Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
Кряж – окоренок, пень, прикорень; пасмо (про гори).
Кряжистый (человек) – кремезний (людина).
Кряхтеть – кректати, кректіти.
Кстати – до речи, до діла, до слова, до ладу.
Кто – хто. Кто-бы ни был – хоч-би хто був, хто-б не був. Кто-либо, кто-нибудь, кто ни есть
– хто-небудь, будь-хто, аби-хто. Кто-то – хтось.
Куб – куб (геометр.), стіс (дров, р. стосу); лембик (перегонний).
Кубический – кубічний.
Кувшин – глек, глечик, гладуш, гладущик, (круглобокий) гладишка.
Куда – куди, (каким путём) кудою. -да-либо, -да-нибудь – куди-небудь, кудись. -да ни на
есть – аби-куди. -да-то – кудись, десь.
Кудрявый – кучерявий, (про мову) вузлуватий.
Кузнец – коваль.
Кузнецкий, кузнечный – ковальський (цех).
Кузнечество – ковальство, ковалювання. Заниматься -вом – ковалювати.
Кузница – кузня, ковальня.
Кукиш – дуля, фига (хвига).
Кулак – кулак; глитай, жмикрут, дерилюд, куркуль. Кулачный – кулачний (право). -ный
бой – кулачки. -ным боем – навкулачки (битися).
Кулисы – куліси, лаштунки.
Культ – культ, релігія. Отправление -та – релігійна одправа, релігійне одправляння.
Служитель -та – служитель культу.
Культивировать – культивувати, обробляти (землю), розводити та виховувати (рослини,
тощо), плекати.
Культовой – культовий. -вое имущество – культове, богослужбове майно. Публично -вые
церемонии – прилюдні культові, релігійні церемонії.
Культура – культура.
Кумовство – кумівство, приятельство.
Купальня – купальня.
Купанье – купання, купанка. -нья – купелі.
Купающийся, купающаяся – купальник, купальниця.
Купец – купець, крамар, (стар.) гість (ЮГ, І, 13).
Купеческий – купецький (АЮЗР, 8, V, 145), крамарський.
Купечество – купецтво.
Купить, покупать – купити, купувати. -пить по случаю – купити з оказії, випадково.
Купленный – покуплений, (покупной) купований.
Купля – купівля. -ля на наличные деньги – купівля за готівку, за готові гроші. -ля-
продажа – купівля-продаж. -ля-продажа в кредит с рассрочкой платежа – купівля-
продаж на виплат.
Купол – баня, маківка (на будівлі).
Купон – купон (одрізок).
Купонный – купоновий (аркуш).
Купчая (крепость) – купча (СФА, VI, 300). Главная выпись -чей крепости – головний
випис з купчої. Содержание и условия купчей -сти – зміст та умови купчої.
Утверждение, уничтожение купчей -сти – затвердження, скасування купчої.
Куратор – куратор (член конкурсового управління), піклувальник.
Курган – могила; копець межовий; кучугура (з снігу, з піску).
Курение – куріння, паління, палення. -ние табаку – куріння (палення, заживання)
тютюну.
Курень – курінь (р. куреня).
Курить – курити, палити тютюн, заживати тютюну; гнати (горілку).
Курс – курс, напрямок. К. золотого рубля – курс (ціна) золотого карбованця. К.
государственной политики – курс (напрямок) державної політики. К. наук – курс (обсяг)
наук.
Курсовой – курсовий (ціна).
Куртаж – куртаж (факторове).
Куртажный – куртажний (факторовий).
Куртка – куртка; кожанок.
Куры – кури (курей) (ед. курка). Строить -ры – підлабузнюватися, бісика пускати.
Курьез – курйоз, куріоз (дивовижа, кумедія).
85
Російсько-український словник правничої мови
Курьезный – курйозний, куріозний, дивовижний (кумедний).
Курьер – кур’єр, курієр (гінець, посланець), вістовець. Дипломатический -ер –
дипломатичний кур’єр. Специальный -ер – спеціяльний, нарочитий кур’єр (вістовець).
Курьерский – кур’єрський.
Курятник – курник, (клетка) куча.
Кусать, -ся – кусати, -ся, вкусити, -ся, гризти, -ся, угризти, -ся. -щийся – кусливий,
кусючий (пес).
Кусковой – грудковий, грудками (цукор).
Кусок – кус, кусок, кусень, шмат (СФА, VI, 451), шматок, скиба, скибка, окраєць (хліба);
дрібок (соли); шмат, шматок, кавалок, кавалочок, скиба (землі); грудка (масла, каші,
цукру); клаптик (паперу); шкурат, шкураток (шкури); клапоть, клаптик, шматина (тканини
).
Куст – кущ.
Кустарник – чагарник, чагарі, кущі; (у болоті) байрак.
Кустарный – кустарний. -ный промысел – кустарний, хатній, домашній промисел, (дрібне
), хатнє, домашнє виробництво. -ные изделия – кустарні, хатні, домашні вироби;
домотканий (полотно); домодільний (сукно). -но-промышленный – кустарно-промисловий.
