Російсько-український словник правничої мови
Утаивать, утаить – таїти (що) (АЮЗР, 6, І, 298), таїтися (з чим) (ЛР, 44), затаювати,
затаїти, притаювати, притаїти (СФА, VI. 23), (укрывать) переховувати, переховати,
покривати, покрити (ЛР, 44), (умалчивать) промовчувати, промовчати (про що).
Утайка – утаювання, утаєння, утаїння, затаювання, затаєння, затаїння. -ка находки –
затаювання (затаєння) знахідки.
Утварь – (домашняя) начиння.
Утвердительный – ствердний, (положительный) позитивний. -ная грамота – ствердний
лист. -ный ответ – позитивна відповідь, згода.
Утверждать, утвердить (что, кого) – стверджувати, (стар.) стверджати (ТОК, III, 86),
ствердити (СФА, 256, 308, 512; ЛР, 44), затверджувати, затвердити (когось на посаді, чиїсь
права). -ать купчую крепость – затверджувати купчу. -ать кого в правах наследства –
затверджувати чиїсь права на спадщину. -ся в правах наследства – затвердити свої права
на спадщину. -ать приговор – затверджувати, затвердити вирок (присуд); (уверять, что…
) запевняти; (в логике) твердити. Он -ает, что невиновен – він запевняє, що не винен.
-диться – утвердитися, пустити коріння, уґрунтуватися.
Утверждение – ствердження (СФА, VI, 256), затвердження (якогось статуту, когось на
посаді), (логич.) твердження, (уверение) запевнювання, запевнення.
Утеснение – утиск, гноблення, пригноблення.
Утеснитель – утискувач, утискач, гнобитель.
Утеснять, утеснить – утискувати (утискати), утиснути, гнобити (пригноблювати),
пригнобити.
Утечка – витікання (спирту), утічка, (зерна) розтрус, розтруска (зерна).
Утешение – потіха, потішення, (приятность) утіха, втіха.
Утешительный – потішливий, (приятный) утішний.
Утихать, утихнуть – утихати, утихнути, стихати, стихнути, тихшати, потихшати, ущухати,
ущухнути, вгавати, гамуватися, вгамуватися, втихомирюватися, втихомиритися.
Утолять, утолить – заспокоювати, заспокоїти (голод, спрагу).
Утомительность – утомність (-ности).
Утомительный – утомний.
Утомление – утома, утомлення, стомлення, потомлення.
Утомлять, утомить – стомлювати (втомлювати, томити), стомити, утомити, морити,
уморити. -ся – с[в,по]томлюватися, приставати.
Утонченность – витонченість, зрафінованість (-ности).
Утонченный – витончений, зрафінований.
Утопать, утонуть – топитися, втопитися, потопати, потонути, втопати, втонути.
Утопический – утопічний.
Утопия – утопія, незбутна мрія.
Утопленник – утоплений, утопленик, потопленик, топленик.
Утрата – утрата, згуба, страта, (лишение) позбавлення, позбуття. -та документов – утрата
(згуба) документів. -та прав – страта прав. -та груза – втрата вантажу. -та права на иск –
утрата права на позов, позбавлення права позиватися. -та трудоспособности – втрата
працездатности.
Утрачивать, утратить – утрачувати, втратити, губити, з(а)губити, теряти, втеряти,
страчувати, стратити, (лишаться) позбавлятися, позбавитися, позбутися (чого). -ть
доверие к кому – тратити (губити) довіру до кого, зневірятися (зневіритися) (до кого).
-тить доверенность – загубити довіреність, доручення. -ть право – стратити право,
позбавитися права. -ть здоровье, трудоспособность – позбутися здоров’я,
працездатности. -ить свою силу – утратити (загубити) силу, позбавитися сили.
Утренний – ранішній, вранішній, ранковий.
Утро – ранок. -ром – ранком, вранці. Рано -ром – зрана, зраня, рано-в-ранці. -ром и
вечером – рано й вечір. Доброе -ро! – добридень.
Утроба – утроба, нутро, черево.
Утробный – утробний, черевний. -ная жизнь – утробне життя, життя в утробі.
Утруждать, утрудить, -ся – трудити (утруднювати, утрудняти), утруд(н)ити, -ся. Не хочу
вас утруждать – не хочу вас трудити (утрудняти).
Утыкать – обтикти, (сов.) обткати (гвіздками).
Ухаживание (за кем) – упадання (коло кого, до кого), (ухажерство) женихання (з ким), (за
)лицяння, зальоти (до кого), надско[а]кування (коло кого), (попечение) дбання (про кого),
піклування (про кого, ким), догляд (за ким), (няньченье, возня) панькання (з ким).
Ухаживатель – залицяльник (диал. залицянник), зальотник, запобігач, старанник,
305