Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
Приёмный – приймальний, для приймання. -ная комиссия – комісія для приймання. -ный
сын – (воспитанник) годованець, вихованець, (взрослый, зять) прийма, приймак. -ные
часы – години для приймання, приймальні години. -ный экзамен – вступний іспит, іспит
для прийняття (кудись).
Приемщик – приймач.
Приёмыш (воспитанник) – годованець, вихованець, (взрослый, зять) приймак, прийма.
Прижить – прижити, придбати (дитину), привести, (стар.) оплодити (СФА, VI, 119).
Приз – приза; здобуток.
Призвание – призвання, покликання (варягів; наукове, поетичне), (способность) здатність
(до чого).
Признавать, признать – визнавати, визнати [Капіталісти не визнають нашого
громадянського ладу], признавати, признати, (зап. и стар.) узнавати, узнати (ЛР. 44) (за
що). -ть свою вину – признаватися, признатися до вини, повинитися (в чому). -ть вором –
визнати за злодія, чинити злодієм (ЛР, 44). -ся законным – визнаватися за законне, мати
правну силу (КМ). -ть недействительным – визнати за недійсне, за неважне, уневажнити
(голос, вибори). -ть себя виновным – визнати себе винним, (за винного), признатися до
вини, (стар.) датися винним (ЛР, 44). -ть невинным – визнати за невиниого, (зап.) узнати
за невинного (ЛР, 44).
Признак – ознака, знак, познака, прикмета. -ак изнасилования – ґвалтовні знаки, знаки
ґвалту (зґвалтування, знасилення). -ки преступления – ознаки злочину.
Признание – визнання, визнаття (напр. комуністичного принципу), (обвинуваченого)
признання (СФА; АЮЗР, VI, 40, 119), зізнання, (стар.) розказання (ЛР, 44).
Бесповоротность -ния – незмінність при[зі]знання. Внесудебное -ние – позасудове
зізнання. Дробление -ния – дроблення (роздріб) зізнання. -ние недействительным –
уневажнення, визнання за недійсне, за неважне. -ние как фактор перерыва давности –
признання як чинник перериву давности.
Призовой – призовий. -вое вознаграждение – призова винагорода.
Призор, см. Призрение.
Призрак – привид, примара, мара, мана, (стар.) нав(ь) (ЖО, 52).
Призревать – доглядати (кого и за ким), опікувати (кого), (печься) опікуватися,
піклуватися (ким), (давать приют кому) притуляти кого.
Призрение, призор – призор, догляд (КМ); піклування, опіка. Общественное -ние –
громадський догляд (КМ). Дети без -ра – безпризорні діти, (бесприютные) безпритульні.
Дом -ния – притулок (-лка).
Призыв – поклик, заклик; (до війська) призов, поклик.
Призывать, призвать – прикликати (кликати), прикликати, покликати, покликати; (до
війська), призивати, призвати; (приглашать) закликати, закликати, за(в)зивати, за(вві)
звати. -ть в свидетели кого (ссылаться) – свідчитися (ким), покликатися на свідків,
(стар.) освідчувати (АЮЗР, 6, І, 411) (ким). -ть к суду – притягати до суду, запозивати
(запізвати) до суду, (стар.) до права тягти, потягти.
Призывной – покличний, призивний.
Прииск – добичня, (руссизм) приїск. Горный п. – копальня, рудокопшя. Рыбный п. –
риболовля. [Каспійські риболовлі]. Жемчужные -ки – перлові ловища.
Приискание – нашукування, нашукання, підшукання, шукання, пошукання (роботи,
грошей, посади).
Приискивать, приискать – нашукувати, нашукати, підшукувати, підшукати, вишукувати,
вишукати; напитувати, напитати що через кого.
Приказ, приказание – наказ, веління, (зап.) розказ, (стар.) розказання (ЛР, 44),
(распоряжение) загад. Дать -аз – наказати, наказ видати. Исполнить -аз – виконати
наказ (загад), здійснити наказ (загад). По -зу, по -нию – з наказу, за наказом, під
загадом. -аз судебный – наказ од суду, судовий наказ.
Приказчик – прикажчик.
Приказчичий – прикажчицький (документ).
Приказ(ыв)ать – наказувати, наказати, веліти, звеліти, загадувати, загадати, (зап.)
розказувати, розказати (ЛР, 44, ЧСР).
Прикасаться, прикоснуться – торкатися (доторкатися), доторкнутися (чого или до чого),
дотикатися, діткнутися (чого), торкати, торкнути (що).
Приклад – приклад (в рушниці), доклад (у кравецтві).
Прикладной – прикладний; пристосований (математика); (добавочный) доданий.
Прикладывать – прикладати, прикласти, (печать) притискати, притиснути (печатку),
215
Російсько-український словник правничої мови
(руку) підписати (свою руку), підписатися; (добавлять) докладати, докласти, долучати,
долучити, додавати, додати.
Приключение – пригода, оказія, авантура. Искатель -ний – авантурник (авантюрист).
Приключиться – статися, трапитися, (стар.) пригодитися (ЮГ, І, 53).
Прикомандирование – прикомандирування, придання (до кого) (АЮЗР, 6, І, 148).
Прикомандировать – прикомандирувати (кого до кого), відрядити (кого до кого або до
якої установи).
Прикосновение – доторкання, доторк, дотик.
Прикосновенность – (причастность) причетність, дотичність, прилежність, привітність
(до злочину); (участие) участь. -ность к делу – причетність до справи, участь у справі.
Прикосновенный – причетний, привинний (СФА, VI, 263). -ный к преступлению, к делу –
причетний до злочину, до справи.
Прикреплять, прикрепить – прикріпляти, прикріпити; припинати, прип’яти.
