Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
Уголь – вугіль, (собир.) вугілля, вугля.
Угольный, см. Угловой.
Угольный – вугляний. -ная яма – вуглярка, вуглярня.
Угольщик – вугляр (-ра).
Угон – одгін, одгонення, одігнання (кудись), виганяння, вигнання; займання, зайняття
(худоби).
Угонять, угнать – одгонити, одігнати, вигонити (виганяти), вигнати; займати, зайняти.
Угощать, угостить – угощати, угостити, гостювати, при[по]гостювати (чимсь), (вином)
частувати, почастувати; (чествовать) шанувати, пошанувати; (принимать) приймати,
прийняти (чаркою горілки).
Угощение – угощання, вгостіння, (вином) частування; (чествование) шанування; (пир)
учта (СФА, VI, 449); (чтобы запить сделку) могорич.
Угрожать – загрожувати, погрожувати, страхати, настрашувати, хвалитися (ЛР, 44),
нахвалятися, похвалятися. -жал меня убить – нахвалявся мене вбити, що мене вб’є. -ать
опасностью жизни или здоровья – загрожувати життю чи здоров’ю. -жающее
положение – загрозливе становище, загроза. -жающие подмётные письма – погрозливі
підкидні листи.
Угроза – загроза, погроза (АЮЗР, 6, І, 452; АЮЗР, 6, І, 398), похвалка (ЧСР; ЛР, 44; АЮЗР,
6, І, 159), нахваляння, нахвалка, пригроза (АЮЗР, 8, III, 46). -за наказанием – погроза
карою. Без всякой -зы – без жадної погрози, без жадного постраху.
Угрызение – укус, гризь (-зи). -ние совести – гризь совісти, мука совісти, гризота
сумління; (сокрушение) скруха.
Угрюмость – понурість, похмурість, хмурість.
Угрюмый – понурий, похмурий, хмурний, хмурий. -мый человек – понура (-ри).
Удаваться, удаться – удаватися, вдатися, щастити, пощастити.
Удавленник – задушений, удушений, задушенець, давленик.
Удавливать, удавить – душити, удушити, задушити,удавлювати, удавити.
Удаление – ви[від]далення, (устранение) усунення, відсунення. -ние из определённого
места – видалення (вислання) (з якоїсь місцевости, із залі засідання). -ние от службы –
усунення з посади.
Удалять, удалить – віддаляти, віддалити, видаляти, видалити (з залі засідань);
(устранять) усувати, усунути, відсувати, відсунути. -ться – віддалялися, віддалитися,
відходити, відійти, виходити, вийти, одбігати, одбігти; (устраниться) усунутися; (выйти
из состава) виступити (ЛР, 44). -лить от должности – усунути з посади, (стар.)
віддалити з уряду.
Удар – удар (ЛР, 44). Апоплексический -дар – апоплектичний удар, грець.
Ударение – притиск (у розмові), наголос (у слові).
Ударять, ударить – ударяти (бити), вдарити. -рять, -рить в набат, тревогу – бити
(дзвонити) ва ґвалт, на сполох, ударити (забити, задзвонити) на ґвалт, на сполох.
Удача – удача, щастіння. Нет -чи – не щастить. На -чу – на щастя, навмання, наосліп.
Удачный, -но – вдалий, -ло, вдатний, -но, вдатливий, -во, щасливий, -во.
Удваивать – подвоювати, (сов.) подвоїти.
Удвоение – подвоєння, подвоїння.
Удел – доля, талан, (феод.) уділ.
Удельный – удільний (князь, маєток), (физич.) питомий. -ный вес – питома вага.
Уделять, уделить – уділяти, уділити (ЛР, 44), наділяти, наділити (кому що).
Удерж – упин, спин, стрим. Без -жу – без упину, без стриму.
Удержание – задержання, затримання, (отчисление) відрахування, вивернення (з платні).
Удерживать, удержать – задержувати, задержати, затримувати, затримати, стримувати,
стримати, спиняти, спинити, зу[пере]пиняти, зу[пере]пинити; (успокаивать) гамувати
(ЛР, 44), вгамувати. -ть свой гнев – гамувати (стримувати) свій гнів.
Удешевление – здешевлення, здешевіння, зниження ціни, зменшення ціни.
Удешевлять, удешевить – дешевити, здешевити, знижати, знизити ціну, зменшати,
зменшити ціну.
Удивительный, -но – подиву вартий, дивний, -но, (диковинный) дивовижний, -но,
(странный) чудний, -но, (превосходный) чудовий, -во, на прочуд. -ная вещь – дивниця,
диво. Не -но, что… – не дивниця, що…, не диво, що…
Удивление – дивування, здивування, подив; (нечто удивительное) диво, дивина,
дивовижа. На -ние – на диво, на вдивовижу. К величайшему -нию – на превелике диво.
Удивлять, удивить, -ся – дивувати, здивувати, -ся.
295
Російсько-український словник правничої мови
Удлинение – подовження, збільшення. -ние рабочего дня – збільшення робочого дня.
Удлинять, удлинить, -ся – подовжувати, подовжити, -ся, збільшувати, збільшити, -ся.
Удобный, -но – зручний, -но, догідний, -но, вигідний, -но (-но усесться = вигідно
розсістися); (надлежащий) слушний, підхожий, добрий. -ное время – добра година,
добрий (слушний) час. Выбрать -ное время – вибрати добрий час, вигадати добру годину.
-ный случай – (добра) нагода. Пользоваться -ным случаем – користуватися з (доброї)
нагоди.
Удобоваримый – варкий, (для желудка) стравний, травний.
