Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
прокат (у винаєм).
Прокатный – прокатний. -ная расписка – прокатна умова, прокатна розписка.
Проклятие – проклін (-кльону, -клону), проклття (мн. -тт), клятьба.
Прокол – проколення, прокіл (-колу), протик.
Прокормить – прогодувати, прохарчувати.
Прокормление – (про)годування, (про)харчування, годівля, живлення. Быть на -нии –
бути на (чиїхсь) харчах, (чиїмсь) годованцем бути, чийсь хліб їсти.
Прокуратура – прокуратура.
Прокурор – прокурор.
Прокурорский – прокурорський. -кий надзор – прокурорський нагляд (догляд).
Прокусывать, прокусить – прокушу[сю]вати, прокусити.
Прокучивать, прокутить – прогулювати, прогуляти, (про)марнувати, промантачити, (про)
цвиндрити.
Проламывать, проломить – проломлювати, проломити, провалювати, провалити (голову
комусь).
Пролегать – лежати. [Шлях лежить].
Пролесок – пролісся, пролісок.
Пролёт – просвіт (у будівлі, в мості).
Пролетариат – пролетаріят.
Пролетарий – пролетар (-ря).
Пролетарский – пролетарський.
Пролив – протока.
Пролитие – пролиття, пролив. -тие крови – пролив (пролиття) крови.
Пролог – пролог, вступ (до чого).
Пролом – пролім (-лому), вилім (-лому). Итти на -лом – пробоєм іти, іти на пробій.
Промалчивать, промолчать – промовчувати, промовчати, перемовчувати, перемовчати,
змовчувати, змовчати.
Проматывать, промотать – марнувати, з(а)марнувати, гайнувати, прогайнувати, ц(в)
индрити, проц(в)индрити, переводити, перевести (гроші, добро).
Промах – прогріх, о(б)мах, помилка. Сделать -мах – схибити, (насмешл.) маху дати.
Промедление – загаяння, загайка, забара, відволока, замішка.
Промедлять, промедлить – баритися, забаритися, гаятися, загаятися, длятися,
задлятися.
Промежность – проміжжя, межина.
Промежуток – проміжок, перемежок, (только о времени) – межичасся. Узкий -ток между
постройками – сутки, суточки.
Промежуточный – проміжний, проміжковий, посередковий, посередній.
Промен – проміна, промін, виміна, вимін, обмін, заміна.
Промер – вимір, обмір.
Промесса – промеса (лотерейний білет, що дає право або виграти в лотерею, або дістати
частину виграшу, що припаде на инший лотерейний білет.
Промоина – водомия, ковдобина.
Промысел – промисел (-слу), (ремесло) ремество. Горный -сел – гірництво. Звериный -сел
– ловецтво, мисливство, стрілецтво. Извозный -сел – візництво. Рыбный -сел – рибальство.
Место рыбного -ла – риболовля, рибні ловища.
Промысловый – промисловий. -вый налог – промисловий податок, податок з промислу.
Промышленник – промисловець (-вця).
Промышленность – промисловість (заводська, фабрична). -ность ремесленная –
промисловість ремісницька.
Промышленный – промисловий. -ный кризис – промислова криза.
Промышлять, промыслить – промишляти, промислити; добувати, добути, роздобувати,
роздобути.
Пронзать, пронзить – простромлювати, простромити, протикати, проткнути, пропороти
(напр. ножем руку).
Пронзительный – пронизливий, пронизуватий, гострий, дошкульний, шпуйний.
Проникать, проникнуть – проходити, пройти, просуватися, просунутися, продиратися,
продертися; (жидким в сухое) просякати, просякнути. [Вода просякла землю]. -кнуть
(постичь смысл чего) – збагнути (що). -ся – перейматися, перейнятися (думкою).
-кшийся – перейнятий.
Проникновение – прохід, проходження, просунення (в що), просякнення (водою),
225
Російсько-український словник правничої мови
перейняття (якоюсь думкою, ідеєю); (насильное, напролом) пробій (-ою).
Проницательность – проникливість, прозірливість, проїмливість, спритність.
Проницательный – проникливий, прозірливий, проїмливий, спритний. -ный ум –
проникливий розум.
Проносить, пронесть – проносити, пронести.
Проноситься, пронесться – проноситися, пронестися, перебігати, перебігти;
(промелькнуть) промайнути. -несся слух – перебігла (рознеслася, промайнула) чутка.
Пронырливый – пронозуватий, (проныра) проноза.
Пропаганда – пропаганда, розповсюджування (поширювання) якоїсь думки.
Пропагандировать – пропагувати.
Пропагандист – пропагандист, пропагатор.
Пропадать, пропа́сть – пропадати, пропасти, гинути, згинути, загинути, (зовсім)
вигинути, (исчезать) зникати, зникнути. Пропавший – пропащий, (стар.) пропалий (СФА,
VI, 244), згиблий (СФА, VI, 149). -ть без вести – пропасти в безвість, запропаститися.
Пропажа – згуба, страта, втрата.
Про́пасть – провалля, безодня, прірва (ЖО).
Пропащий – пропащий.
Пропечатать – надрукувати (оголошення), пропечатати (печаткою).
Прописка – прописання, прописка (в будинкові), впис (до книг), засвідчення (документу).
Прописочный. -ный сбор – пропискова оплата.
Прописывать, прописать – прописувати (кого в будинкові), прописати, записувати,
записати (в книзі).
