Кримський А.Ю. (ред.) Російсько-український словник правничої мови (понад 67.000 слів)
Подождите немного. Документ загружается.
Російсько-український словник правничої мови
Математика – математика.
Математический – математичний.
Матереубийца – матеревбивця, матеревбивець.
Материал – матеріял, знадіб, знадібок, знадоби. Строительный -ал – будівельний
матеріял. Сырой -ал – сировий матеріял.
Материализм – матеріялізм (філософська теорія, що основа всього є матерія).
Материалист – матеріяліст [1) прихильник теорії матеріялізму; 2) той, що з усього хоче
мати собі матеріяльну користь].
Материальный – матеріяльний, речовий, тілесний.
Материк – материк, суходіл (-долу).
Материнский – матірній, материн, матчин, неньчин; материнський (ЛР, 44).
Материя – матерія, надіб’я; річ (р. речи); гній, пасока, мазка; ропа (з мертвої людини тече
); тканина.
Матерно. -но ругаться – матюкати, матюкнути, матюки загинати, матюка загнути,
(эвфемист.) по московськи лаятися.
Матрац – матрац, сінник.
Матрос – матрос.
Мать – мати (р. матери). М. зятя, невестки – сваха. Имущество после -ри – материзна.
Приёмная м. – питима мати.
Махать, махнуть – махати, махнути, хитати, хитнути, коливати, колихнути, маяти,
замаяти, кивати, кивнути. -нуть на всё рукою – все занедбати, пуститися берега. -нуть
(побежать) – майнути, чкурнути, дременути.
Маховик – маховик, махове колесо.
Мачеха – мачуха (нерідна мати).
Мачта – щогла.
Мачтовый – щогловий (ліс).
Машина – машина.
Машинальный – машинальний, механічний.
Машинист – машиніст, машинистий.
Машинный – машиновий; до машинки (голка). -ное производство – машинове
виробництво. Изделия -ного производства – машинові вироби.
Маяк – маяк.
Маятник – маятник, вагало.
Маяться – маятися, нудитися, світом нудити.
Мгла – мла, імла, (з дрібним дощем) мряка, (суха) юга.
Мгновение – мить, мент (момент), хвилька, хвилинка.
Мгновенно – вмить, миттю, вмент, ментом, моментово.
Мебель – мебель (частіш мн. меблі, -лів).
Мебельный – мебльовий.
Меблировать – меблювати, умеблювати. -ные комнаты – мебльовані покої (гостиниця).
Медаль – медаля (-лі).
Медальон – медальйон; дукач.
Медикамент – медикамент, ліки.
Медицина – медицина. Судебная -на – судова медицина.
Медицинский – медичний, лікарський. -кое свидетельство – лікарське свідоцтво.
Медленность – гаяння, баріння, повільність, длявість. -ность производства – загаєне
переведення справи.
Медленный – загайний, забарний, повільний, длявий. -но – звільна, поволі, повагом, тихо,
не швидко, забарно.
Медлительность – повільність, забарливість, длявість.
Медлительный – повільний, забарливий, длявий.
Медлить, замедлить – баритися, забаритися, гіяти, -ся, загаяти, -ся; відволікати,
відволокти, дляти, -ся, задляти, -ся, одтягати, одтягатися. Не -ля – не гаючи часу, не
одтягаючись.
Медник – кітляр (ЖО, 36).
Медный – мідяний, мідний. -ный лоб – дурень, у тім’я битий.
Межа – межа, міжник, обміжок (неорана смуга землі між нивами); край, грань (-ни),
границя. Проводить -жу – робити межу, класти межу.
Междоусобие – усобиця, домова війна, чвари; незгода, сварка, колотнеча.
Между – між, проміж, поміж, межи, посеред. -ду тем – тимчасом, проте.
95
Російсько-український словник правничої мови
Междуведомственный – міжвідомчий, меживідомственний.
Международный – міжнародній, межинародній (взаємини, право), міждержавний.
Межевание – межування.
Межевать – межувати, розміряти.
Межевой – межовий, граничний (ЮГ, І, 13). -вой знак – межовий знак, копець. -вая книга
– книга про межування. -вой план – межовий план. -вое судопроизводство – межове
судівництво.
Межевщик – мірник, помірник, межувальник, землемір.
Межник – міжник, обміжок.
Меланхолия – меланхолія, сумовитість, нудьга.
Мелеть – міліти, мілішати.
Мелиоративный – меліоративний (кредит) (кредит од держави на поліпшення сільського
господарства через зрошення, знищення ярів, то-що).
Мелкий – дрібний, дрібненький (гроші, кредит, підприємство), малий, невеликий,
невеличкий, незначний; (про річку, ставок) мілкий, неглибокий, (про посуд) плескатий,
плиткий.
Мелочный – дрібний, дріб’язковий (крам, людина). -ная продажа – продаж на роздріб.
