Російсько-український словник правничої мови
Ненарушимый – непорушний, не(по)рушимий, незламний. -мо – непорушно (ТОК, III, 13).
Ненаселенный – незалюднений, неоселений (маєток), незаселений.
Ненастный – непогідний, негодяний, сльотовий.
Ненастье – негода, непогідь (-годи), сльота.
Ненасытность – несить, ненажерливість, невситимість на що, неситість, ненаїсть.
Ненасытный – неситий, невситимий, ненажерливий, ненажерний, ненаїдний, ненаїсний.
Ненормальность – ненормальність (незвичайність, неправильність).
Ненормальный – ненормальний, незвичайний, неправильний. -но – ненормально,
незвичайно, неправильно.
Ненужность – непотрібність.
Ненужный – непотрібний.
Необдуманность – необміркування, необміркованість, незваженість, нерозваженість.
Необдуманный – необміркований, незважений, нерозважний. -но – необмірковано,
нерозважно.
Необ’емлемый – неосяжний, незмірний.
Необеспечение – незабезпечення (позву).
Необеспеченность – незабезпеченість.
Необеспеченный – незабезпечений.
Необжалование – неоскарження (ЛР, 41).
Необитаемый – пустий, безлюдний, незалюднений, неоселений, незаселений (країна).
-мый дом – пустка, незаселений будинок.
Необнародованный – неоголошений, неопублікований, (стар.) неознаймований.
Необнаружение – невиявлення.
Необнаруженный – невиявлений.
Необозримость – неосяжність, безкраїсть, безмежність, (иногда) неоглядність.
Необозримый – неосяжний, безкраїй, безмежний. -мо – неосяжно, безмежно, (иногда)
неоглядно.
Необоснованность – необґрунтованість, невґрунтованість, безпідставність.
Необоснованный – необґрунтований, невгрунтований, безпідставний. -но – безпідставно,
необ[в]ґрунтовано.
Необразованность – неосвіченість, неосвіта, темнота, темрява.
Необразованный – неосвічений, темний.
Необузданность – неприборканість, нестриманість, невгамованість, непогамованість.
Необузданный – неприборканий, нестриманий, невгамований, непогамований.
Необходимость – конечність, потреба, неминучість. В случае -сти – в разі потреби.
Состояние крайней -сти – стан скрути, стан неминучої потреби.
Необходимый – конечний, неминуче (дуже) потрібний, неминучий, необхідний. -мо –
треба доконче, неминуче треба. Крайне -мо – до скруту треба, аж надто треба. -мая
оборона – конче потрібна оборона. Превышение пределов -мой обороны – переступ межі
конче потрібної оборони, понад конче потрібну оборону.
Необходительность – неввічливість, непривітність.
Необходительный – неввічливий, непривітний.
Необ’явление – необ’ява, неоповіщення, неоголошення, (незаявка) незголошення.
Необ’яснимость – непояснимість, незрозумілість.
Необ’яснимый – непояснимий, незрозумілий.
Необ’ятность – неосяжність, незмірність.
Необ’ятный – неосяжний, незмірний.
Необязательность – необов’язковість.
Необязательный – необов’язковий.
Неограниченность – необмеженість, безмежність, безкраїсть (р. безкрайости).
Неограниченный – необмежений, безмежний, безкраїй. -но – необмежено, безмежно, без
краю.
Неоднократный – неодноразовий, кількоразовий. -но – кількоразово, кілька разів, нераз.
Неодобрение – непохвала, неухвала; докір, нагана.
Неодобрительный – непохвальний, докірливий. -но – непохвально, докірливо.
Неодолимый – непереможний, неподоланний.
Неожиданность – несподіваність, несподіванка.
Неожиданный – несподіваний, негаданий, наглий (смерть). -но – несподівано, негадано,
зненацька, нагло, раптом, як стій.
Неоказание – неподання; неоказання. -ние помощи – неподання допомоги, (стар.)
120