Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
писаний вирок, вирок на письмі, писане (листовне) вирішення. Поворот исполнения -ния
– повернення того, що виконано було за судовим вироком, до попереднього стану. -ние по
существу – вирок по суті справи, (стар.) головний вирок. Состоялось -ние – вирок
постановлено, одбулося вирішення. Толкование -ния – тлумачення вироку. Условия
законности -ния – умови для правосильности вироку.
Решетка – ґрати, плетяні вікна; (ограда) штахети; (в монете) решка. Посадить за -ку –
заарештувати, посадити за ґрати, за плетяні вікна.
Решимость, решительность – рішучість, зважливість, відвага.
Решительный – рішучий, зважливий, наважливий (Нечуй-Лев.); відважний;
(окончательный) остаточний; (последний) останній. Сказать -ное слово – сказати
остаточне слово, сказати наодруб (= на отрез). -но – рішуче, зважливо, відважно;
наодруб; (совсем) зовсім, цілком, абсолютно. -но ничего нет – тут анічогісінько немає.
Рига – клуня, стодола.
Ризница – ризниця.
Риск – риск, (гал.) ризико, (опасность) небезпека, (сомнительность) непевність. Риск при
купле-продаже – риск у купівлі-продажу.
Рискованный – рискований, рисковитий, (гал.) ризиковний, (опасный) небезпечний,
(сомнительный) непевний. -ный шаг – рискований крок, небезпечний вчинок.
Рисковать, рискнуть – рискувати, зарискувати, (гал.) ризикувати (на що, чим), пускатися,
пуститися (на що), важитися, зважитися (на що), іти, піти на щастя. -ать своей головой –
важити своєю головою.
Рисунок – (чертёж) рисунок, (картина) малюнок.
Ров – рів (р. рову), (канал) рівчак, (сапёрный) фоса.
Ровность – рівність (-ости), рівнота.
Ровный – рівний; (гладкий) гладенький; (плавный) плавкий. -но – рівно, як-раз. Поровну –
нарівно.
Рогатый – рогатий. -тый скот – (рогата) худоба, товар, (стар.) рогатизна. -тый муж –
рогач.
Род – рід (р. роду), плім’я, коліно; порода, поріддя; (отрасль) галузь (-зи). Род занятия –
праця (точнее – рід праці), (специальность) фах, спеціяльність.
Родильница, роженица – породіл(л)я (СФА, VІ, 208), (зап.) поліжниця.
Родильный – породільний, поліжничий. -ный дом – породільний дім, родільний дім.
Родимый (врождённый) – від роду, прирожденний, родимий. -мое пятно – родимка,
родинка.
Родина – рідний край, рідна країна, батьківщина, (зап.) вітчизна.
Родители – батьки (-ів), батько-мати. Наследство после -лей – батьківщина.
Родитель – батько, породитель, родилець (-льця).
Родительница – мати, породителька, родиля, (провинц.) порожденниця (Чуб. V, 847).
Родительский – батьківський, батьків-материн, вітцівський, вітцевий, матірній, матчин.
Родить – родити, (с)породити, народити, плодити, сплодити (ЛР, 44; СФА, VI, 119).
Родной – рідний, (кровный) кревний. -ные – рідні, родичі, родаки, рідня, рід (р. роду),
кревні. -ной язык – рідна (материна) мова, материнська (матірня) мова.
Родовой – родовий, (стар.) дідизний, дідичний (АЮЗР, 6, І, 424), отчизний (АЮЗР, 6, І, 265
). -вое имение – родовий маєток, дідизна. -вая (по роду дел) подсудность – родова
підсудність.
Родовспомогательный (родильный) – (по)родільний, поліжничий. -ное заведение – (по)
родільний (поліжничий) дім.
Родоначальник – родоначальник, праотець (у роді).
Родословие – родовід (-оду).
Родословный – родовідний. -ная – родовід (-оду), родопис. -ная книга – книга родоводу.
Родственник – родич, родак, рідняк; кревний (ЛР, 44; СФА, VI, 88, 104), кревняк.
Родственница – родичка, родачка, кревна, кревнячка.
Родственность – спорідненість, споріднення, рідність.
Родственный – споріднений.
Родство – споріднення; кревність, покревність. -во по боковой линии (боковая линия -ва) –
бічне коліно споріднення. Восходящая линия -ва – горове (висхідне) коліно споріднення.
Нисходящая линия -ва – низове (низхідне) коліно споріднення. Прямая линия -ва – пряме
коліно споріднення (діти, онуки, правнуки).
Роды – роди, родиво, пологи, (и ед.) поліг. Лежать в -дах – в пологах лежати.
Преждевременные -ды – передчасні роди (пологи).
245
Російсько-український словник правничої мови
Рождаемость – нарожденність, народимість.
Рождать, родить – родити, породити (зродити, народити), привести дитину.
Преждевременно -дить – скинути дитину, передчасно породити.
Рождение – народження, родини. Место -ния – родинне місце. От -ния – зроду.
Розга – різка, лозина, дубчик.
Розница – роздріб (-обу), роздрібна торговля. В -цу – на-роздріб.
Розничный – роздрібний, (продаж) на-роздріб. Продажа товара оптом и в -цу – продаж
краму (товару) гуртом і на-роздріб.