-ный торговец – дрібний крамар.
Мелочность – дріб’язковість (-ости).
Мелочь – дрібниця, дріб’язок; дрібняки ( гроші).
Мель – мілина, обміль, (довга й вузька) коса.
Мелькание – мигання, блимання, бликання, мелькання.
Мелькать, мелькнуть – мигати (миготіти), мигнути, блимати, блимнути (про світло),
майнути; шмигатн, шмигнути, шмигонути, шаснути [Хлопець шмигонув перед очима].
Мельком – побіжно, мигцем, мелькома.
Мельник – мірошник, млинар, мельник.
Мельница – млин (ЧСР). Верхняя, нижняя -ница – горовий, низовий млин. Ветряная
-ница – вітряк. Пловучая -ница – наплавний млин.
Мельничный – млиновий (коло).
Мельчать, измельчать – дрібніти, здрібніти; переводитися, перевестися.
Мена – міна, заміна, міньба; обмін, промін, вимін. Заниматься в виде промысла -ной
лошадей – мінжувати, менжувати кіньми.
Меновой – міновий, замінний, обммінний. -вая запись – замінне письмо (ЧСР), замінний
лист. -вая торговля – обмінний торг. -вое хозяйство – мінове господарство. -вая
ценность – мінове, за[ви]мінна вартість.
Меновщик, меняла – міняльник, міняйло.
Менструация – менструація, місячне, місячка, цвіт, краска, жіноче, уплави, «свій час».
Меньшинство – меншість, меншина.
Меняльный – міняльний. -ная лавка, контора – міняльна крамниця (контора), міняльня.
Менять – міняти, замінювати, заміняти, вимінювати, виміняти, обмінювати, обміняти,
промінювати, проміняти, (СФА, VI, 40).
Мера – міра; (средство) спосіб, заходи. В -ру – до міри, помірно. -ры действительного
наблюдения – засоби справжнього доглядання. -ры к восстановлению – заходи до
відновлення. -ра наказания – міра кари. -ра обеспечения – спосіб забезпечення. По
крайней -ре – принаймні, що-найменше, (гал.) бодай. По -ре сил, по -ре возможности –
по змозі, що сила зможе. -ры предосторожности – заходи пересторогові, заходи проти
небезпеки. -ры предупредительные – запобіжні заходи. -ры пресечения – припиняльні
заходи. -ра пресечения обвиняемому способов уклоняться от следствия и суда –
запобіжні заходи до того, щоб обвинувачений не вхиливсь од слідства та суду.
Прибегнуть к иным -рам – вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принять
-ры – вжити заходів, добрати способу. Сверх -ры – над міру, надто. -ра содеянного – міра
заподіяного.
Мерещиться – ввижатися, привиджуватися, верзтися, роїтися в голові; маячити,
манячити.
Мерзавец – мерзотник, гидотник, поганець, паскуда.
Мерзкий – мерзений, мерзотний, поганий, паскудний, гидкий. -ко – мерзено, мерзотно,
погано, паскудно.
Мёрзлый – мерзлий, замерзлий, одублий.
Мёрзнуть, измёрзнуть – мерзнути, змерзнути.
Мерзость – погань (-ни), гидота, паскудство, мерзота, огида.
96
Російсько-український словник правничої мови
Мерило – мірило, міриво.
Мерить, измерить – міряти, поміряти, вимірти, вміряти.
Мерка – мірка.
Мерный – мірний, виміряний.
Мероприятие – заходи (мн. ч.). См. Мера.
Мертвенность – помертвілість, мертвота.
Мертвенный – помертвілий, смертельний. -ная бледность – смертельна блідість (-ости).
Мертвец – мрець (р. мерця), мертвяк.
Мертвецкая – трупарня.
Мертвецкий – мертвецький. -ки пьяный – п’яний як ніч, п’яний як земля.
Мертвечина – мертвота, мерлятина, мерло, (падаль) падло, стерво.
Мертвить – мертвити.
Мертворождённый – (ребёнок) мерчук, мертвонароджений. -ное дело – з початку мертва
справа.
Мёртвый – мертвий, мерлий, умерлий, померлий.
Мерять – міряти, поміряти, вимірти, вміряти. Померяться силами – пробувати сили.
Местечко – містечко.
Местность – місцевість, місце.
Местный – місцевий, (устар.) помістовний (КМ). -ный закон – місцевий закон. -ный
комитет – місцевий комітет. -ный обычай – місцевий звичай. -ный осмотр – огляд на
місці.
Место – місце, містина, місцина; (должность) місце, посада. -то багажа – пакунок, пака.