Прикры(ва)ть – покривати (крити), покрити (злочин), при[за]кривати, при[за]крити, таїти,
потаїти, ховати, заховати. -ся (к.-н. предлогом) – затулятися (чимсь), закриватися (АЮЗР,
6, І, 259).
Прикупать, прикупить – докуповувати, докупити, прикуповувати, прикупити.
Прикупка – докуп, прикуп, (то, что прикуплено) прикупка.
Прикупной – докупований, докуплений, прикупований, прикуплений, докупний,
прикупний.
Прилавок – (стойка) ляда, прилавок.
Прилагать – додавати, додати (напр. посвідку), долучати, долучити, прикладати,
прикласти (печатку). -ть к исковому прошению документ – долучати до позву документа.
-жить печать – притиснути печатку (ЛЗ, VIII; АЮЗР, 6, І, 332), прибити печатку. -ть руку
– підписати свою руку. -ть за неграмотного руку – розписатися за неграмотного. -ть
старание – докласти заходів, зусиллів, допильнувати. -ть труд – докласти праці,
прикласти рук (до чого).
Прилегать – межувати (з чим), дотулятися, прилягати (до чого).
Прилежание – пильність, старанність, горливість до праці, (усидчивость) посидливість.
Прилежащий – прилеглий (до чого), суміжний, сусідній (з чим).
Прилежный – пильний, старанний, роботящий, упадливий. -ный работник – щирий
(пильний) робітник.
Прилипчивость – заразливість, приліпливість.
Прилипчивый – заразливий, чіпкий, приліпливий. -вая болезнь – заразлива (чіпка)
хороба.
Приличествовать – личити, годитися, випадати, (зап.) пасувати. Не -вует – не личить, не
годиться, не подоба, нечля. Это не -вует его служебному положению – це не личить
його службовому стану. -щий – відповідний.
Приличие – пристойність, ґречність, звичайність.
Приличный – пристойний, ґречний, звичайний.
Приложение – додаток (до протоколу), долучення, придаток (ЧСР). С -нием печати – з
притисненою печаткою. Посылаем с -нием документов – надсилаємо додаючи
(долучаючи, прикладаючи) документи. Письмо с -нием документов – лист з долученими
документами.
Приманивать, приманить – принаджувати (надити), принадити, приваблювати,
привабити.
Примежевывать, примежевать – примежовувати, примежувати, прирізувати, прирізати.
Применение – (употребление) прикладання, вживання, (приурочение) пристосування,
застосування. -ние вооружённой силы – вжиття збройної сили. -ние закона к
конкретному случаю – прикладання закону до певного (конкретного) випадку.
Применимость – прикладність, пристосовність.
Применять, применить – прикладати, прикласти, при[за]стосовувати, пристосувати,
застосувати. -ся (к чему) – примінюватися, пристосовуватися (до чого), (стар.) схилятися
(АКПГУ). -имый – прикладний, пристосовний.
Применительный – прикладний, застосовний, відповідний. -но – відповідно, прикладно,
стосовно (до чого).
Пример – приклад, зразок (-зка), взір (р. взору). Не в -мер лучший – без порівняння
кращий. Не в -мер другим – не так як инші, не вважаючи на инших. По -ру – за
прикладом. Подавать, показывать -мер – приклад давати (являти).
Примерный – зразковий (сільське господарство, чесність), прикладовий; приблизний
216
Російсько-український словник правничої мови
(рахунок, міра).
Примесь – домішка, примішка.
Примета – ознака, познака, признака (ЛР, 44), прикмета, знак (добрий, лихий).
Приметный – помітний, видний, прикме[і]тний, значний (ЮГ, І, 22), знатний. Примечание
– примітка, увага; (дописка) приписка (КМ).
Примечать, приметить – помічати, помітити, завважати, завважити, уважати, уважити,
(подметить) постерегати, постерегти, (насмотреть) нагледіти, зав[при]бачити,
назорити. Примешивать, примешать – домішувати, домішати, примішувати, примішати,
підмішувати, підмішати, (к делу) приплутувати, приплутати (кого до справи), (вульг.)
пришивати, пришити (кого до справи).
Примирение – замирення, примир’я, мирова, (соглашение) поєднання, погодження (ЛР, 44
), угода. -ние не состоялось – мирова не відбулася, до миру (до згоди) не прийшло.
Склонять к -нию – привертати до згоди, до миру.
Примирительный – примиренний, згодливий (тон), (согласительный) поєднальний,
угодовий. -ная камера – поєднальна (угодова) камера. -ное разбирательство – мирова
розправа, поєднальний розсуд.
Примиряться, примириться – миритися, по[при]миритися; (дойти до соглашения)
поєднатися, погодитися. -ся с кем-нибудь – за[при, по]миритися (з ким), (стар.) поєднати
кого (ЛР, 44).
Примыкать, примкнуть – прилуча[и]тися (до партії); (соприкасаться) дотулятися,
дотулитися (до чиєїсь землі). -ть плотину к чужому берегу – присипати до чужого берега
греблю (ЧСР), вивести греблю на чужий берег. -ющий – прилеглий (СФА, VI, 290),
суміжний, що дотуляється до.
Принадлежать – належати, приналежати, (стар.: входить в состав именья) прислухати
до чого (АЮЗР, 6, І, 85). Это мне -ит по праву – це належить мені з права. -щий –
приналежний, належний; (стар.: входящий в состав) прислухаючий (до чого) (АЮЗР, 6, І,
372).