Пропись – пропис (-су). Писать -сью – писати прописом (літерами, а не цифрами).
Пропитание – прогодування, (прожитьё) прожиток, (еда) харч, хліб, поживок, (стар.)
виживлення (ТОК, III, 76). Не иметь -ния – не мати чого їсти, не мати хліба, не мати на
прожиток. Снискивать -ние – шукати прожитку, заробляти на хліб, на прожиток.
Пропитывать, -ся, пропитать, -ся (прокормить, -ся) – харчувати, -ся, прохарчувати,
-ся, прогодовувати, -ся, прогодувати, -ся; виживляти, -ся, виживити, -ся. -ся запахом –
пропахнути (чим), напахатися (чого). -ся сыростью, влагою – пересякнути водою,
набратися води, (и разбухнуть) набучавіти. -ться идеями – перейнятися ідеями. -шийся
– пересякнутий, пересяклий, напаханий, перейнятий (чим).
Проповедник – проповідач, проповідник, (стар.) казнодій, казнодія (общ. р.).
Проповеднический – проповідничий, проповідний. -ая кафедра – казальниця.
Проповедничество – проповідництво.
Проповедывать, проповедать – проповідувати, запроповідати.
Проповедь – проповідь (-ди), казання, (стар.) казань (ж. р.).
Пропой – пропиття, пропій (-ою), перепій.
Пропойца – п’янюга, вічний п’яниця, пропияка.
Пропорциональность – пропорцій[ональ]ність.
Пропорциональный – пропорцій[ональ]ний. -но – пропорцій[ональ]но.
Пропорция – пропорція.
Пропуск – (разрешение) перепустка, перепуск. [Видати комусь перепустку]; (упущение
срока) пропуск (строку, реченця), проминення, проминуття.
Пропускать, пропустить – перепускати, перепустити (кого), пропускати, пропустити
(строк), минати, обминати (що); (фильтровать) цідити, процідити (що через що).
Пропускной – перепускний. -ная способность – перепускна здатність. -ной билет –
перепускний білет (квиток), перепустка.
Прорубь – проруб (м. р.), ополонка, вікно (на рибу).
Прорыв – прорива (ж. р.), прорив (м. р.).
Прорывать, прорвать, -ся – проривати, прорвати, -ся; (о плотине) виривати, вирвати.
[Вода греблю вириває].
Просверливать, просверлить – просвердлювати, просвердлити, провірчувати,
провертіти, (провёртывать) прокручувати, прокрутити (дірку в дверях).
Просвет – просвіт, просвіток.
Просветитель – просвітник, просвітитель.
Просветительный – просвітни[і]й (діяльність).
Просвечивать – висвічувати, світити, -ся. [Обдертий, аж голе тіло висвічує (світить, -ся)];
просвітлюватися.
Просвещать, просветить – просвіщати, просвітити (братів незрячих); (образовывать)
освічувати, освітити, -ный (образованный) человек – освічена людина.
226
Російсько-український словник правничої мови
Просвещение (образование) – освіта, просвіта.
Просека – просіка, пересіка (ЛР, 44), просік, проруб (м. р.).
Просёлок, см. Просёлочная дорога.
Просёлочный – (що) проміж селами. -ная дорога – польова (убічна) дорога, путівець (-вця
).
Проситель – прохач, прохальник, одвід(ув)ач (букв.: посетитель).
Просительный – прохальний. -ный пункт искового прошения – прохальний пункт у позві.
Просить – прохати, попрохати, просити, попросити. -ть милостыню – прохати милостину,
руку простягати, (нищенствовать) старцювати, жебрати, жебрачити. -ть позволения –
прохати (питатися) дозволу, про дозвіл. -ть правосудия – прохати (просити)
справедливости (АЮЗР, 6, I, 157). -ть слова – прохати слова. -ть совета – прохати (в кого)
ради, поради, (стар.) о раду просити (АЮЗР, 6, I, 356). -ть усиленно (молить) – благати;
(запрашивать цену) правити, заправити (п’ядесять карбованців за вола).
Проследить – (аргументацию) простежити; вислідити, вистежити (злодія).
Просматривать, просмотреть – переглядати, переглянути (що), про[пере]дивлятися,
про[пере]дивитися (в чому); (недосмотреть) недоглянути, недодивитися (чого).
Просмотр – перегляд; (недосмотр) недогляд.
Просрочивать, просрочить – прострочувати, прострочити (вексель), спізнюватися,
спізнитися (з чим), пропускати, пропустити строк (чого), (допускать давность)
задавнювати, задавнити (що). -ченный – прострочений, перепізнений (відпустка),
задавнений (вексель).
Просрочка – прострочення, прострочка, спізнення, перепізнення. задавнення. -ка в
доставке груза – спізнення з приставкою клади, вантажу.
Простенок – простінок.
Простирать, простереть, -ся – простягати, простягти, -ся; (достигать) доходити, дійти,
сягати, сягнути, (стар.) дотягати (СФА, V, 246).
Простительность – простимість, прощенність.
Простительный – простимий, прощенний.
Проституировать – проститувати.
Проститутка – повія, проститутка.
Проституция – проституція.
Простить – простити (кому и кого), (извинить) вибачити, пробачити (кому), дарувати
(кому). -ть один одному – простити один (одне) одному, (стар.) попроститися з собою (ЛР,
44).