-то водворения – місце для оселення. -то в договоре – місце в умові. В другом -те – де-
инде, в иншому місці. -то заключения – місце ув’язнення, арештантська, тюрма. -то
исполнения – місце виконання. К -ту – до речи, до місця. -то ловли – лови, ловище (ЮГ, І,
31) (боброві, перлові). -то назначения – місце призначення. На -те – на місці. -то
нахождения – місце перебування, де перебуває. На -те преступления – на гарячому
вчинку. Не у -та – не до речи, не до ладу, не гоже. -то новозаселённое – новоселиця,
новозалюднене місце. -то охоты – гони (ЮГ, І, 12). По всем -там – скрізь, по всіх усюдах.
-то постоянного жительства – домівка, осідок, місце постійного пересування. -то
преступления – місце, де вчинено злочин. Присутственное -то – урядова установа. -то
проезда – проїзд. Производить, произвести дознание на -те – вивідувати на місці,
перевести дізнання на місці. Складочное -то – складовище. Ни с -та – ані руш! Сохранное
-то – схованка. Судебное -то – судова установа. Усадебное -то – садиба, ґрунт. До этого
-та – поти, до цього місця, досюди. Это имело -то – це відбулося, це сталося. -тами – де,
де-де, де-не-де, подекуди, місцями.
Местожительство – домівка (КМ), житлище, мешкання; (оседлость) осілість (ЧСР; АЮЗР,
6, І, 222).
Местонахождение – місце, місце перебування.
Местоположение – місце, ситуація.
Местопребывание – місце перебування, місце пробування.
Месторождение – батьківщина, місце народження; (металлов, руды) родовище (металів).
Месть – помста, пімста (над ким, за що).
Месяц – місяць.
Месячный – місячний, помісячний. -ный отчет – місячне звідомлення (звіт), звідомлення
за місяць.
Металл – метал(ь). Благородный -талл – благородний, шляхетний, дорогоцінний метал(ь).
Металлический – металевий; металічний.
Металлоплавильный – гамарський. -ное дело – гамарство. -ный завод, печь – гамарня.
Металлургия – металургія, гамарництво.
Метаморфоза – метаморфоза, перетворення, обертання.
Метать – кидати, кинути. -тать жребий – брати, кидати жереб, жеребкуватися.
Метаться, метнуться – кидатися, кинутися, метушитися, заметушитися, шатнутися,
шаснутися, борсатися.
Метельщик, -ца – метільник, -ця.
Метить – мітити, помітити, значити, позначити; карбувати, покарбувати, таврувати,
потаврувати, штемпувати, заштемпувати; лучити, влучити, ціляти, вцілити, націлятися,
націлитися; важити (на кого, на що).
Метка – мітка, помітка, знак, позначка; карб; тавро.
Меткий – влучний, цілкий.
97
Російсько-український словник правничої мови
Меткость – влучність, влучливість.
Метла – мітла, (стара) дряпак.
Метод – метода, спосіб.
Методический – методичний. -ски – методично.
Метрика – метрика.
Метрический – метричний (міра). -кая выпись – метрика, метричний (матрикульний)
випис. -кая книга – метрична книга, книга метрик, метрика. -кое свидетельство –
метричне (матрикулярне) свідоцтво, метрика.
Мех – хутро; міх, мішок, бурдюк. Подбить -хом – вихутрувати, на хутро взяти.
Механизм – механізм, снасть (-ти).
Механик – механик, машиніст.
Механический – механічний. -ски – механічно.
Меховой – хутряний, з хутра.
Мечта – мрія, химера.
Мечтатель – мрійник.
Мечтательность – мрійність, мрійливість (-ости).
Мечтательный – мрійний, мрійливий.
Мечтать – мріяти, марити (про що).
Мешать – мішати, помішати, змішувати, змішати; перебивати, перебити, перешкоджати,
перешкодити, заваджати, завадити, на перешкоді ставати, на перешкоді стати,
перебаранчати; тасувати, потасувати (карти). -ся – мішатися, замішатися, склопотатися,
плутатися, сплутатися, збиватися, збитися, втручатися, втрутитися, встрявати, встряти (в
справу), вплутуватися, вплутатися; мішатися, помішатися, збожеволіти, стерятися.
Мешкать – гаятися, загаятися, баритися, забаритися.
Мешок – міх, мішок; торба; лантух; клунок.
Мещанин – міщанин.
Мещанский – міщанський. -во – міщанство.
Мзда – нагорода, прибуток, плата; хабар (-ря).
Мздоимец – хабарник.
Мздоимство – хабарництво (без порушення обов’язків службових).
Миазм – міязм, заразливий випар.
Миг – мент, мах, мить. -гом – миттю, духом, махом, вмент, вмить.
Мизантроп – мізантроп (той, що не любить людей), відлюда, відлюдник, відлюдько.
Мизинец – мізинець, мізинок, мізинчик.
Микроскоп – мікроскоп, дрібногляд.
Микроскопический – мікроскопічний (такий маленький, що звичайним оком не можна
бачити). -кое исследование – дослідження за допомогою мікроскопу, мікроскопічне
(дрібноглядне) дослідження.