Принадлежность – (отношение) належність (АЮЗР, 6, І, 162), приналежність (АЮЗР, 6, І,
162, 463; ЮГ, І, 54), (стар.) прилеглість (ЮГ, І, 53). -сти (мн.) – приладдя (канцелярське),
припаси, надіб (-обу), пристрій (-рою), справа, справилля, пречендали, (свойство) ознака,
прикмета, властивість. Мельничные -сти – млинарська справа. -ность недвижимых
имуществ – приналежність нерухомого майна. По -сти – кому (или куди) належить, по
належності.
Приниматель – приймач.
Принимать, принять – приймати, прийняти (щось або кого, напр. делегатів), брати. взяти,
(получать) одбирати, одібрати; (приветствовать) вітати, привітати. -ть во внимание –
брати (взяти) на увагу, до уваги, вважати (зважати), зважити, уважити (ЛР, 44), (стар.)
углядати (ЛЗ, IX) (на що). -ть за что, за кого – вважати (за що, за кого). -ть меры –
вживати (вжити) заходів, добирати (дібрати) способу (КМ), (заботиться) старатися (ЧСР).
-ть меры предупреждения – запобігати, запобігти (чому) (ЛР, 44), робити запобіжні
заходи. -ть намерение – брати (повзяти) замір, намірятися, наміритися. -ть на себя вину –
переймати на себе вину, (стар.) на себе накладати кару (АКПГУ). -ть направление –
набирати напряму. [Вітер набирає західнього напряму]. -ть в расчёт – брати (взяти) на
увагу (на рахубу). -ть решение – ухваляти, вирішити (що), покладати, покласти (що
зробити), (постановить) зробити постанову. -ть на свой счёт (расходы) – брати, взяти
(кошти) на себе, (отнести к себе) взяти на свій карб, до себе прикласти. -ть к сведению –
взяти до відому, взяти на замітку. -ть в соображение – брати до уваги, на увагу,
(обсудить) обміркувати. -ся за что-нибудь – захо́дитися, -ся (сов. заходтися) (коло чого)
(СФА, VI, 242). -ть участие в чём – брати участь у чому.
Приносить, принесть – приносити, принести. -ть благодарность – складати, скласти
подяку, (по)дякувати кому. -сть в дар – подарувати. -ть жалобу – заносити скаргу, (реже)
жалобу (ЛР, 44). -сть повинную – повинитися. -ить пользу – да(ва)ти, чинити користь,
пожиток, бути корисним. -ть просьбу – подавати прохання, прохати, просити.
Принудительный – примусовий, приневільний. -ные меры – примусові заходи.
Принуждать, принудить – неволити, приневолити, приневолювати, силувати,
присилувати; примушувати, примусити (АЮЗР, 8, 145), змушувати, змусити, (стар.)
усиловувати (ЛР, 44). -нный – приневолений, присилуваний, примушений, змушений.
-мый – силуваний.
Принуждение – приневолювання, припеволення, (при)силування, примус (СФА, VI, 308),
примушення (СФА, VI, 303), примушування, принука. Без -ния – без силування, без
217
Російсько-український словник правничої мови
примусу, своєю волею, (стар.) невсиловно (СФА, VI, 45). По -нию – з примусу, з неволі, не
своєю волею, з принуки. Брак по -нию – силуваний (примушений) шлюб, шлюб з примусу.
Принуждённость – вимушеність, силуваність, неприродність, незвичайність.
Принцип – принцип, засада.
Принципиальный – принциповий, засадничий.
Принятие – прийняття (майна, скарги), обняття (посади, уряду). -тие к перевозке –
прийняття до перевозу.
Приобретатель – придбач, надбач, набувальник, дбаха.
Приобретательный – набувальний, набувний. -ная давность – набувна давність.
Приобретать, приобресть – набувати, набути (ЧСР; ЛР, 44), (сов.) придбати, надбати;
здобувати, (з)добути (що), дороблятися, доробитися (чого), наживати, нажити; осягати,
осягнути (що) (КМ). -ть значение – набирати, набрати ваги, значіння. -сть известность –
статися славнозвісним, придбати славу, зажити слави. -ть по давности – набути давність,
(стар.) давністю земською засидіти (АЮЗР, 6, 1, 311), вивладіти по давності (ЧСР),
вивладіти давністю (ЧСР). -ть покупкою – набути купівлею, купити, (стар.) мати купленим
способом (ЛЗ, X; ЛЗ, XI). -ать для себя право – набувати собі права. -ть силу – набирати(ся
), набрати(ся) сили. -ть смысл – набувати рації, ставати зрозумілим. -ть в собственность
– набувати на власність. -сть нечестным способом – придбати нечесним способом,
нагарбати. -сть что-либо упорным и тяжким трудом – загорювати (гроші, добро).
-нный – набутий (ЛР, 44; СФА, VI, 312) придбаний, надбаний, нажитий.
Приобретение – набування, набуття, набуток (КМ), придбання, надбання, нажиток,
(достижение) здобуток. -ние вещи на основании давности – придбання речи на підставі
давности, (стар.) задавнення речи. -ние прав – набування, набуття прав.
Приобщать, приобщить – прилучати, прилучити, долучати, долучити, приєднувати,
приєднати. -ить к делу – при[до]лучити до справи.
Приобщение – прилучення, долучення.
Приоритет – пріоритет, першенство.
Приостанавливать, приостановить, -ся – припиняти, припинити, -ся, спиняти, спинити,
-ся. -ть действие – припинити чинність. -ить исполнение приговора – припинити
виконання вироку. -ть производство дела – припинити переведення справи, припинити
(прикоротити) справу.
Приостановка – припинення, припин.
Приостановление – припинення, припин (прикорочення). -ние дела – припинення
(прикорочення) справи.
Приотворять, приотворить – прочиняти, прочинити, відхиляти, відхилити (вікно, двері).
Припадок – напад, пароксизм, припадок, перепадок (чорної немочи), перехід (-ходу).
