Вольвач Павло. Вірші на розі

Київ: Ярославів Вал, 2010. — 61 с. — (Серія: Сучасна поезія). Читаючи Вольвача, відчуваєш: це – саме той поет, якого так не вистачало нашій літературі. Таке відчуття буває тільки при зустрічі зі справді яскравою творчою особистістю. Вольвач – виразний і сильний поетичний характер, напродив динамічна стилістика і домежно демократичний словник. Не випадково ж його відразу вирізнив із-поміж усіх дебютантів і поставив на особливе місце Микола Вінграновський. Саме за образною дефініцією Вінграновського можна сказати так: Вольвач — «поет без хімії». Те місто, що так довго в ньому жив я.
Научився повірте
У мерехтінні півзабутих міст,
Втеча в Єгипет
З мазутних зел, із вуличного каменю
І фуги смерти, і псальми сили
Як все змінилось тут. Які чужі
Каравело гріха, що нізвідки.
Хай мерехтить тонка моя печаль
в серці синь – бо синець до синця