Російсько-український словник правничої мови
збирати (гуртувати) матеріяли у справі. -ть налоги – збирати, вибирати (ЛР, 44; АЮЗР, 6,
І, 200), стягати – податки. -ть сход – скликати сход. -ть сено – громадити сіно. -ся с
деньгами – спромогтися на гроші.
Соблаговолять, соблаговолить – зволяти, зволити, призволяти, призволити. -лите! –
будьте ласкаві, будь ласка (ваша), звольте!
Соблазн – спокуса, (прельщение) знада, зваба.
Соблазнитель – спокусник. См. Ловелас.
Соблазнительный – спокусливий, знадний, звабний.
Соблазнять, соблазнить – спокушати, спокусити, знаджувати, знадити, (девушку)
зводити, звести (дівчину), (стар.) блазнити, зблазнити.
Соблюдать, соблюсти – заховувати, заховати (пристойність), додержувати, додержати,
пильнувати, допильнувати (закону), (исполнять) виконувати. -ть договор – заховувати
умову (АЮЗР, 8, ІІІ, 19), додержувати (-ся) умови.
Соблюдение – заховання, додержання, пильнування (закону), (исполнение) виконання. С
-нием правил – виконуючи правила (КМ), додержуючи(сь) правил.
Соболезнование – жаль, (сочувствие) співчуття.
Собрание – (людей) зібрання, збори. -ние законов – збірник законів (полное собрание
законов – всезбірка законів). Общее -ние товарищества – загальні збори товариства.
Открыть -ние – розпочати збори.
Собрат – брат, товариш, колега, співбрат (ТОК, ІІІ, 62); побратим.
Собственник – власник. Общий -ник – спільний власник, (компаньон) спільник.
Собственноручность – власноручність. -ость подписи удостоверяется – власноручний
підпис свідчиться.
Собственноручный – власноручний, своєручний, саморучний (підпис). -но – власноручно,
власною рукою, власноруч, своєручно, саморуч. -ное подписание – власноручний підпис,
(стар.) дання руки своєї (АЮЗР, 6, І, 71). -но подписаться – підписатися рукою власною
(власноручно), підписати власну руку.
Собственность – власність (АЮЗР, 6, І, 162; КМ). Бессрочно владеть и пользоваться на
праве -ти – держати на вічні часи і на себе вживати (АЮЗР, 8, V, 22). Не имеющий -ти –
що не має власності., безмаєтний. Общая -ость – спільна власність. Ограниченная -ость –
обмежена власність. Полная -ость – повна власність. Поступать в -ость – переходити на
власність. Приобретать в -ость – набувати на власність.
Собственный – власний (АЮЗР, 8, V, 18; ЛР, 44), (свойственный) властивий (кому). Имя
-ное – ім’я власне (АЮЗР, 6, I. 254). По -му желанию – за власним бажанням, своєю
охотою (КМ), по своїй волі, із своєї волі. -но – властиво. -но говоря – властиво кажучи. -но
принадлежащий (кому-либо) – властивий (кому) (ЧСР), чий-небудь; притаманний.
Событие – подія. Имело ли место -тие преступления – чи стався (відбувся) в дійсності
злочин. -тие преступления – подія злочину, злочин.
Совершать, совершить – виконувати, виконати (що), чинити, вчинити, робити, зробити,
діяти, вдіяти, заподіювати, заподіяти (сподіяти). -ть акт – зробити акт, скласти акт,
спорядити акт (СФА, VI, 301). -ить договор – скласти умову (угоду). -ить духовное
завещание – спорядити духівницю (ЛР, 44), скласти духівницю, тестамент. -ать
прелюбодеяние – чужоложити, (ЛР, 44) вчиняти перелюб. -ить преступление – вчинити
(заподіяти) злочин, виконати злочин. -ть сделку – зробити оборудку, спорядити умову
(ЧСР). -ся – відбуватися, відбутися, робитися, зробитися, чинитися, вчинитися (ЛР, 44),
ставатися, статися. -вшийся – доконаний (факт), відбутий (злочин), учинений, зроблений.
Совершение – виконання, вчинення, відбуття. -ние акта – складання акту. -ние
правосудия – відправа суду, учинення справедливости.
Совершеннолетие – повноліття, повні літа, повний зріст. Достичь -тия – дійти повних літ,
дійти до літ (СФА, VI, 302), дорости літ (АЮЗР, 8, ІІІ, 6), (стар.) на стану стати.
Совершеннолетний – повнолітній, (взрослый) дорослий. -ний возраст – повноліття,
(стар.) вік повнолітности.
Совершенный – довершений, завершений, доконаний, досконалий, доскональний, повний,
цілий, цілковитий. -но – зовсім, цілком, чисто, геть-чисто. Разрушать -но, до тла –
знищити геть, до щенту (СФА, VI, 137), зруйнувати до щенту, обернути в нівець.
Совершенство – довершеність, звершеність, досконалість, доскональність. Верх -ства –
верх досконалости. Изучить дело в -ве – вивчити справу (діло) досконально.
Совершенствование – удосконалювання, удосконалення, довершення.
Совершенствовать, усовершенствовать, -ся – удосконалювати, удосконалити, -ся,
довершати, -ся.
263