Простодушный – простодушний, щиросерд(н)ий. -но – простодушно, щиросерд(н)о.
Простодушие – простодушність, щиросердість.
Простой – простий, (обыкновенный) звичайний. -то – попросту, по-простому, (прямо)
просто. Это -то разбойник – це попросту розбишака.
Простой (сущ.) – перестій (-ою), простій (-ою).
Простор – простір (-ору), просторість; привілля.
Просторечие – просторіччя, проста мова, звичайна мова. В -чии – кажучи по-простому, в
простій (звичайній) мові.
Просторный – розлогий (степ, країна), просторий (хата, чоботи).
Простота – простість, простота.
Пространный – просторий, широкий. -ная речь – широка (довга) промова.
Пространство – просторі[о]нь (-ни), обшир (-ру), простір (-ору), територія, (об’ём) обсяг.
Беспредельное -во – безмежна (безмірна) просторонь, безмір (-у), безмір’я. -во действия
законов – обсяг чинности законів.
Проступиться – (сделать проступок) провинити (-ся), проступство зробити.
Проступок – провина, провинність (КМ); проступство (ЧСР), переступ, переступок, (стар.)
виступ (АЮЗР, 8, V, 145), виступок (ЛР, 44).
Простыня – простира(д)ло.
Просчитать (отсчитать) – про[од]лічити, вилічити (до кількох разів). -ся – (рахуючи)
помилитися, недорахувати (собі чи иншому).
Просыпаться, проснуться – прокидатися, прокинутися.
Просьба – прохання, просьба (ЛР, 44), (зап.) жадання (СФА, VI, 292). По чьей -бе – на чиєсь
прохання, за проханням (од кого), (зап.) на жадання (СФА, VI, 292). По моей -бе – на моє
прохання.
Проталина – таловина, тал.
Протекать, протечь – (река) протікати, протекти; (время) упливати, уплив[с]ти, минати,
227
Російсько-український словник правничої мови
минути. -ший – минулий (час).
Протест – протест (протестування) – векселя. Заявить -ест – піднести протест.
Пред’явить к -ту вексель – подати векселя до протесту, запротестувати вексель.
Протестант – протестант, (протестующий) – заперечник.
Протестантский – протестантський.
Протестовать – протестувати, запротестувати, заперечувати, заперечити.
Против – проти, на(в)проти, супроти. -тив воли – проти (зап. мимо) волі, поневільно
(АЮЗР, 6, І, 49).
Противиться – противитися, супротивитися (кому), опиратися, опертися (проти кого), опір
ставити, опір поставити (кому), опинатися, пручатися (проти кого).
Противник – супротивник.
Противный – супротивний, противний (бік, сторона); (несогласный) суперечний; (гадкий)
огидний, гидкий, бридкий, осоружний. В -ном случае – коли ні, в противнім разі. -ная
сторона в процессе – супротивна сторона, (стар.) відпорна сторона (ЧСР). -ный закону –
суперечний із законом.
Противодействие – протидіяння; (сопротивление) опір (-ору); (препятствие) перепона,
перешкода, завада.
Противодействовать – опір ставити, заваджати, на заваді ставати, перечити,
перешкоджати.
Противоестественный – (порок) протиприродній (-ня вада).
Противозаконность – протизаконність, (стар.) протиправність.
Противозаконный – протизаконний, (стар.) протиправний. -ный договор – протизаконна
умова.
Противополагать, противоположить – протиставити, протипоставити.
Противоположение – протиставлення, антитеза.
Противоположность – (су)протилежність, супротивність, противність.
Противоположный – (су)протилежний, супротивний, противний.
Противоречивость, -чие – суперечливість, суперечність.
Противоречивый, -во – суперечливий, -во, суперечний, -но, (расходящийся) розбіжний.
Противоречие – суперечність; (расхождение) розбіжність (інтересів, свідчень).
Противоречить – перечити, суперечити; (расходиться) розбігатися. [Його перше
свідчення розбігається з другим].
Противостоять, противостать – стояти, стати навпроти, опиратися, опертися проти чого
(зап. чому). См. Противодействовать.
Противоядие – протиотрута, антидот.
Проток – протік (-току), рукав, (ручей) струмінь.
Протокол – протокол. Внести в -кол – записати (у[в]писати) до протоколу,
запротоколювати. Составить -кол – скласти (списати) протокола (на кого, на що).
Протокольный – протокольний, протоколовий.
Проторя, -ри – протрата, витрата.
Проточный – що збігає, бігунний, тікучий. -ная вода – вода, що збігає.
Протрезвлять, протрезвить, -ся – витверезю[жу]вати, витверезити, -ся, протверезю[жу]
вати, протверезити. Трезветь – тверезіти, отверезіти, (о мн.) потверезіти.
Протягивать, протянуть, -ся – простягати, простягти, -ся, (на постелі), (о времени)
протягати, протягти, -ся, проволікати, проволокти, -ся.
Протяжение – протяг.
Протяжный – протяглий, протяжений.
Проулок – завулок, перевулок.
Профанация, -нирование – профанація, (с)профанування (АЮЗР, 6, І, 500), збештання.
Профессиональный – професійний. -ный союз – професійна спілка.
Профессия – професія, фах.
Профиль – профіль, вигляд з боку, лице з боку. В -филь – збоку, навперек, профілем.
Прохладительный – прохолодливий (питво), остудний.