Удобовоспламеняющийся – скоропалкий, скорогорющий.
Удобоисполнимость – легковиконанність.
Удобоисполнимый – легкий до виконання, легковиконанний.
Удобопонятность – з[в]розумілість.
Удобопонятный – з[в]розумілий. -но – зрозуміло, врозуміло, врозумно.
Удобрение – угноювання, підгноювання, (сов.) угноєння, підгноєння; (навоз) гній, підгній (-
ною). Служить -нием – бути (правити) за підгній.
Удобрять, удобрить – угноювати, угноїти, підгноювати, підгноїти.
Удобство – зручність (-ности), вигода, догода.
Удовлетворение – завдоволення, вдоволення, заспокоєння (потреб), (стар.) вгоноба (КМ).
-ние долгов – заспокоєння боргів (довгів), виплата боргів (довгів). -ние взыскания –
завдоволення правіжки. Я получил -ние – мене завдовольнено, (стар.) мені досить стало
(АВАК, ХVIII, 31).
Удовлетворительный – завдоволящий, завдовільний, (стар.) завдовольняючий,
(достаточный) достатній.
Удовлетворять, удовлетворить – завдовол(ьн)яти, завдовол(ьн)ити, вдовольняти (ЧСР),
вдовол(ьн)ити (ЧСР), заспокоювати, заспокоїти (потреби); (задабривать) загоджувати,
загодити (кого), (стар.) годити (ЛР, 44), уконтентовувати, уконтентувати (кого). -ить во
всём – завдовольнити в усьому, (стар.) угодити на всім (ЛР, 44). -ить вполне –
завдовольнити цілком, (стар.) досить учинити (АЮЗР, 6, І, 157). -ить (исполнить)
желание – вволити волю.
Удовольствие – втіха, любість; (удовлетворённость) за[в]доволення. С -вием – залюбки, з
великою охотою, втішно.
Удовольствоваться – вдовольнитися, завдовольнитися.
Удостоверение – посвідчення (про що), посвідка; (свидетельство) свідоцтво (про що);
(засвидетельствование) засвідчення (чого). В -ние чего – на свідоцтво чому, (стар.) на
певність чого, на твердість чого (АЮЗР, 6, І, 6), для твердости чого (АЮЗР, 8, III, 26). -ние
действительности акта – посвідка про дійсність акту. -ние личности – посвідчення
(посвідка) про особу. -ние своей личности – засвідчення своєї особи.
Удостоверительный – посвідковий, посвідний. -ный приговор – посвідковий приговор (на
землю).
Удостоверять, удостоверить – посвідчувати (свідчити: букв. свидетельствовать),
посвідчити, засвідчувати, засвідчити; (уверять) упевнювати (упевняти), упевнити;
(доказывать) доводити, довести, доказувати, доказати; (подтверждать) стверджувати,
ствердити. -ять получение полного удовлетворения – засвідчувати (своє) повне
завдоволення, (стар.) квитувати (АЮЗР, 6, І, 342). -ся (убеждаться) – упевнятися,
упевнитися, переконуватися, переконатися, пересвідчуватися, пересвідчитися; (на опыте
) досвідчуватися, досвідчитися.
Удостоивать, удостоить (кого чего) – шанувати, вшанувати (кого, чим), (стар.)
удостоювати, удостоїти (кого чого), сподобити (кого чого). -ся – бути (стати) гідним (чого),
заслуговувати (на що), (стар.) удостоюватися, удостоїтися, сподобитися (чого).
Удручать, удручить – пригнічувати (гнітити), пригнітити, приби(ва)ти, давити, придавити
(кого), лягати (лягти) тягарем (на кого). -ное состояние – пригнічення, пригніченість,
пригноблення.
Удушение – задуше[і]ння, удуше[і]ння.
Удушить – задушити, удушити.
Удушливый – задушливий.
Удушливость – задушливість, задуха.
Удушье – стиски, дихавиця, ядуха. Страдающий -ем – ядушний, ядушливий.
Уединение – самота, самотина.
Уединённость – самотність (-ности).
Уединенный – самотні[и]й, самітний; (далёкий от людей) відлюдний. -нно – самітно,
296
Російсько-український словник правничої мови
відлюдно.
Уезд – повіт.
Уездный – повітовий.
Уезжать, уехать – од’їздити, од’їхати, виїздити, виїхати.
Ужас – жах, страхіття, страхота, страх.
Ужасать, ужаснуть, -ся – жахати, вжахнути, -ся, страшити, застрашити, перестрашити,
-ся. -щий – що аж жахає, жахучий, жахливий, страшний. -нувшийся – вжахнутий.
Ужасный – повний жаху, страшенний, страшезний, жахливий.
Уживаться, ужиться – миритися, помиритися, мирно зживатися, мирно зжитися (з ким),
жити (з ким) у злагоді.
Уживчивость – мирність, злагідність, потульність.
Уживчивый – мирний, злагідний, потульний.
Ужин – вечеря. После -на – по вечері.
Узаконение – узаконення, закон; у[в]законення (кого, чого). -ние детей – у[в]законення
дітей. Собрание -ний и распоряжений правительства – збірник законів та розпоряджень
уряду.
Узаконитель – той, хто взаконяє, узаконник.
Узаконять, узаконить – у[в]законяти, у[в]законити. -енный – у[в]законений; законом
установлений, законно дозволений, законний. -ный рост на занятый капитал –
законний відсоток на позичені гроші. -нный сын – у[в]законений син. -мый – той, кого
взаконяють, узаконюваний.