Рознь – розбрат, незгода, свари, різнь (р. розни).
Розыгрыш – розигри[а]ш, розигри.
Розыск – розшук, розшукування, вивідування, розвідування. Уголовный -ыск – карний
розшук.
Розыскной, см. Разыскной.
Ронять (сов. уронить) – пускати (сов. упустити), ронити (сльозу), (терять) тратити (напр.
достоинство – гідність). Это -ло его в общественном мнении – це підкопало його повагу
в очах громадянства, це пошкодило йому серед громадянства, в очах громадянства, не
стали його за це люди добрим словом покликати.
Ропот – ремство, ремствування, нарікання (ЛР, 44).
Роптать – ремствувати, нарікати (ЛР, 44), (стар.) ропотати (ЛР, 44).
Роскошный, -но – розкішний, розкішно, пишний, пишно, (прекрасный) прегарний.
прегарно, чудовий, чудово. -но жить – в розкошах (пишно) жити.
Роскошь – розкіш (-коши), розкоші, пишнота. Предметы -ши – речі (предмети) розкошів.
Роспись – розпис, реєстр, список. Поколенная -пись – родовідна таблиця.
Роспуск – розпуск.
Рост – зріст (р. зросту). [Зріст громадської свідомости], ріст (р. росту); лихва (відсотки).
Ростовщик – лихвар (-ря), лихвяр (-ра), (кулак) глитай, процентщик.
Ростовщический – лихва[я]рський.
Ростовщичество – лихва[я]рство.
Рот – рот (р. рота), уста.
Рубеж – границя, кордон, см. Граница.
Рубец (шрам) – шрам (АЮЗР, 6, І, 556), рубець (-бця), пруг, пружок, смуга.
Рубить – рубати, (сов.) зрубати, (зап.) тяти, відтяти. -ная рана – рубана рана, тята рана.
Рубка – рубання, рубанка, поруб, вируб; ставлення, будування (хати). -ка леса – рубанка
лісу, поруб (ЧСР).
Рубрика – рубрика (розділ, підрозділ, графа).
Ругань – лайка, лихослів’я. См. Ругательство.
Ругательный – лайливий.
Ругательство – лайка, (стар.) лайба (ЛР, 44).
Ругать, ругнуть – лаяти (ЛР, 44), налаяти, лайнути. -ть непристойными словами – лаяти
(паскудити) неподобними словами.
Руда – руда.
Рудник – рудня, рудокопня, рудокопи (-пів), копальня.
Рудокоп – шахтар (-ря), гірник.
Ружьё – рушниця. Заряжать -жьё – набивати рушницю.
Рука – рука. Наложить на себя -ки – накласти на себе руки, смерть собі заподіяти
(зробити), позбавити себе життя, вкоротити собі віку. Не чист на -ку – хапкий, на руку
хапкий, (вороватый) злодійкуватий. Передать в чьи -ки – віддати до чиїх рук.
Приложить свою -ку – руку свою прикласти, (подписать) підписати рукою власною.
Руководитель – керманич, керівник, проводир (-ря), провідник, орудар (-ря), (зачинщик)
приводець, привідця (АЮЗР, 6, І, 387).
Руководительный, руководственный – провідний.
Руководительство – провід (-воду), керування, керівництво, (зачинищичество) привід (-
воду).
Руководить, руководительствовать – провід (перед) вести (над ким), керувати,
кермувати, проводити (чим), (о зачинщиках) привід давати (кому).
Руководство (руководительство) – керування, провід, привід (-воду), (книжка) підручник
(шкільний), порадник. Взять под своё -во – взяти (кого) під своє керування, під руку
свою. К сведению и -ву – до відому та до керування, до відому та до дотримування (= к
соблюдению); (руководствоваться) керуватися (чим), проводитися (чим).
Руководящий – провідний. -щее начало закона – провідні принципи (постанови) закону.
246
Російсько-український словник правничої мови
Рукопись – рукопис, (оригинал) первопис.
Рукоприкладство – рукоприкладство, підпис руки, підписання.
Рукоприкладчик – рукоприкладач, рукоприкладник, рукопідписач, підписач на духівниці.
Рулевой – керманич, стерник, стерничий, стерновий.
Руль – керма, стерно, трепло (на плотах).
Русло – річище, русло, корито, лоно.
Ручательство – запорука, зарука, порука.
Ручаться – ручитися (ЛР, 44), поручитися.
Ручной – ручний. -ная кладь – ручна кладь, пакунок.
Рыбный – рибний. -ная ловля (промысл) – рибальство, (место) риболовля, риболовня,
рибальня, (стар.) риболови (АЮЗР, 6, І, 78). -ный торговец – рибний торговельник,
рибник.
Рыбоводство – рибництво.
Рыболов – рибалка, рибак.
Рыболовство – рибальство. Заниматься -вом – рибальчити, рибалкувати.
Рыбопромышленник – рибний промисловець, рибник.
Рынок – ринок, базар, (площадь) торг, (скотный, сенной, зерновой) торговиця. Вести на
-нок – вести на торг, на базар. Толкучий -нок – точок, тандита, торговиця. Хлебный -нок –
(как экономический термин) хлібний ринок, (площадь) житній базар.