Прохладный – прохолодний; холоднуватий, похолодний.
Проходить, пройти – проходити, пройти, переходити, перейти; (время) минати, минути,
упливати, упливти, (безнаказанно) минатися, минутися (ЛР, 24) [Це йому минулося],
безкарно минати. -ть службу, стаж – відбувати службу, стаж. -шедший – минулий (час).
Проходной – прохідний, скрізний. -ной двор – скрізне подвір’я. -ное свидетельство –
подорожній лист, прохідна.
Прохождение (службы) – відбування (служби).
228
Російсько-український словник правничої мови
Прохожий – перехожий, (путник) подорожній.
Процент – відсоток, процент. На -ты – на відсотки. Договорный -цент – умовлений
відсоток. Законный, указный -цент – законний відсоток. Количество -тов – кількість
відсотків. -ты по займу – позичкові відсотки відсотки за позичку.
Процентный – відсотковий, процентовий. В -ном отношении – відсотково, з відсоткового
погляду, як на відсотки. -ные бумаги – відсоткові папери.
Процесс – процес (ЧСР), (дело) справа, (судопроизводство) судочинство. Вести с кем
-цесс – позиватися (з ким), мати суд (з ким), процесуватися, судитися, (стар.)
правуватися. Гражданский -цесс – цивільне судочинство, цивільний процес. Судебный
-цесс – позов (-зву). Уголовный -цесс – карне (кримінальне) судочинство, карний процес.
Процессия – процесія, похід (-ходу). Похоронная -сия – похоронний похід, похорон (-ну).
Процессуальный – процесуальний, процесовий. -ное действие – процесуальна дія. -ное
право – процесуальне право.
Прочий – инший, решта (с род. пад.). -чие свидетели – решта свідків. И -чее – і таке инше.
Между -чим – між иншим, (случайно) при нагоді, принагідно. Между -чим
предложенный вопрос – принагідне питання.
Прочитывать, прочитать – читати, прочитати, вичитати (ЛР, 44), виголосити (промову,
вирок). -нный – прочитаний, вичитаний (ЛР, 44) (в книги), виголошений (реферат, вирок).
Прочность – міцність, тривалість, тривкість.
Прочный – міцний, тривалий, тривкий, добротний (крам).
Прочтение – прочитання, вичитання (ЛР, 44), виголошення (вироку).
Прочь – геть, пріч. Я не -очь – я не від того.
Прошение – прохання, просьба, подання. Исковое -ние – позовне прохання, позов. По
-нию – на прохання, на подання. Частное -ние – окреме (не позовне) прохання (в судовій
справі).
Прошлогодний – торішній.
Прошлый – минулий. -лое – минуле. [Наше минуле]. В -лом году – торік, минулого року.
Прощание – прощання, розпрощання, проводи (рекрута).
Прощать, простить – прощати, простити, дарувати (кару), подарувати, (извинить)
вибачити, пробачити, (отпускать) відпускати, відпустити (провину). -щий – вибачливий,
вибачний.
Прощение – прощення, дарування, відпущення, відпуст; (извинение) вибачення,
пробачення. Попросить -ния (извинения) у кого – перепросити кого.
Проэкт, см. Проект.
Проявление – вияв.
Проявлять, проявить – виявляти, виявити, показувати, показати. -ять нерадение –
допускатися недбальства, недбати (ЖО, 47).
Пруд – став (-ву). Место бывшего -да – ставище.
Прямой – простий, прямий, (непосредственный) безпосередній (вибори, оподаткування),
(подлинный) правдивий, справжній. -мое доказательство – безпосередній довід. -мые
налоги – безпосередні податки. -мое понимание – властиве розуміння. -мой смысл закона
– безпосередній зміст закону. -мо – просто (ЛР, 44).
Прямодушие – прямодушність, щирість.
Прямодушный – прямодушний, щирий. -но – прямодушно, з простою (щирою) душею,
щиро.
Прятать, -ся, спрятать, -ся – ховати, -ся, заховати, -ся, сховати, -ся (ЛР, 44).
Психика – психіка.
Психический – психічний, душевний.
Психолог – психолог, знавець людської душі.
Психологический – психологічний.
Психология – психологія.
Психопат – психопат.
Психопатия – психопатія, душевна хороба.
Психопатология – психопатологія.
Публика – публіка, людність (-ности).
Публикационный – публікаційний, оповісний. -ные деньги – гроші на публікацію,
публікаційні (оповісні) гроші.
Публикация – публікація, сповіщення, оповіщення, оповістка, оголошення, об’ява. -ция о
вызове наследников – об’ява (оповіщення) про виклик спадкоємців. -ция о находке –
229
Російсько-український словник правничої мови
об’ява, (оповістка) про знахідку. Вызов ответчика через -цию – виклик відповідача через
публікацію. -ция о привилегиях – оповістка про привилеї. -ция о публичной продаже –
об’ява (оповістка) про прилюдний продаж. -ция о сыске – оповіщення (об’ява) про
розшук. -ция об уничтожении доверенности – оповістка про скасування довірености.
Публиковать – публікувати, (об’являть) оголошувати, об’являти, сповіщати, (сов.)
сповістити. Публичность – публічність, привселюдність.