Кустарь – кустар (-ря), хатній (дрібний) вирібник.
Кутёж – гульба, гульня.
Кутерьма – гармидер, розгардіяш, шарварок, буча.
Кутила – гультяй, гуляка, гульвіса.
Кутить, закутить – гуляти, загуляти, пити-гуляти, запити-загуляти, гультяювати,
бенькетувати.
Кухарка – куховарка, кухарка. -кин – куховарчин. -кины дети – куховарчині діти,
«кухарченята».
Кухня – кухня, пекарня.
Кухонный – кухняний, кухонний.
Куча – купа, куча, (хворосту, лому) валява, (буряків) бурт.
Кучер – візник, [ф]хурман, погонич, машталір.
Кушак – пояс, черес.
Кушанье – страва, їжа, наїдки, потрава, варево.
Кушать – їсти, поїсти, живитися, підживитися, годуватися, нагодуватися, кормитися,
покормитися, хліба-соли вживати. -те! – призволяйтеся, живітеся, трапезуйте,
споживайте (на здоров’я)!
Лабиринт – лабіринт, безвихідь (все складне, заплутане).
Лаборатория – лабораторія (хімічна).
Лавка – крамниця. Книжная -ка – книгарня. Кооперативная -ка – кооперативна
крамниця. Меняльная -ка – міняльня. Открыть (основать) -ку – закласти (заложити)
крамницю. Потребительская -ка – споживча крамниця.
Лавочник – крамар (-ря).
Лавочница – крамарка, (жена) крамариха.
Лавочный – крамний, крамовий.
Лавчонка – крамничка, (ларь) рундучок.
Лагерный – лагерний, таборовий, обозний (стар.).
Лагерь – лагер, табор, обоз. Расположиться -рем – отаборитися, табором, обозом стати.
Стоять -рем – табором стояти, таборувати, обозом стояти.
Лад – лагода, злагода, згода; лад (порядок). Жить в -ду – жити в злагоді, у згоді.
Музыкальный л. – музичний лад.
Ладить – лагодити, полагодити, ладнати, поладнати, лаштувати, полаштувати, єднати,
поєднати, (соглашаться) згоджуватися, годитися, згодитися, умовлятися, умовитися.
Дело -ся – справа налагоджується. Они не -дят между собою – між ними незлагода, між
собою не миряться. Он со всеми -дит – він зо всіма в добрій згоді.
Ладно (жить) – лагідно, в ладу, в згоді, у згоді (жити); (хорошо) добре, гаразд.
Ладонь – долоня.
Лаж – лаж, промінне (надбавка, коли міняють одні гроші на другі, що мають більшу ціну
або краще ходять).
Лажный – лажевий; промінний (про гроші).
Лазарет – лазарет, шпиталь, лікарня.
Лазейка – лазія, лазівка, вилазка, пролазка, дірка.
Лазутчик – лазутчик, пластун, вивідач.
86
Російсько-український словник правничої мови
Лай – гавкання, брехання, гавкотня (собача).
Лакомиться, полакомиться – ласувати, поласувати.
Лакомка – ласун, ласунка (ж.), ласуха, ласій, ласійка (ж.).
Лакомство – ласощі, лагоминки, смакощі.
Лакомый – ласий, (стар.) сласний.
Лаконизм – лаконізм, корота, короткомовність, стислий, ясний вислів (-ову).
Лампа – лямпа. Опустить огонь в -пе – прикрутити лямпу. Поднять огонь в -пе –
підкрутити лямпу.
Ларец, ларчик – скринька, шкатул(к)а.
Ларь, ларёк – скриня, (лавчёнка) рундук, палуба.
Ласка – ласка, прихилля, ласкавість; милування, милощі, голублення.
Ласкательство – облесність, підлещування, лащення.
Ласкать – ласкати, голубити, милувати, пестити, (про собак) лащити. -ся – лащитися,
ластитися, підлизуватися, підлещуватися, підлабузнюватися, підлабузнитися.
Ласковость – ласкавість, прихильна поведінка.
Ласковый – ласкавий, прихильний. -во – ласкаво, прихильно.
Лацкан – лацкан, одворот (в одежі).
Лачуга, лачужка – хатина, хатинка, хатчина, халупа, халупка.
Лаять – гавкати, загавкати, брехати, забрехати.
Лганьё – брехання; брехня, брехні.
Лгать – брехати, казати неправду; (инколи) побріхувати; (за ким иншим) підбріхувати.
Лгун, лжец – брехун, брехач, плетюга; (той, що багато бреше) стобреха; (той, що помагає
брехати другому) підбрехач.
Лгунишка – брехунець (-нця), брехачка (общ.).
Лгунья – брехуха, брехачка, брехунка.
Лебезить – лабузнитися, підлещуватися (до кого); крутитися, звиватися, увихатися коло
кого, дрібцювати (перед ким).
Левша – лівша, лівак, лівшун, шульга, манько.
Легализация – легалізація (узаконення).
Легализовать – легалізувати (робити законним).
Легальный – легальний, законний, закономірний.