Рыночный – ринковий, базарний, торгов(ельн)ий. -ный обмен – ринковий (торгов(ельн)ий)
обмін. -ная стоимость – ринкова вартість, торгов(ельн)а вартість. -ная цена – ринкова
(торгов(ельн)а) ціна, базарна ціна.
Рыть – копати, викопати, рити, вирити.
Рычаг – підвага, підойма.
Рюмка – чарка.
Ряд – ряд, (строй) шерег, лава (війська); низка (питань, справ); (слой) верства, шар; пасмо
(гір). Торговый ряд – ятки, торг, ринок. -дом с кем – поруч кого, рядом з ким, рядком,
уряд з ким, обік кого, разом з ким.
Рядиться, подрядиться – годитися, згодитися, рядитися, під[по]рядитися; підряд брати
(взяти).
Рядный. -ная запись – віновий запис, віновий лист.
Рядная плата – умовлена плата, наймана плата.
Рядовой – рядовий, (простой) простий, (обыкновенный) звичайний; (сущ.) рядовик.
Рядчик – наймач, рядчик; підрядчик.
Сабля – шабля (АЮЗР, 6, І, 55).
Сад – сад, садок. Плоды -да – садовина.
Сажать, посадить (в тюрьму) – садити, посадити, засадити (до в’язниці, у в’язницю).
Сажень – сажень (р. сажня), сажень (р. сажени). -ень дров – сажень дров, (неопред.) стіс
(р. стосу) дров.
Саквояж – саквояж.
Салотопня – сальня, салган.
Салют – салют (з рушниць, з гармат), (стар.) яса, сальва.
Салютовать – салютувати, (стар.) ясувати, давати ясу, чинити ясу.
Самец – самець, самчик, він.
Самка – самиця, самичка, вона.
Самобытность – самобутність (-ости).
Самобытный – самобутній.
Самовидец – самовидець (-дця).
Самовластвовать – самовладно панувати (порядкувати), самоправно орудувати.
Самовластие – самовлада, самовладність.
Самовластный – самовладний. -но – самовладно.
Самовозгарание – самозапалення, самозагоріння.
Самоволие – самоволя, самовільство, сваволя, свавільство.
Самовольничать – самоволити, сваволити.
Самовольный – самовільний, свавільний, (без полномочия) неуповажнений; (без
разрешения) недозволений. -но – самовільно, свавільно, своїм робом. -ная порубка леса –
недозволена рубанка лісу. -но снимать фрукты – без дозволу (свавільно) трусити (СФА,
VI, 50) садовину.
Самовольство – сваволя, свавільство.
Самовоспламеняющийся – самопальний, самогорючий.
247
Російсько-український словник правничої мови
Самовосхваление – самохвальба, самохвальство.
Самогон – самого[і]н, самогонка.
Самодействующий – самодійний, самоорудний.
Самодельный – саморобний, (ткань) домотканий.
Самодержавие – самодержавство, самовладність.
Самодержавный – самодержавний, самовладний. -но – самодержавно, самовладно.
Самодержец – самодержавець (-вця).
Самодеятельность – самодіяльність, самодійність.
Самодеятельный – самодіяльний, самодійний.
Самодовлеющий – самодовільний, самодоволящий.
Самодовольный, -но – самозавдоволений, -но.
Самодовольство – самозавдоволення, самозавдоволеність.
Самодур – своєдур, своєум, самовперта людина.
Самодурство – своєдурство, своєумство, самовільна впертість.
Самозабвение – самозабуття.
Самозащита – самооборона, самозахист.
Самозванец – самозванець. -нный – самозван(ч)ий, самозванський.
Самозванство – самозванство.
Самоизбиение – самовигублення.
Самоисправление – самопоправа.
Самокат – самокат.
Самоличность – дійсність особи, тотожність особи, особистість.
Самоличный – особистий, особовий. -но – особисто, особово, сам через себе.
Самолюбивый – самолюбивий, самолюбний.
Самолюбие – самолюбивість, самолюбство.
Самомнение – зарозумілість (-ости).
Самообладание – самопанування.
Самообман – самоодурення, самообман.
Самообольщение – самотішення, самодуріння, самозваба, самообмана, самооблуда.
Самообразование – самоосвіта.
Самоограничение – самообмеження.
Самоопределение – самовизначення.
Самоопределяться, самоопределиться – самовизначатися, самовизначитися.
Самоотвержение – самозречення, самозанедбання, самопокора.
Самоотверженность – самовідданість, самозреченість.
Самоотверженный – самовідданий, самозречений. -но – самовіддано, самозречено,
занедбавши себе.
Самоотречение – самозречення.
Самоохрана – самоохорона, самооборона.
Самооценка – самооцінка.
Самоощущение – почуття самого себе, самопочуття.
Самоплав – самоплав. [Дерево йде самоплавом].
Самопожертвование – саможертва, самопожертва.
Самопознание – само(в)пізнання, самоспізнання.
Самопомощь – самопоміч (-мочи), самозапомога.
Самопроизвольный – самовільний, самохітний.
Саморазвитие – саморозвиток, саморозвинення.
Саморазрушение – самозруйнування (саморуйнація).
Самородный – саморідний.
Самородок – саморі[о]док.
Саморучно – власноручно, рукою власною (підписав).
Самосовершенствование – самодовершення, самовдосконалення, вдосконалювання
(вдосконалення) самого себе.
