралеля, порівняння.
Параллельный – рівнобіжний, рівнолежний, паралельний.
Параша – параша, діжка, цебер (р. -бра).
Парень – парубок. -нем быть – парубкувати.
Пари – заклад. Держать -ри – закладатися, об заклад битися, у заклад іти.
166
Російсько-український словник правничої мови
Паритет – паритет, рівність.
Паритетный – паритетний, рівний, однаковий. На -ных началах – на паритетних
підставах, нарівно.
Пари́ть – ширяти, високо літати, (за)носитися.
Па́рить – парити, випарити, шпарити, вишпарити.
Парламент – парламент.
Парламентарный – парламентарний, парламентський (система, лад).
Парламентер – парламентар, посередник, перемовник.
Парламентский – парламентський (звичай). -кое выражение – парламентський
(парламентарний) вираз, мова, вираз як у парламенті.
Парный – паристий [Паристі воли], спарований, до пари.
Паровик – паровик.
Паровоз – паровіз (-озу), паротяг, локомотив(а).
Паровой – паровий. -вое отопление – парове огріття. -вой котёл – паровий казан. -вая
машина – парова машина, паровик. -вое отделение – паровична. -вое поле – парина, пар.
Пароксизм – пароксизм, напад (х(в)ороби), перепадок.
Пароль – пароля, гасло.
Паром – порон (-на), перевіз через річку.
Паромщик – поронщик, поронник, перевізник.
Пароход – пароплав.
Пароходный – пароплавний. -ная пристань – пристань для пароплавів.
Пароходство – пароплавба, пароплавство.
Партиец – партієць (р. партійця).
Партизан – партизан.
Партизанский – партизанський.
Партизанство – партизанство, партизанщина.
Партийный – партійний. -ный билет – партійний білет, партквиток (-тка).
Партикуляризм – партикуляризм.
Партикулярный – партикулярний, приватний. -ное платье – цивільне вбрання.
Партитура, муз. – партитура.
Партия – партія (політична; у грі; товару, то-що). Он ей не -ия – він їй не партія, не пара.
Партнёр – партнер.
Парус – вітрило, (редко) парус. Плыть на всех -сах – пливти, всі вітрила розіп’явши.
Парусный – вітрильний, (реже) парусовий. -ная лодка – човен на вітрилах, човен
вітрильний (парусовий), парусовик.
Парцеляция – парцелювання, парцеляція (поділ землі на дрібні вчастки).
Парча – парча, (стар.) зла[о]тоглав.
Парчевий – парчевий, (стар.) зла[о]тоглавий.
Пасека – пасіка, бджільник.
Пасечник – пасічник. Быть -ком – пасічникувати.
Пасквиль – пасквіль, пашквіль (літературний твір, звичайно непідписаний, де автор кого-
небудь ганьбить, закидаючи йому нечесні вчинки).
Пасквилянт – пасквілянт, пашквилянт (автор, що написав пасквіля).
Пасмурный – (угрюмый) хмурий, похмурий, хмур(а)ний, сумовитий (людина). -ный день –
хмарний день, похмура днина. -ное небо – смутне небо. Сегодня -ный день – сьогодні
хмарно.
Паспорт – пашпорт (КМ). Заграничный -порт – закордонний пашпорт.
Паспортный – пашпортний, пашпортовий. -ная система – пашпортова система.
Пассажир – пасажир.
Пассажирский – пасажирський, пасажирний. -ский билет – пасажирський квиток. -ский
поезд – пасажирський поїзд.
Пассив – пасив (протилежне активові).
Пассивность – пасивність (недіяльність); байдужість.
Пассивный – пасивний (недіяльний); байдужий.
Пастбище – пастівник (СФА, VI, 432), пасовисько, паствисько (ТОК, ІІІ, 129), випас, пасто[і]
вень (-вня). Общественное -ще – вигін, громадський пастовень, громадський випас.
Пастьба – попасання, випасання, попас, випас. Время -бы – пасовиця.
Пасха – великдень; паска (печена).