Узел – вузол, (ум.) вузлик, клунок з речами.
Узкоколейный – вузькоколійний.
Узловой – вузловий. -вая станция – перехресна (вузлова) станція.
Узнавать, узнать (кого, что) – (в)пізнавати, (в)пізнати (АЮЗР, 8, III, 44); (опознавать)
вгадувати, вгадати (кого, що); (о чём) довідуватися, довідатися (ЛР, 44), дізнаватися,
дізнатися (про що); (изведывать) зазнавати, зазнати (лиха).
Узник – в’язень (-зня), ув’язнений, замкнений.
Узор – ви[е]зерунок, узір (-ору), (зап.) десень (-еня).
Узы – пута, кайдани; (связь) звязок. Супружеские -зы – подружній звязок.
Указ – указ, наказ, (стар.) розказ (приказание). По -зу – за наказом, з наказу, (стар.) з
розказу.
Указание – вказівка, вказання; (наводящее) навід (р. наводу). Дать -ние – дати вказівку;
(показать, как что делать) навід дати. Дать -ния по делу – дати вказівки в справі.
Указатель – покажчик (-ка).
Указный – указовий, вказаний. -ная часть – вказана доля, законна частина.
Указывать, указать – показувати, показати, указувати, указати (ЛР, 44); (приказывать)
наказувати, наказати.
Уклад – уклад, лад (життя).
Укладка, укладывание – укладування, пакування, запакування.
Укладчик – укладальник, укладач, кладільник.
Укладывать, уложить – укладати, укласти, пакувати, за[с]пакувати, улаштовувати,
улаштувати; (отыскивать место) вмощувати, вмостити. -ся, уложиться – укладатися,
укластися, пакуватися, за[с]пакуватися; (найти себе место) вмощуватися, вмоститися.
Уклон – ухил, одхил; похил, схил.
Уклонение – ухиляння, ухилення, уникання; одхил; збочення.
Уклончивость – уникливість, ухильність, відхильність; невиразність, двозначність (-ности).
Уклончивый, -во – ухильний, -но, відхильний, -но, уникливий, -во; невиразний, -но,
двозначний, -но. -вый ответ – униклива відповідь.
Уклоняться, уклониться – ухилятися, ухилитися, одхилитися, одхилятися, уникати,
уникнути; (в сторону) збочувати, збочити.
Укор – докір (р. докору).
Укорачивать, укоротить – укорочувати, укоротити, скорочувати, скоротити,
прикорочувати, прикоротити.
Укоренять, укоренить, -ся – закоріняти, закоренити, -ся, вкоріняти, вкоренити, -ся.
Укоризненный – докірливий.
Укорительный – докірливий; (оскорбительный) образливий, (стар.) почтивости
доткливий (АЮЗР, 6, І, 96). -ное выражение – докірливий вираз, докірливе слово.
Укорять, укорить – корити (докоряти), докорити, дорікати, -кнути (кому).
Укос – укіс (р. укосу).
297
Російсько-український словник правничої мови
Украдкой – крадькома, нишком, потай, тайкома.
Украшать, украсить – оздоблювати, оздобити, прикрашати, прикрасити, припоряджати,
припорядити.
Украшение – оздоба, окраса, прикраса.
Укрепление – укріплення, закріплення; (усиление) зміцнення (влади). -ние прав на
имущество – закріплення прав на майно.
Укреплять, укрепить – укріпляти, укріпити, закріпляти, закріпити; (усиливать) зміцняти,
зміцнити (ТОК, 41); (записывать) записувати (ЮГ, 20), записати (землю).
Укромный – затишний, закритний. -ное место – затишний (закритний) куток, затишок,
закриток, закриття (СФА, VІ, 241).
Укрощать, укротить – приборкувати, приборкати, вгамовувати, вгамувати, присмиряти,
присмирити.
Укрощение – приборкання, вгамування, присмирення.
Укрупнение – підбільшення, завбільшення (судових районів)
Укрыватель – передержувач, переховувач, переховник (ЛР, 44). -тель (и переводчик)
краденого – переводник (СФА, VI, 152).
Укрывательство – передержування, перехов(и), переховування (ЛР, 44), переховини (ЛР,
44), покривання, потаювання. -во воров – передержування злодіїв. -во краденого –
переховування краденого (крадіжки). -во преступления – покривання злочину.
Укрывать, укрыть – (утаивать) таїти, потаювати; (прятать на время) передержувати,
передержати, переховувати, переховати; (потворствовать) покривати, покрити (що, кого
). -ать у себя вора – передержувати злодія, покривати злодія. -щийся – перехованець.
Уксус – уксус, (зап.) оцет (-ту).
Уксусный – уксусний, (зап.) оцтовий. -ный завод – уксусовий завод, (зап.) оцетарня.
Укупоривать, укупорить – пакувати (запаковувати), запакувати.
Укупорка – пакування, запакування.
Укупорочный – пакувальний, до пакування, паківничий. -ный материал – матеріял до
пакування.
Укупорщик – пакувальник, паківник.
Укупорщица – пакувальниця, паківниця.
Укушение, укус – покусання, (змеи) вжаління; покус, покусане (місце).
Улавливать, уловить – уловлювати (ловити), в[з]ловити, піймати, спіймати, схоплювати,
схопити (думку); (постичь) збагнути.
Улажение – поладнання, полагодження, полагода.
Улаживать, уладить – ладнати, поладнати, владнати, полагоджувати, полагодити, з[в]
лагодити. -ить дело – полагодити справу.
Улей – улій, вулій, вулик, (вместе с пчёлами) пень (р. пня).