Припас – припас, запас. С’естные -сы – харч (-чи), мн. харчі, їстівні (харчові) запаси.
Хозяйственные -сы – господарські припаси.
Припахать – приорати (от приорювати) землю.
Припечатывать, припечатать – припечатувати, припечатати (печаткою),
приштамповувати, приштампувати (штампом).
Приписка – приписка, приписане, дописка, дописане. -ка в завещании – дописка,
дописане в духівниці.
Приписной – приписний (КМ).
Приписывать, -ся, приписать, -ся – приписувати, приписати, -ся.
Приплата – приплата, доплата, надплата.
Приплачивать, приплатить – приллачувати, приплатити, доплачувати, доплатити,
надплачувати, надплатити.
Приплод – приплід (-плоду) (АЮЗР, 6, І, 494), приплідок (АЮЗР, 6, І, 494), (у худоби) плім’я,
приховок, доховок.
Приплывать, приплыть – припливати, припливти (приплисти, приплинути).
Приподымать, приподнять – (трохи) підіймати, підняти. -ть телегу – підважувати воза.
-ся – підводитися, підвестися, підноситися, піднестися.
Припоминать, припомнить – пригадувати, пригадати, з[на]гадувати, з[на]гадати,
припам’ятати, припом’янути.
Припрятывать, припрятать – приховувати, приховати, переховувати, переховати,
сховати.
Припугнуть – лякнути (трохи), налякати (трохи), страху завдати (кому), пристрахати (кого
); нагнати холоду (кому).
Припухлость – припухлина, пухлина.
218
Російсько-український словник правничої мови
Приравнивать, приравнять – прирівнювати, прирівняти, рівняти, зрівняти (кого з чим)
(до чого).
Приращение – приріст (-росту), прирощення, приросток, (прибыль) прибуток, (увеличение)
помноження, збільшення.
Прирезка – приріз(ання), прирізка. -ка земли – прирізка землі, (стар.) наддаток землі.
Прирезывать, прирезать – прирізувати, прирізати, наддавати, наддати (землі).
Природа – природа, натура, (существо) істота. От -ды, по -де – з природи, зроду.
Природный – природни[і]й. -ный недостаток – родима вада.
Прирост – приріст (-росту), см. Приращение.
Прирубежный – по[при]граничний, прикордонний.
Приручать, приручить – (з)робити свійським, освоювати, освоїти, привчати (привчити) до
рук, приручати, приручити.
Присваивать, присвоить – привлащувати (привлащати АЮЗР, 6, І, 267), привластити,
присвоювати, (стар.) присвояти (ЛР, 44), своїти (ЛР, 44, ЧСР), присвоїти.
Присвоение – привлащення (ЛР, 44), привласнення, присвоєння, присвоїння (влади, речи).
Присвоитель (присваиватель) – привласник, присвійник.
Присёлок – присілок (-лка).
Прислуга – (один, одна) слуга, прислуга (ж. р.), прислужник, (соб.) слуги, служба, челядь
(-ди).
Прислуживание – прислуг[ж]ування, прислуговування, слугування, услугування.
Прислуживать – прислуг[ж]увати, прислуговувати, слугувати, услугувати. -ся – під[над]
служуватися, під[над]служитися.
Прислушиваться – прислухатися (прислухуватися), дослухатися (дослухуватися) (до чого
), надслухувати (що).
Присматривать, присмотреть – доглядати, доглянути, наглядати, наглянути (чого, що,
за чим), назирати (за чим), пильнувати, допильнувати (чого), стерегти, достерегти (що).
-ть за кем – доглядати (кого).
Присмотр – догляд, доглядання (СФА, VI, 3, АЮЗР, 6, І, 384), нагляд.
Присовокупление – долучення, додавання, додання, додаток. С -ем (документов) –
додаючи (документи).
Присовокуплять, присовокупить – (приобщать) долучати, долучити, (добавлять)
додавати, додати, докладати, докласти (СФА, VI, 10, ЛР; 44). Могу к этому -пить – можу
до цього додати.
Присоединение – приєднання, прилучення, долучення.
Присоединять, присоединить – приєднувати, приєднати, прилучати, прилучити (ЛР, 44),
(возвращать, привлекать) привертати, привернути (АЮЗР, 6, І, 170). -иться –
приєднатися, прилучитися, пристати (до кого) (ЮГ, І, 54).
Приспешник – поплічник, (грубый) посіпака. [Папські посіпаки].
Приспосабливать, приспособить, -ся – пристосовувати, пристосувати, -ся, приладнати,
приметикувати, -ся (до чого).
Приспособление – пристосування, приладнання, (принадлежности) приладдя (ед. ср. р.).
Приставание – приставання, чіпляння, налізання (до кого).
Приставка – приставка; (грамм.) приросток.
Пристанище – притулок, пристановище.
Пристанодержатель – передержанець (-нця).
Пристанодержательство – передержування, передержанство.
Пристань – пристань (-ни).
Пристойность – пристойність, звичайність (-ности).
Пристойный – пристойний, звичайний.
Пристраивать, пристроить – (стройку к стройке) при[до]будовувати (що до чого),
приставляти, приставити (до хати причепу), (к должности, к месту) пристроювати,
пристроїти (до посади), притуляти, притулити (когось кудись).
Пристрастие – сторонничість; (склонность) великий нахил, замилування, упада (до чого).
Без -тия – безсторонньо.
Пристрастный – сторонничий (розгляд справи). -но – сторонниче.
Пристращаться, пристраститься – сильно (душею) прихилятися, прихилитися (до чого),
впускатися, впуститися (в що) (напр. в пияцтво, в злодійство), прилюблятися,
прилюбитися до чого (до карт, до гульні). -ститься (к чему) – кохатися в чому (в конях, в
жінках, в пасіці, то-що).
