Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
Ставка – (в игре; местопребывание военачальника) ставка. Очная -ка – очна (-ної),
зведення на очі, зводини, зводи. Да(ва)ть очную -ку – ставити (поставити) на очі, зводити
(звести) на очі, (по)ставити віч-на-віч, (по)ставити на зводи, зводи зводити (звести), (з)
робити зводини, дати очну.
Ставленник – ставленик.
Ставня – віконниця.
Стадия – стадія, ступінь (р. ступеня).
Стадный – стадний, табунний, табуновий.
Стадо – стадо, череда (корів) (ТОК, ІІІ, 146), табун (коней), отара (овець), зграя, табун,
табунець (птахів). Общественное -до – череда.
Стаж – стаж (-жу). Трудовой с. – трудовий (робочий) стаж.
Стакиваться, стакнуться – (уговариваться) змовлятися, змовитися, (грубее) лигатися,
злигатися (полигатися) (з ким), (устроить стачку в работе) застрайкувати.
Сталкивать, столкнуть – спихати, зіпхнути. -ся – стикатися, зіткнутися, збиватися,
збитися.
Стало-быть – отже, виходить, значить.
Сталь – сталь (-ли), криця (м’яка).
Стальной – сталевий, крицевий.
Стамеска – долітце.
Стан – стан; (фигура) постава, стан.
Становище – становище, стан, табір (-бору).
Становой – становий.
Станок – варстат, варстак.
Станционный – станційний. -ный дом – станція.
Станция – станція. Железнодорожная -ция – залізнич(н)а станція, станція на залізниці.
Почтовая -ция – поштова станція. -ция отправления – станція виряджання (відсилання).
Старание – старання, дбання, піклування, намагання.
Старательность – старанність, дбайливість, дбалість, пильність.
Старательный – старанний, дбайливий, пильний, загарливий, падковитий. Человек -ный
в работе – людина старанна (щира) до роботи, (пров.) берка до роботи.
Стараться – старатися (ЧСР), дбати (про що), пильнувати (чого), силкуватися,
усиловуватися (ЛР, 44), (стар.) статкувати (ЛР, 44), (стремиться) змагатися, квапитися
(до чого).
Стареть, постареть (-ся) – старіти, постаріти, (-ся), (делаться устарелым)
передавнюватися, передавнитися.
Старина – старовина, давнина, старовіччина, предківщина. В -ну – за старих часів, у
старовину.
Старинный – стародавній, старосвітський, старожитній, старовинний (ЛР, 44), старинний
(звичай).
Стародавний – стародавній (ЛР, 44).
Старожил – старожил[т]ець (-ль[т]ця), старожил.
Старозаимочный. -ные земли – займані здавна землі, стародавня займанщина, старинна
займа (ЛР).
Старообрядец – старообрядник, старовір.
Старообрядческий – старообрядчий, старовірський, -рчий.
Староселье – старосілля, давнє селище.
Староста – староста. Церковный -ста – титар (-ря), (зап.) старший брат церковний.
Старость – старість, старощі.
Старуха – стара (-ої), баба, стара жінка. Глубокая, ветхая -ха – стара (старолітня) баба.
Старческий – старечий, старчачий.
Старшина – старшина. Быть -ною – старшинувати.
Старшинство – старшинство. Иметь -ство – старшим бути.
Старшой – старший (на роботі).
Старый – старий (ЛР, 44), літній. -рая дева – стара дівуля, (иронич.) перестарок.
Старьё – старі речі, (вульг.) старі жечі, старів’я, тандита, дрантя, лахміття.
Старьевщик – онучкар (-ря), (вульг.) старожечник, тандитник, лахмітник.
Статейный – статійний. -ный список – статійний список.
Статика – статика. [Статика й динаміка].
Статист – статист.
Статистик – статистик (ж. р. статистичка).
275
Російсько-український словник правничої мови
Статистика – статистика.
Статистический – статистичний.
Статный – ставний, поставний, показний, (плотный) огрядний (людина).
Статский – штатський, цивільний.
Статут – статут, (инструкция, наказ) устава.
Статуя – статуя.
Стать – стати, спинитися, постановитися (ЛР,44), и т. д., см. Ставать. На квартире -ть –
на ква[р]тирі стати, господою стати. -ть в тупик – зайти в безвихідь, (смутиться)
зніяковіти. -ть на якорь – кинути котву, об’якоритися. -ся (случиться) – статися (ЮГ, І, 26
), трапитися, скоїтися.
Статья – стаття, (стар.) артикул (КМ; АЮЗР, 8, ІІІ, 10), (пункт) пункт, точка, (в договоре)
пакт. Казённо-оброчная -тья – казенно-оброчна стаття. Оброчная -тья – оброчна стаття.
Стачечник – страйкар (-ря).
Стачечный – страйковий (комітет).
Стачка – страйк, (на торгах) змова. Начать, устроить -ку – застрайкувати. Об’явить -ку
– проголосити страйк.
Стая – (птиц) зграя, табун, ключ (диких гусей, журавлів); тічка (вовків, собак з самицею),
(сборище) метка.