Публичный – публічний, прилюдний, привселюдний. -но – публічно, прилюдно,
привселюдно. (СФА, VІ, 209). -ный дом – дім розпусти, нерядний дім. -ное исполнение –
прилюдне виконання. -но об’являть приговор – прилюдно оголошувати вирок. -ная
продажа – прилюдний продаж. -ные торги – прилюдний (публічний) торг.
Пугало – страшило, страховище, опудало.
Пугать, -ся – лякати, -ся, налякати, -ся, страхати, -ся, настрахати, -ся. Пуганый –
ляканий, наляканий.
Пугливый – полохливий, лякливий.
Пузырёк – (бутылочка) пляшечка, плящина.
Пузырь – пухир (-ря), міхур (-ра). Жёлчный -ырь – жовчний міхур. Мочевой -ырь –
сечовий міхур, сечник.
Пулевой – кулевий. -вая рана – кулева рана, рана від кулі.
Пульс – живчик, пульс.
Пуля – куля.
Пункт – пункт, точка. 1-ый п. договора – перший пункт (точка) умови. Сборный п. – збірний
пункт (місце, де збираються).
Пунктирный – пунктировий, крапкований, точкований.
Пунктировать – пунктувати, крапкувати, точкувати.
Пускать, пустить – пускати, пустити, впускати, впустити (до хати). -скать, -стить
огласку – розголошувати, розголосити. -стить в продажу – пустити на продаж, виставити
на продаж. -скаться во что (предаваться) – вдаватися (в що), впускатися (в що).
-ститься в рискованное предприятие – розпочати непевне діло, заповзятися до
рискованої справи.
Пустеть – порожнішати, пустіти, безлюдіти.
Пустовать – порожнем стояти (хата), вакувати (земля). Пустующая земля – гуляща
(ваканцьова) земля, (стар.) пустизна (КМ).
Пустой – порожній (хата, цікавість), пустий (людина, примха). -той дом – пустка. По-пусту
– марно, дарма.
Пустопорожний – порожній, пустотний. -ний участок – порожній (пустотний) участок
(землі).
Пустословие – марнословство, базікання.
Пустословный – марнословний, марномовний.
Пустошь – пустир (-ра), пустота.
Пустырь – пустир (-ра).
Путаница – плутанина.
Путать, -ся – плутати, -ся, заплутати. -ся – мішатися, замітатися, збиватися, збитися. -ть,
давать сбивчивые показания – плутати (СФА, VI, 293).
Путеводный – провідний (ідея, зірка). -ный столб – дороговказ, (гал.) дороговказ.
Путевой – дорожній, подорожній. -вые знаки – дорожні знаки. -вые издержки – дорожні
(подорожні) видатки, витрати.
Путешественник – подорожній, (странствователь) мандрівець, мандрівник.
Путешествие – дорога, подорож (-жи), подоріжжя, мандрівка (странствие).
Отправиться в -вие – вирядитися в дорогу, піти (поїхати) в дорогу.
Путешествовать – подорожувати, їздити в подорож, (странствовать) мандрувати.
Путник – подорожній, мандрівець (-вця).
Путы – путо (и мн. пута).
Путь – дорога, путь (ж. р.) шлях. Водным -ём – водою. Мирным -ём – мирним шляхом,
дорогою згоди, мирним способом. Незаконным -ём – незаконним шляхом, неправною
дорогою. На обратном -ти – на повороті, вертаючи, (-ся). Ошибочный п. – помилковий
шлях. Сбиться с -ти – заблудити, дорогу загубити. -ти сообщения – шляхи (реже шляхи
сполучення). Судебным -ём – судовою дорогою, судом, через суд, (стар.) судовно[е].
Сухим -ём – суходолом.
Пухлый – (опухший) опухлий, розпухлий.
Пухнуть – пухнути, напух(ну)ти, розпух(ну)ти.
230
Російсько-український словник правничої мови
Пучёк – жмут, пучок.
Пучина – вир (-ру), нурта, безодня.
Пуща – пуща, нетрі, гущавина.
Пчеловодство – пасічництво, бджільництво, бджолярство.
Пчельник – пасіка; (мшаник) омшаник (де ставлять вулики на зимівлю).
Пылкий – палкий, гарячий. -ко – палко, з запалом.
Пылкость, пыл – палкість, запал.
Пыль – порох, курява, пил (-лу). Покрыться -лью – пилом припасти.
Пытать – брати на муки (на тортури), катувати, мордувати, допитувати на муках.
Пытаться – (с)пробувати, пориватися, порватися.
Пытка – муки, тортури, катування, мордування. Подвергнуть -ке – взяти на муки (на
тортури), піддати мукам.
Пытливость – допитливість, (любопытство) цікавість.
Пытливый – допитливий, цікавий.
Пышность – пишнота, пишність, бучність.
Пышный – пишний, бучний, бундючний.
Пьянеть – п’яніти, п’янішати, (сов.) сп’яніти.
Пьянить – (с)сп’янити. -нящий – п’янючий, п’янкий.
Пьяница – п’яниця, (пьянчуга) п’янюга, п’яничка.
Пьянство – пияцтво, п’янство, (зап.) пиятика.
Пьянствовать – пиячити, п’янствувати, запиватися.
Пьяный – п’яний. Мертвецки -ный – п’яний як ніч. С -на, в -ном состоянии, в -ном виде
– по-п’яну, з п’яних очей. Слегка -ный – п’януватий, підпилий, на підпитку.
Пятнадцать – п’ятнацять.
Пятнать – плямувати, заплямувати, чорнити, почорнити.