Пристройка – прибудування, прибудова, прибудовок, (помельче, напр. сарайчик у избы)
219
Російсько-український словник правничої мови
причепа.
Приступа[и]ть к чему – підступити, підступити (до чого), братися, узятися (до чого),
заходжуватися, (заходитися), заходитися (коло чого), розпочинати, розпочати (що),
підніматися, піднятися (чого), (напр. великого труду).
Присуждать, присудить – присуджувати, присудити кому що), засуджувати, засудити
(кого до чого).
Присуждение – присуд, присудження (премії), засуд, засудження (до в’язниці, на каторгу).
Присутственный – урядовий, службовий. -ный день – урядовий день. -ные места –
урядові місця, (стар.) уряди.
Присутствие – присутність, буття, (стар.) притомність; заля для засідань; (совещание)
засідання, нарада. В -вии – в присутності, за побуту (такого-то), (стар.) з притомністю
(ЛР, 44), у притомності (ЛЗ, ІІІ), при бутності (ЛР, 44). В его -вии – в його присутності, при
його очах, за нього, при ньому. Он вошёл в -вие – він увійшов у залю для засідань. Во
время -вия – підчас засідання. -вие в этом учреждении бывает от 10 до 4 ч. –
урядування у цій установі буває від 10-ої до 4-ої години, урядові години – від 10-ої до 4-ої
години. Состав -вия – склад наради, присутні.
Присутствовать – бути десь, бути присутнім, засідати, (стар.) бути притомним (ЛР, 44),
присидіти (СФА, VI, 263). -ующий – присутній, (стар.) притомний (ЛР, 44), при тому
будучий, присидячий (СФК, VI, 263).
Присущий – властивий.
Присчитывать, присчитать – прираховувати, прирахувати, прилічувати, прплічити,
накидати, накинути. Присылка – прислання, присилка.
Присяга – присяга, присягання. Приведенный к -ге – заприсяжений.
Присягать, присягнуть – (за)присягати, -ся, заприсягтися, складати (скласти) присягу.
Присяжный – присяжний.
Притворство – удавання, прикидання, симуляція.
Притворствовать – удавати, удати щирість (ЛР, 44), лицемірити, симулувати.
Притворяться, притвориться кем – прикидатися, прикинутися ким, вдавати, вдати (з
себе) кого, симулувати. -яется незнающим – вдає, ніби не знає, вдає з себе невідущого.
Притворщик – прикидько, нещирий, лицемір, симулянт, облудник.
Притеснение – утиск (СФА, VI, 307; ЛР, 44, ТОК, ІІІ, 25), утискання; (угнетение) гніт (р.
гніту), гноба, гноблення, пригноблення.
Притеснитель – утискач, гнобитель, гонитель, напасник.
Притеснять, притеснить – утискати, утиснути, утісняти, утісніти, гнобити,
пригноблювати, пригнобити, угнітати, угнітити (кого), насідати, насісти (на кого).
Приток – (реки) доплив, (денег) приплив, приплиття (грошей).
Притолка – одвірок.
Притон – кішло, кубло, гніздо, пристановище. -он воров – злодійське кубло (пристановище
), злодіярня.
Приторный – нудний, солодощавий (патос).
Притягательность – протяжність, принадність, привабливість, притягальність.
Притягательный – притяжний, притягальний, принадний, привабливий.
Притязание – домагання, претенсія.
Притязательный – претенсійний, (требовательный) вимогливий, (прихотливый)
вибагливий.
Притязать – претендувати (на що), вимагати (чого), домагатися (чого), доправлятися (чого
).
Приурочивать, приурочить – (к чему) пристосовувати, пристосувати, приганяти,
пригнати (що до чого).
Приход – (прибытие) прихід (-ходу), надхід (-ходу), прибуття, (поступление, прибыль)
прибуток. Записать в -од – записати на прибуток. -до-расходный – прибутково-
видатковий. Церковный -од – парахвія (якоїсь церкви), (гал.) парохія.
Приходить, прийти – приходити, прийти, надходити, надійти, прибувати, прибути, (о
времени) наставати, настати, наступати, наступити. -дящий – прихожий, надхожий (-жі
суми). -ть к соглашению – приходити (прийти) до згоди (АКПГУ), порозуміватися,
порозумітися (з ким). -ти на ум, в голову – спасти на думку. -ти в себя – схаменутися,
очутитися, зчутися. -ти в сознание – прийти до притомности (умлівши), (опомниться)
стямитися, очутитися. -ть, -ти в упадок – приходити (прийти) до занепаду, убожіти,
зубожіти, бідніти, збідніти, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти. -ся, -тись –
доводитися, довестися (напр. комусь родичем), (подобать) випадати, випасти; (на долю)
220
Російсько-український словник правничої мови
припадати (АЮЗР, 6, І, 415, ЧСР), припасти (на кого, кому) (ЛР, 44). На человека -шлось
по рублю – на кожного (кожному) припало по карбованцю. -дящийся (на долю) – що
припадає, належний. -шийся – припалий (ЛР, 44; АЮЗР, 6, І, 156, 415).
Приходный – прибутковий. -ная книга – книга прибутків, прибуткова книга. -до-
расходная книга – прибутково-видаткова книга.
Приходский – парахвіяльний. -кая община – парахвіяльна громада. -кой совет –
парахвіяльна рада.
Прихожанин – парахвіянин (СФА, VI, 303).
Прихожая – передпокій (-кою), передня кімната.
Прихоть – примха, примхи, забаганка, вередування, вигади.