Милиционер – міліціонер.
Милиция – міліція.
Миллион – мільйон.
Миллионер – мільйонер, мільйонщик.
Миловать – милувати, помилувати, милость класти, милость покласти (на кого).
Милосердие – милосердя, ласка, змилування (ЛР, 44). Сестра -дия – милосердна сестра,
жалібниця.
Милостивый (к кому) – ласкавий (до кого), прихильний, зичливий.
Милостыня – милостина. Просить -ню – просити милостини, жебрачити, старцювати.
Милость – мил[і]ость, ласкавість, ласка (ЮГ, І, 31). Добиваться чьей-либо -лости,
благосклонности – запобігати ласки в кого. Лишиться -сти – утратити ласку. По твоей
-сти – через тебе.
Мимика – міміка, миги. Разговаривать -кою – на мигах говорити.
Мимо – поуз, побіля, проз (що), мимо.
Мимоездом – мимоїздом, проїздом, по дорозі.
Мимолётный – короткий, короткочасний, скоротічний, скороминущий.
Мимоходом – мимохідь, по дорозі.
Мина – підкіп (-копу), мина; вираз, вид, вигляд, погляд.
Минимум – мінімум (найменше, як-найменше).
Министерство – міністерство.
Министр – міністр.
Минование – минання, минування, сов. минуття, кінець, скінчення. По -нии надобности –
98
Російсько-український словник правничої мови
як мине (як минула) потреба. По -нии срока – по скінченні строку, по упливі реченця, як
упливе реченець.
Миновать – минати, поминути, проминати, проминути, обминати, обминути.
Минувший – минулий. -вшее, прошлое – минуле.
Минута – мінута (1/60 градуса або години), хвилина, хвилинка. На -ту, на -тку – на
хвилинку, на часинку.
Минутный – мінутний, хвилевий, хвилинний.
Мир – світ; (общество) громада, (устар.) мир (КМ); мир, спокій, згода, злагода.
Мираж – міраж, марево, омана.
Мирволить – потурати, потакати (кому).
Мирить, -ся – мирити, -ся, помирити, -ся, годити, погодити, -ся; єднати, -ся, поєднати, -ся.
Мирный – мирний, сумирний, спокійний, тихий, тихомирний. В -ное время – за мирних
часів, мирними часами. -ный договор – мирова угода, мирова умова. -ные отношения –
мирні стосунки, сумир, згода, лагода. -ные переговоры – мирові пересправи, мирові
переговори. -но – мирно, сумирно, спокійно, тихо, тихомирно.
Мировая (-вая сделка) – мирова (-вої), мирова згода (СФА, VI, 30), з’єднання (ЮГ, І, 22).
Мировоззрение – світогляд.
Мировой – світовий; мировий (КМ). -вая запись – мировий запис, еднальний лист. -вое
прошение – мирове, єднальне прохання, мирова. [Подати мирову]. -вая сделка – мирова
угода, мирова згода (КМ), змирщина. -вое соглашение – мирова (полюбовна) згода (ЧСР).
Мироед – глитай, жмикрут.
Миролюбивый – миролюбний, тихомирний.
Миролюбиво – миролюбно, тихомирно.
Миросозерцание – світогляд.
Миросозерцательный – світоглядний.
Мирской – мирський (КМ), громадський; світовий; світський. -кая изба – зборня, розправа.
-кая сходка – громада, сход.
Миссионер – місіонер.
Миссия – місія; доручення, завдання. -сия иностранной державы – місія чужоземної
держави. На него возложена -сия – йому доручено, він має завдання, доручення, місію.
Мистик – містик.
Мистификация – містифікація (навмисна облуда з якоюсь певною метою ради користи,
жартів), піддурювання.
Мистифицировать – містифікувати, піддурювати.
Мистицизм – містицизм.
Митинг – мітинг (збори).
Миф – міт, казка (байка).
Мишура – мішура, сухозлітка, сухозлотиця, шумиха.
Младенец – немовля (-ти), немовлятко, дитина.
Младенчество – дитинство, немовляще дитинство, маленство, мдаденство. В -стве – за
дитинства, немовлям бувши. С -ства – з малку, з мальства.
Млекопитающее животное – ссавець (-вця).
Мнение – думка, гадка. Высказывать своё -ние – висловлювати (подавати) свою думку.
Общественное -ние – громадська думка. Особое -ние – окрема думка, окремий погляд.
Остаться при особом -нии – не. пристати на чиюсь думку, зостатися при окремій думці,
при окремому погляді. Я того -ния, что… – на мою думку, моя така думка, як на мене, я
тієї думки, що…
Мнимоумерший – завмерлий, завмерлець, обмерлий.
Мнимый – уданий, неправдивий, наче-б-то; гаданий. -мая смерть – завмертя. -мая сделка
– удана оборудка, удана угода.