Легат – легат (наказ в духівниці, щоб спадкоємець видав тій чи иншій особі або установі
певну суму грошей або певну кількість речей); посол, посланець (-нця).
Легатарий – легатарій (той, кому спадкоємець, на підставі духівниці, повинен видати певну
суму грошей або певну кількість речей).
Легенда – легенда (байка).
Легкий – легкий, полеткий; (хід) вільний, повільний. Женщина -го поведения – повія,
полегка жінка. -ко – легко. Ему -че сделалось – йому полегшало, легше стало.
Легковерие – легковірність (-ности).
Легковерный – легковірний, легкий на віру.
Легковесный – легкий на вагу, легкуватий.
Легковой – легкий, легкотяглий. -вой извозчик – дрожкар.
Легковоспламеняющийся – легкогорючий, палкий, займистий. -щееся вещество –
палке надіб’я.
Лёгкое – легке, легені.
Легкомысленность – легкодумність, нерозважність.
Легкомысленный – легковажний, легкодумний.
Легкомыслие – легковажність, легкодумство.
Лёгкость – легкість, легкота.
Лёд – лід, крига; (на дорозі) голощік (-щоку).
Леденеть, оледенеть – леденіти, зледеніти, крижніти, кригою взятися, клякнути,
заклякнути, дубіти, задубіти, холонути, захолонути (про тіло).
Ледник – льодівня, лідник, лідниця (де складають лід); льодовець, крижана річка (на горах
).
Ледовщик, ледовоз – льодівник, бительник.
Лежалый – злежалий, завалящий, злеглий.
Лежание – лежання, лежанка, лежня.
Лежать – лежати. Лежа – лежма, ліжма, лежачи, навлежачки. -жать пустым, не
возделываться (про землю) – вакувати (АЮЗР, 6, І, 343).
Лежебок – лежень (р. лежня), лежун, лега, легенда, вайло.
87
Російсько-український словник правничої мови
Лежень (у будівлі) – лежень, легар, підвалина.
Лезвие – лезо, лезво, гострій.
Лезть – лізти, злазити, злізти, вилазити, вилізати, вилізти; (на гору) дертися, здертися,
пнутися, спинатися, зіп’ятися. -ть на четвереньках – рачки лізти, рачкувати.
Лекарка – лікарка.
Лекарственный – лікарственний, цілющий. -ное вещество – лікарственне надіб’я. -ные
травы – цілющі рослини, трави.
Лекарство – ліки, лікарство.
Лекарь – лікар (-ря). -рем быть – лікарювати.
Лексикон – лексикон (словник).
Лекция – лекція. -цию читать – лекцію читати про що, викладати що.
Ленивец, лентяй – лінюх, ледащо (ср. р.), ледащиця, ледар (-ря), лежень (р. лежня), лега,
ледач (ж. р.), ледацюга, нероба, вайло.
Ленивый – лінивий, ледачий, ледащий.
Лениться – лінуватися, ледарювати, байдикувати.
Леность, лень – лінощі, ледарство. Л. напала – лінощі (баглаї) обсіли.
Лента – стрічка, стьожка, (широка) бинда; смуга.
Лепетать – лопотати, лопотіти, белькотати, белькотіти.
Лепить – ліпити, зліплювати, зліпити.
Лепка – ліпіння, ліплення.
Лес – ліс. Поделочный л. – надібок. Самовольная порубка -са – самовільний поруб лісу.
Строевой л. – будівне (будівельне) дерево, деревня (СФА, VI, 420).
Леса – риштування, риштовання. Поставить -са – риштування поставити, обриштувати,
пориштувати(ся).
Лёса (до удки) – волосня, волосінь (-ени).
Лесник – лісник, карбівничий, побережник (оберегає ліс).
Лесничество – лісництво.
Лесничий – лісничий.
Лесной – лісовий, гайовий. -ная стража – лісова сторожа, об’їзд (кордон, бекет). -ное
хозяйство – лісове. господарство, лісівництво.
Лесовладелец – лісовласник, володар (господар) лісу.
Лесоводство – лісівництво.
Лесоистребление – знищення, плюндрування лісу. Хищническое -ние – хижацьке
нищення лісу.
Лесоохранительный – лісоохорончий (закон).
Лесопильня – тартак, пильня.
Лесопорубка – поруб лісу.
Лесопромышленник – лісопромисловець, лісовик.
Лесопромышленность – лісопромисловість, лісовий промисел.
Лесорубка (место, где рубят) – лісосіка.
Лесорубочный – лісорубний. -ный договор, билет – лісорубна умова, лісорубний квиток.
Лестница – (приставная) драбина, (ступенями) сходи, східці; (скала) скаля. -ца
наказаний – скаля кар, карна скаля.
Лестный – похвальний, підхвальний, перехвальний. Дать о ком -ный отзыв – похвалити
кого, дати прихильний (похвальний) відзив.
Лесть – підлещування, улесливість, підлесливість, влещування.
Лёт, полёт – летіння, літ.
Летание – літання.
Летаргический – летаргічний (сон).
Летаргия – летаргія, обмирання, за(в)мирання.
Летательный аппарат – літак, аероплан.
Летать – літати, (дуже) шугати.