Прихотливый – примхливий, вередливий, морочливий (дитина), вигадливий, вибагливий
(смак).
Прицениваться, прицениться – прицінюватися (прицінятися), прицінитися.
Причал – причал, (место -ла) вилазка, висідка.
Причаливать, причалить – причалювати, причалити, приставати, пристати.
Причастность – причетність (до справи, до злочину), (у злочині) привинність.
Причастный – причетний (до справи, до злочину), привинний (СФА, VI, 263) (до злочину).
Причёт – (присчёт) прирахування, дорахування.
Причина – причина, (повод) привід (-воду), (резон) рація. Оказаться -ной чего – статися за
причину чого (для чого), спричинитися до чого (чому). По какой -не – з якої причини,
через що. По различным -нам – з різних причин. По этой -не – з цієї причини, з цього
приводу, через це.
Причинение – заподіяння, вчинення, завдання (ЛР, 44). -ние вреда – заподіяння
(вчинення) шкоди. -ние побоев – побиття (АЮЗР, 6, І, 186), биття (ЧСР). -ние ран –
завдання рай, поранення (АЮЗР, 6, І, 186, 385). -ние тяжких ран – завдання (заподіяння)
тяжких ран, (стар.) шко[і]дливе зранення (АЮЗР, 6, І, 106). -ние скорби – завдання жалю
(кому). -ние убийства – забиття, вбивство. -ние убытка – шкода, вчинення шкоди.
Причинный – причиновий (звязок).
Причинять, причинить – вчиняти, вчинити (АЮЗР, 6, І, 138), робити, зробити,
заподіювати, заподіяти (що), завдавати, завдати (чого) (ЛР. 44). -ть вред – шкодити (кому)
(ЛР, 44), зашкодити (ЛР, 44), нашкодити, шкоду (в)діяти (АЮЗР, 6, І, 346). -ть
неприятность – чинити прикрості, прикритися (СФА, VI, 392). -ть обиду – кривду чинити,
кривду діяти (СФА, VI, 24). -ить повреждение чему – ушкодити, пошкодити що. -ть раны –
поранити, завдати ран. -ть смерть – смерть заподіяти. -ть увечье – скалічити,
покалічити, (хромоту) охромити. -ть ущерб в здоровьи – пошкодити чиєму здоров’ю,
здоров’я збавити когось (АЮЗР, 6, І, 506), (сильный ущерб) вийняти з його здоров’я. Что
и -ло смерть – що й спричинило смерть, (стар.) з чого причина смерти сталася.
Причинитель – заподіяч, (вреда) шкідник (АЮЗР, 6, І, 15), (стар.) шкодець (ЛР, 44),
шкодця (АЮЗР, 6, І, 298).
Причисление – при[за]рахування, при[за]лічення; (присоединение) прилучення.
Причислять, причислить – прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити,
(присоединять) долучати, долучити, прилучати, прилучити.
Причитать (по кому) – голосити, заводити, квилити, припадати (за ким). -ся (кому) –
належати, належатися, (на долю) припадати (кому, на кого). -щийся (кому) – належний,
приналежний (кому). -щееся мне жалованье, сумма – належна мені платня, сума.
-щиеся (по долгу) деньги – належність, довг.
Пришелец – приходень (-дня), зайда, приблуда, заволока.
Пришлый – захожий.
Приют – притулок (-лку), захист, (детский временный) охоронка, (пристанище)
пристановище.
Приютить – притулити (кого), дати притулок (кому), прихистити (кого). -ся – притулитися
(десь), знайти (собі) притулок, прихилитися (десь), прихиститися.
Приятель, -ница – приятель, приятелька.
Приятельский – приятельський.
Приятность – любість, люба річ, утіха. Сделать -ность – вчинити (зробити) (кому) втіху,
любу річ.
Приятный – любий, (зап.) приємний. -но – любо, (с удовольствием) залюбки, втішно.
Проба – проба (КМ), (опыт) спроба, спробунок; (образец) зразок.
Пробел – прогалина, недогляд, пропуск, перерва.
Пробирать, пробрать (кого) – чинити (вчинити) (кому) натруску, вимовляти, вимовити
221
Російсько-український словник правничої мови
(кому), картати, прокартати (кого). -ся – продиратися, продертися, пробиратися,
пробратися, пролазити, пролізти, просмикатися, просмикнутися, (тайно) прокрадатися,
прокрастися.
Пробирер – пробірер.
Пробирный – пробірний. -ная палатка – пробірна палатка. -ный устав – пробірний
статут.
Пробка – пробка, затичка, корок (-рку).
Проблема – проблема, питання, загадка.
Проблематичный – проблематичний, непевний, нез’ясований.
Проблеск – проблиск, просвіток.
Пробный – пробний, спробний; зразковий.
Прободение – пробиття.
Пробоина – дірка, проломина.
Пробой (в ставне) – прогонич, скобель.
Проболтаться – пробовкнутися, прохопитися словом (слівцем).
Проборка – натруска, прочух(р)ан.
Пробуравливать, пробуравить – просвердлювати, просвердлити, провірчувати,
провертіти.
Проведение – переведення (реформи в життя), перепровадження (по всіх інстанціях).
Проверка – перевірка, перевір.
Проверять, проверить – перевіряти, перевірити, вивіряти, вивірити, звіряти, звірити.
Провиант – провіянт, харчі, харч (-чи).
Провиантский – провіянтовий (магазин, постачання).
Провизия – харч (ж. р.), харчі, живність.
Провиниться (в чём) – провинити (чим), провинуватитися (в чім), проступитися,
прошпетитися.
Провинность – провина, провинність.
Провинциальный – провінціяльний, провінційний.
Провинция – провінція.
Провод – (проволока) дріт (р. дроту), провід (-оду).