Улика – доказ, слід, (поличное) лице. Он не имеет никаких -лик – у нього нема ніяких
доказів. Косвенные -ки – побічні (непрямі) докази.
Улиточный. -ная запись – улиточний запис (про спадщину).
Уличать, уличить (кого в чём) – доказувати, доказати (кому що), виказувати, виказати (на
кого), доводити, довести (кому що), висвідчувати, висвідчити, (обличать) виявляти,
виявити. Он его -чил в убийстве – він довів (доказав) йому вбивство, він виявив, що той
убійник. -ить кого свидетельским показанием – висвідчити кого (АВАК, ХVIII, 457). -щий
– виявний, виявничий. -щие обстоятельства – виявні (виявничі) обставини.
Уличение – доведення (кому чого), виявлення (кого), виказання (вини).
Уличитель – докажчик, викажчик.
Уличительница – докажчиця, викажчиця.
Уличительный – виявний, виявничий, доказовий.
Уличный – уличний, (вульг.) вулишний.
Улов – влови.
Уловка – викрут, підхід (р. підходу); (приём) підхідка.
Уложение – статут, кодекс. Гражданское -ние – цивільний статут. Уголовное -ние –
карний статут. -ние о наказаниях – статут про кари.
Улучшать, улучшить – поліпшувати, поліпшити. -ся – кращати, покращати, ліпшати,
поліпшати.
Улучшение – поліпшення, покращання.
Улыбаться, улыбнуться – усміхатися, усміхнутися, осміхатися, осміхнутися. -щийся –
усміхнутий.
Улыбка – усмішка, успіх, осміх.
298
Російсько-український словник правничої мови
Ум – розум, ум; (понятие) тяма; (толк) глузд. В здравом уме – в (при) здоровому розумі,
(стар.) на умислі здоровий (АЮЗР, 6, І, 462). Лишиться ума – втеряти розум,
збожеволіти, (вульг.) з глузду зсунутися. Не в своём уме быть – не при розумі (при тямі)
бути, не при собі бути.
Умаление – зменшення, змалення, помалення, зниження, пониження.
Умалишённый – божевільний, безрозумний; (тронутый) причинний.
Умалчивание – замовчування.
Умалчивать, умолчать (что) – замовчувати, замовчати (що), промовчувати, промовчати
(що и про що), не сказати (про що), поминути мовчки (що).
Умалять, умалить – зменшувати, зменшити, поменшувати, поменшити, малити (умаляти),
умалити, замалити.
Умелый – тямущий, умілий, дотепний. -ло – по-тямущому, уміло, дотепно, до пуття,
путяще.
Умение – уміння, умілість, тямкість.
Уменьшать, уменьшить – зменшувати, зменшити, (цену) знижувати, виявити.
Уменьшение – зменшення, поменшення, зниження (ціни).
Уменьшительный – зменьшальний, (грам.) здрібнілий.
Умеренность – поміркованість, уміркованість.
Умеренный – поміркований, уміркований.
Умерший – померший, померлий, (стар.) змерлий (ЛР, 44), мерлий (ЛР, 44).
Мнимоумерший – завмерлий, обмерлий.
Умерщвление – умертвіння, забиття.
Умерщвлять, умертвить – мертвити, змертвити, умертвити (кого, що), смерть
заподіювати, смерть заподіяти (кому), губити, згубити, погубити; (казнить) страчувати,
стратити (кого).
Умерять, умерить – умірковувати, уміркувати; (сдерживать) впиняти, впинити,
здержувати, здержати; (успокаивать) гамувати, вгамувати, погамувати. -ить свой гнев –
вгамувати свій гнів.
Уместность – доречність, доладність, підхожість.
Уместный – доречний, доладний, підхожий. -но – до речи, до ладу, в лад.
Уметь, суметь – уміти, зуміти, знати, тямити.
Умирание – умирання, конання.
Умирать, умереть – умирати, умерти, помирати, померти (ЛР, 44); (мучительно) (с)
конати.
Умиротворять, умиротворить – утихомирювати, утихомирити, умиротворяти,
умиротворити.
Умнеть, поумнеть – розумнішати, порозумнішати.
Умножать, умножить – (арифм.) множити, помножувати; (увеличивать число)
намножувати, намножити, примножувати, примножити.
Умножение – множення, помноження; на[при]множення.
Умный, -но – розумний, -но.
Умозаключение – висновок (-вку).
Умоисступление – несамовитість, нестям, шаленість (-ности).
Умоисступлённость – несамовитість, шаленість (-ности).
Умоисступлённый – несамовитий, шалений.
Умолот – умолот, видаток. Хороший -лот зерна – зерно на видаток добре.
Умолчание – мовчання, замовчання.
Умолять, умолить – благати, ублагати.
Умопомешательство – божевілля, утрата розуму.
Умопомрачение – запаморочення, паморока, затемніння на розум.
Умственный – розумовий. -ные способности – розумові здібності. -ный труд – розумова
праця.
Умысел – умисл (АЮЗР, 8, V, 2), намисл, розмисл; (намерение) намір, замір, думка, задум.
Без -ла – без умислу, без наміру. С -лом – з наміром, з розмислом, умисне, зумисне. Злой
-сел – зломислення, лихий умисл.
Умышленность – навмисність, зумисність.
Умышленный – умисний (ЛР, 44), навмисний, зловмисний (злочин). -но – з наміром,
умисне (АЮЗР, 6, І, 345; ЛР, 41), з умислу (ЛР, 44), з розмислом, навмисне, нарочно,
назнарочне, нарочне.