Пятно – пляма.
Пятьдесят – п’ядесять.
Пятьсот – п’ятьсот.
Раб – раб, невільник.
Раболепный – невільничий (поза), побожний (погляд). -но – по-невільничому, (з)
побожними очима, плазуючи.
Раболепствовать – плазувати (перед ким), стелитися (перед ким).
Работа – робота, (труд) праця, труд. Бесплатная -та – неплатна робота, даремщина.
Земляная -та – грабарська робота. Каторжная -та – каторжна робота (праця). Кузнечная
-та – ковальська робота. Малярная -та – малярська робота. Обязательная, поголовная -та
– вселюдний відбуток, (для дорог) шарварок, поправлення. Остановка в -те – перерва в
роботі, перестанок. Подённая -та – поденна робота, поденщина. Принудительная -та –
примусова праця (робота). Сверхсметная -та – позаобрахункова (позакошторисна)
робота. Сверхурочная -та – позачергова, понадобов’язкова праця. Слесарная -та –
слюсарна робота. Срочная -та – нагальна робота. Строительные -ты – будівельні роботи.
Работать – робити, працювати.
Работник – робітник, працівник, (батрак, -чка) челядник, челядка, наймит, наймичка.
-ник, идущий на заработки в отхожий промысел – заробітчанин (мн. заробітчани).
Работный – робітний. -ный дом – робочий (робітний) дім (будинок).
Работодатель, -ница – роботодавець, роботодавиця.
Работоприниматель – роботоємець (-мця).
Работоспособность – працездатність, здатність до праці.
Работоспособный – працездатний, здатний до праці.
Рабочий, -чая – робітник (КМ) (мн. робітники), робітниця.
Рабочий, -ая, -ое – робочий, -ча, -че (книжка, часопис), робітничий, робітницький. -чий
вол – робочий віл, яремний віл (АЮЗР, 6, І, 171). Тружусь как -чий вол – працюю, як
чорний віл. -чий день – робочий день, робоча днина. -чая комната – робоча (кімната),
(мастерская) робітня. -чий рудокоп – гірняк, (стар.) рудник (АЮЗР, 6, І, 392).
Рабский – рабський, невільничий. -ски (подражать кому) – невільниче (наслідувати кого).
Рабство – рабство, неволя, ярмо.
Рабыня – рабиня, невільниця, невільничка.
Раввин – рабин.
Равенство – рівність, рівнота. -во голосов – розполовинений голосів, рівна (однакова)
кількість голосів.
Равнение – рівняння.
231
Російсько-український словник правничої мови
Равнина – рівнина, рівня, (плоскость) площина, (горная) полонина (в горах), (приречная)
оболонь (-ни) (уздовж річки).
Равновесие – рівновага. Соблюдать -сие – додержувати рівноваги. Привести в -сие –
зрівноважити.
Равнодействие – рівнодіяння.
Равнодействующий – рівнодійний, рівнодійовий, рівночинний.
Равноденствие – рівнодення, рівноденність.
Равнодушие – байдужість, байдужність, обо(н)ятність.
Равнодушный – байдужний, байдужий, байдужливий, обо(н)ятний, (небрежный)
недбалий. -но – байдужно, байдуже, обонятно, (небрежно) недбало.
Равнозначащий – рівнозначний, рівноважний.
Равномерность – рівномірність, рівностайність.
Равномерный – рівномірний, рівностайний, однаковий.
Равноправие, равноправность – рівноправність, рівні права. -ность сторон на суде –
рівноправність сторін на суді.
Равноправный – рівноправний.
Равносильный – рівносильний, (одинакового значения) рівнозначний, рівноважний.
Равноценность – рівноцінність, рівна ціна, рівновартість, рівна вартість.
Равноценный – рівноцінний, в одній (однаковій) ціні, рівновартий.
Равный – рівний, однаковий. -но – однаково, (поровну) рівно, порівну, нарівно, (стар.) в
рівний діл (СФА, VI, 46). Разделить по -ну – поділити нарівно, (стар.) в рівний діл
паювати.
Равнять, сравнять – рівняти, вирівнювати, вирівняти, зрівняти, дорівнювати, дорівняти.
-ся – -ся.
Ради – для, задля (чого, кого), про (що), про (кого). -ди чего? – задля чого? про що? -ди
спокойствия – для спокою.
Радость – радість, радощі. От -ти, на -тях – з радощів, з радости.
Разбавление – розбавлювання, розбавлення, розведення.
Разбавлять, разбавить – розбавляти, розбавити, розводити, розвести.
Разбивать, -ся, разбить, -ся – розбивати, -ся, розбити, -ся, (о многих) побити, -ся,
порозбивати, -ся.
Разбивка – розбивання, розбиття, (распределение) розташування, розклад, розділ; (тип.)
розбивка.
Разбирательство – розглядання, розгляд, (стар.) розсудок (АЮЗР, 6, І, 157). Судебное
-ство – розправа (ЛР, 44). Не доводить дела до судебного -ва – не доводити справу до
суду, (стар.) не допускати справи на розсудок правний (АЮЗР, 6, І, 157).
Разбирать, разобрать – розглядати, розглянути (справу), розбирати, розібрати (будівлю).
-ть бумаги – розбирати, впорядковувати папери. -ся (судом) – розсуджуватися,
розсудитися.
Разбогатеть – розбагатіти, забагатіти, розжитися.