Ствол – (дерева) стовбур (-ра), (ружья) цівка, рура, руля. Стебель – стебло, стеблина.
Стегать, отстегать – шмагати, відшмагати (різками), (одеяло) штапувати, виштапувати
(ковдру).
Стекать, стечь – збігати, збігти, стікати, стекти. -ся – збиратися, зібратися, гуртуватися,
нагуртуватися.
Стекло – скло. Вставить куда -ло – засклити, посклити (вікно, двері). Оконное -ло – шиба,
шибка, (круглое) оболона.
Стекляный – скляний. -ный завод – гута.
Стекольщик – скляр (-ра).
Стелить, постелить – стелити, по[за]стелити, слати, послати, (доски) мостити, помостити
(дошки). -ся – стелитися, простелитися, розстилатися, розіслатися.
Стеллаж – стелаж (біржова умова).
Стена – стіна. Каменная -на – мур. Пролом в -не – вилім у стіні.
Стенание – стогін (-гону, -гну), стогнання (ЛР, 44).
Стенограф – стенограф, скорописець.
Стенографический – стенографічний, скорописний.
Стенография – стенографія, скоропись.
Степень – ступінь (м. и ж р.), щабель (-бля); (уровень) міра, рівень; класа, ранг(а); коліно
(споріднення). -пень власти – міра влади. В высшей -ни – в найвищій (в як-найвищій)
мірі. -пень наказания – міра (вимір) кари. -нь опасности – міра небезпеки, більша чи
менша небезпека. В меньшей -ни – в меншій мірі. В одинаковой -ни – в рівній мірі,
однаково.
Степной – степовий. -ной житель – степовик.
Степь – степ (р. степу).
Стеречь – стерегти, берегти (що), пильнувати (що), глядіти (що и чого), (стоять на
страже) вартувати, чатувати.
Стержень – (сердцевина) стрижень (р. стриженя), стрижінь (р. стрижіня).
Стеснение – стісніння, стиснення, (притеснение) утиск, здушення, (неудобство) невигода.
Без -ния – не соромлячися, сміливо, просто, отверто.
Стеснительный – скрутний, тяжкий, важкий. -ное положение – скрута, скрутне
становище.
Стеснять, стеснить – (сжимать) стискати, стиснути, (притеснять) тіснити, притіснити
(стіснити), утісняти, утіснити, утискати, утиснути, (затруднять) на заваді, на перешкоді
ставати. -ся – соромитися, вагатися, не сміти, (сов.) не насміти, не насмілитися.
Стечение – натовп, стовпище, збіговисько (люду). -ние обстоятельств – збіг обставин.
Несчастное -ние обстоятельств – нещасливий збіг обставин, лиха година. -ние
преступлений – збіг злочинів.
Стиль – стиль, (манера) штиб.
Стипендиат – стипендіят.
Стипендия – стипендія.
Стирать, стереть, -ся – стирати, стерти, -ся, витирати, витерти, -ся. -ть бельё – прати
білизну.
276
Російсько-український словник правничої мови
Стирка (белья) – прання (білизни).
Стискивать, стиснуть – стискувати (стискати), стиснути. -уть зубы – зціпити зуби.
Стих – вірш (р. віршу), (священной книги) стих, точка.
Стихия – стихія.
Стихийный – стихійний. -ное бедствие – стихійне лихо, стихійне нещастя, навальне лихо,
навала.
Стихотворение – поезія, вірші.
Стихотворный – віршований (переклад), віршовий (метр).
Стог – стіг (р. стогу), (уменьш.) стіжок, (соломенный) ожеред.
Стоимость – вартість, ціна, кошти (напр. поштової пересилки). Меновая -мость – вимінна
вартість. Настоящая, действительная -мость – справжня ціна, справжня вартість.
Определить денежную -мость – обрахувати на гроші, визначити грошову вартість.
Составлять -сть – становити (складати) вартість (чого), виносити (що). [Вся його
спадщина становить (складає) вартість трьох карбованців, виносить три карбованці].
Стоить – коштувати, стоїти, (заслуживать) вартим бути, (иметь значение) значити.
Сколько это -ит – скільки це коштує? -ит чего-нибудь – варт, варто чогось. Не -ит – не
варт, не варто. -ло больших усилий – це коштувало великих зусиллів, (стар.) стало труда
великого. -ит только захотеть – треба (варто) тільки захтіти.
Стойкий – стійкий, непохитний, незрушний, твердий, сталий, держкий, (стар.) дерзкий.
-ко – стійко, непохитно, твердо, стало. Стойкость – стійкість, непохитність, твердість,
сталість (-ости).
Стойло – стійло
Стоймя – стійма, стоячки, навстоячки; сторч, навсторч
Сток – спад (для води), (водосток) риштак, (зап.) риншток.
Стол – стіл (-ола). Адресный с. – адресове бюро.
Столб – стовп. Межевой с. – межовий стовпець, (стар.) копець (-пця). С. каменный –
кам’яний стовп, (колонна) слуп. Пограничный с. – граничний стовп, граничник. С.
вавилонский – вавилонська вежа.
Столбняк – каталепсія, остовпіння, правець. На него -няк нашёл – він остовпів.