Самосознание – самосвідомість, свідомість себе.
Самосохранение – самоохорона, самозаховання.
Самостоятельность – самостійність, (независимость) незалежність.
Самостоятельный – самостійний, незалежний. -но – самостійно, незалежно.
Самосуд – самосуд, свій суд.
Самоубийство – самогубство, самовбивство. Покончить жизнь -вом – смерть собі зробити
(заподіяти), позбавити себе життя, вкоротити собі віку (самогубством).
248
Російсько-український словник правничої мови
Самоубийца – самогубець, самовбійник, (стар.) самогубця.
Самоуверенность – самовпевненість, самопевність.
Самоуправие – самоправство, самоволя, сваволя.
Самоуправление – самоврядування, самокерування, самоуправа.
Самоуправный – самоправний, самовільний. -ный человек – своєволець (ЛР, 44),
своєвільний, свавільний. -но – самовільно, самоправно.
Самоуправство – самоправство, самоправність, самоволя, сваволя.
Самоуправствовать – своєволити, сваволити.
Самоучка – самоук.
Самохвал – самохвал, чванько, хвалько.
Самохвальство – самохвальство, самохвальба.
Самоход – самохід (-ходу).
Самочинность – самоправність, самовільство, сваволя, самочин(ство), самочинність.
Самочинный – самоправний, сва[само]вільний, самочинний. -но – самоправно, своєю
волею, без дозволу, самочином, самочинно.
Самочувствие – само(по)чуття, самопочування.
Самый – самий. По той же -мой причине – з того самого, з тієї самої причини.
Сан – сан, гідність, достоїнство.
Санатория – санаторія, лічниця.
Сани – сані (р. саней), санки (р. санок).
Санитар – санітар (-ра).
Санитария – санітарія, заходи на охорону здоров’я.
Санитарный – санітарний. -ные правила – санітарні правила.
Санкционирование – санкціонування, санкція (закону).
Санкционировать – санкціонувати, затверджувати, затвердити.
Санкция – санкція, затвердження. -ция статьи – визначення кари в статті.
Сановник – достойник.
Сап – сап, носатизна.
Сапатый – сапатий (кінь).
Сапог – чобіт (р. чобота).
Сапожник – швець (р. шевця), чоботар (-ря), чобітник.
Сапожнический, сапожничий – шевський, чоботарський.
Сапожный – шевський. -ная мастерская – шевня, чобітня, чоботарня.
Сарай, -чик – повітка, повіточка, (хлев) хлів, хлівець (хлівчик), (дровяной) дровітня,
дровник, (рига, овин) клуня, стодола, (конюшня) стайня, конюшня.
Сарказм – сарказм, злісний глум.
Саркастический – саркастичний. -ки – саркастично.
Сатира – сатира, прикладка.
Сатирик – сатирик.
Сатирический – сатиричний.
Сатисфакция – сатисфакція, завдоволення, заспокоєння. Дать кому -цию – дати кому
сатисфакцію, завдовольнити кого, стати з ким на поєдинок.
Сахар – цукор (-кру), сахар (-ру).
Сахарный – цукровий, сахарний. -ный завод – цукроварня, сахарня. -ное производство –
виробництво цукру. -ная промышленность – цукрова промисловість, цукрівництво.
Сахаровар – цукровар, сахаровар.
Сахароварение – цукроварство, сахароварство.
Сахароварный – цукроварний, сахарній.
Сахароварня – цукроварня, сахарня.
Сахарозаводчик – цукрівник, сахарник.
Сбавка – знижка, зниження, зменшення.
Сбавлять, сбавить – знижати, знизити, зменшувати (зменшати), зменшити.
Сбег[ж]ать – збігати, збігти, стікати, стекти; утікати, утекти. -вший – збіглий.
Сберегательный – ощадний, щадничий. -ная касса – ощадна (щаднича) каса, щадниця.
Ссудо-сберегательная касса – ощадно-позичкова каса.
Сберегать, сберечь – ховати (заховувати), заховати (традицію); зберегати, зберегти,
ощаджувати (щадити) (ЛР, 44), (за)ощадити (гроші). -речься – заціліти, зберегтися,
заховатися. -женные деньги – збережені (заощаджені) гроші, ощадок.
Сбережение – заховання, сховання. Отдать на -ние – оддати на сховок, на схоронення;
(денежное) заощадження, заощада. -ния – ощадок (-дку). Были у него небольшие -ния –
249
Російсько-український словник правничої мови
ощадок у нього невеликий був.
Сбивать, сбить – збивати, збити (ціну). Сбить с толку – збити з пантелику, спантеличити,
знепутити, з плигу збити. -ся – збитися, (с дороги) заблудити, заплутатися, знепутитися.
-ся с толку – збитися з пантелику, спантеличитися, (рехнуться) з глузду зсунутися
(з’їхати).
Сбивчивость – плутаність, плутанина, неясність, безладність, хиткість. -ость показаний –
плутанина в свідченнях (в зізнаннях).
Сбивчивый – плутаний, неясний, безладний, хиткий.
Сближать, сблизить, -ся – зближати, зблизити, -ся (з ким), наближати, наблизити, -ся (до
кого).
Сближение – зближення (з ким), наближення (до кого).