Пасынок – пасинок (чоловіків або жінчин од попереднього шлюбу), пасерб.
Патент – патент (свідоцтво); диплом на що.
167
Російсько-український словник правничої мови
Патентный – патентний, патентовий. -ный сбор – патент, патентна оплата.
Патентовать – патентувати, давати патент, диплом. -ный – патентований (ліки),
дипломований (з дипломом вчений).
Патетический – патетичний. -ки – патетично, з патосом, з захватом, з захопленням.
Патока – патока (од меду, од цукру), меляса (од буряків), сироп.
Патологический – патологічний; х(в)оробливий, х(в)оробний.
Патология – патологія (наука про природу слабостей, про властивість х(в)ороб).
Паточный – з патоки (з сиропу).
Патриот – патріот.
Патриотизм – патріотизм.
Патриотический – патріотичний.
Патрон – (покровитель) патрон; (ж. р.) патронеса; (для заряда) патрон для набою, набій
(р. набою) (в рушниці, в револьвері).
Патронный – для набоїв, з набоями. -ный завод – завод (фабрика) набоїв.
Патронташ – ладунка, ладівниця, патронташ.
Патруль – патруль, обхід, дозір, варта. Ходить -лем – патрулювати, обходом ходити.
Патрульный – патрульний, вартовий.
Пауза – павза, зупинка, перерва, перестанок.
Паук – павук; глитай (людина, що визискує инших).
Пах – пахвина.
Пахарь – плугатар (-ря), орач, ратай, хлібороб.
Пахать – орати, ралити (ралом).
Пахнуть – пахнути; (не дуже) пахтіти, дхнути; (погано) смердіти (чим), воняти.
Пахота – оранка, орання. Окончить -ту – оборатися. Отработать -ою – відорати кому.
Пахотный – орний. -ная земля – робоча земля (ЛР, 44), поле, нив’я (СФА, VI, 10), нива.
(ЛР, 44); орана земля, рілля.
Пахоть – поле, оране поле, нива, рілля.
Пахучесть – запашність, пахучість.
Пахучий – запашний, пахучий, духовитий.
Пачка – пачка, жмут, в’язка.
Пачкать, запачкать – каляти, закаляти, мазати, умазати, замазати, бруднити,
забруднити, ляпати, заляпати. -ный – умазаний, покаляний, забруднений. -ся кровью –
скривавитися, умазатися в кров.
Пачкотня – ляпанина, мазанина; базгранина.
Пачкун, пачкунья – нехлюй, нехлюя, нечепура, замазура, (бумагомаратель) паперомаз.
Пашенный – орний, ораний.
Пашня – орна земля, поле, орне поле, рілля, нива.
Паштетная – паштетня (їдальня).
Паясничать – кумедії витворяти, кумедничати, дурника строїти, блазну[ю]вати.
Паяц – кумедник, сміхач, блазень.
Педагог – педагог (учитель).
Педагогика – педагогіка.
Педагогический – педагогічний.
Педагогия – педагогія.
Педераст – педераст, мужоложник.
Педерастия – педерастія, мужолозтво.
Пекарня – пекарня, хлібопічня.
Пекарь – пекар, хлібопік; перепечайка (та, що пече хліб на базар).
Пеленать – повивати, повити, сповивати, сповити.
Пенсионер – пенсіонер (той, хто одержує, здобуває пенсію).
Пенсионный – пенсійний. -ный капитал – пенсійний капітал.
Пенсия – пенсія. Выслужить -ию – вислужити пенсію, дослужити до пенсії.
Пенька – прядиво, коноплі (р. конопель), плоскінь (р. плоскони).
Пеньковый – прядив’яний, конопляний, плоскінний.
Пеня – пеня; штраф, грошова кара.
Пенять – дорікати кому, нарікати на кого.
Пепел – попіл (р. попелу). Обратиться в -ел – спопеліти.
Пепелище – попелище, згарище, погорілисько (АЮЗР, 6, І, 418). Родное -ще – рідне
огнище, батьківщина, рідна оселя.
Первенец, -ница – первак (син), первачка (дочка), перворідень.