Проводить, провесть – проводити, провести (кого од собак), надводити, надвести (кого на
шлях), переводити, перевести (судно, реформу, закон), перепроваджувати,
перепровадити.
Проводник – провідник, проводир.
Провожатый – провідник, супровідник, (слепого) поводатар.
Провожать – проводжати, проводити. См. Проводить.
Провоз – перевезі[е]ння, перевіз (-возу).
Провозглашать, провозгласить – проголошувати, проголосити, оголошувати, оголосити,
виголошувати, виголосити (список).
Провозглашение – проголошення (республіки), оголошення, виголошення (списку).
Провозить, провезти – перевозити, перевезти.
Провозный – перевозовий, перевізний. -ная плата – перевізна (за)плата, перевізне,
перевозова плата.
Провокатор – провокатор.
Провокация – провокація.
Провокационный – провокаційний.
Проволока – дріт (р. дроту).
Проволочка – відтягання, тяганина, відволока, з[про]волока (АЮЗР, 6, І, 503), гаяння.
Проволочный – дротяний, дротовий.
Проворный – моторний, меткий, швидкий, похіпний, хапкий.
Проворство – моторність, меткість, швидкість, похіпність (-ости).
Провоцировать – провокувати, (сов.) спровокувати (кого на що).
Прогон – прогін (-гону), перегін (-гону) (худоби), сплав (дерева), переїзд (від станції до
станції). -ны (выдать кому) – дати кому подорожні гроші, прогони.
Прогонный – прогінний. -ные деньги – подорожні, проїзні (прогінні) гроші.
Программа – програма.
Программный – програмовий.
Прогресс – поступ, прогрес.
Прогрессивный – поступовий, прогресивний.
Прогрессист – поступовець (-вця), прогресист.
222
Російсько-український словник правничої мови
Прогул – прогул, нестання до роботи.
Прогулка – погуляння, п(р)огулянка, гулянка, (пешком) прохідка.
Прогульный – прогульний, неробітній. -ный день – прогульний, неробітній день.
Прогулять – прогуляти, не робити, до роботи не стати.
Продавать, продать – продавати, продати, спродувати (СФА, VI, 303), спродати. -дать все
(на ярмарке) – спродатися, попродатися. -ть всё свое имущество – випродатися. -нный –
проданий, спроданий (СФА, VI, 303). Не -ное и не заложенное имущество – не продане і
не заставлене добро (майно), (стар.) ні в чім не заведене майно (АЮЗР, 6, І, 97).
Продавец – продавець (-вця) (ЧСР), продавач.
Продажа – продаж (КМ) (м. р.), продавання, продання (ТОК, III, 42). -жа арестованного
имущества – продаж заарештованого добра, (майна). -жа движимости – продаж
рухомого добра (майна), продаж рухомости. -жа добровольная – добровільний
(доброхітний) продаж. -жа мелочная – дрібний продаж, дрібне продавання. Назначить в
-жу – призначити на продаж. -жа недвижимого имущества – продаж нерухомого добра
(майна). -жа несостоявшаяся – невідбутий продаж. -жа обратная – відпродаж. -жа
оптовая – гуртовий продаж, продаж на гурт, огулом. -жа питей на вынос – продаж напоїв
(трунків) на винос. Принудительная -жа – примусовий продаж, продаж з примусу. -жа
публичная – прилюдний продаж. Розничная -жа – продаж нароздріб, роздрібний продаж.
-жа питей распивочная – продаж трунків на питуще (на вишинк), шинкування. -жа с
рассрочкой платежа – продаж на виплат, ратами. -жа спорного имущества – продаж
спірного майна. Фиктивная -жа – фіктивний продаж.
Проделка – крутійство, шахрайство; витівка, штука, фиглі, вибрик.
Продление – продовження, протягнення (строку), (промедление) проволікання, проволока.
Продлить – продовжувати, продовжити, подовжувати, подовжити (строк), протягати,
протягти.
Продовольственный – харчовий, (руссизм) продовольчий.
Продовольствие – харч (ж. р.), запас, живність (стар.) страва (АЮЗР, 8, V, 21).
Продовольствовать – харчувати, годувати, живити, кормити.
Продолговатый – (по)довгастий.
Продолжать, продолжить – далі (щось) робити, зробити, далі (щось) казати, сказати,
продовжати (довжити), продовжити, протягати, протягти. -ся – іти далі, продовжуватися
(довжитися), тягтися, точитися, тривати (АЮЗР, 8, V, 139).
Продолжение – продовження, дальша частина; (течение времени) протяг. В -ние –
протягом, впродовж. В -ние времени – протягом часу, (стар.) встяж часу. -ние следует –
далі буде.
Продолжительность – довгість, довгочасність, протяжність (зими), протяг.
Продолжительный – довгий (час), довгочасний, немалий (ЛР, 44), протяжний (гук, стогін,
зимовий холод), (вульг.) довгучий, (длительный) довготривалий.
Продольный – по(в)здовжний, подовжний. -но – по(в)здовж, на[в]здовж, уподовж.
Продукт – продукт, плід (р. плоду), виріб (-робу), (достижение) здобуток. -дукт
исследования – вислід.
Продуктивность – продуктивність, виробливість, плідність (-ости).
Продуктивный – продуктивний, виробливий, плідний.
Продукция – продукція, виробництво, виріб (-робу) (напр. цегли).
Продушина – продух(о)вина, (отверстие) відтулина, протулина, (на річці) ополонка.
Проезд – проїзд, переїзд, проїхання. -дом – по дорозі, переїздом, переїздячи.
Проезжий – проїзний, переїзний. -жая дорога – проїзна дорога. -жий путник –
проїжджачий.