Летний – літній. -нее жильё – літня оселя, літняк.
Лето – літо; рік. Ваших лет – вашого віку. Каждое -то – що-літа. -том – літом, улітку,
літньої доби. Преклонные -та – похилий вік. Проводить, провести -то – літувати,
перелітувати. В разгаре -та – в розгарі літа, в розповні літа. В совершенных -тах – в
повних літах. Средних лет – середнього віку.
Летопись – літопис (-су) (м. р.).
Летосчисление – літочисління, літочислення, (устар.) літощот.
Лётчик – літун.
88
Російсько-український словник правничої мови
Лечебница – лікарня, больниця, шпиталь.
Лечебный – лікарський, лічничий, цілющий, лікарственний. -ная помощь – лікарська
допомога.
Лечение – лікування, лічіння, гоїння; лікарювання (промисел).
Лечить, вылечить – лікувати, лічити (СФА, VI, 41), вилічити, гоїти, вигоїти; (заниматься
лечением) – лікарювати. -ся – лікуватися, лічитися, вилічитися, гоїтися, вигоїтися.
Лжедонос, ложный донос – брехливий, фальшивий неправдивий донос, наклеп.
Лжеприсяга – кривоприсяга.
Лжесвидетель – неправдивий, кривий, фальшивий свідок.
Лжесвидетельство – кривосвідчення; неправдиве, криве, фальшиве свідчення.
Лжесвидетельствовать – неправдиво, криво, фальшиво свідчити на кого.
Лжеучение – неправдива наука, фальшива, облудна наука.
Лживость – брехливість, неправдивість, фальшивість.
Лживый – брехливий, неправдивий, фальшивий. -вое показание (обвиняемого) –
неправдиве, брехливе свідчення, твердження, визнання (обвинуваченого).
Ли – чи, а чи. Так-ли – а чи так воно?
Либо – або. Где-бо – де-небудь, аби-де. Какой-бо – який-небудь, аби-який, будь-який. Когда-
бо – коли-небудь, аби-коли. Кто-бо – хто-небудь, аби-хто, будь-хто. Куда-бо – куди-небудь,
аби-куди, будь-куди. Что-бо – що-небудь, аби-що, будь-що.
Ливень – залива, злива, тучний ([за]ливний) дощ.
Лидер – лідер, проводир, провідник.
Ликвидант – ліквідант (кредитор, що підчас ліквідації заявив свої домагання).
Ликвидат – ліквідат (довжник, що його підприємство ліквідується).
Ликвидатор – ліквідатор (той, що переводить ліквідацію).
Ликвидационный – ліквідаційний. -ные дни – ліквідаційні дні. -ная комиссия –
ліквідаційна комісія (складається з ліквідаторів).
Ликвидация – ліквідація, ліквідування: припинення діяльности товариства, установи;
остаточне розрахування. Полная или частная -ция предприятия – цілковите або
часткове припинення діяльности підприємства, скорочення її.
Ликвидировать – ліквідувати (припинити діяльність товариства, підприємства, установи,
щоб остаточно розрахуватися), зліквідувати.
Ликовать – голосно радіти, радуватися, зрадіти.
Линейный – лінійний. -ный сторож – сторож иа лінії, на залізниці.
Линия – лінія, риса; лава (війська); лінія (залізниці); путь (ж. р.), ряд (будинків). Боковая
-ния (родства) – бічне коліно, бічне споріднення. Восходящая -ния (родства) – горове
(висхідне) коліно (споріднення). Нисходящая -ния (родства) – низове (низхідне) коліно
(споріднення.). Прямая -ния (родства) – просте, прямо коліно (споріднення). -ния
родства – коліно споріднення.
Линовать – лініяти, полініяти. -ная бумага – полініяний папір.
Лист – лист; (паперу) аркуш. Вводный л. – ув’язчий лист. Исполнительный л. – виконавчий
лист. Торговый л. – лист прилюдного торгу.
Листовой – листовий (залізо), аркушевий. -вой сбор – поаркушева оплата.
Литератор – літератор, письменник.
Литература – література, письменство. Изящная -ра – красне письменство.
Литературный – літературний, письменський, письменницький. -ное произведение –
літературний твір, літературне писання. Право -ной собственности – право власности на
літературний твір.
Литограф – літограф.
Литография – літографія.
Литографский – літографський, літографічний. Произведение -го искусства –
літографські (літографічні) вироби.
Лить, -ся – лити, -ся, лляти, -ся, сипати, -ся. Изо рта -лась кровь – з уст юшила (лила)
кров. Кровь -ть – проливати кров. -ть слёзы – лити, проливати сльози.
Лихвенный – лихварський (процент).
Лиходатель – хабародавець (-вця).
Лихоимец – хабарник, хабароємець (-мця).
Лихоимство – хабарництво (з порушенням службових обов’язків).
Лихорадка – пропасниця, лихоманка, трясця. -ка бьёт – пропасниця б’є, трясця трясе.
Лихорадочный – гарячковий, пропасний, лпхоманний, трясцевий (стан). -ная
деятельность – гарячкова, поквапна, скваплива діяльність.