168
Російсько-український словник правничої мови
Первенство – першість, першенство. Иметь -ство – першенство, перед у чому мати.
Первенствовать – бути найпершим, найпервішим, перед вести, перед мати, гору мати над
ким (горувати), верхувати. -щее положение – першенство, найпершеє (найпервішеє)
становище.
Первобытный – первісний, предковічний, стародавній, первостайний. -ный человек –
первісна людина. Обратить в -ное состояние – повернути до первісного стану.
Первоклассный – перв[ш]орядний.
Первоначало – первопочаток. С -чала – з-первовіку, з самого початку.
Первоначальный – первісний (набуття); початковий (наука) (ЛР, 44), первопочатковий.
-ный иск – головний (первісний) позов. -ного обладания право – право первісного
посідання.
Первооснова – перв[ш]ооснова, перв[ш]опідстава.
Первородный – перворідний, первороджений.
Первородство – перворідність, перворіддя.
Перворожденный – перворідень, первороджений.
Первостепенный – перв[ш]орядний, найбільшої (що-найпершої) ваги. Документ -ного
значения – документ першорядної (найбільшої, що-найпершої) ваги.
Первый – перший, первий; передній; кращий, найкращий. Во -вых – перв[ш]е, поперше. В
-вый раз – уперве, уперше, першим разом, впервах. -во на -во – насамперед, перш за все.
-вый приобретатель – первісний надбач (набувач). Случившееся в -вый раз – первина.
Товар -ого сорта – товар найкращий, найвищого розбору.
Перебаллотировать – перебалотувати.
Перебаллотировка – перебалотування.
Перебежчик – перекидько, перекинчик, перевертень.
Перебивать, перебить – перебивати, перебити, перешкоджати, перешкодити;
перепиняти, перепинити, перебаранчати, на перешкоді ставати (стати). -ся – (сяк так)
перебиватися, пробиватися, бідкатися, перебідувати.
Перебирать, перебрать – перебирати, перебрати (що), набирати, набрати більше, ніж
слід, ніж треба; перебирати, вередувати (чим). -аться – перебиратися, переїздити,
переноситися (з ква(р)тири на ква(р)тиру).
Перебой – перебій (-бою), перебивка в роботі. На -бой – навперейми, навперебивки.
Перебор – перебір. -ор за провоз на железной дороге – перебір за перевіз залізницею.
Переборка – перегорожа (в хаті, в кімнаті). Поставить в комнате -ку – перегородити
хату, кімнату.
Переборчивость – перебірч[л]ивість, вередливість, привередливість.
Переборчивый – перебірч[л]ивий, вередливий, привередливий.
Перебранка – лайка, сварка.
Перебрасывать, перебросить – перекидати, перекинути. -ся – перекидатися,
перекинутися. -ся словом – перекинутися слівцем, трохи побалакати, одне одному
сказати слово.
Перебывать, перебыть – перебувати, перебути (де-небудь якийсь час).
Перевершать, перевершить – (дело) пересуджувати, пересудити.
Перевершение – (дела) пересуджування, перегляд (справи).
Перевес – перевага, перемога. Иметь -вес – мати перевагу, верх. Получить -вес – верх,
гору взяти.
Перевирать, переврать – перебріхувати, перебрехати, переинакшувати, переинакшити,
перекручувати, перекрутити.
Перевод – перевід (-оду) (майна); перенесення (установи); переклад книжки; переказ
(грошей, банковий, поштовий). Денежный -вод – грошевий переказ. -вод по почте –
поштовий переказ.
Переводить, перевести – переводити, перевести кого (на иншу посаду),
перепроваджувати, перепровадити; переносити, поренести (кого), переселяти,
переселити; перекладати, перекласти (книжку); переказувати, переказати (гроші). -ти на
деньги – звести (або перевести) на гроші (ЛР, 44). -тись на нет – на нівець перейти,
знікчемніти.
Переводной – перекладений, перекладний (стаття); переказовий (вексель).