Проект – проєкт, план, замір.
Проживательство – пробування, перебування, (реже) проживання. -во по чужому виду –
проживання з чужим документом.
Проживать – жити, проживати, перебувати, пробувати.
Прожитие – прожиток, прожиття. Давать на -тие – давати на прожиток. -точный –
прожитковий, прожитний.
Прозвание – прозвання, (фамилия) прізвище, прізвисько (АЮЗР, 6, І, 254).
Прозрачность – прозорість, прозірчатість, прозі[о]рність.
Прозрачный – прозорий, прозірчатий, прозі[о]рний, просвітчастий.
Прозывать, прозвать – прозивати, прозвати; (по уличному) продражнювати,
продражнити.
Прозябание – (жалкое существование) нидіння, чевріння, животіння.
223
Російсько-український словник правничої мови
Прозябать – нидіти, чевріти, чучверіти, животіти.
Проигрывать, проиграть, -ся – програвати, програти, -ся.
Проигрыш – програш (-шу), програ.
Произведение – твір (р. твору), витвір (-твору), вирі[о]б (-робу), продукт, (математ.)
здобуток. Драматическое -ние – драматичне писання, драматичний твір. -ние искусства
– твір (з) мистецтва. Литературное -ние – літературне писання, літературний
(письменський) твір, твір (з) красного письменства, -ния промышленности – вироби
(продукти) промисловости, вироби промислу.
Производитель – вирі[о]бник, витворець, продуцент.
Производительный – витво[і]рчий. творчий, продукційний, продуктивний,
(целесообразный) доцільний.
Производить, произвесть – виробляти, виробити, продукувати, випродукувати;
переводити, перевести. -лось дело – переводилася справа, (стар.) переводилося справу.
-ть дознание – переводити дізнання. -ть допрос – чинити допит, допитувати, (многих)
перепитувати (свідків). -ть опись и оценку – (з)робити опис та оцінку, цінувати,
поцінувати. -ть осмотр – оглядати (АЮЗР, 6, І, 564), (сов.) оглядіти (ЛР, 44), переводити
(перевести) огляд. -ть работу – справляти (робити) роботу. -ть разбор дела – розглядати
справу, переводити розправу, (устар.) справувати (КМ). -ть расследование дела –
досліджувати (дослідити) справу, (через допрос) (стар.) опит чинити (АЮЗР, 6, І, 216). -ть
розыски – розшукувати, шукати, переводити розшукування. -ть следствие – переводити
(перевести) слідство, чинити (вчинити) слідство, (стар.) виводити (вивести) слідство (ЛР,
44). -ть судебные дела – переводити судові справи, (устар.) справувати (ТОК, III, 49). -ть
суд – чинити (одправляти) суд (ЧСР). -ть торговлю – вести торг, торгувати, крамарювати.
-ть учёт (должностному лицу в израсходовании денег) – повіряти (кого) (КМ), облік
робити (кому), рахунки відбирати (від кого). -дить учёт векселя – дисконтувати,
здисконтувати вексель, брати (взяти) вексель на відліч (см. Учитывать).
Производный – вивідний (граматична форма), витворений; здобутий.
Производственный – виробничий (план), виробний, операційний.
Производство – виробництво, продукція; переводження, переведення (справи). -во дела
после возобновления – поновне переведення справи. Судебное -во дела – судове
переводження (переведення) справи, (устар.) судове справування. -во следствия –
переводження (переведення) слідства.
Произвол – самоволя, самовільство, самочинство, (своеволие) сваволя, свавільство.
Произвольный – самовільний, самохітній, самочинний; (своевольный) свавільний;
(вольный) довільний (тлумачення, толкування). -но – самовільно, самохіть, (своевольно)
свавільно, довільно.
Произнесение – виголошення (промови), (объявление) оголошення. -ние приговора –
оголошення вироку. -ние ругательств – вживання лайок, лаяння.
Произносить, произнесть – вимовляти, вимовити, (якесь слово, звук), виголошувати,
виголосити (промову = речь), говорити, сказати (промову). -сить ругательства – лаятися,
вживати лайок.
Произношение – вимова, (местн.) говірка.
Происки – підступи (-пів), ка[о]верзи (-рз).
Проистекать, проистечь – випливати, випливти, витікати, витекти; (иметь
происхождение) походити, піти.
Происходить, произойти – (совершаться) діятися, вдіятися (ЛЗ, 5; ЛР, 44), відбуватися,
відбутися, ставати, стати, -ся (ЛР, 44), чинитися, зчинитися. [Зчинилася сварка, війна];
(иметь происхождение) походити, піти, виходити, вийти; братися, взятися (звідкись),
(возникать) повставати, повстати, виникати, виник(ну)ти. Заседание -дит при закрытых
дверях – засідання відбувається неприлюдно. -ло несогласие – сталася (повстала) незгода.
Происхождение – походження, походіння, (род) рід (р. роду), (пренебреж.) одрідок. [Він
панського одрідку]. По -нию он пролетарий – з походження (родом, зроду) він пролетар.
Капитализм и его -ние – капіталізм і звідки він узявся (та його походження).
Происшествие – подія, пригода, оказія, (случай) випадок (КМ), (несчастный) трапунок
(стар.). Случилось чрезвычайное -вие – трапилася надзвичайна подія (надзвичайний
випадок). -вие имело место тогда-то, там-то – це трапилося тоді-то, там-то.
Прок – пуття, користь, пожиток. Не в прок – не до пуття, марно, не в лад.
Прокалывать, проколоть – проколювати, проколоти, протикати, проткнути,
простромлювати, простромити.
Прокат – прокат, винаєм (-йму). Отдать, взять вещь на -кат – віддати, взяти річ на
224