Сболтнуть – бовкнути, сказати що, не подумавши, ляпнути, прохопитися (словом).
Сбондить – потягти, хапнути, смикнути (що) (вкрасти).
Сбор – збирання, зібрання, (напр. грошей), вибирання, вибрання (АЮЗР, 6, І, 49), побір (-
ору), побиранка, (собранное отовсюду) збираниця, складка; оплата, оплатка, поплатка
(КМ). -ор в доход города – міська оплата. Весовой -ор – вагове. Все в -ре – усі зібралися
(позбиралися). -ры (денежные) – податки, (стар.) побори (АЮЗР, 6, І, 443), побір,
побиранка; (в чью пользу) складка, складки, складчина; (приготовления) заходи до (чого
). -ры в дорогу – лагодження (лаштування) в дорогу. Гербовый -ор – гербова оплата. -ор
денег по раскладке – збирання грошей за розкладкою, накид (КМ). Добровольный -ор –
пожертва, жертва, охочий даток (-тку). Дополнительный -ор – додаткова оплата. -ор за
занимаемое на базарной, ярмарочной площади место – містове (ЛИМ, 34). -ор за право
торговли – торгове (ЧСР), торгова оплатка (оплата). -ор за проезд по мосту – мостове
(ЧСР). -ор за проезд по плотине – (по)гребельне (ЧСР). Играют -ор – грають на збір,
грають, щоб збиратися. -ор канцелярский – канцелярська оплата. Нотариальный -ор –
нотаріяльна оплата. Питейный -ор – винове, шинкова (питна) оплата. -ор податей –
збирання податків, побір податків. Подушный -ор – подушне. Почтовый -ор – поштова
оплата. -ор с головы скота, приведённого на ярмарку – (только стар.) поводове (ЛИМ, 34
). Таможенный -ор – мито, (зап.) цло. Уравнительный -ор – зрівняльна оплата.
Ярмарочный -ор – ярмаркове (ЛИМ).
Сборище – зборище, натовп, натиск, збіговище, збіговисько.
Сборник – збірник, збірка. -ник Узаконений и Распоряжений Правительства – Збірник
Законів та Розпоряджень Уряду.
Сборный – збірний. -ные деньги – складка. -ная изба (с’езжая) – зборня, збірня. -ный
пункт – місце, де збираються, збірний пункт. Пойти на -ный пункт – піти на збірній
пункт.
Сборщик – збірщик (КМ), поборець (р. поборця), стягач (КМ), (собиратель) збирач. -щик
податей – (податковий) збірщик, (стар.) поборця (АЮЗР, 6, І, 199, 413), (с казнач.
обязанностями; стар.) шафар (-ря). -щик таможенных пошлин – митник.
Сбрасывать, сбросить – скидати, скинути, (о мн.) поскидати, спихати, зіпхнути.
Сбривать, сбрить – зголювати, зголити. -рил себе бороду – зголив собі бороду.
Сброд – наволоч (-чи), набрід (р. наброду), (сволочь) сволота.
Сбывать, сбыть – збувати, збути (що), (о многих) позбувати (що), збуватися, збутися (чого
); (избавиться от чего неприятного) спекатися, здихатися чого. -ть краденое –
переводити, перевести крадене.
Сбыт – збут, збуток, продаж. Для -та – на збут, на збуток. -ыт краденого – перевід
(переводження) краденого.
Сбытчик (краденого) – перевідник (краденого).
Свадебный – весільний. -ный обряд – весільний обряд, весільний звичай.
Свадьба – весілля.
Сваливание (на кого) – звалювання, звертання, складання вини (на кого).
Сваливать (на кого) – звалювати, звертати, складати вину (на кого). -ли вину на него –
звернули на нього, склали вину на нього.
Свалка – звалювання (сміття, відпадів, покидьків). Место -ки – смітник, мн. -ки –
вивозище, вивалище; (скопление народа) натовп, потовп; (драка) бійка, колотнеча,
колотня.
Сварливость – сварливість.
Сварливый – сварливий, сварний.
Сват – сват, староста. [Старости йдуть з парубками свататися. Родичі зятя або невістки
зовуть одне одного «сват»]. Быть -том – старостувати (при сватанье).
250
Російсько-український словник правничої мови
Сватать – сватати (кого), свататися (до кого).
Сватовство – сватання.
Сваха – сваха, свашка. Быть -хою – свашкувати.
Свая – паля.
Свайный – на палях. -ные постройки – будівлі на палях.
Сведе́ние – зведення (до купи), звід (р. зводу), (соединение) злучення, сполучення. -ние
счётов – порахування, підбиття рахунків.
Сведение – відомість (-мости), знаття, відом, звістка, знання. Довести до -ния – подати до
відома, сповістити. До всеобщего -ния – до вселюдного (загального) відома. Дошло до
нашего -ния – дійшло до нашого відому, дізналися ми, (стар.) дійшло нам знати.
Доставлять -ния – подавати відомості. Иметь -ния – мати відомості, звістки; знати. К
-нию – до відома, до відомости. Научные -ния – наукові знання. Собирать -ния – вбирати
відомості (звістки), довідуватися, дізнаватися.