Переводчик – перекладач, перекладчик; товмач (АЮЗР, 8, V, 137). -чик краденого –
переводник краденого (СФА, VI, 152). -чик при суде – судовий перекладач, товмач.
Перевоз – перевіз (-озу), перевози. Заниматься -зом – перевіз держати, перевозити.
Плата за -оз – перевізне.
169
Російсько-український словник правничої мови
Перевозить, перевезти – перевозити, перевезти.
Перевозка – перевіз (-озу), перевезення, перевози. -ка с поля снопов – возовиця.
Перевозочный – перевозовий, перевізний. -ное средство – засоби до перевозу.
Перевозчик – перевізник, перевозець.
Переволноваться – перетурбуватися, перехвилюватися.
Переворачивать, переворотить – перевертіти, перевернути, перекидати, перекинути,
перегортати, перегорнути (сторінки в книзі).
Переворот – переворот, нагла переміна, нагла зміна. Естественный -от – природній,
натуральний переворот.
Перевыручка – перевишка, надуторжок.
Перегиб – перегинання, перегин, (стар.) перегба; залім (-лому), закрут.
Перегибать, -гнуть – перегинати, перегнути, перехиляти, перехилити.
Переглядываться, -нуться – пере[з]глядуватися, пере[з]глянутися, ззиратися,
ззирнутися.
Перегнивать, перегнить – перегнивати, перегнити, за[по]гнити, трухнути, потрухнути,
струхнути (дерево), трупшати, струпішати.
Перегной – перегній (-ою).
Переговариваться – перемовлятися, словом перекидатися, говорити з ким дві-три слові.
Переговоры – переговори, пересправи. Вступать в -ры – (роз)почати переговори,
вдатися в пересправи з ким. Прекратить -ры – зірвати (розірвати) переговори,
пересправи.
Перегонка – переганяння, перегін (спирту). В -ку бежать – нав(в)ипередки (навзаводи)
бігти.
Перегонный – перегінний. -ный аппарат – перегінне приладдя, приладдя до
переганяння, лембик.
Перегонять, перегнать – переганяти, перегнати, випереджати, випередити, (пробегать
мимо) обминати, обминути; перегонити, перегнати.
Перегораживать, перегородить – перегороджувати, перегородити, переділяти,
переділити, перепиняти, перепинити, (перерезать) перетинати, перетяти (шлях кому).
Перегородка – перегорожа, (на реке для ловли рыбы) їз, їзок (р. їзка), яз.
Перегружать, перегрузить – перевантажувати, перевантажити (з вагона в вагон);
переобтяжувати, переобтяжити когось (працею).
Перегрузка – перевантаження; переобтяження (працею).
Перед (-ду) – перед, передок (у возі).
Передавать, передать – передавати, передати, віддавати, віддати (ТОК, III);
(предоставлять, стар.) піддавати, піддати (СФА, VI, 303); (сообщить) переказувати,
переказати; пересилати, переслати; доручати, доручити; переплачувати, переплатити.
-ать вексель – переказувати вексель. -ать по духовному завещанию – одписати (в
духівниці). -ать право – передати право, (стар.) право влити (АЮЗР, 6, І, 180). -ать в
распоряжение, владение и пользование – передати на розпорядження, володіння й
користування, (стар.) подати в міць, володіння й уживання (АЮЗР, 8, І, 92).
Передаточный – передатний, передавальний, переказовий. -ная инстанция –
передавальна інстанція, інстанція, щоб передати. -ная надпись – передавальний
(передатний) напис, джіро.
Передача – передавання, передача, передання; переказ; наддаток.
Передвигать, передвинуть, -ся – пересувати (пересовувати), пересунути, -ся.
Передвижение – пересування; пересовування. -ние войск – пересування військ, переходи
(АЮЗР, 6, І, 586). Средство -ния – засоби до переїзду або до перевозу.
Передвижной – пересувний, передвижний, рухомий, походящий (театр).
Передел – переділ (КМ).
Переделка – перероблення, (переделанное) переробка.
Переделывать, переделать – перероблювати, переробити.
Переделять, переделить – переділяти, переділити.