Разбой – розбій (-бою) (ЧСР), розбійство, розбишацтво.
Разбойник – розбійник, розбишака, харциз. Морской -ник – морський розбишака
(розбійник), пірат.
Разбойничать – розбійникувати, розбивати. [Засідає в лісі та розбиває].
Разбойничество, разбойничанье – розбійництво, розбійство, харцизтво.
Разбойнический – розбійницький, розбишацький.
Разбойничий – розбійничий, розбійницький.
Разбор – розглядання, розгляд (справи). Без -ра – не розбираючи. С -ром (= с выбором) –
оглядно, розсудно, оглядаючись.
Разборка – розбирання, розібрання, розбір (-ору).
Разборчивость – розбірність (літер), читкість (письма); (переборчивость) перебірливість,
перебір (-бору), (прихотливость) вередливість.
Разборчивый – розбірний (характер літер), читкий (друк, письмо); (переборчивый)
перебірливий (в страві, в одягу, на засоби), вередливий.
Разбрасывание – розкидання.
Разбрасывать, разбросать – розкида́ти, розки́дати (розкинути), (о многих) порозкидати.
Разброд – розтіч (-течи), розсип (-пу). В -од – врозтіч, нарізно.
Разбросанность – розкиданість.
Разбудить – розбудити, збудити (думку).
Разбухать, разбухнуть – розбухати, розбухнути, набухати, набухнути, бубнявіти,
232
Російсько-український словник правничої мови
набубнявіти, набрякати, набрякнути. -ший – розбухлий, набубнявілий, набряклий.
Развал – розпад, розвал.
Разваливать, развалить, -ся – розвалювати, розвалити, -ся, (разрушать, -ся) руйнувати,
розруйнувати, -ся, розкидати, розкидати, -ся, (стар.) збурити, -ся (АЮЗР, 6, І, 309).
Развалина – руїна, звалище.
Разве – хіба, (неужели) невже, (ли) чи, (или) або(-ж), чи тож. -ве только – хіба що.
Разведённый, -ная – розведеник, розводка.
Разведение – розведення, розвід (-воду) (садовини, городини). -ние скота – розплід
худоби.
Разведка – розвід (-віду), розвіди, розвідини, розвідування, дізнавання; розвідчий загін (-
гону). Пойти на -ки – піти на вивідки (на довідки), на розвідини.
Разведочный – розвідчий.
Разведчик – розвідач, вивідач.
Разведывание – розвідування, розвідини.
Разведывать, разведать – розвідувати, розвідати, вивідувати, вивідати (що),
дошукуватися, дошукатися (чого).
Разверстание, разверстка – розкладання, розкладка (податку), розверстання (землі),
(распределение) розподіл.
Развёрстывать, разверстать – розкладати, розкласти (податок), (распределять)
розподіляти, розподілити; розверстувати (землю), розверстати.
Развертывать, развернуть, -ся – розгортати, розгорнути, -ся, (развивать, -ся)
розвивати, розви(ну)ти, -ся.
Развес – розважування, важення. На -вес – на вагу.
Разветвление – розгалуження, розвітлення; (ветвь) галузь (-зи), вітка, (жел. дороги)
вітка, рукав.
Развешивать, развесить (на весах) – розважувати, розважити, (о многих) порозважувати;
(бельё, веревки) розвішувати, розвісити (розвішати), порозвішувати.
Развивать, развить, -ся – розвивати, розвити, -ся, (расширять, -ся) поширювати,
поширити, -ся, (развёртывать, -ся) розгортати, розгорнути, -ся; (разростаться)
розростатися, розростися.
Развитие – розвій (-вою), розвиток; поширення, розгорнення; розріст (-росту).
Развлекать, развлечь, -ся – розважати, розважити, -ся; (рассеяться) розвіятися. [Нерви
втомлені, треба розвіятися].
Развлечение – розвага, забава.
Развод, см. Разведение; (четы) розвід (-воду), (шлюбна) розлука.
Разводить, развесть (чету) – розводити, розвести (подружжя), розлучати, розлучити (ЛР,
44); (разнять подравшихся) розборонити; розплоджувати, розплодити (птицю),
розводити, розвести (худобу).
Разводная – розвідна (-ої), розвідний (розлучний) лист.
Разводный (письмо, свидетельство) – розводовий, розвідний (лист, посвідка), розлучний.
Разврат – розпуста, (распутность) розпутство, розпутність, (стар.) нецнота (СФА, VI, 87);
(провинц.) розплив. [Це не любов, не кохання, а попросту розплив]. Вовлекать в -ат –
втягати (затягати) до розпусти, в розпусту. Дом -та – дім розпусти. Развратитель –
деморалізатор; зводитель, спокусник.
Развратник – розпут[с]ник, повійник.
Развратница – розпут[с]ниця, розпутна (-ої), (проститутка) повія.
Развратный – розпут[с]ний. -ная жизнь – розпут[с]не життя.
Развращать, развратить – деморалізувати, здеморалізувати, вести (привести) до
розпусти, розпускати, розпустити, (портить) псувати, зіпсувати. -нный –
здеморалізований, розпущений, (испорченный) зіпсутий, зіпсований, зледащілий.
Развращение – (з)деморалізування, розпуст, псування, (сов.) зіпсуття (моральне).
Развязка – розвязок (-ку), розвязка, кінець.