Сведущий – тямущий, тямучий, (стар.) свідомий (ЛР, 44), (осведомлённый) обізнаний,
(стар.) дознаний (ЛР, 44). Быть -щим в чём – тямити що, знатися на чому. -щий в
каком-либо ремесле – тямущий якогось ремества, обізнаний (стар. дознаний) в якомусь
реместві (ЛР, 44). -щие лица, люди – тямущі люди; (стар.) свідомі люди, досвідні особи
(люди).
Свекла (сахарная) – буряк (цукровий).
Свеклосахарный (завод) – цукроварня, сахарня. -ная плантация – бурякова плантація.
Свекор – свекор (-кра) (чоловіків батько).
Свекровь – свекруха (чоловікова мати).
Свергать, свергнуть – скидати, скинути.
Свержение – скинення. После -ния такого-то – як скинуто того чи того.
Сверстник – (по)ровесник, одноліток, політок.
Сверх – (по)над що, (кроме) окрім, опріч, (вне) по-за чим. С. меры, нормы – над міру, понад
міру, (по)над норму. С. ожидания – (по)над сподівання. С. силы – (по)над силу. С. того –
понад те, надто (ЛР, 44), окрім того, (к тому же) до того. С. требования закона – по-за
вимогою закона, (стар.) над право (АЮЗР, 6, I, 68).
Сверхдолжный – надналежний, надобов’язковий.
Сверхкомплектный – надкомплектовий, позакомплектовий, надчисловий.
Сверхсметный – позакошторисний, позарахунковий, понадрахунковий.
Сверхсрочный – поверхстроковий, понадстроковий, надтерміновий.
Сверху – згори (ЧСР).
Сверхурочный – позачерговий, попадобов’язковий. -ная плата – плата за позачергову
працю. -ная работа – позачергова, понадобов’язкова праця.
Сверхчеловеческий – надлюдський.
Сверхштатный – позаштатний, поверхштатний.
Сверх’естественность – надприродність, надзвичайність.
Сверх’естественный – надпрпродні[и]й, надзвичайний. -но – -но.
Свершение – доконання, виповнення, завершення.
Сверять, сверить (с чем) – вивіряти, вивірити, перевіряти, перевірити, звіряти, звірити (з
чим).
Свет – (рассвет) світ, (освещение) світло, (мир) світ, люди. Выходить до -та – виходити
вдосвіта (перед світом). Выходить в -т – виходити в світ, в люди (поміж люди). В зале нет
-та – в залі немає світла. Испускать с. – світитися. Такой с. теперь – такий світ настав,
такі люди тепер!
Светлоглазый – ясноокий, білозорий.
Светлорусый – яснорусий, яснобілявий.
Светлосерый – ясносірий.
Светлосиний – ясносиній.
Светлый – ясний; чистий, видний, -ло – ясно, видно. -лые дни в жизни – щасливі (ясні) дні
в житті. Ночь была -ла – ніч була ясна, вночі було видно. -лое стекло – чисте скло. -лый
ум – ясний розум, (просвещённый) світлий розум.
Светский – світовий; світський (не церковний), цивільний. Свеча – свічка, свічі.
Свидание – побачення, зобачення, (тайное) сходини.
Свидетель – свідок (-дка) (ЛР, 44). Быть -лем – за свідка бути, за свідка стояти,
свідкувати. Взять в -ли – узяти за свідка. Ложный -тель – кривий (фальшивий) свідок,
неправдивий свідок. -тель-очевидец – наочний свідок, самовидець. Призывать во -ли –
свідчитися (ким). -ли при совершении и запитии какой-либо сделки – могоричники (СФА,
251
Російсько-український словник правничої мови
VI, 34). -ли согласно, единогласно показали – свідки всі в одно слово (одноголосно)
посвідчили.
Свидетельница – свідкиня, свідка, свідителька.
Свидетельский – свідковий, (стар.) свідочний (ЛР, 44). -кое показание – свідоцтво (СФА,
VI, 208; ЛР, 44). Опровержение документов -ними показаниями – збиття документів
свідченням свідків. Оценка -ких показаний принадлежит суду – оцінити свідчення
належить судові. Сила -ких показаний – вага свідчення. Условия допустимости -них
показаний – умови до того, щоб допустити свідків.
Свидетельство – свідоцтво; свідчення (КМ); (удостоверение) посвідчення, посвідка. -во о
бедности – свідоцтво (посвідка) про бідність. Медицинское -во – лікарське посвідчення (-
ська посвідка), свідоцтво від лікаря. Метрическое -во – метрика. -во на получение
документов от учреждения – свідоцтво на одержання документів од установи.
Свидетельствование – (удостоверение) свідчення, засвідчення; (осмотр) освідкування,
огляд, ревізія. -ние документов – засвідчення документів. -ние наличности кассы –
ревізія (освідкування) стану каси.
Свидетельствовать (давать свидетельские показания) – свідчити, засвідчити, (быть
свидетелем) свідкувати, ревізувати, оглядати, переглядати, перевіряти; (удостоверять)
свідчити, посвідчити (підпис) (ЛР, 44). -ся кем – свідчитися ким, (стар.) освідчати ким
(АЮЗР, 6, І, 411).
Свирепость – лютість (-ости).
Свирепствовать – лютувати.
Свирепый – лютий, жорстокий.
Свита – почет (р. почету), світа.