Мнительность – помисливість.
Мнительный – помисливий.
Много – багато, сила. -гое – багато дещо. Во -гом он ошибся – багато в чому (в дечому) він
помиливсь.
Многобрачие – дружіння (шлюб) з багатьма, многошлюб’я, многошлюбність (-ности),
полігамія.
Многоженство – многоженність.
Многоземельный – великоземельний, багатоземельний.
Многократный – кількаразовий.
Многолетний – довголітній, великолітній.
99
Російсько-український словник правничої мови
Многолюдный – великолюдний, людний.
Многомужество – многомужство.
Многосемейный – великосімейний, сім’янистий.
Многословие – балакучість, балакливість, велемовність.
Многословный – балакучий, балакливий, велемовний.
Многосложный – кількаскладовий, багатоскладовий (слова); дуже складний.
Многострадальный – великотерпець, великостраждалець (-льця).
Многоуважаемый – вельмишановний, високоповажний.
Многоценный – коштовний, великокоштовний, великоцінний.
Многочисленность – численність (-ности).
Многочисленный – численний.
Множество – багато, багацько, сила, велика сила. Бесчисленное -во – безліч, незчисленна
сила чогось, сила силенна.
Множить – множити, помножити. -ся – намножатися, намножитися.
Мобилизация – мобілізація. Злостное уклонение от -ции – зловмисне ухилення (втікання
) від мобілізації (уникнення мобілізації).
Мобилизовать – мобілізувати, мобілізувати.
Могила – могила, гробовище, яма.
Могильщик – могильник, гробокоп.
Могучий – могучий, могутній, сильний, дужий.
Могущественный – могутній, можний, переможний (ЮГ, І, 52), потужний.
Могущество – могутність, можність, сила.
Мода – мода, поведінка, (вульг.) поведенція [Така в них поведенція].
Модель – модель, зразок, взір (р. взору). Самовольное пользование чужой -лью в целях
конкуренции – самовільне використання чужого зразку (моделю) задля конкуренції.
Модистка – модистка, швачка; модниця.
Модный – модний.
Можно – можна, вільно.
Мозг – мозок, мізок; шпик (з кісток).
Мозговой – мізковий.
Мозжечок – мізочок, мізчик.
Мозжить – мізчити, мотлошити.
Мозолистый – мозольований (руки).
Мозолить – муляти, мозолити.
Мозоль – мозоля, наростень.
Мокрота – флягма, флегма, харкотиння; (сырость) вогкість, мокрість.
Мол – мовляв, мов. [Він, мов, бачив]. Мол (на море) – мол, загата, дамба.
Молва – поголоска (СФА, VI, 161), чутка, розголос, поговір (-вору), слава. Разнеслась -ва –
пішла поголоска, стала слава.
Молвить – мовити, промовити, казати, сказати.
Молельня – молитовня, моленна (-ної), божниця.
Молитва – молитва.
Молить – благати, вблагати, молити, вмолити.
Молния – блискавка, блискавиця, мигавка, (з громом) грімниця.
Молодежь – молодь (-ди). Учащаяся -дежь – шкільна молодь (-ди).
Молодой – молодий. В -дые годы, в молодости – замолоду, за молодих літ. -дой месяц –
молодик. -дой человек – парубок, молодик.
Молодуха – молодиця, молодичка.
Молоко – молоко. Женское -ко – материне молоко, покорм. Молоки (у рыб) – молочко.
Молокосос – блазень, блазнюк, блазня (-яти).
Молот – молот.
Молотилка – молотарка, молотилка, (молотильна) машина, самомолотка, (де молотять) тік
(р. току), молотарня, (кіньми) гарман.
Молотить – молотити, помолотити.
Молоток – молоток.
Молоть – молоти, змолоти, помолоти.
Молочный – молочний. -ные продукты – молочне, набіл.
Молча, молчаливо – мовчки, мовчком, мовчазно.
Молчаливость – мовчазність, мовчазливість.
Молчаливый – мовчазний, мовчазливий, мовчун (людина). -вое признание – мовчазне
100
Російсько-український словник правничої мови
визнаття, мовчазне признаття. -вое соглашение – (tacitus consensus) – згода без
обговорення, мовчуща згода.
Молчание – мовчання, мовчанка, мовчок. Обойти -нием – перейти щось мовчанням, не
згадати (про що).
Молчать – мовчати, замовкнути.
Мольба – благання, моління.
Момент – момент, мент.
Монарх – монарх, (стар.) монарха (-рхи).
Монархический – монархічний, єдиновладний.
Монархия – монархія.
Монастырский – манастирський.
Монастырь – манастир (-ря).
Монах – чернець (р. ченця и черця). -ашек – черчик, ченчик.
Монахиня – черниця.
Монашеский – чернечий.
Монашество – чернецтво.
Монашествующий – чернець, чернечий.