Передёргивать, передёрнуть – пересмикувати, пересмикнути. Его -нуло – його аж
сіпнуло, він сіпнувсь.
Передержатель – переховник, передержувач (той, що переховує, передержує злодія або
покрадені речі).
Передержательство – переховування (ЧСР), переховництво, передержанство.
Передерживать, передержать – переховувати, переховати, передержувати,
передержати.
170
Російсько-український словник правничої мови
Передержка – пересмикування; (экзамена) перетримування, нове складання іспиту.
Передний – передній. -няя часть – перед, передок (-дка).
Передник – хв[ф]артух, попередник, попередничок.
Передняя – (комната) передпокій (-кою), передня (кімната).
Передоверие – передовіреність, переуповноваження, передовіра. Право дальнейшего -ия –
право дальшого переуповноваження (дальшої передовіри), право передовіряти далі.
Передоверять, передоверить – передовіряти, передовірити, переуповноважувати,
переуповноважити.
Передовой – передовий, передній; (прогрессивный) поступовий. -вая статья – провідна
(вступна) стаття, передовиця.
Передопрашивать, передопросить – перепитувати, перепитати (наново),
передопитувати, передопитати.
Передопрос – перепит (новий); передопитування, передопит.
Передразнивать, передразнить – передражнювати, передражнити, перекривляти,
перекривити, (звукоподражательно) перекликати, перекликнути.
Передряга – халепа, колотнеча; тривога.
Передумывать, передумать – передумувати, передумати, роздумувати, роздумати, -ся.
Передышка – перепочив(-н), перепочив[н]ок, передишка.
Переезд – переїзд, переїздка.
Переезжать, переехать – переїздити, переїхати, перевозитися, перевезтися,
перебиратися, перебратися (з ква(р)тири на ква(р)тиру).
Переживание – переживання, пережиття.
Переживать, пережить – переживати, пережити, перебувати, перебути.
Пережидать, переждать – пережидати, переждати, перечікувати, перечекати, (сов.)
перегодити, перечасувати (недовго), перетривати.
Перезаклад, перезалог – перезастава.
Перезакладывать, перезаложить – перезаставляти, перезаставити.
Переизбирать, переизбрать – переобирати, переобрати, перевибирати, перевибрати.
Переизбрание – переобрання, перевибори.
Переименование – переі[й]менування.
Переименовывать, переименовать – переі[й]меновувати, переі[й]менувати.
Переимчивость – перейнятливість, перетямливість.
Переимчивый – перейнятливий, перетямливий.
Переиначивать, переиначить – переинакшувати, переинакшити, переиншувати,
переиншити, перекручувати, перекрутити, перевертати, перевернути.
Переискивание – перешукування, перетрус.
Переискивать, переискать – перешукувати, перешукати, перетрушувати, перетрусити.
Перекапывать, перекопать – перекопувати, перекопати (дорогу).
Перекат – мілина, обміль, перекат (под водою).
Перекладина – перекладина, поперечина, поперечка, банта, бантина (в будівлі); (лава)
кладка через воду.
Перекладной – перекладний; підставний. [Підставні коні].
Перекладывать, перекласть, переложить – перекладати, перекласти (вину),
перекидати, перекинути (вину).
Перекликаться – перегукуватися, перегукнутися.
Перекличка – перекликання, переклик, перекличка. Делать (сделать) -ку – перекликати,
перекликати, робити перекличку.
Перековеркать – перекрутити; понівечити, перенівечити.
Переколотить – перебити, поперебивати.
Перекор – перекір (-кору), суперечка, змагання. На -кор – наперекір, всупереч чому.
Перекрашивать, перекрасить – перекрашувати, перекрасити, перефарбовувати,
перефарбувати, перемальовувати, перемалювати.
Перекрестный – перехресний. -ный допрос – перехресний (звідусюдний) допит,
допитування зо всіх боків.
Перекресток – перехрестя, роздоріжжя, роздорож (-жи), розпуття.
Перекупать, перекупить – перекуповувати (перекупляти), перекупити.