89
Російсько-український словник правничої мови
Лицевой – лицевий, зверхній; правий, чільний (бік). -вая сторона – лице (матерії), добрий
бік. -вая сторона дома – чільний бік (у будинку). -вой счёт – особистий рахунок.
Лицемер – лицемір; облудник.
Лицемерие – лицемірство, лукавство, фальшивість, нещирість (-рости).
Лицемерить – лицемірити, удавати з себе доброго, прикидатися добрим; лукавити,
фальшити.
Лицемерный – лицемірний, лукавий, фальшивий, нещирий.
Лицеприятие – сторонничість, сприятельство, догодництво, сторонність.
Лицеприятный – сторонничий, догодливий, несправедливий.
Лицо – лице, обличчя, вид, твар; (личность) – особа, персона (ЛР, 44). Быть на -цо – (об
одушевл.) присутнім бути, (о неодушевл.) бути наявним. Действующее -цо – дієва особа,
особа чинна. -цо должностное – урядова особа. -ца должностные – урядові люди (особи)
(КМ). -цом к -цу – лице в лице, віч на віч, око в око. На нём -ца нет – на себе непохожий
(став). Оффициальное -цо – урядова особа. Перемениться в -це – змінитися на виду.
Постороннее -цо – стороння, чужа особа. Смотреть на -цо – вважати на кого, на чию
особу. Убитое -цо – сумний (приголомшений) вид. -цо, участвующее в деле – особа, що
бере (приймає) участь у справі, учасник у справі. Частное -цо – приватна особа. -цо
физическое – фізична особа. -цо юридическое – юридична особа.
Личность – особа, особистість. -ность обвиняемого – особа обвинуваченого. Свидетелю
предлагаются вопросы для определения его -ности – свідка питають (перепитують) про
його особу (щоб вияснити його особу). -ность человека – особа людини, людська
особистість (-ости).
Личный – особистий, особовий, персональний. -ная безопасность – безпечність особи,
особиста. -ный вред – ушкодження особи. -ные дела – власні (особисті) справи. -ное
задержание – заарештування особи. -ный кредитор – особистий кредитор. -ный наём –
найми. -ная обида – особиста образа. -ное обязательство – особисте зобов’язання. -ная
ответственность – особиста відповідальність. -ный состав – особовий склад. -но –
особисто, сам собою (ЧСР), (стар.) облично (МК АЮЗР, 6, І, 131), очевисто (ЧСР).
Лишать, лишить – збавляти, збавити, позбавляти, позбавити чого (ЛР, 44), (стар.) вибита
(АЮЗР, 6, I, 125). -ить девственности – позбавити, позбавляти дівоцтва, одібрати
панянство, (устарел.) справичити. -ить здоровья – вийняти здоров’я з кого. -ить жизни –
страчувати, стратити кого (СФА, VI, 266), збавляти (збавити) віку, життя кому, зо світа
згубити (зігнати), одібрати кому життя. -ить наследства – позбавити спадщини,
(отстранять от наследства) усунути од спадщини, віддідичувати, віддідичити кого.
-ать, -ить прав – позбавляти, позбавити прав. -ить, -ать свободы – позбавляти, позбавити
волі, поневолювати, поневолити. -ить себя жизни – відібрати собі життя, заподіяти собі
смерть, вкоротити собі віку. -ить слова – відібрати в кого слово (голос). -ать, -ить чести –
позбавляти, позбавити чести. -иться – позбавлюватися (позбавлятися), позбавитися чого,
втрачувати, втратити що, збуватися, збутися чого, (вульг.) рішатися, рішитися. -ся
доверия у кого – зневіритися кому, втратити чию віру. -ся силы – знесилюватися,
знесилитися, знемогатися, знемогтися, висилятися, висилитися. -шить, -ся ума –
позбавитися розуму, збожеволіти, збезглуздіти, з глузду зсунутися. -ся чувств – умліти,
зомліти, знепритомніти, утратити притомність.
Лишённый – позбавлений.
Лишек, излишек – лишка, перевишка, наддаток, залишок, зайвина.
Лишение (чего-н.) – позбавлення; втрата. -ние наследства – позбавлення спадщини. -ние
прав – позбавлення прав. -ние прав и преимуществ по службе – позбавлення (відібрання)
прав і привилеїв службових. -ние свободы – позбавлення волі, відібрання волі,
поневолення. -ние свободы со строгой изоляцией или без таковой – позбавлення волі з
повною (цілковитою) ізоляцією або без неї.
Лишения (материальн.) – недостатки (ЖО, 48), злидні.
Лишний – зайвий, лишній, залишній.
Лишь – тільки, лиш. Лишь бы – аби. Лишь только – тільки-но, скоро. Лишь теперь –
допіро[у].
Лоб – лоб, чоло.
Ловелас – джиґун, бабій, бабський дурисвіт.
Ловеласничать – дівчат дурити, залицятися (до дівчат, до жінок), женихатися,
волочитися.
Ловить – ловити, піймати; хапати, схопити; переймати, перейняти (що пливе).
Ловкий – зручний, зґрабний, спритний, меткий, моторний.