Столбовой – стовповий. -вая дорога – верстовий шлях, битий шлях, бита дорога. -вой
дворянин – гербовий шляхтич.
Столетие – століття, сторіччя, вік.
Столетний – столітній, віковий.
Столица – столиця, (стар.) стіл (-ола).
Столичный – столичний.
Столкновение – сутичка. [Сталася сутичка поїздів].
Столковываться, столковаться – (с кем) порозуміватися, порозумітися (з ким), (стар.)
дійти справи (з ким).
Столовать, -ся – столувати, -ся, харчувати, -ся.
Столовая – їдальня.
Столовник – столівник, харчівник.
Столовый – столовий, харчовий. -вые деньги – харчові гроші, харчове.
Столько – стільки. -ко же – стільки-само. -ко-то – стільки-то. Со -ми – із стількома.
Столяр – столяр (-ра), (плотник) тесляр (-ра), тесля (АЮЗР, 8, V, 60).
Столярная (мастерская) – столярня, теслярня.
Столярный – столярський, столярний, теслярський.
Стон – стогін (-гону, -гну).
Стонать – стогнати.
Стопа – стопа, ступня (на нозі); (бумаги) стопа, різа (паперу). Итти по -пам чьим – іти за
чиїм слідом, іти в чиї сліди.
Сторож – сторож, вартівник, вартовик. Лесной -рож – побережник, (ночующий для охраны
) ночувака. Рассыльный -рож – стійчик.
Сторожа – сторожа, варта, калавур. Быть на -же – вартувати, чатувати.
Сторожевой – вартовий, чатовий, сторожовий, дозорчий. -вая будка – сторожівня. -вой
пост – варта, сторожова варта.
Сторожить – стерегти, чатувати (на що), калавурити, (быть сторожем) сторожувати (десь
).
Сторожка – сторожівня, сторожова будка, вартівня.
Сторона – бік (р. боку), сторона (в процесі, то-що); рука (СФА, 8, VI, 219; ЛР, 44); край,
околиця. В -не – осторонь, одсторонь, на боці, узбіч, збоку. Возбудившая дело, истцовая
277
Російсько-український словник правничої мови
-на – позовна сторона. позовник, (стар.) поводова сторона. Задняя -на – тил, тило.
Лицевая -на – добрий бік, лице. Лицевая -на дома – чоло будинку. Мое дело -на – моя
хата з краю. Оборотная -на – відворотна (зворотна) сторона, другий бік; (изнанка) злий
бік. Ответная -на – відповідна сторона, позвана сторона. Отрицательная и
положительная -ны – негативний і позитивний (від’ємний і додатній) бік. Противная -на
– супротивна сторона, супротивник. В противоположную -ну – у протилежний бік, нав(с)
паки. -ны света – сторони світу. С чьей-нибудь -ны – з чиєго боку, з чиєї руки (СФА, VI,
219; ЛР, 14). С своей -ны – із свого боку, із своєї руки. Солнечная -на – сонячний бік,
відсоння. На солнечной -не – на відсонні, з відсоння. Тяжущиеся -ны – суперечники,
процесові сторони, (стар.) сутяжні сторони. Узнать -ной – від людей довідатися, через
люди перечути.
Сторониться – сторонитися (кого), бокувати, (давать дорогу) уступатиса, уступитися
(перед ким, кому).
Сторонний – сторонній, боковий, чужий.
Сторонник – прихильник, прибічник, сторонник.
Сточный. -ная труба – ринва; (горизонтальная) лотік (-току), риштак, (зап.) риншток.
-ные воды (и -ная вода) – спливна вода.
Стоянка, стан – становисько, становище, постоянка, стоянка, стан.
Стоять, стать – стояти, стати. -ть на своём – стояти, стати на своєму, (упорно) завзятися
(на що), упертися (на чому). -ть на часах – стояти на варті. Стоячий – стоячий. -чая вода
– стояча вода, нетеча, нетеч (-чи) (ЮГ, І, 39).
Страда – гарячий час, жнива (р. жнив и жнивів). В -ду – у жнива.
Страдалец – стражденник, страждальник, страдник.
Страдальческий – стражденний, страдницький, страждальний, страдний.
Страдание – страждання, мука.
Страдательный – страждальний, пасивний.
Страдать, пострадать – страждати, постраждати, терпіти, відтерпіти, мучитися,
намучитися.
Страж – вартівник, вартовик, вартовий; (ночующий для охраны) ночувака. [Хоч і ночуваки
були, а коней покрадено].
Стража – сторожа (АЮЗР, 6, І, 531), варта; калавур. На -же – на варті. Под -жей – за
калавуром.
Стражник – стражник.
Страна – країна, край, сторона.
Страница – сторінка. На другой -це – на другому боці. -цы обозначать – сторінки
позначити (в рукописі), сторінкувати (рукопис).
Странник, -ца – подорожній, подорожниця, мандрівець, мандрівниця.
Странноприимница, странноприимный дом – дім (будинок) для подорожніх, дорожній
притулок, гостиниця.
Странность – чуднота, дивнота, дивовижність; (причуда) дивацтво, чудацтво, чудернацтво,
причуда; (капризность) примхливість. Человек со -ми – дивак, людина з причудами.