Монета – монета. Звонкая -та – дзвінка монета. Медная -та – мідяк, мідяки. Мелкая -та –
дрібні гроші, дрібняки. Серебряная -та – срібняк, срібняки. -та, находящаяся в
обращении – обіжна монета.
Монетный – монетний. -ный двор – монетарня. -ное дело – монетарство.
Монетчик – монетник.
Монометаллический – однометалевий (грошова система).
Монополия – монополія (виключне право на промисел, торговлю, то-що).
Монополизировать – монополізувати, змонополізувати.
Монотонный – одноманітний, однотонний. -нно – одним голосом, одноманітно.
Монумент – монумент, пам’ятник, надгробок.
Монументальный – монументальний; величезний, міцний (будівля).
Мор – промірок, моровиця, пошесть (-ти).
Моралист – мораліст.
Мораль – мораль (напутіння на добре).
Моральный – моральний (вчинок), етичний.
Мораториум – мораторіюм (відстрочка виплати боргу).
Море – море.
Мореплавание, мореходство – мореплавство.
Мореплаватель – мореплавець (-вця).
Мореходное судно – мореплавне судно, корабель.
Морить – морити, вморити, мертвити, вмертвити, вигубляти, вигубити, губити, згубити,
виводити, вивести.
Моровой – моровий, пошесний. -вое поветрие, -вая язва – моровиця, морова хороба.
Мороз – мороз. Утренние -зы – заморозки, приморозки.
Морозить – морозити. -зит – морозить, бере мороз.
Морозный – морозяний. -но – морозяно.
Моросить – мрячити, імжити. [Дощ мрячить].
Морской – морський. -кой бечевник – побережжя.
Морщина – зморшка.
Морщинистый – зморщений, поморщений, зморшкуватий.
Морщить, -ся – морщити, -ся. -ть лоб – супитися, насупитися.
Москательный – корінний (крамниця). -ные товары – корінні товари. -ный торговец –
корінник.
Мост – міст (р. мосту) (ЧСР).
Мостик – місток, місточок, (лава) – кладка.
Мостить – мостити, стелити, (камнем) брукувати; (греблю) гатити.
Мостки – кладка (на річці).
Мостовая – (з каменю) брук, бруківка, (з дерева) мостова.
Мостовщик – брукар, мостовик.
Мот – марнотратець, тринькало, мотига.
Мотать, промотать – марнотратити, переводити, перевести, гайнувати, прогайнувати,
цвиндрити, процвиндрити.
Мотив – мотив (підстава, причина). По личным -вам – з особистих причин.
101
Російсько-український словник правничої мови
Мотивировать – мотивувати, умотивовувати, наводити підстави, уґрунтовувати. -ный –
умотивований, уґрунтований.
Мотивировка – мотивування, (сов.) умотивування, уґрунт(ов)ування (вироку).
Мотовство – марнотратство, гайнування, мотовство.
Мотор – мотор (двигун). -ный – моторовий.
Моча – сеча. -вой пузырь – сечник, сечевий міхур.
Мочь – могти, змогти, здоліти, здужати, спромогтися; (возможность) міць, сила. Не в -чь,
не в моготу – не по силі, не під силу. Нет -чи – несила, неспромога, невидержка. Что
есть -чи – чим дуж, що-сили.
Мошенник – крутій (-ія), крутіль, шахрай, ошуканець, шельма.
Мошенница – крутійка, шахрайниця, шахрайка.
Мошенничать – крутити, шахрувати, (обманывать) ошукувати, ошукати, дурити,
обдурити.
Мошеннический – крутійський, шахрайський.
Мошенничество – крутійство, ошуканство.
Мощный, -но – міцний, -но, дужий, -жо; можний, -но, потужний, -но, могутній, -ньо.
Мощь – міць (р. моци), сила.
Мрак – темрява, темнота, сутінь, морок.
Мрачный, -но – темний, -но, тьмяний, -но, хмурий, -ро, хмурний, -но, понурий, -ро, сумний,
-но. -ный человек – супій (-ія), понура, дундук, темрюк.
Мститель, -ница – месник, -ниця.
Мстительность – мстивість, помстивість (-ости).
Мстительный – мстивий, месний.
Мстить – пімститися, мстити, -ся, (соверш.) помстити, -ся (кому или на кому за що).
Мудрёный – хитрий, мудрий, вузлуватий, штучний; трудний, тяжкий (книга). -ный
человек – дивна, чудна людина. -но – хитро [Це дуже хитро зроблено], мудро, штучно,
трудно, тяжко. Не -но, что он… – не диво, не дивно, що він…
Мудрость – мудрість (-ости).
Мудрый, мудрец – мудрий, мудрець, розумний, (насмешливо) мудрячий, мудрій (-ія),
мудрак, мудрагель.
Муж – чоловік, муж, дружина, подружжя. Муж совета – громадський муж, (стар.) думця.