Свиток – сувій (-ою).
Свобода – воля, вільність, свобода. -да действий – воля дії, воля чину, вільна рука.
[Полишити собі вільну руку в цій справі = сохранить за собою -ду действий в этом деле
]. -да печати – воля друку. Пользоваться -дой – мати волю, тішитися (повною) волею,
(стар.) вільности вживати, волі заживати. -да собраний – воля зборів. -да совести – воля
віри (совісти).
Свободный – вільний (КМ). -но – вільно, без примусу. -ное время – вільний (гулящий) час,
дозвілля. -ные деньги – лежані (гулящі, вільні) гроші. -ный для прохода – вільний для
проходу, прохідний. -ный от долгов – незадовжений. -ный от запрещения или ареста –
вільний од заборони, (стар.) непенний (СФА, VI, 13). -ный от постоя – вільний од
постою, (стар. од стації).
Свободолюбивый – вільнолюбний.
Свободомыслие – вільнодумство, вільнодумність.
Свободомыслящий – вільнодумний, (людина) вільної думки.
Свод – збірник, кодекс (законів); (полное собрание) всезбірка; (архитект.) склепіння, (над
дверьми) перемичка; (в печи) піднебіння. Выводить с. – засклепляти, засклепити.
Сводить, свесть – зводити, звести (рахунки, кого з ким); зближати, зблизити; знайомити,
познайомити, (о сводне) парувати, спарувати; (примирять) єднати, поєднати, годити,
погодити; виводити, вивести (корову на ярмарок). -сть знакомство – познайомитися,
зазнайомитися, зайти в знайомість. -ить на очную ставку – зводити на очі, ставити навіч.
-ть счета – зводити (звести) рахунки, закінчати (закінчити) рахунки.
Сводка – зведення (до купи). -ка статистических данных – зведення статистичних даних.
-ка счетов – зведення (закінчення) рахунків.
Сводник – зводець, зво[і]дник, (эвфемист.) свашко.
Сводница – зво[і]дниця, (эвфемист.) свашка.
Сводничать – зводити, (эвфемист.) свашкувати.
Своднический – зво[і]дницький, сватницький.
Сводничество – зво[і]дництво, сватництво, свашкування.
Сводный – зведений (брат); збірний. -ные дети – зведенята, зведенюки (ед. зведенюк).
Своеволие – своєвільство, свавільство, своєволя (КМ), сваволя, самоволя, самовільство.
Своевольник – своєвільник, своєволець, сваволець, самоволець, свавільник.
Своевольничать – своєволити, сваволити.
Своевольный – своєвільний, свавільний.
Своевременность – своєчасність, вчасність.
Своевременный – своєчасний, вчасний, (надлежащий) слушний. Не -ный
(преждевременный) ребёнок – нечасна дитина. -но – своєчасно, в час, саме в час, на час,
вчасно.
252
Російсько-український словник правничої мови
Своекорыстие – своєкористовність, користолюбність, (алчность) неситість, зажерливість.
Своекоштный – своєкоштний, на своїм кошті.
Своенравный – примхливий, вередливий, (нравный) норовистий.
Своеобразный – своєрідний, свій особистий, свій власний.
Свой – свій. -им судом наказывать – своїм судом (межи собою) карати.
Свойственник – свояк.
Свойственница – своячка.
Свойственный – властивий, питомий, питимий, прирожденний.
Свойство – властивість, (качество) прикмета, (природа) природа, натура, питомість, вдача.
Свойство – свояцтво.
Свояк – свояк, шваґер (сестрин чоловік, жінчин брат, чоловік жінчиної сестри).
Свояченица – свість (жінчина сестра), шваґрова (жінка чоловікового брата).
Связка – в’язка (бубликів), в’язанка, пук, пучок, клунок, жмут, пачка, низка (ключів). -ка
бумаг – жмут (пачка) паперів.
Связный – звязаний (текст), сполучений (речення); складний. -но – складно, до ладу.
Связывать, связать – звязувати (в’язати), звязати.
Связь – звязок, звязаність, сполучення, взаємини. Неразрывная с. дел – нерозривний
(непоривний) звязок межи справами. Отвод по -зи дел – одвід через звязаність справ.
Незаконная с. – незаконний звязок. Внебрачная с. – позашлюбний звязок, (соитие)
позашлюбне злягання. Половая с. – злягання; (в постройке, увязка) в’язь (-зи), держава.
[Треба цементу додати, щоб держава була, щоб була в’язь].
Святой – святий.
Святость – святість (-ости).
Святотатец – святокрадець (ЛР, 44), святотат.
Святотатство – святокрадство, святотатство.
Святотатствовать – чинити святокрадство, святотатство.
Святоша – святеник, святець.
Святыня – святощі.
Священник – священик, панотець.
Священничество – священицтво.
Священнослужитель – священнослужитель.
Священный – священний, святий.
Сговариваться, сговориться – вмовлятися, вмовитися, змовлятися, змовитися,
нараджуватися, нарадитися (АЮЗР, 6, І, 129).
Сговор – заручини, змовини (АЮЗР, 8, III, 19).
Сговорчивый – згі[о]дливий, схильчивий, лагідний. -вый человек – лагідна, потульна
людина, невперта людина.
Сгоряча – зопалу (СФА, VI, 117), згарячу.