Перекупщик – перекупець, перекупник, перекупень.
Перекупщица – перекупниця, (торговка) перекупка.
Перелагать, переложить – перекладати, перекласти.
Переламывать – переломлювати, переломити.
171
Російсько-український словник правничої мови
Перележалый – злежалий, перележалий (крам).
Перележать – перележати.
Перелезать – перелазити, перелізти.
Перелесок – перелісок, переліс.
Перелет – переліт (-льоту).
Перелётный – перелітний (птах).
Переливать – переливати, перели[лля]ти, пересилати, пересипати. -ать из пустого в
порожнее – на дрібниці час марнувати, (ирон.) оповідати сон рябої кобили.
Перелистывать, перелистать – перегортати, перегорнути.
Переловить – переловити.
Перелог – переліг (-логу), обліг (-логу). Земля лежит -гом – облогом земля лежить.
Перелом – злім (р. злому), перелім (-лому), перемога (у хоробі); полом (-лому), зламання
(ноги); злім, зламане місце (на нозі).
Перемалывать – перемелювати, перемолоти (зерно).
Переманивать, переманить – переманювати, переманити, перенаджувати, перенадити,
перемовляти, перемовити.
Перемарывать – перекреслювати, перекреслити, викреслювати, викреслити,
перечіркувати (перечеркати), перечеркнути.
Перемежаться – перериватися, перерватися, перегодитися, мінитися, змінитися,
перемінятися, перемінитися, чергуватися. -щийся – переривний, чергований. [Чергована
пропасниця].
Перемежевание – перемежування (землі).
Перемежёвывать – перемежовувати, перемежувати, перемірювати, переміряти.
Перемена – переміна, зміна, одміна.
Переменять, переменить – переміняти, перемінити, зміняти, змінити, одміняти,
одмінити, заміняти, замінити.
Перемещать, -ся, переместить, -ся – переміщати, перемістити, -ся.
Перемещение – переміщування, переміщення.
Перемигиваться – переморгуватися, переморгнутися.
Перемирие – замирення, перемир’я. Заключить -рие – замиритися, зробити (вчинити)
замирення. Соблюдать -рие – держати перемир’я.
Перемычка – (арка) перемичка, (свод) склепіння; перечка, поперечка; (на річці) загата.
Перенаселение – перезалюднення, перенаселення.
Перенесение – перенесення, переносини.
Перенимание – переймання, займання, займанка, перейма.
Перенимать, перенять – переймати, перейняти, перехоплювати, перехопити.
Перенос – перенесення, переніс (-носу), переносини. -ние здания – перенесення будівлі.
Переносить, перенесть – переносити, перенести, (засідання) перекладати, перекласти
(на иншу днину); зносити, знести, терпіти, витерпіти, одтерпіти що, дізнавати, дізнати
чого, зазн(ав)ати (лиха). -ти болезнь – відхорувати, переслабувати. -ти тяжкую болезнь
из-за чего – тяжко відхорувати щось.
Переносица – перенісся.
Переночевать – переночувати, обночувати.
Перенумеровывать, перенумеровать – перенумеровувати, перенумерувати.
Переобременение – переобтяження.
Переобременять – переобтяжувати, переобтяжити.
Переодевание – передягання, перебирання.
Переодевать, -ся, переодеть, -ся – передягати, -ся, передягти, -ся, перебиратися,
перебратися (ким, за кого). -делся нищим – перебравсь за старця.
Переосвидетельствование – пере(о)свідкування, переоглядіння.
Переосвидетельствовать – пере(о)свідкувати, переоглянути.
Переоценивать, переоценить – переціняти, перецінити, перецінувати.
Переоценка – перецінування, перецінка.
Перепечатание – передрукування.
Перепечатка – передрук.
Перепечатывать, перепечатать – передруковувати, передрукувати.
Переписка – переписування, списування, копіювання чогось или з чогось; (обмен
письмами) листування (з ким). Вести -ку – листуватися (з ким). -ка (изготовление)
копии – виготовлення копії, (с)копіювання.