Развязывать, развязать, -ся – розвязувати, розвязати, -ся; (оканчиваться) кінчатися,
скінчитися.
Разгадка – розгадка, відгадка.
Разгар – розгар (-ру), розпал (-лу). В -ре (работы) – в розгарі, в розпалі, на розпалі роботи,
серед гарячої роботи.
Разгибать, разогнуть, -ся – розгинати, розігнути, -ся, розхиляти, розхилити, -ся. Не -бая
спины – спини не розгинаючи (не розхиляючись).
Разгласка – розголос; (молва) поголоска.
233
Російсько-український словник правничої мови
Разглашать, разгласить – розголошувати, розголосити, розславляти, розславити,
(рассказывать) розповідати, розповісти.
Разглашение – розголос, розголошення.
Разговаривать – розмовляти, вести (провадити) розмову, (беседовать) балакати.
Разговор – розмова, (беседа) балачка.
Разговорный – розмовний, (обиходный) щоденний, обихідний (мова).
Разговорчивый – говіркий, балакучий, (провинц.) говорючий.
Разгорячать, разгорячить, -ся – розпаляти, розпалити, -ся, (раскалять, -ся) розпікати,
розпекти, -ся.
Разграбить – розграбувати, пограбувати (кого, що).
Разграбление – (роз)грабування, пограбування.
Разграничение – роз[від]межування, роз[від]граничення.
Разграничивать, разграничить – роз[від]межовувати, роз[від]межувати, роз[від]
граничувати, роз[від]граничити.
Разгром – розгромлення, погромлення, (расхищение) сплюндрування, (разорение)
зруйнування, (уничтожение) спустошення, знищення. Вольный -ром – потік (-оку).
[Оддати на потік].
Разгромлять, разгромить – громити, розгромити, погромити (АЮЗР, 6, І, 31),
(разрушать) розбивати, розбити, руйнувати, розруйнувати, пустошити, спустошити,
(уничтожать) нищити, знищити.
Разгружать, разгрузить – роз[ви]вантажувати, роз[ви]вантажити, спорожняти,
спорожнити (що); розгружувати, розгрузити; (человека от лишнего труда) здіймати
тягар (з кого), полегшувати тягар (кому). -зить судно – виладувати корабель, (город от
лишнего, населения) розгрузити (місто від зайвої людности).
Разгрузка – роз[ви]вантаження, виладування (судна), вигрузка (товарів), розгрузка (міста).
Разгрузочный – роз[ви]вантажний.
Разгул – гульба, гульня, гульба-розгульба.
Разгульный – гульливий, гультяйний.
Раздавать, раздать – роздавати, роздати, (о многих) пороздавати. -вать, -дать в долг –
розпозичати, розпозичити, випозичити (гроші), (сов., о многих) понавіряти (кому грошей).
Раздатчик – роздавальник, роздатник, роздатчик (на залізниці).
Раздача – роздача, роздавання, (сов.) роздання.
Раздваивать, раздвоить, -ся – роздвоювати (двоїти), роздвоїти, -ся.
Раздвоение – роздвоєння, роздвій (-вою).
Раздевать, раздеть, -ся – роздягати, роздягти, -ся, розбирати, розібрати, -ся.
Раздел – поділ (АЮЗР, 6, І, 337; СФА, VІ, 63, 277), розділ (ЧСР; КМ), (расчленение) розбір (-
бору) [2-ий розбір Польщі]. Жить в -ле – жити нарізно, жити окремо. -дел общего
имущества – поділ спільного добра (майна). -дел между компанионами – поділ між
спільниками. -дел наследства – поділ (діл) спадщини (ЛР, 44).
Разделение – поділ (праці, довгу); розділ.
Раздельность – роздільність, окремість.
Раздельный, -но – роздільний, -но, окремий, -мо, осібний, -но, порізнений, -но, частковий,
-во; дільчий, подільчий. -ный акт, -ная запись – дільчий акт, дільчий реєстр (ЧСР). -ное
жительство супругов – окреме (несумісне) подружнє життя. Жить -но – жити різно.
-ное имущество – окреме майно. -ная ответственность – часткова відповідальність.
Разделять, разделить – поділяти (ділити), поділити [Я не поділяю вашої думки],
розділяти, розділити, переділяти, переділити (золото, гроші), -ся, чим; розрізняти,
розрізнити, порізнити (кого з ким). -ть поровну – поділити, -ся нарівно, (стар.) в рівний
діл пустити (СФА, VI, 124).
Раздобывать, раздобыть – роздобувати, роздобути (що), роздобуватися, роздобутися (на
що), розживатися, розжитися (на що), старатися (про що), розстаратися (на що).
Раздор – розбрат, заколот, розрада, (ссора) звада, чвари, свари, (стар.) посвар (СФА, VI, 64
); (склока) розладдя, безладдя, каламутня, колотня, заїдня, гризня.
Раздражать, раздражить, -ся – дратувати, роздратувати, -ся, дражнити, роз[по]
дражнити, -ся, дрочити, роздрочити, -ся, вражати, вразити, -ся. -жать рану – ятрити
(роз’ятрювати) рану, болячку, виразку; (сердить) гнівити.
Раздражение – роздражнення, подражнення (нервової системи), дратування,
роздратування; за[роз]ятрення (рани); розгнівання.
Раздражительность – гнівливість, (неприятная восприимчивость) дразливість,
вразливість.
234