Сгруппирование – згрупування, згуртування, згромадження, скупчення.
Сдавать, сдать – (напр. остаток) здавати, здати (решту), віддавати, віддати. -ть
должность – передавати посаду, уряд, (стар.) складати уряд, посаду. -ть в наем –
здавати в найми, винаймати. -ть экзамен – складати, скласти іспит.
Сдаточный – передатний, здавальний; призначений до здачі (до віддачі). -ная ведомость
– передатна відомість.
Сдатчик – здавець, здавальник.
Сдача – (сдавание) здавання, здача; (деньги) решта (грошей). -ча в наём – здавання в
найми, винаєм (-йму), винаймання, винаймлення.
Сделать – зробити, вчинити (АЮЗР, 8, V, 138), справити, вдіяти, подіяти, (неприятное)
скоїти, накоїти. -ть, совершить акт покупки – вчинити акт купівлі, (стар.) справити
куплю. -ть возможным – уможливити, зробити можливим. -ть заявление – зробити заяву,
(стар.) вчинити оповідь. -ть невозможным – унеможливити. -ть строгое внушение –
вчинити гостру нагану. -ся ничтожным – знікчемніти.
Сделка – оборудка; (условие) умова, (соглашение) угода, згода (КМ), злада, порозуміння.
Выгодная -ка – вигідна оборудка, вигідна умова, добрий інтерес. Мировая -ка – мирова (-
вої), мирова з[у]года (КМ). Торговая -ка – торгов(ельн)а оборудка (угода).
Сдельный – (работа, плата) відрядний, від ряду, поштучний, від штуки, (плата) – п.
умовлена, сторгована, від зробленого, від роботи. Он работает -но – він працює відрядно,
від ряду. Ему платят -но – йому платять од роботи, від зробленого, від штуки, поштучно,
відрядно.
Сдержанность – стриманість, здержливість.
253
Російсько-український словник правничої мови
Сдержанный – стриманий, здержливий.
Сдерживать, сдержать – (останавливать) спиняти (зупиняти, впиняти), спинити
(зупинити, впинити), стримувати, стримати, здержувати, здержати (соблюдать)
дотримувати, дотримати (слова), додержувати, додержати (слова). -ся – вдержуватися,
вдержатися, втримуватися, втриматися, видержувати, видержати.
Север – північ (-ночи), холодний край. [Вітер – з холодного краю].
Северный – північний, з холодного краю.
Севооборот – плодозміна.
Седина – сивина, сивизна, сиве волосся.
Седой – сивий, білий, (поседевший) посивілий.
Сезон – сезон, пора року.
Сезонный – сезоновий, сезонний.
Сейм – сейм, сойм.
Сеймовый – сеймовий, соймовий.
Сейчас – (немедленно) зараз, заразісінько; (в данную минуту) саме тепер, оце, (только
что) допіро.
Секвестр – секвестр.
Секвестрация – секвестрація, секвестрування.
Секвестровать – секвеструвати, брати під арешт, заарештовувати (майно).
Секрет – секрет, тайна, таємниця. Под -том – під секретом, в потайці, потайки.
Секретариат – секретаріят, канцелярія.
Секретарский – секретарський.
Секретарь – секретар (-ря). Быть -рем, исполнять обязанности -ря – секретарювати.
Секретный – секретний, таємний. -но – секретно. -ное место, место хранения – потайна
схованка, криївка, (стар.) похоронка (ЛР, 44).
Секта – секта.
Сектант – сектант, сектяр (-ра).
Сектантский – сектантський, сектярський.
Сектантство – сектантство, сектярство.
Секундант – секундант.
Секция – секція; відділ. -онный – секційний.
Селение – село, селище, сельбище.
Селить, -ся – селити, оселити, поселити, -ся; (водворять) осаджувати, осадити,
(водворяться) осідати, осісти.
Село – село.
Сельский – сільський. -кое общество – сільська громада. -кое общественное управление
– сільське громадське управління, сільська управа (розправа), (совет) сільська рада. -ко-
хозяйственный – сільсько-господарський.
Сельчанин – селянин, селюк.
Семдесят – сімдесят.
Семейный – сімейний, родинний. -ное положение – сімейний (родинний) стан.
Семейственный – сімйовий.
Семейство – сім’я, родина, семейство.
Семнадцать – сімнацять.
Семьсот – сімсот.
Семья – сім’я, родина. Член -ьи (домочадец) – сім’янин, мн. сім’яни.
Семя – сім’я.
Сенат – сенат.
Сенатор – сенатор.
Сенатский – сенатський.
Сенокос – сіножать (-ти), сінокіс (-косу). Время -са – косовиця.
Сентябрь – вересень (-сня). -брьский – вересневий.
Сепаратизм – сепаратизм, бажання відокремитися.
Сепаратный – сепаратний, окремий. -ные законы – сепаратні закони, закони про окрему
верству чи класу людей, чи про окрему місцевість.
Сервитут – сервітут, право в чужому майні.
Сервитутный – сервітутовий. -ное право – сервітутове право, право сервітуту.
Сердитый – сердитий, гнівний, лихий.
Сердить, -ся – сердити, розсердити, -ся, гнівити, роз[у]гнівити.
Сердце – серце (р. мн. сердець и серць).
254