Переписчик, -чица – переписувач, -чка, списувач, -чка, копіїст, -тка.
172
Російсько-український словник правничої мови
Переписывание – переписування, сов. переписання, (с)копіювання.
Переписывать, переписать – переписувати, переписати, писати, списати, (о многих)
пописати (речі, людей).
Перепись – перепис, спис. Народная -пись – перепис людности. Всеобщая -пись –
вселюдний перепис.
Переплавка (монеты) – перетоплювання (монети).
Переплавлять, переплавить – перетоплювати, перетопити.
Переплет – оправа, палі[я]турка (на книжці).
Переплетать, переплести – (сплетать) переплітати, переплести, перевити,
переплутувати, переплутати; (книгу) оправляти, оправити (книжку), завести (книжку) в
палі[я]турку.
Переплётный – палі[я]турний, оправний. -ная мастерская – палі[я]турня.
Переплётчик – палі[я]турник, оправник, (зап.) інтролігатор.
Перепой – перепій (-пою).
Переполнение – переповнення.
Переполнять, переполнить – переповняти, переповнити, налляти вщерть.
Перепонка – пліва, плінка (поміж пальцями), перетинка.
Переправа – переправлення, переправа, перевіз (-возу).
Переправлять, -ся, переправить, -ся – перевозити, -ся, перевезти, -ся, переправляти,
-ся, переправити, -ся, перепровадити, -ся куди через що, перебиратися, перебратися,
перехопитися (швидко) (на той берег).
Перепродавать, перепродать – перепродувати, перепродати.
Перепродавец – перепродувач.
Перепродажа – перепродаж (-жу).
Перепроизводство – надвироб, перевироб, перевироблення, надпродукція, перепродукція,
гіперпродукція.
Перепряжка – перепрягання, перепряжка.
Перепрятывать, перепрятать – пореховувати, переховати (ЛР, 44).
Перепуг – переляк, переполох, перестрах.
Перепугать, -ся – перелякати, -ся, переполошити, -ся.
Перепутывать, -ся – переплутувати, -ся, переплутати, -ся.
Перепутье – розпуття, роздоріжжя, роздорож (-жи). На -тье – на розпутті, на роздоріжжі.
Перерабатывать, переработать – перероблювати, переробити.
Переработка – перероблювання, перероблення. -ка (произведение) – переробка.
Перерасход – надвитрата, надтрата, перетрата.
Перерез – переріз. На -рез – навперейми (кому).
Перерезать – перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти (що, дорогу кому),
переймати, перейняти кого.
Перерешать, перерешить – пересуджувати, пересудити, перерішувати, перерішити
(справу).
Переруб (деревьев, превышающий дозволенную рубку) – переруб (дерева понад дозволену
кількість).
Перерубить – перерубати (лісу), з[на]рубати більше дерева (деревні), ніж дозволено.
Перерыв – перерва. -рыв давности – перерва давности. -рыв для отдыха – перерва за-
для спочинку. После -ва исковая давность начинается снова – після перерви позовна
давність починається знову.
Пересадка (пересаживание) – пересаджування (дерева), пересадити; пересадка (на
залізниці).
Пересекать – перетинати, перетяти. -щая линия (жел. дор.) – перехресна колія (залізнича
). -щий – перехресний.
Переселенец – переселенець, переселець (-сільця).
Переселение – переселення. Великое -ние народов – велика мандрівка народів.
Переселенческий – переселенн[ч]ий. -ская кладь – переселенча кладь, переселенчий
вантаж.
Переселять, -ся, переселить, -ся – переселяти, -ся, переселити, -ся.
Пересказ – переповідання, переповідь, пере(с)каз.
Пересказызать – переповідати, переповісти, переказувати, переказати.
Пересматривать, пересмотреть – переглядати, переглянути (справу), передивлятися,
передивитися (в справі), передивити справу.
Пересмотр – перегляд, переглядання, новий розгляд. -отр действующего
173
Російсько-український словник правничої мови
законодательства по какому-нибудь вопросу – перегляд чинних законів у якому-небудь
питанні. -отр решения – перегляд вироку.