Мужать, возмужать – до зросту доходити, до зросту дійти, мужніти, змужніти.
Мужеложство – мужолозтво.
Мужеский, мужской – чоловічий.
Мужественный, -но – мужний, -но, мужній, -ньо, відважний, -но, сміливий, -во.
Мужество – мужність, відвага, сміливість.
Мужнин – чоловіків (гроші).
Мужчина – чоловік, мужчина.
Музей – музей. -зей при кабинете научно-судебной экспертизы – музей при кабінеті
науково-судової експертизи.
Музыка – музика.
Музыкальный – музичний. -ное произведение – музичний твір. Авторское право на -ное
произведение – авторське право на музичний твір.
Музыкант – музика, музикант.
Мука – борошно, (редко) мука.
Мукомольный – мукомольний.
Муниципализация – муніципалізація (відібрання підприємства або майна від приватної
особи до розпорядження міста або громади).
Муниципализировать – муніципалізувати.
Муниципалитет – муніципалітет
Муниципальный – муніципальний, міський, громадський.
Мускул – мускул, м’яз.
Мусор – сміття, (щебневый) груз.
Мутить, -ся – каламутити, -ся, скаламутити, -ся, мутити, -ся, замутити, -ся, баламутити,
-ся, забаламутити, -ся.
Мутный – мутний, каламутний.
Муть – гуща (-щі), фус, фуси.
Мучение – мука, катування, мордування. Подвергать -нию – брати на муки, мучити.
Мучительный, -но – болісний, -но, стражденний, -но, тяжкий, -ко.
Мучительство – мордування, тиранство.
102
Російсько-український словник правничої мови
Мучить – мучити, замучити, брати (взяти) на муки, мордувати, замордувати, катувати,
закатувати.
Мучник – борошенний торговельник, мучник (що продає муку, борошно).
Мучной – борошенний (ЛШІ, 24), борошняний, мучний.
Муштровать – муштрувати.
Мчать, -ся – мчати, -ся; бігти, їхати або нести дуже швидко.
Мщение – пімста, помста.
Мыкать – микати. -кать горе – бідувати. -ся – шмигляти, сновигати, шастатися, тинятися,
поневірятися.
Мыловаренный завод – миловарня.
Мыльный – мильний, миляний. -ный пузырь – миляна банька.
Мыс – ріг (р. рогу), виступ, (в одежі) виріжок.
Мысленный – мислений. -но – мислено, в мислях, в думці, на думці, думкою, думками,
подумки.
Мыслительный – думальний, думний.
Мыслить – мислити, замислити, гадати, загадаги, думати, задумати, міркувати,
зміркувати, розважати, розважити, в мислях, на думці мати.
Мысль – думка, гадка, дума, мисль, мясля. Прийти на -сль – на думку спасти.
Мыть – мита, змити (лице); прати, попрати (білизну); терти, потерти (підлогу), шарувати,
вишарувати (стіл).
Мычать – мукати, замукати, ревти, заревти.
Мышление – мислення, думання, гадання.
Мышца – м’ясень (-сня).
Мышьяк – аршеник (руссизм – мишак).
Мягкий – м’який, лагідний (людина).
Мягкость – м’якість (-ости), м’якота; лагідність.
Мякина – полова. -нный хлеб – хліб з полови.
Мякиш – м’якушка, мнякушка.
Мясник – різник. -цкий – різницький.
Мятеж – ворохобня, бунт, повстання, заколот, розрух.
Мятежник – ворохобник, бунтівник, бунтар (-ря), повстанець.
Мятежнический – бунтарський, повстанчий.
Мятежный – бунті[о]вливий, бунтливий, ворохобливий.
Мятель – метелиця, завірюха, хуртовина, хуґа.
Мять, -ся – мняти, -ся, помняти, -ся, м’яти, -ся, пом’яти, -ся.
На – на; про, для, задля. Вот тебе на! – от тобі й маєш! На виду – на очах, на оці, на
видноті. На все руки – до всього, на все здатний. На праздник – про свято. На случай – про
случай; на той випадок, коли-б…
Набавлять, набавить – набавляти, набавити, прибавляти, прибавити, додавати. додати,
накидати, накинути.
Набавка (надбавка) – набавляння, прибавляння, накидання, додавання; набавка, наддаток,
додаток, додача (-чі), підвищення (на ціну), націнка.
Набат – сполох. Бить в -бат – на сполох бити, на ґвалт бити (дзвонити).
Набег – напад, набіг, наскік (-скоку), забіг.
Набедокурить – нашкодити, наброїти.
Набело – начисто.
Набережная – набережна; побережжя.
Набережный – надбережний, побережний, прибережний, бережний.