90
Російсько-український словник правничої мови
Ловкость – зручність, зґрабність, спритність, моторність.
Ловля – ловіння, лови, влови.
Ловушка – пастка, лабети; (на птахів) сільце, западня.
Лодка – човен (-вна), човно (ср. р.).
Лодочник – перевізник, човникар.
Ложа – ложа (в театрі); приклад, ложе (у рушниці).
Ложбина – улоговина, лощина, долина, низина, видолинок.
Ложе – ліжко, постіль (-ели), постеля (-лі).
Ложиться, лечь – лягати, лягти, ляговитися, кластися, покластися, (про стоптані рослини
) вилягати, вилягти, полягти.
Ложность – неправдивість, фальшивість; (ошибочность) хибність, помилковість.
Ложный – неправдивий, фальшивий (ЛР, 44), кривий; хибний. Давать -ное показание –
кривосвідчити. -ный донос – неправдивий (брехливий) донос, (клевета) наклеп. -ная
клятва – крива присяга, кривоприсяга. -ное обвинение – неправдиве обвинувачення.
-ный путь – хибна дорога, хибна путь. -ный свидетель – неправдивий, фальшивий
свідок. -ное свидетельское показание – фальшиве свідоцтво (ЛР, 44), неправдиве
свідчення. -ко – неправдиво, фальшиво, криво.
Ложь – неправда, (грубее) брехня; фальш (-шу).
Лозунг – лозунг, гасло.
Локомобиль – локомобіль (двигун).
Локомотив – локомотив (паротяг).
Локоть – лікоть (-ктя).
Лом – лім. [Розвалювали будинок і наробили багато лому]; лом. [Розбив ломом двері].
Ломать – ламати, поламати, трощити, потрощити. Над чем голову -ть – морочитися,
мізкувати, сушити мозок.
Ломбард – ломбард, позичково-заставна установа.
Ломбардный – ломбардовий. -ная квитанция – ломбардовий квиток.
Ломить, -ся – ломити, -ся. -ить цену – гнути, правити, заправляти, загилити – ціну.
Ломка – ламання.
Ломкий – лімкий, ламучий, крихкий.
Ломовой извозчик – би[е]ндюжник, ломовик.
Ломота – ломота, гризь, гостець.
Ломоть (хлеба) – скиба, скибка, шмат, шматок, окраєць, кус, кусок.
Лопата – лопата; заступ (щоб копати). Лопатка – лопатка, заступець; лопатка, окість
(анат.).
Лопаться, лопнуть – лускатися, луснути, лопатися, лопнути, тріскатися, тріснути,
розсідатися, розсістися.
Лоск – лиск, полиск, блиск, глянець, виглада.
Лоскут – шмат, шматок, клапоть (-птя).
Лоскутник – тандитник, лахмітник, онучкар, (вульг.) старожечник.
Лоскутный ряд – точок, товкучка, товкун, тандита.
Лосниться – лисніти, лиснітися, блищати, вилискуватися.
Лось – лось, сохатий. [Полювати сохатого заборонено].
Лот – лот (вага), олівниця (щоб міряти глибину).
Лотерейный – лотерійний.
Лотерея – лотерія (гра на щастя, коли за недорогий білет пропонують виграти дорогу річ).
Лотковый – підносовий.
Лоток – рівчак, ківш, корець, коряк, корячок, лотоки на млині; піднос, ночви, ваганки (що
на них торгують).
Лоханка – помийниця.
Лохань – балія.
Лохмотья – лахміття, дрантя, подерте манаття, руб’я.
Лоцман – лоцман (що через небезпечне місце на річці судна переводить).
Лощина – лощина, долина, западина.
Луб – луб, лубок.
Лубочный – луб’яний. -ные издания – луб’яні видання (книжки, картини). -ное изделие –
ляпанина.
Луг – лука; (укритий лісом) луг (ЮГ, І, 32); (на трясовині) оболонь. Поёмный л. – левада,
луки (ЮГ, І, 32), заплава.
Луговой – луговий, лучний (сіно).
91
Російсько-український словник правничої мови
Лудильщик – лудильник, мідник, кітляр.
Лудить – лудити (самовар).
Лужа – калюжа, баюра (глибока), ковбаня, (що не висихає); ковдобина (від коліс); барліг
(де свині барложаться).
Лужайка – моріг (-рогу), моріжок, мурава, муравиця.
Лука – коліно, зало[і]м, кривина, закрут, лука (в річці); лука (в сідлі).
Лукавить – лукавити, хитрувати, на хитрощах ходити.
Лукавство – лукавство, хитрощі, облуда.
Лукавый – лукавий, хитрий, облудний.
Лукошко – козуб, козубенька.
Луна – місяць. -ная четверть – відра, кватиря, (а теснее) молодик (або 1-а кватиря),
перекрой (або 2-а кватиря), підповня (або 3-тя кватиря), повня, місяць уповні (або 4-а
кватиря). -на на ущербе – щербатий місяць.
Лунатик – сновида, місячник, (ж.) місячниця.
Лунный – місячний (ніч).