Странный (удивительный) – чудний, дивний, дивовижний, чудернацький; (капризный)
примхливий. -ный человек – чудна (дивна) людина, дивак. -но – чудно, дивно, по-
чудернацькому.
Страстный – палкий, жагучий, пристрасний.
Страсть – жага, жадоба, запал, пристрасть; (страдание) мука. С. к чему – жадоба, принада
(до чого).
Стратег – стратег.
Стратегия – стратегія.
Стратегический – стратегічний, військової ваги, військового значіння. Железнодорожная
ветка -го значения – залізнич(н)а вітка військового значіння.
Страх – страх (-ху), острах, ляк; (ужас) жах. С. (ответственности) – відповідальність,
страх. Взять на свой с. – взяти на свою відповідальність, на свій страх. Под -хом (угрозой)
наказания – під загрозою кари.
Страхование – страхування, забезпечення. -ние имущества от огня – страхування майна
від пожежі, вогневе забезпечення. Общество взаимного -ния – товариство взаємного
страхування, товариство взаємного забезпечення. -ние рабочих на случай инвалидности
или временной утраты трудоспособности – страхування робітників од інвалідности або
тимчасового позбавлення працездатности; страхування робітників од цілковитої або
тимчасової нездатности до праці.
278
Російсько-український словник правничої мови
Страхователь – страхувач, -вальник, забезпечник.
Страховать, застраховать – страхувати, застрахувати, забезпечувати, забезпечити.
Страховой – страховий, забезпечний. -вой полис – страховий поліс. -вая от огня премия –
пожежні гроші.
Страшить, устрашить – страшити, застрашити, лякати, злякати (налякати); (стращать)
страхати, застрахати (настрахати).
Страшный – страшний, лячний. -но – страшно, боязко, боязно, лячно.
Стрелка – стрілка, (на весах) язичок (на терезах).
Стрельба – стрілянина, стріляння.
Стрельбище – стрільбище.
Стрельчатый – шпичастий.
Стрелять, выстрелить – стріляти, стрілити (вистрілити), палити, випалити, бити (з
гармат), вдарити.
Стремглав – стрімголов, сторч, сторчака; (стремительно) прожогом. Упасть -лав (вниз
головой) – полетіти стрімголов, (вульг.) сторчака дати.
Стремительный – напористий, навальний, стрімголовний, бистрий, прудкий. -но –
напористо, навально; (опрометью) прожогом, стрімголов, миттю.
Стремиться – змагатися, намагатися, пориватися, пнутися, линути, прямувати (до чого).
Стремление – змагання (до чого), намагання, поривання, (направление) прямування (до
чого); (сильное желание) жадання (чого); (влечение) потяг (до чого).
Стремя – стремено (мн. стремена).
Стреножить – потреножити, спутати, в путо взяти.
Стричь, остричь, -ся – стригти, постригти, -ся.
Строгать, выстрогать – стругати, вистругати.
Строгий – суворий, гострий, строгий. -го – суворо, гостро, строго. -го держать – коротко
(суворо) держати (кого).
Строгость – суворість, гострість, строгість.
Строевой – (строительный) будівельний, будівляний; (наход. в строю) стройовий,
шереговий (салдат).
Строение – (постройка) будова, будівля, будування (ЧСР), будинок (ЛР, 54).
Строитель – будівник (ЖО, 8), (архитектор) будівничий.
Строительный – будівельний, будівляний, будівничий. Производство -ных работ –
переведення будівельних робіт.
Строительство – будівництво; будування.
Строить – будувати (АЮЗР, 8, V, 92), ставити (хату), класти (хату). -ить из кирпича, камня –
мурувати (що), будувати з цегли, з каміння.
Строй – (устройство) устрій (-строю), лад; (военный ряд) лава, шерег, шик. Советский с. –
радянський лад. Существующий с. – лад, що існує. При существующем -рое – за ладу,
що існує.
Стройка – будування.
Стройность – стрункість (напр. системы), струнковитість, гармонійність, ладність,
доладність.
Стройный – стрункий, струнковитий, гармонійний, (ладный) доладний. -но – в лад, до
ладу, гармонійно, доладно; (согласно) згідно.
Строка – рядок (-дка). Красная -ка – новий рядок, абзац. Начать с красной -ки – почати з
нового рядка, на новім рядку, з абзацу.
Строптивость – непокірність, уперта неслухняність, сварливість, перекірливість, (шутл.)
бришкання.
Строптивый – непокірливий, уперто неслухняний, сварливий, сваркий, перекірливий.
Струна – струна.
Струя – струя, струмина, цівка; (поток) струмінь (-меня), струмок (-мка).
Стужа – холоднеча, студінь (ж. р.) (АЮЗР, 6, І, 54), (зимова) лють (-ти), застуга.
Стук – стук, стукання, стукіт (-коту), грюкіт (-коту).
Стукотня – стукотнява, стукіт, грюкіт.
Ступень, ступенька – (лестницы) ступінь (-пеня), щабель (-бля), східця (чаще мн. -ени –
східці), поріжок (мн. поріжки), (подножка) підніжок (-жка), приступень (-пня), ступійка.