Умышлять, умыслить – умишляти, умислити (що), (покушаться) наважуватися,
299
Російсько-український словник правничої мови
наважитися, напосідатися, напосістися. -ять на чью-нибудь жизнь – наважуватися на
чиєсь життя.
Унаследование – перейняття спадщини, успадкування; (преемство) наступлення.
Унаследовать – одібрати (одержати, здобути) в спадок, дістати в спадок, в спадщину.
-нный – спадково здобутий, успадкований, (стар., доставшийся по наследству) спалий
(СФА, VI, 420).
Универсал – універсал (-лу).
Универсальный – універсальний, загальний.
Унижать, унизить – понижувати (понижати), понизити, принижувати (принижати),
принизити, зневажати, зневажити, поневажати, поневажити.
Унижение – пониження (напр. гідности = достоинства), приниження, зниження,
поневага, зневага, наруга. Испытывать -ния – зазнавати понижень, поневаги.
Унизительность – поневажливість, низькість.
Унизительный – поневажливий, низький. -ное поведение – низьке (недостойне)
поводження.
Унимать, унять – гамувати, вгамувати, утихомирювати, утихомирити, спиняти, спинити.
Уничтожать, уничтожить – нищити, знищити, (о мног.) познищувати, винищувати,
винищити, губити, вигубити; (портить) нівечити, знівечити, у нівець обертати (АЮЗР, 6,
І, 564), обернути (ЛР, 44), ні во що обернути (ЛЗ, Х; ЛР, 44); (упразднять) касувати,
скасувати; (хищнически) плюндрувати, сплюндрувати; (разорять) руйнувати, зруйнувати.
-ить огнём – спалити (ЛР, 44). -ить следы преступления – затерти сліди злочину (АЮЗР,
6, І, 90). -ить приостановленное производство судебного дела – припинену справу зовсім
закрити. -ить вещественное доказательство как орудие преступления – знищити
речові докази як знаряддя злочину.
Уничтожение – нищення, знищення (АЮЗР, 8, V, 138), винищення; (разрушение)
руйнування; (порча) нівечіння; (хищнич.) плюндрування; (упразднение) скасування,
знесення. -ние документов – знищення документів. -ние (признание ничтожными, не
имеющими силы) актов: дарения, купчей крепости, завещания и т. п. – уневажнення
актів: дарування, купчої, духівниці и т. п. -ние огнём – спаління, спалення (ЛР, 44).
Уния – унія, з’єднання, сполучення.
Унос – однесення, винесення, занесення.
Уносить, унесть – односити, однести, виносити, винести, заносити, занести, понести.
Унывать, уныть – (отчаиваться) зневірятись, зневіритися, тратити (стратити) надію;
(грустить) журитися, зажуритися, сумувати, засумувати, в тугу вдаватися, вдатися.
Уныние – безнадія, зневіра; журба, сум, туга. Впасть в -ние – засумувати, затужити;
(отчаяться) зневіритися.
Упадок – занепад, занепадання, підупад, (стар.) упад (АЮЗР, 8, V, 14). Находящийся в -ке
– занепалий, підупалий. Приходить в -док – занепадати, занепасти, підупадати,
підупасти, упадати, упасти. Прийти в совершенный -док – геть занепасти, звестися ні на
що. -док сил – знесилля, занепадання на силах.
Упаковка – пакування, упакування.
Упаковывать, упаковать – пакувати, напакувати, у[в]паковувати, у[в]пакувати.
Упираться, упереться – упиратися, упертися; (сопротивляться) опинатися, опнутися,
опір ставити (поставити); (спорить) змагатися, (заупрямиться) затятися.
Уплата – виплат, виплата, сплата, заплата, заплачення (СФА, VI, 449). -та долга – виплата
боргу. -та заработанных денег – виплата зароблених грошей. -та процентов по займу –
виплат (сплата) проценту за позичені гроші. -та по частям и на срок – виплата на рати,
сплата ратами (за землю). Срочные -ты – виплати на строк.
Уплачивать, уплатить – платити, заплатити, виплатити. -ать по частям – виплачувати
на рати (оренду за землю).
Уплотнение – згущення, ущільнення, потиснення, збиття до купи. Норми -ния – норми
потиснення. -ние жилищ – густіше залюднення житла.
Уплотнять, уплотнить – згущати, згустити, ущільняти, ущільнити, по[с]тискати, по[с]
тиснути.
Уповать – уповати, надію (на кого) мати, надіятися, покладатися (на кого).
Уподобление – (сравнение) порівняння; (ассимиляция) уподібнення, приподібнення.
Уподоблять, уподобить – порівнювати, порівняти; уподібняти, уподібнити.
Упоение – упій (-ою); (увлечение) захват, захоплення, надпорив.
Уполномочивать, уполномочить – уповноважувати, уповноважити, уповажнювати,
уповажнити. -нный – уповноважений, уповажнений.
300
Російсько-український словник правничої мови
Уполномочие – повноваження, уповажнення. По -чию – з уповноваження.
Упоминание – згадування, згадка, споминання, спомин.
Упоминать, упомянуть – згадувати, згадати, споминати, спом’янути.
Упорный – упертий, завзятий, запеклий. -ное запирательство – уперте одмовляння,
уперте затяття. -но – уперто, затято.
Упорство – упертість, завзяття, запеклість, упір (-ору) (СФА, VI, 55).
Упорствовать – бути упертому, упиратися, упертися, затятися, завзятися (на що). -ющий
– упертий, затятий.
Упорядочение – упорядкування, улаштування.