Лунь – лунь (сокіл). Белый как л. – білий, як молоко, сивий як голуб.
Луч – промінь, (сквозь тучи) вірус.
Лучина – скалка, скіпка, тріска.
Лыжа (лыжи) – нарта (мн. нарти), лижва (мн. лижви). Навострить -жи – дати драла,
дременути, чкурнути, п’ятами накивати.
Лыко – лико, личко. Не всякое -ко в строку – не все те переймати, що по воді пливе.
Лыковый – личаний. -вые лапши – личаки.
Лысеть – лисіти, полисіти.
Лысина – лисина.
Лысый – лисий, лисак.
Льгота – пільга, полегкість, полегша. Дать -ту – пільгу дати, полегшити. Пользоваться
-той – мати пільгу, мати полегкість. Лица, пользующиеся -той, – особи, що користуються
з пільги, мають пільгу. -та по семейному положению – пільга через родинний стан.
Льготный – пільговий (білет, день).
Льдина – крига, крижина, льодина.
Льнуть – горнутися, пригортатися, пригорнутися, тулитися, притулитися, липну ги,
прилипнути, приставати, пристати, чіплятися, причепитися.
Льняной – лляний, ілляний, льонний, льняний.
Льстец, -ца – підлесник, підлесниця, влесник, влесниця, облесник, облесниця.
Льстивость – підлесливість, улесливість, облесливість.
Льстивый – підлесливий, улесливий, облесливий.
Льстить – підлещуватися, підлеститися, улеститися, улещати, облещувати, облестити. Вы
мне -те – ви мене перехвалюєте. -ться – ласитися, поласитися (на що).
Любезничать – упадати коло кого, женихатися, лицятися, залицятися.
Любезность – люб’язність, ввічливість, ґречність.
Любезный – люб’язний, ввічливий, ґречний, любий, милий.
Любимый – любий, улюблений, коханий.
Любитель – любитель, аматор, прихильник.
Любить – любити, полюбити, кохати, милувати.
Любоваться – любуватися, налюбуватися, милуватися, намилуватися (з чого, чим, на що).
Любовник – полюбовник, коханець, коханок, любчик.
Любовница – полюбовниця, коханка, любка.
Любовный – любовний.
Любовь – любов, кохання, милощі, любощі. По -бви – з любови, до любови. [Взяти жінку до
любови]. С -вью – залюбки.
Любознательность – знаттєлюбивість, допитливість; цікавість (-ости).
Любознательный – знаттєлюбивий, допіливий; цікавий.
Любой – перший ліпший.
Любопытный – цікавий.
Любопытство – цікавість.
Любострастие – пожадливість, похітливість, похіть (-хоти), сласнота.
Любострастный – пожадливий, похітливий, сласний, женихливий.
Люди – люди. Окольные -ди – околичні люди (сусідні люди). Сведущие -ди – досвідні,
тямущі люди.
Людный – людний.
92
Російсько-український словник правничої мови
Людской – людський.
Люк – люк (на судні); ляда (в погребі).
Люлька – колиска (для дитини).
Люстрация – люстрація (опис земель).
Лютость – лютість, жорстокість (-ости).
Лютый – лютий, жорстокий.
Лягать, -ся – брикати, -ся, брикнути,-ся, хвицати, хвицнути, вихати, вихонути (про коня).
Лямка – ляма, лямина, тягло, шлея.
Магазин – магазин, крамниця. Книжный -зин – книгарня. Хлебозапасный -зин –
зернозбірня, (вульг.) гамазея, гамазин; шпихлір (ТОК, ІІІ, 27).
Магарыч – могорич.
Магистр – магістр.
Магистрат – магістрат; ратуш (-шу).
Магический – магічний (сила).
Магнетизировать – магнетизувати.
Магнит – магнет, магніт.
Мазальщик – мастильник, мазальник.
Мазальница – мастильниця, мазальниця.
Мазание – мазання, шмарування; мазня.
Мазанка – мазанка, ліпляна хата, ліплянка.
Мазать – мазати, мастити (глиною), шмарувати, (квачем) квацювати; (довго й дуже)
ялозити.
Мазилка – квач, мазило, помазок.
Мазурик – халамидник, ракло, босяк.
Мазь – масть (-ти), мастило. Колёсная м. – коломазь (-зи).
Май – травень (-вня).
Майорат – майорат: 1) такий порядок, коли маєток дістається в спадщину старшому в роді;
2) самий цей маєток.
Майоратный – майоратний (маєток, майоратні добра).
Майский – травневий.
Макать – мочити, у[в]мочати, вмочити.
Маклер – маклер, фактор (посередник). Биржевой -лер – біржовий маклер. Быть -ром –
маклерувати, факторувати.
Маклерский – маклерський, факторський. -ская запись – маклерський запис.
Маклерство – маклерство, факторство, факторування.
Макушка – маківка (на голові).
Малевать – малювати, намалювати.
Мало – мало, трохи, трошки, трішки, трошечки, небагато, обмаль; помалу, потроху. Мало-
по-малу – потроху, помалу, поволі, споквола. -ло-мальски – хоч трошки, мало-на-мало.