Ступка – ступа, ступка, (зап.) мущір, (деревянная) колганка (товкачка).
Ступня – ступня, стопа.
Стучать, стукнуть – стукати, стукнути, грюкати, грюкнути.
Стыд – сором, стид (ЛР, 44); (срам) соромота.
279
Російсько-український словник правничої мови
Стыдить – соромити (кого), стидати (редко стидити) (кого), сорому завдавати (кому). -ся –
соромитися, стидатися. -ящийся чего – соромливий на що, (пристыженный) застиданий,
засоромлений.
Стыдливость – соромливість, сором’язливість, сором’яжлівість, соромляжість.
Стыдливый – соромливий, сором’язливий, сороміжливий, соромляжий; (пристыженный)
застиданий, засоромлений (вигляд).
Стынуть, остыть – холонути, захолонути, стигнути, застигнути, чахнути, вичахнути,
прочахнути.
Стычка – сутичка.
Стягивать, стянуть – стягувати (стягати), стягти; (сдавливать) стискувати, стиснути.
Стяжание – (приобретение) надбання; (алчность) зажерливість.
Стяжатель – надбаха, зажера.
Стяжательность – надбайливість, зажерливість, неситість.
Стяжательный – надбайливий, зажерливий, неситий.
Суб’аренда – суборенда.
Суб’ект – суб’єкт.
Суб’ективный – суб’єктивний, особистий.
Субсидия – субсидія, допомога.
Субститут – субститут (підспадкоємець).
Субституция – субституція (призначення підспадкоємця).
Суверенитет – суверенітет, державна незалежність.
Суверенный – суверенний (право, держава).
Сугроб – замет, кучугура.
Сугубый – сугубий. -бо – надто, аж надто, надто вже.
Суд – суд. Верховный с. – найвищий суд, верховний суд. Вне -да – по-за судом.
Гражданский с. – цивільний суд. Губернский с. – губерніяльн[ськ]ий суд. Кассационный с.
– касаційний суд. Коммерческий с. – комерційний суд. Народный с. – народній суд.
Обращаться, прибегать к -ду – вдаватися до суду. Отдать под с. – оддати під суд, до
суду, поставити перед суд. Подать на кого в с., привлечь к -ду – подати на кого в суд,
потягти на суд, запізвати (кого). Принести жалобу в с. – подати скаргу (на кого) до суду,
запізвати (кого) до суду. Третейский с. – єднальний суд, (обиходно) суд на совісті, вільний
суд; (только как руссизм) третійський суд, (стар.) полюбовний, роз’ємчий суд. Уголовный
с. – карний (кримінальний) суд.
Судебный – судовий; (юридический) правний (АЮЗР, 6, І, 257). -ное ведомство – судове
відомство. -ная волокита – судова тяганина, (стар.) затяга правна (АЮЗР, 6, І, 265). -ное
дело – судова справа (ТОК, III, 66), судове діло. -ный допрос – судовий допит, (стар.)
спитка судова (ЛР, 44). -ные издержки – судові витрати, судові видатки (кошти), (стар.)
наклади правні (ЛР, 44; СФА, VI, 27), правні виклади (ЛИМ, X), пересуд (АЮЗР, 6, І, 223;
СФА, II, 298). Судебный исполнитель – судовий виконавець. -ные места – судовий
будинок (дім). -ное место, суд – судове місце (ЛР, 44). -ная ошибка – судова помилка.
-ный письменный указ – судовий листовний указ. -ный порядок – судовий порядок,
(стар.) правний поступ (ЛИМ, XI; ЛР, 44). -ным порядком – в судовому порядкові,
судовно, через суд. -ная пошлина – судова оплата. -ные прения – судове змагання, судові
промови. -ный процесс (тяжба) – позов (-зва), (стар.) правний завод (ЛЗ, XI; ЛР, 44). -но-
межевое разбирательство – судовий межовий розгляд. -ное рассмотрение – судовий
розгляд. -ный следователь – судовий слідчий. -ное установление – судова установа.
Судимость – судимість, судженість. Справка о -ти – справка (довідка) про судимість.
Судить – судити (кого), (сов.) засудити (осудити, присудити), творити суд; (размышлять)
міркувати, думати, гадати. -ся – судитися, позиватися, процесуватися, правуватися (ЛИМ,
49; ЛЗ, XI), (стар.) справуватися (ЛР, 44). Любитель -иться – сутяжник, позивайло, (гал.)
процесович. -мый – суджений. Неоднократно -мый – кілька разів суджений.
Судно – корабль, корабель (-бля), судно (мн. судна).
Судовой – корабельний, судновий. -вой рабочий – робітник на судні.
Судовщик – корабельник, судновик.
Судоговорение – судові промови, судоговоріння, (ирон.) судоговорінка.
Судопроизводственный – судовий, (теснее) судочинний. -ные бумаги – судові папери.
Судопроизводство – судочинство, розправа (ЧСР).
Судорога – конвульсія, судрога, корч (-чи). -оги – корчі, перелоги (-гів).
Судорожный – конвульсійний, корчений, судрожний.