Набивать, -бить – набивати, набити, напаковувати, напакувати, напихати, напхати,
(чучело) випихати, вішати. -ать, -ить цену – збити (набити, нагнати) ціну. -ся –
набиватися, набитися, накидатися, накинутися, напрохуватися, напрохатися,
напроситися; набиратися, набратися, напхатися, натовпитися. -тый – набитий, напханий,
(чучело) випханий. -тый дурак – великий дурень, дурний як пень, дурний як колода, як
ступа.
Набивка – набивання, напак(ов)ування, напихання, (чучела) випихання.
Набирать, -брать – набирати, набрати, з[під]бирати, з[під]ібрати. -ся – набиратися,
набратися, збиратися, зібратися, підбиратися, підібратися.
Наблюдатель – спостережник, постерегач, дослідувач, наглядач, доглядач, дозорець,
дозорця.
Наблюдательность – спостережливість, кмітливість.
103
Російсько-український словник правничої мови
Наблюдательный – спостережливий, кмі[е]тливий (людина); наглядальний, дозорчий.
-ное производство – наглядальна (дозорна) справа.
Наблюдать, наблюсти – спостерегати, спостерегти, кмітити, покмітити; стежити,
вистежити, доглядати, догле[я]діти, наглядати, нагле[я]діти, пильнувати, допильнувати
(чого), дозирати.
Наблюдение – спостереження, доглядання, наглядання, нагляд, догляд, дозір (-зору) (КМ
). -ние за закономерностью действий властей – догляд над законністю вчинків влади.
-ние за производством следствия – наглядання за переведенням слідства. Научное -ние
– наукове спостереження.
Набор – призов, набір (-бору) (до війська); складання (до друку); набірок (в довг). -бор
орудий, инструментов – начиння, припас, справа.
Наборщик – складач (у друкарні).
Набрасывать – накидати, накинути, наскидати, понаскидати; накреслювати, накреслити,
робити нарис, зробити нарис. -ать тень на кого-нибудь – кидати на кого тінь,
підкопуватися під чиюсь славу. -ся – накидатися, накинутися на, допадатися, допастися,
дориватися, дорватися до.
Набресть (на что) – натрапити, надибати, набрести (на що).
Набросок – нарис, начерк.
Навал – купа, кучугура, навал.
Наваливать, -ся, навалить, -ся – навалювати, -ся, навалити, -ся; накидати, накидати,
накладати, накласти, навантажувати, навантажити; насовувати, насунути. [Насунуло
людей багато].
Навалка – навалювання, накидання, навантаження. Груз в -ку – вантаж навалом.
Навастривать, навострить – нагострювати, нагострити, наточувати, наточити. -ить
лыжи – намастити п’яти, утекти, дати тягу, драла, п’ятами накивати. -ить уши –
насторожити (нашорошити) вуха. -ся – набити (наламати) руку, наламатися.
Наведение – наведення, навід (-воду).
Навёрстывать, наверстать – наганяти, нагнати, надолужувати, надолужити, навертати,
навернути.
Наверху – угорі.
Навес – дашок, причілок; повітка, шопа; наміт, халабуда.
Навеселе – на підпитку, під чаркою.
Навет – обмова, наговір (-вору).
Навзничь – навзнак, навзнаки, горілиць.
Навзрыд – уголос, ридаючи, ридма.
Навигация – навігація, плавба.
Навлекать – натягати, натягти, наволікати, наволокти (ЛР, 44). -лечь беду – накликати
біду, лихо. -кать подозрение – наволікати (стягати на себе) підозру, підозріння.
Наводить, -вести – наводити, навести; направляти, направити, наганяти, нагнати (холоду
), націлювати и націляти, націлити (рушницю). Наводящий вопрос – направне питання.
Наведенные люди – наведені люди. -ти справку – взяти (забрати) довідку, (справиться)
довідатися.
Наводнение – повідь (-води), повінь (-вени), залива.
Наводнять, наводнить – заливати, залити, понімати, поняти (водою).
Наводчик – наводець (-дця).
Навождение – навождення, мана.
Навоз – гній (р. гною).
Навозный – гнойовий, гнійний.
Навсегда – назавсіди, на все, навік, повік, довіку.
Навязчивый – причепливий, набридливий, в’їдливий, настирливий. -вые идеи –
причепливі (настирливі) думки. -вый человек – в’їдлива (настирлива) людина, причепа.
Наглость – безсоромність, безчільність, зухвальство, нахабність (-ности).
Наглый – безсоромний, безчільний, зухвалий, нахабний.
Наглядеть – наглядіти, наглянути, назирити, назорити. -ся – наглядітися, надивитися,
намилуватися.
Наглядный, -но – наочний, -но, наглядний, -но. -ным делать – унаочнювати. -ное
обучение – наочна (наглядна) наука, наочне навчання.
Награбить – награбувати, награбити. Награбленный – награбований, грабіжний (Я).
Награда – нагорода, винагорода, заплата, віддяка.
Наградной – нагородний. -ной список – нагородний список, список на нагороду.
104