Менее – менше. Менее всего – найменше, що-[як-]найменше. Тем не менее – однак,
одначе, проте, усе-таки, а втім.
Маловажный – маловажний, малозначний.
Маловато – обмаль, за-мало, трошки, трішки.
Малодушие – легкодухість, легкодушність.
Малодушный – легкодухий, легкодушний.
Малоземелие, малоземельность – малоземельність.
Малоземельный – малоземельний, дрібноземельний.
Малоимущий – незаможний.
Малокровие – недокрів’я, малокрів’я. блідниця.
Малолетний – малолітній, малоліток (КМ), малоліт.
Малолетство – мальство, дитинство. С -ства – змалку, змалечку, змальства, змаленства.
Малолюдный – малолюдний, нелюдний.
Маломерный – маломірний (наділ).
Малоопытный – малодосвідчений, малодосвідний, невмілий.
Малоприбыльный, малодоходный – малоприбутний (малодохідний), малокорисний.
Малорослый – низькорослий, малорослий, малий на зріст.
Малосведущий – малотямущий, малосвідомий (чого).
Малосильный, маломощный – малосилий, легкосилий, недужий, кволий.
Малость – малість, малин, мализна; дрібниця, дещиця, дурниця [За дурницю посварилися].
Малоумный – недоум, недоумок, пришелепуватий.
93
Російсько-український словник правничої мови
Малоценность – маловартність, нецінність (вантажу).
Малоценный – маловартий, малоцінний, некоштовний, недорогий.
Малочисленный – нечисленний.
Малый – малий, невеликий, невеличкий. Без -го – безмаль, трохи не. [Трохи не
карбованець]. Мал-мала меньше – одно одного менше.
Мальчик – хлопець, хлопчик, хлоп’я, хлопча, хлопчиська, хлоп’ятко, парубійка (що вже
робить).
Маляр – маляр (-ра).
Малярство – малярство. Заниматься -вом – малярувати.
Мандат – мандат, доручення.
Маневр – маневр (-ру).
Маневрировать – маневрувати, маневри робити.
Манеж – манеж (будівля, де вчаться їздити верхи).
Манекен – манекен (зроблена велика лялька, щоб приміряти на ній вбрання).
Манер – 1) манір, взір, спосіб, побут, роб, кшталт, шталт, штиб, штиль; 2) звичай. [Вже в
нього такий звичай]. Таким -ром – таким побитом, таким робом. -ра говорить – спосіб
говорити, говірка. [Це вже в неї така говірка].
Манипуляция – маніпуляція (рух руками, що має певну мету).
Манить – манити, приманити, вабити, привабити, надити, принадити, кивати, накивати
(кому), мигати, помигати (кивом або на мигах кликати). Манит (безлично) – кортить (кого
).
Манифест – маніфест (урочисте, надзвичайне оголошення від верховної влади).
Манифестация – маніфестація, маніфестування (прилюдне отверте виявлення
суспільством або певною його групою свого почуття з приводу якоїсь події або вчинку).
Мания – манія (хоробливе захоплення чимсь).
Манускрипт – манускрипт, рукопис.
Мануфактура – мануфактура: 1) фабрика, де роблять не машиною, а руками; 2) тканина,
сукно.
Мануфактурист – мануфактурист, мануфактурник (той, що виробляє тканину, сукна або
продає крам).
Мануфактурный – мануфактурний.
Маньяк – маніяк, маньяк (душевнохорий).
Марать – мазати, помазати, брудити, забрудити, паскудити, запаскудити що; чорнити,
очорнити (кого); ганити, зганити (кого); каляти, закаляти; ляпати, залишати.
Марашка (типогр.) – чорниш.
Марка – марка (гербова, поштова).
Маркий – мазкий, що легко мажеться, вмазується, плямкий.
Мародёр – мародер, здобичник.
Мародёрство – мародерство, здобичництво.
Март – березень (-зня).
Маршрут – маршрут (напрям дороги).
Маска – машкара, маска, личина.
Маскарад – маскарада.
Маскировать, -ся – маскувати, -ся, замаскувати, -ся, личкувати, -ся, поличкувати, -ся,
притушковувати, -ся, притушкувати, -ся.
Маслобойня – олійня, олійниця, оліярня.
Масса – маса; громада; купа.
Массивный – масивний, важкий, великий; (про метал) литий, кутий (не дутий).
Мастер – 1) майстер [(верёвочный) мотузяр; (жестяник) бляхар; (золотых дел) золотар;
(медник) кітляр; (часовой) годинникар]; 2) мастак, мистець (розказувати). -тер лгать –
чистобреха. -тер на всё – до всього, на все здатний.
Мастерить – майструвати.
Мастерица – майстриха, майстриня; (модистка) швачка.
Мастеровой – майстеровий, майстровик, ремісник.
Мастерская – майстерня, робітня.
Мастерски – майстерно, по-мистецькому.
Мастерской – майстерний, мистецький.
Мастерство – майстерство, майстрування, ремество, рукомесло, ремесло.
Масть – масть.
Масштаб – маштаб, мірило.
94