Судостроение – кораблеве (суднове) будівництво, будування кораблів, суден.
280
Російсько-український словник правничої мови
Судостроительный. -ный завод – корабельний завод, завод, щоб будувати судна; (верфь)
корабельня.
Судоустройство – судовий устрій (-рою).
Судоходец – судоплавець (-вця).
Судоходный – судоплавний, (судохідний). -ная река – судоплавна річка.
Судоходство – судоплавство, судоплавба.
Судьба – доля, судьбина, талан.
Судья – суддя, судець (-дця). Народный -дья – народній суддя. Третейский -дья –
єднальний (угодовий) суддя, (обиходно) суддя на совісті, вольний суддя, (только как
руссизм) третійський суддя.
Суеверие – забобон, суєвірство, суєвір’я.
Суеверный – забобонний, суєвірний.
Суета – (тщета) суєта, марнота; (возня) метушня, клопоти.
Суетиться – метушитися, клопотатися.
Суетливый – метушливий.
Суетность – марність, порожність, даремність (-ности).
Суетный – марний, порожній, даремний.
Суждение – (судебн.) судження, суд, розсуд; (размышление) міркування; (мнение) думка,
гадка, суд.
Сук – сук, сучок.
Сукно – сукно.
Сукновальный – валюшний.
Сукновальня – валюша.
Суконный – суконний.
Сукровица – сукровиця, пасока, мазка.
Сулить, посулить – обіцяти; на(по)обіцяти (кому що).
Сумасброд – зайдиголова, шаленець (-нця), навісна (навіжена) голова.
Сумасбродный – навісноголовий, навісний, навіжений, шалений.
Сумасбродство – навіженство, навісноголовість, шал.
Сумасшедший – божевільний, здурілий. -ший дом – божевільня, дім (будинок) для
душевно хорих.
Сумасшествие – божевілля. Впасть в -вие – впасти в божевілля, збожеволіти, здуріти.
Сумбур – безладдя.
Сумбурный – безладний.
Сумерки – смерк, присмерок (-рка), смеркання. В -ки – смерком, присмерком, на
смерканні.
Сумма – сума. В -ме – на суму. На -му – сумою, (стар.) важністю (АЮЗР, 8, III, 14).
Сумрак – сутінок, сутінь (-ни).
Сумрачный – хмурий, хмурний, похмурий, смутний (день, небо).
Сумятица – метушня, розгардіяш.
Сундук – скриня. -чек – скринька.
Супруг – дружина, чоловік, муж.
Супруга – дружина, жінка.
Супруги – подружжя.
Супружеский – подружній. -кая чета – подружжя, подружня пара.
Супружество – подружжя; (брак) шлюб. Вступить в -во – одружитися, побратися, шлюб
узяти.
Сургуч – сургуч. -ная печать – сургучева печатка.
Сургучный – сургучевий.
Суровость – суворість, жорстокість, гострість.
Суровый – суворий, жорстокий, гострий.
Суррогат – сурогат, замінок.
Сустав – сустав, суглоб, щиколоток (на пальцях).
Сутки – доба, (устар.) сутки.
Сутолока – гармидер, метушня, біганина, безладдя.
Суточный – добовий, на добу. -ный заработок – добовий заробіток (зарібок).
Суть – суть (-ти), істота, суття. С. дела – суть (суття) справи.
Сутяга – сутяга, сутяжник, позивака, позивайло.
Сутяжить – позиватися, по судах тягатися.
Сутяжничество – сутяжництво, позви.
281
Російсько-український словник правничої мови
Сухожилие – тужень (р. тужня), суха жила.
Сухой – сухий. -хое лето – сухе (посушливе) літо.
Сухопутный – сухопутний.
Сухопутье – сухопуття, (суша) суходіл (-долу).
Сухостой – сухостій (-тою), сухоліс, сушняк.
Сухость – сухість.
Сучить, посучить – сукати, зсукати.
Суша – (земля) суходіл (-долу), суходілля; (сухая погода) посуха, суша.
Сушильня – сушарня, сушильня.
Сушить, посушить – сушити, посушити, висушити. -нье – (фрукты) сушня, сушеня,
сушник.
Сушка – сушіння.
Сушь – (сухое дерево, хворост) суша, сушник, сушняк, (погода) посуха, засуха, суша.
Существенность – істотність, посутність, суттєвість (-ости).
Существенный – істотний, посутній, суттєвий. -ное обстоятельство дела – посутнє
(посутня річ) (в справі).
Существо – істота, (создание) створити, тварина; суть. -во дела – суть (істота) справи.
Живое -во – живе створіння, жива істота. -во обвинения – суть обвинувачення. По -ву – по
суті. Решение по -ву – вирок по суті справи.
Существование – існування, (кое-как) животіння.
Существовать – існувати, існіти, (кое-как) животіти. -ть чем – жити з чого. -щий – що
існує, сущий, теперішній. -вавший – дотодішній. -ющий строй – лад, що існує (сущий).
Сущий – (подлинный) дійсний, щирий, справжній, істий. -щая правда – щира правда.
Сущность – суть, суття, істість. В -ности – по суті, властиво.