Упорядочить – упорядкувати, упорядити, (несов.) улаштовувати, улаштувати. -ть
делопроизводство – упорядкувати діловодство.
Употребительный – уживаний, ужиточний. См. Общеупотребительный.
Употребление – уживання, ужиття, ужиток; (потребление) споживання, спожив[т]ок.
Годный к -нию – придатний (для) до вжитку, до (для) вживання, ужитковий. Бывший в
-нии – уживаний, заживаний. -ние денег (на что) – обертання грошей (на що). На своё
-ние – на свій пожиток, (на обиход) на свою обихідку.
Употреблять, употребить – вживати, вжити (чого); (потреблять) споживати, спожити
що; (водку, лекарство, табак и т. п.) заживати, зажити (чого) (ЛР. 44); (использовать)
використати (що); (обратить) обернути. -ять, -ить все средства – вживати (вжити) всіх
заходів, братися (взятися) на всі способи. -ить на улучшение быта – обернути на
поліпшення побуту. -ять с пользой что – споживати що, на добре вживати. -ить по
своему благоусмотрению – вжити, як сам знає, (стар.) на свій ліпший пожиток обернути
(СФА, VI, 14). -ять силу – вживати сили.
Управа – управа (КМ).
Управитель – управитель.
Управление – управління, (стар.) урядування (КМ); (руководительство) керування,
орудування, порядкування.
Управлять (чем) – правити, управляти, заправляти (КМ), керувати, орудувати, правувати
(чим), порядок давати (чому), порядкувати (над чим). -ся – керуватися, управлятися;
(справиться, сладить) упоратися (з чим).
Управляющий – управитель.
Управомочивать, управомочить – уповноважувати, уповноважити.
Упражнение – завдання, вправа.
Упражняться (в чем) – завчатися (чого), вправлятися (в чому), працювати (коло чого).
Упразднение – скасування, знесення.
Упразднять, упразднить – касувати (скасовувати), скасувати, зносити, знести (напр.
панщину, монархію).
Упрашивание – упрохування, припрохування, припрошування, підпрохування.
Упрашивать, упросить – упрохувати, упрохати, упрошувати, упросити, припрошувати,
припросити, підпроху[шу]вати, підпросити, (молить) благати, ублагати.
Упрёк – докір (р. докору), дорікання (ЛР, 44), закид; (нарекание) нарікання; (порицание)
догана.
Упрекать, упрекнуть – докоряти, докорити (кому), дорікати, дорікнути, доректи (кому)
(СФА, VI, 33), корити (кого), закидати, закинути (кому що). [Вони нам закидають контр-
революційність = они нас -кают в контр-революционности].
Упрочение – зміцнення, усталення.
Упрочивать, упрочить – зміцняти, зміцнити, усталяти, усталити.
Упрощать, упростить – спрощувати, спростити. -нный – спрощений.
Упрощение – спрощення.
Упряжка – запрягання, запряга, (в одну -ку от одной почтовой станции до другой) в
один перегін.
Упряжный – упряжний. -ный скот – упряжна скотина.
Упрямец – уперта людина, упірливець (-вця), (стар.) упорник.
Упрямство – упертість, затятість, упір (-ору) (ЧСР).
Упрямый – упертий, упірливий.
Упускать, упустить – пропускати, пропустити, проминати, проминути. -ить из виду –
спустити з ока, випустити з уваги. -ить момент, удобный случай – проминути (добру)
нагоду, (вульг.) проґавити нагоду.
Упущение – недогляд, занедбання, хиба. -ния по службе – занедбання служби.
Уравнение – рівняння, рівнення.
301
Російсько-український словник правничої мови
Уравнивать, уравнять – рівняти, зрівняти, вирівнювати, вирівняти.
Уравнительный – вирівняльний, зрівняльний. -ный налог – зрівняльний податок.
Уравновешение – зрівноваження.
Уравновешивать, уравновесить – зрівноважувати, зрівноважити. -ный человек –
зрівноважена (лагідна) людина.
Уразумевать, уразуметь – розуміти (зрозумівати), зрозуміти, (постичь) збагнути,
(смыслить) тямити, (сов.) втямити.
Уразумение – зрозуміння, збагнення.
Урегулировать – врегулювати, зрегулювати, впорядкувати, владнати.
Уровень – рівень (-вня). В -вень – врівень. В -вень с краями – вщерть. На одном -не – на
одному рівні, на одній мірі, врівні.
Урод – потвора, бридень (-дня), поганько, некраса (общ. р.), (выродившееся существо)
виродок, вирод.
Уродливость – потворність, бридота, виродливість, (стар.) шкорадність (-ности).
Уродливый – потворний, бридкий, виродливий.
Уродовать, изуродовать – калічити, скалічити, нівечити, знівечити, (безобразить)
знекрашувати, знекрасити, спотворювати, спотворити.
Урожай – врожай, дорід (-роду).
Урожайный – врожайний, зародливий, (стар.) рожайний (АВАК, XVIII, 261).
Урождённый – родом, з роду, уроджений.
Уроженец – нарожденець, родимець (-мця), родом.
Урок – лекція, година, (руссизм) урок. -ки (учение) – наука; наперед загадана робота,
загад, (руссизм) урок.
Урон – утрата, страта, шкода. Потерпеть -рон – зазнати шкоди. Причинить -рон –
заподіяти, зробити шкоду.
Урочище – урочище (АЮЗР, 6, І, 441), врочище (ЛР, 32).
Урочный – визначений, призначений (час), загаданий, завданий, умовлений (робота),
(очередной) черговий. -ное положение – устава про завдану роботу, (руссизм) про уроки.