Переспорить – переспорити, перемогти в суперечці, переговорити.
Переспрашивать, переспросить – перепитувати, перепитати.
Переспрос – перепитування, перепит, новий допит.
Пересрочивать – перестрочувати, перестрочити, переставляти строк, перезначати строк.
Пересрочка – перестрочування, перестрочка.
Перессорить – пересварити. -ся – пересваритися, посваритися.
Переставать, перестать – переставати, перестати.
Перестраивать, перестроить – перебудовувати, перебудувати, перостроювати,
перестроїти.
Перестройка – перебудування, перебудова, перестрій (-ою).
Пересуды – поговір (-вору), осуда, плітки, балачки.
Пересуживать, пересудить – пересуджувати, пересудити (справу), (сплетничать)
судити-гудити кого, обмовляти кого, обговорювати, обговорити кого, поговір пускати,
пустити (на кого).
Пересчитывать, пересчитать – перераховувати, перерахувати, перелічувати, перелічити.
Перес(ы)лать – пересилати, переслати.
Пересылка – пересилка, пересилання, переслання.
Пересыльной – пересильний. Камера для -ных арестантов – камера для пересильних
арештантів (в’язнів). -ная тюрьма – пересильна тюрма.
Перетолковывать (извращать) – перевертати, перевернути, перекручувати, перекрутити
по-своєму, переинакшувати, переинакшити.
Переторжка – переторги, переторжка.
Перетревожиться – перетурбуватися, перехвилюватися.
Переубеждать, -ся, переубедить, -ся – переконувати, -ся, переконати, -ся.
Переукрепление – переукріплення, перезакріплення. -ние недвижимого имущества во
избежание платежа долгов – переукріплення нерухомого майна, щоб боргів не платити.
Переукреплять, переукрепить – переукріпляти, переукріпити, порезакріпляти,
перезакріпити.
Переулок – перевулок, провулок, завулок; (без выхода) зазубень, глухий провулок.
Переустройство – перебудування, перебудова; переустрій (-рою).
Переуступать – переписувати, переписати (що на кого); відступати, відступити (що кому).
Переуступка – перепис (чого на кого), відступ (кому чого).
Переуступочный – переписний (лист).
Переутомление – перевтома, перенатуження, знесилення.
Переутомлять, переутомить – перевтомляти, перевтомити, перенатужувати,
перенатужити, знесилювати, знесилити. -ся – перепадатися, перепастися.
Перехват, перехватывание – перехоплювання, перехоплення, перейма, переймання,
перейняття.
Перехватчик – перехіпник, переємець (-мця).
Перехватывать, перехватить – перехоплювати, перехопити, переймати, перейняти.
Перехитрить – перехитрувати, перехитрити; перемудрувати.
Переход – перехід (-ходу) (КМ). -ход границы – перехід кордону. -ход предприятия к
новому владельцу – перехід підприємства до нового власника.
Переходить, перейти – переходити, перейти, перебиратися, перебратися. -ить по
наследству – діставатися (дістатися) на спадщину, спадати (спасти) на кого після кого
(СФА, VI, 70; ТОК, III, 7; ЮГ, І, 61). -щие суммы – перехідні суми.
Переходный – переступний час, перехідний, переходовий (стан, стадія).
Перечеканивать – перебивати, перебити (монету).
Перечень – перелік, реєстр, спис, список.
Перечёркивать, перечеркнуть – перекреслювати, перекреслити, перечіркувати,
перечеркнути, (похерить) перехрестити.
Перечёт – перелік. На -чёт – під ліком. Знать на -чёт – геть-чисто все (всіх) знати.
Перечисление – перелік, (бухг.) перелічування, перелічіння, перерах(ов)ування,
перенесення, переписання. -ние из общества – перепис з одної громади в другу (КМ).
Перечислять, перечислить – перелічувати, перелічити, перераховувати, перерахувати;
переписувати, переписати, переносити, перенести (з одного параграфа, обрахунку, в
инший).
Перечитывать, перечитать – перечитувати, перечитати.
174