Сфера – сфера, (об’ём) обсяг (-гу), (среда) оточення, окруження. В своей -ре – в рідному
оточенні. -ра деятельности – обсяг діяльности.
Сформировать – зформувати.
Схватка – сутичка, бійка, зачіпка (кого з ким).
Схватывать, схватить – хапати, схопити, вхопити (ЛР, 44). -ся (руками) – вхопитися, (ЛР,
44), (з місця) схопитися, порватися; (вступать в схватку) стинатися, стятися (зітнутися),
зчеплюватися, зчепитися.
Сход – сход, рада (КМ).
Сходбище – сходини, згромадження.
Сходить, сойти – сходити, зійти. -ся – сходитися (зіходитися), зійтися, збиратися,
зібратися. -ть с ума – божеволіти, збожеволіти. -тись в цене – погодитися на ціні.
Сходка – зібрання. Сельская -ка – сільський сход.
Сходный – схожий (з чим), подібний (до чого), (совпадающий) згідний (з оригіналом);
помірний (ціна). По -ной цене – поцінно.
Сходство – схожість, подібність.
Схожий – схожий, подібний.
Сцена – сцена, (часть театра) кін (р. кону).
Сцепление – сполучення, (стечение) збіг (напр. обставин).
Счастье – щастя, добра доля, талан.
Счёт – (считание) рахування, рахуба, лічба (СФА, VI, 333; КМ; ТОК, I, 39), лік, лічіння;
(документ) рахунок, (иждивение) кошт. Жить на чужой с. – жити чужим коштом. За с. –
на рахунок, коштом. Заключить с. – звести рахунок, замкнути рахунок. Заплатить по -ту
– заплатити рахунок. На казённый с. – урядовим коштом. Относить на чей с. – брати на
чий карб, на чию рахубу. Ошибиться в -те – рахуючи помилитися. Подать с. – подати
рахунок. С. и мера – лічба і міра. Поставить в с. – (засчитать) залічити, полічити. На
свой с. – за свої гроші, своїм коштом. Текущий с. – біжучий рахунок. Точный с. – точний
рахунок, правдива лічба (СФА, VI, 157). На хорошем -ту – на добрій увазі, в добрій славі.
-том – ліком, лічма. В два -та (мигом) – одним махом, за два махи.
Счётный – рахунковий. -ная книга (книга счетов) – книга рахунків. -ное отделение –
рахунковий відділ.
Счетовод – рахівник.
Счетоводный – рахівничий.
Счетоводство – рахівництво.
Счётчик – лічильник (електричний).
Счёты – (счётный прибор) рахівниця, (русс.) щоти, (документы) рахунки.
Счисление – лічба, лік, лічіння, рахування, числення.
282
Російсько-український словник правничої мови
Считать (цифрами) – лічити (ЛР, 44), злічити, полічити, рахувати, порахувати, числити,
почислити. -ть кем, чем (иметь мнение) – вважати (за кого, за що), мати (за кого, за що).
-ать своею обязанностью – вважати за свою повинність, мати за повинність, за обов’язок.
С’едобный – їстівний.
С’езд – з’їзд (-ду).
С’ездовый – з’їздовий.
С’езжать (куда) – перебиратися, перевозитися, переноситися (кудись).
С’ёмка – (в аренду) оренда, посесія, взяття в оренду, в посесію. -ка плана – здіймання,
(сов. зняття) плану.
С’ёмный – найманий (земля).
С’ёмщик – (квартиры, имения) наймач, орендатор, орендар; здіймач (плана).
С’естной – їстівний. -ное – їстівне, їжа. -ные припасы – харч (ж. р.), харчі (-чів).
Сын – син. Приёмный с. – приймак, прийма, (стар.) прибраний син.
Сыновний – синів, синівський.
Сыпать – сипати (висипати), (сов.) висипати; насипати, (сов.) насипати.
Сырой – (влажный) вогкий, вільготний, (несваренный) сирий, (необработанный) сировий,
(недопеченный, клейкий) – глевкий (хліб). -рой материал – сировина, сировий (грубий)
матеріял. -рой кирпич – сирівка.
Сырость – (влажность) вогкість, вільгість (-ости).
Сырьё – сировина.
Сыск – розшук, розшукування, пошуки. С. через публикацию – розшук через публікацію,
розшук через оголошення.
Сыскивать, сыскать – шукати (вишукувати), вишукати, знаходити, знайти.
Сыскной – розшукний. -ная милиция – розшукна міліція, міліція для розшуку.
Сыщик – розшукач, стежій, шпиг, слідець, вивідач.
Сюрприз – сюрприз(а), несподіванка, несподіваний подарунок.
Табак – тютюн. Нюхательный -бак – табака. Дело -бак! – кепська справа!
Табаковод – тютюнник.
Табаководство – тютюнництво.
Табачный – тютюновий. -ное дело – тютюнництво. -ные изделия – тютюнові вироби. -ная
монополия – тютюнова монополія.
Табель – табель, таблиця.
Табельный – табельний.
Табор – табір (р. табору), (лагерь) обоз.
Табун – табун.
Таинственность – таємничість, (секретность) таємність.