Урывками – уривцем, прихватом, прихапцем, прихапці.
Усадебный – садибний, осадибний, (стар.) осадний (КМ).
Усадьба – садиба, осадьба, селитьба (АЮЗР, 8, III, 3), обійстя, (жилище) оселя. -ба
незастроенная – садиба незабудована, (стар.) плец (пляц) голий. Угловая -ба – наріжна
садиба.
Усваивать, усвоить – засвоювати, засвоїти, переймати, перейняти.
Усвоение – засвоєння, засвоїння.
Усердие – старанність, запопадливість, запопадність, пильність, горливість, щирість.
Усердный – старанний, запопадливий, запопадний, пильний (АЮЗР, 8, ІІІ, 48), горливий,
щирий. -но – старанно, запопадливо, запопадно, пильно, горливо, щиро.
Усердствовать – старатися, достаратися, пильнувати, припильнувати (чого), упадати (за
чим).
Усеченный – зрубаний, стятий, утятий (піраміда).
Усидчивость – посидливість, посидючість, витривалість.
Усидчивый – посидливий, посидючий, витривалий.
Усиление – підсилення, зміцнення, (увеличение) побільшення, підвищення (кари).
Усиленный – зміцнений, побільшений (охорона), напружений (праця). -но – усильно,
сильно, надто, дуже.
Усиливать, усилить – підсилювати, підсилити, зміцняти, зміцнити, додавати, додати сили
(кому), (увеличивать) побільшувати, побільшити. -ся – (делаться сильнее) дужчати,
подужчати, сильнішати, посильнішати. -ать наказание – з[по]більшувати, з[по]більшити
кару, (силиться) силкуватися (щось зробити).
Усилие – зусилля, силкування, намагання.
Ускользать, ускользнуть – вислизати, вислизнути, випорснути, уникати, уникнути (кари
), вихоплюватися, вихопитися (звідкись).
Ускорение – прискорення, приспішення.
Ускоренный – прискорений. -но – прискорено.
Ускорять, ускорить – прискоряти, прискорити, приспішати, приспішити.
Условие – умова (АЮЗР, 8, V, 72, 97; КМ), (мн.) умови, умовини (життя), (договор) умова,
договір, контракт, (соглашение) угода. Заключать -вие – складати умову, угоду.
Предварительное -вие – попередня умова, передумова. Расторжение -вия – зламання
(розірвання) умови, угоди. Согласно -вию – відповідно до умови, згідно з умовою, як
302
Російсько-український словник правничої мови
умовлено. С -вием – з умовою, з тим, щоб.
Условливаться, условиться (относительно чего) – умовлятися, умовитися (про що, що-
до чого), (договариваться) єднатися, поєднатися, годитися, згодитися. -нный –
умовлепий, обумовлений.
Условность – умовність (-ности).
Условный – умовний. -но – умовно, з умовою. -но-досрочный – умовно-дочасний. -но-
досрочное освобождение – умовно-дочасне звільнення.
Усложнение – ускладнення, (затруднение) утруднення.
Усложнять, усложнить – ускладняти, ускладнити, утрудняти, утруднити.
Услуга – послуга. Держать для -луг – до послуги держати. Оказать -гу – вчинити
послугу, у послузі стати (кому чим).
Услужение – служба, найми; послуга. Отдать в -ние – віддати у службу. Пойти в -ние –
піти в найми, найнятися.
Услуживать, услужить – услуговувати, услужити, прислуговувати, прислужити (-ся).
Услужливость – услужливість, услужність, прислужливість, прислужність, догодливість (-
ости).
Услужливый – услужливий, прислужний, догодливий. -во – услужливо, прислужно,
догодливо.
Усматривать, усмотреть – добачати, добачити, вбачати, вбачити, побачити, в[зу]здрівати,
(з)уздріти, угле[я]діти (ЛР 44), нагле[я]діти. В данном деянии не -ся признаков
преступления – в цьому вчинкові нема ознак злочину.
Усмирение – присмирення, втихомирення, (в)гамування. -ние беспорядков –
втихомирення (вгамування) заколоту.
Усмиритель – присмиритель, утихомирник.
Усмирять, усмирить – утихомирювати, утихомирити, вгамовувати, вгамувати,
присмиряти, присмирити.
Усмотрение – погляд, розсуд, призволяще, вподобання (ЛР, 54; АЮЗР, 8, III, 22; там-же 6,
І, 407), вподоба (КМ), (стар.) бачність (СФА, VI, 87), бачення (АЮЗР, 8, III, 27; СФА, VI, 88
). Передаю на ваше -ние – здаюся на вашу волю, здаюся на вашу думку, на ваш погляд,
віддаю на ваш розсуд. По -нию – своїм розсудом, по вподобі (КМ).
Усобица – усобиця, чвара (множ. чвари); колотнеча.
Усовершенствование – довершення, удосколалення.
Усовершенствовать, -ся – довершити, удосконалити, -ся. -нный – довершений,
удосконалений.
Усовещать, усовестить – усовіщувати, усовістити, умовляти, умовити.
Усовещевание – усовіщування, умовляння.
Успевать, успеть – устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Он -пел – він устиг, йому
пощастило.
Успех – успіх.
Успешность – успішність.
Успешный – успішний. -но – успішно.
Успокаивать, успокоить, -ся – заспокоювати, заспокоїти, -ся, утихомирювати,
утихомирити, -ся, гамувати, вгамувати, -ся, угомонити, -ся (АЮЗР, 8, V, 27).
Успокоение – заспокоєння, спокій, тиша.
Успокоительный – заспокійливий.
Уста – уста.
Устав – статут (КМ), (положение) устава. -тав акционерного общества – статут акційного
товариства. -тав об акцизных сборах – статут про акцизні оплати. -тав гражданского
судопроизводства – статут цивільного судочинства. -тав о пошлинах – статут про мито,
про пошлини. -тав о содержащихся под стражей – статут про заарештованих. -тав
уголовного судопроизводства – статут карного судочинства.
Уставать, устать – утомлюватися, утомитися, натомитися, вморитися, приставати,
пристати.
Уставный – уставний (грамота).
Усталость – утома, втома.
Усталый – утомлений, стомлений, натомлений.
Устанавливать, установить – установляти, установити, уставляти уставити (КМ),
(вводить) запроваджувати, запровадити, заводити, завести, (составлять) укладати,
укласти (КМ), (стар.) заложити (АЮЗР, 8, III, 48). -нный – установлений (КМ), заведений,
запроваджений. -ный порядок – заведений (установлений) лад, заведений порядок. -ные
303
Російсько-український словник правничої мови
правила – встановлені правила, заведені правила.
Установка – уставлення.
Установление – установлення, установа, (введение) запровадження, заведе[і]ння.
Устарелость – застарілість, перестарілість, задавненість (-ности).
Устарелый – застарілий, перестарілий (закон), задавнений (хорість).
Устареть – застаріти, перестаріти.
Устность – усність, словність (-ности).
Устный – усний (суд), словний, словами, на словах. -ное распоряжение – наказ на словах,
розпорядження усне (словне). -но – усно (ЛР, 44), словами, на словах.
Устой – стовп, підпора, упірка.
Устойчивость – упористість, стійкість, непохитність, сталість.
Устойчивый – упористий, стійкий, непохитний. сталий. -во – упористо, стійко, непохитно,
стало.
Устоять – устояти, вдержатися.
Устраивать, устроить – улаштовувати, улаштувати, впоряджати, впорядити (засідання),
справляти, справити (справи), будувати, збудувати (хату), (ЛР, 44), (снаряжать)
споряджувати, спорядити (СФА, VI, 516).
Устранение – усування, усунення, видалення, віддалення, відставлення, скинення. -ние
от должности – усунення (скинення) посади.
Устранять, устранить – усувати, усунути (кого, що, напр. перепони), видаляти, видалити,
віддаляти, віддалити (ЛР, 44; СФА, VI, 122; СФА, VI, 300; ЛИМ, 131; АЮЗР, 8, III, 26),
відстороняти, відсторонити, скидати, скинути. -ить от должности – усунути з посади
(стар. з уряду), скинути з посади (стар. з уряду). -ить от наследства – позбавити
спадщини, (стар.) оддалити од спадку (ЛР, 44). -ить от себя подозрение – віддалити від
себе підозріння. Делать отвод – (стар.) вивід дати (АЮЗР, 6, І, 256).
Устрашать, устрашить – страшити, настрашити, страхати, настрахати, лякати, налякати,
(отпугивать) відстрашувати, відстрашити. -щий – страшкий, застрашливий,
(отпугивающий) відстрашливий. -щее наказание – застрашлива кара. -щий пример –
відстрашливий приклад.
Устрашение – пострах (СФА, VI, 114, 154; АЮЗР, 6, І, 442), страхання, настрашіння. Для
-ния кого – на пострах кому (АЮЗР, 6, І, 442).
Устремление – поривання (до чого), прямування, прагнення (до чого).
Устремлять, устремить – (обращать) направляти, направити, звертати, звернути. -ять
взор – звертати свої очі, вбивати очі. -ться – кидатися, кинутися, линути, полинути,
ринути, поринути.
Устроение – влаштування, у(по)рядження, уладнання, (упорядочение) упорядкування.
Устроитель – упорядч[н]ик.
Устройство – устрій (-рою), порядок, лад. Государственное -ство – державний лад,
державний устрій, (упорядочение) впорядкування (справ) (КМ).
Уступать, уступить – відступати, відступити (кому що), поступатися, поступитися (кому
чим и на що), уступати, уступити (кому) (СФА, VI, 487), (стар.) поступити (АЮЗР, 6, І, 80);
(отчуждать) відступати (кому), (стар.) записувати (АЮЗР, 8, ІІІ, 22). -ать просьбе –
уважати на прохання, відступата перед проханням.
Уступка – відступка, поступка, (скидка) знижка.
Уступочный – відступний (лист). -ная запись – відступний запис.
Уступчивость – згідливість, відступчивість, уступчивість, піддатливість.
Уступчивый – згідливий, відступчивий, уступчивий, піддатливий.
Уступщик – згідливець (-вця), відступець (-пця).
Устье – (реки) устя (АЮЗР, 6, І, 544), гирло; (печи) челюсти (м. р.; р. челюстів, местн. в
челюстах).
Усугубление – побільшення, подвоєння.
Усугублять, усугубить – побільшувати, побільшити, подвоювати, подвоїти.
Усыновитель – усиновитель, посиновитель. -ница – усиновителька, посиновителька.
Усыновление – усиновлення, посиновлення.
Усыновлять, усыновить – усиновляти, усиновити, посиновляти, посиновити, (стар.)
сином чинити (ЖО, 37). -нный – усиновлений, посиновлений.
Усыпительный – снотворний, снодійний, (в сказках) сонлящий, дрімлящий.
Усыпление – усиплення, приспання.
Усыплять, усыпить – усипляти, усипити, присипляти, приспати (увагу).
Утаивание – утаювання, затаювання.
304