Таинственный – таємничий, (секретный) таємний.
Таить, утаить – таїти, потаїти, затаїти (напр. зло), крити, закрити (що, від кого), ховати,
заховати (намір). -ся – таїтися (од кого), критися (перед ким).
Тайна – тайна, таємниця. Открыть -ну – виявити таємницю, (обнаружить) викрити
таємницю.
Тайник – тайник, схованка, криївка.
Тайный – таємний, потаємний (ЛИМ, 41), потайний. -ное дело, обстоятельство –
таємниця. -ный ход – потайник. -но – таємно (ЛР, 44; АВАК, ХІІІ; 147; СФА, VI, 118),
потайно, потай (ЧГВ, 30, 253), нишком, нишечком, тайкома, (воровски) краденим
способом (ЛР, 44).
Так – так, такечки, такеньки. Так или иначе – чи сяк, чи так. Так как – тому що, через те
що, тим що, (потому что) бо. А так-как – а що, як-же. Так называемый – так званий. Так
сказать – так-би мовити, мов, мовляв, що так скажемо.
Такой – такий. -ким образом – так, отак, таким чином, таким побутом, таким робом, (итак
) отже, так отже.
Такса – такса, визначена ціна, (прейскурант) цінник. Почтовая -са – поштова такса.
Таксатор – таксатор.
Таксация, таксирование – таксація, таксування.
Таксировать – таксувати, потаксувати, цінувати, поцінувати.
Таксировщик – таксатор (-ра).
Такт – такт.
Тактика – тактика, спосіб діяння.
Тактический – тактичний. По -ким соображениям – з тактичних міркувань.
Тактичность – тактовність.
283
Російсько-український словник правничої мови
Тактичный – тактовний.
Талант – талант, талан, хист, кебета.
Талантливость – талановитість (-ости).
Талантливый – талановитий, кебетний, кебетливий.
Талон – талон. -лон ассигновки – талон до асигновки. Книжка -нов (талонная книжка) –
книжка талонів.
Таможенный – митний. -ная застава – митниця, митна рогатка. -ная пошлина – мито,
(зап.) цло.
Таможня – митниця.
Тара – тара (вага пакування).
Тариф – тариф.
Тарификация – тарифікація, тарифікування.
Тарифный – тарифний. -ная сетка – тарифна сітка (мережа).
Тащить, потащить – тягти, потягти, волокти, поволокти.
Таять, растаять – танути, потанути (розтанути), топитися, розтопитися.
Тварь – тварина, (пренебреж.) тварюка.
Твердеть, отвердеть – тверднути (твердішати, твердіти), стверднути, тужавіти,
затужавіти, стужавіти, притужавіти (о месиве).
Твёрдость – твердість (ТОК, III, 12), твердота. Для большей -сти – для більшої твердости,
(стар.) про ліпшу твердість (ТОК, ІІІ, 12).
Твёрдый, -до – твердий, -до, міцний, -но, сильний, -но. -дая память – тверда пам’ять,
добра пам’ять. -дая цена – тверда ціна, стала ціна.
Творение – (создание) творіння, створення, (сочинение) твір (-ору), писання.
Творец – творець (-рця), с(о)творитель; автор.
Творить, сотворить – (создавать), творити, с(о)творити, (делать) діяти, подіяти, чинити,
зчинити.
Творческий – творчий.
Творчество – творчість (-ости).
Театр – театр.
Театральный – театральний. -ное представление – театральна вистава.
Тезис – теза, (утверждение) твердження.
Текст (закона) – текст (закону).
Текстуальный – текстуальний. -но – текстуально, дослі[о]вно.
Текучий – біжучий, текучий (вода).
Текущий – біжучий (рахунок), (устар.) поточний (ЧСР) (справа, погреби). -щий год –
біжучий рік, цей рік, (стар.) рік тепер ідучий (АЮЗР, 6, І, 140). -щие расходы – біжучі
видатки. -щее событие – біжуча (поточна) подія.
Телеграмма – телеграма.
Телеграф – телеграф.
Телеграфист – телеграфіст.
Телеграфный – телеграфний.
Телесный – тілесний, на тілі. -ное наказание – кара на тілі. Подвергнуть -ному
наказанию – покарати на тілі.
Телефон – телефон.
Телефонный – телефонний.
Тело – тіло.
Телосложение – будова тіла.
Темнеть, по[с]темнеть – темніти, по[с]темніти, темнішати, по[с]темнішати, сутеніти,
посутеніти, мерхнути, по[з]мерхнути.
Темница – темниця, в’язниця, тюрма.
Тёмнобурый – темнобурий, темнобрунатний.
Темноватый – темненький, темнуватий.
Темноволосый – темноволосий.
Тёмнокрасный – темночервоний, бурячковий.
Тёмнорусый – темнорусявий.
Тёмнорыжий – темнорудий, моругий (з чорними смугами).
Тёмносерый – темносірий, темносивий, шпакуватий (кінь).
Темнота – темрява, темнота, пітьма, потемки, морок.
Темный – темний, неясний, заплутаний (промова).
Темперамент – темперамент, (характер) вдача.
284