Архілох. Хліб на списі. Фраґменти віршів. Переклад з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори

Львів: ЛА «Піраміда», 2014. — 196 с. — (Приватна колекція) — ISBN 978-966-441-342-5 У книзі вперше повністю перекладені українською мовою фраґменти творів найдавнішого європейського лірика, грецького поета Архілоха (VII◦ст. до P.◦X.), поета, який рішуче долав епічну традицію в поезії, усталені моральні засади в житті. Хліб щоденний і хліб поетичний — єдине у творчості воїна й поета, оспівувача суворої правди життя.
Повість про Архілоха, яку написав відомий еллініст, доктор історичних та філологічних наук, професор Львівського університету (1953—1964◦pp.) Соломон Лур’є, доповнює книгу і є виявом шани перекладача — до Вчителя. Андрій Содомора. На вістрі стилоса і списа
ЕЛЕГІЇ
1. «Туги зітхальної щоб не порушити…»
2. «В морі, що пишно так закучерявилось…»
3. «…це лежить у богів на колінах…»
4. «Похоронімо печальні дари Посейдона…»
5. «Горя ні плачучи не пригашу…»
6. «Найманця, Главку, за друга ти май…»
7. «Маю на списі щоденний свій хліб…»
8. «Я — Еніалію-владарю списом служу…»
9. «Там не пружинить при лукові лук…»
10. «Ще ж, Есіміде, ніхто, дослухаючись…»
11. «Смоква на скелі…»
12. «Гей же, вздовж лав прудкого судна…»
13. «Хтось із саійців щитом моїм нині хизується…»
14. «Міра гостинності в нас…»
ЯМБИ
Триметри
15. «На Гігесові скарби — й не погляну я…»
17. «На обрії он з моря, мов осла хребет…»
18. «Та це не та місцина, люба й мила нам…»
25. «[За вдачею, від роду] — я хижак таки…»
35. «Злоби людської, жінко, не бери собі…»
36. «…стільки люду є…»
37. «Скарай провинних, Аполлоне-владарю…»
38. «У домі стерегла їх годувальниця…»
40. «Тримати гілку мирта як же любо їй!.»
46. «Як той фракієць чи фрігієць пиво п’ють…»
Тетраметри
80. «Як нам, Ерксію, у скруті…»
81. «Он задимлене все місто…»
82. «Що б назвав ти неможливим…»
83. «Із померлих насміхатись…»
84. «Так, я схибив, але, певно…»
86. «Вислухай мене, Гефесте…»
88. «Сам заспівую до флейти…»
89. «О якби-то Необули…»
90. «Так от їй на груди впасти…»
91. «Із трудом набутий статок не за рік…»
92. «Музо, Главка нам оспівуй…»
93. «Не люблю провідця війська…»
94. «Пити чистого без міри…»
96. «Вмію ж я вславляти співом Діоніса-владаря…»
97. «Як всееллінська — на Тасос…»
99. «Їх таки ми наздогнали й перебили…»
101. «…за союзницю в бою…»
103. «Главку, глянь: глибоким морем…»
104. «Наші судна бистрохідні…»
105. «Киньте Парос, і ті смокви…»
111. «Хай там що, а правда в тому, що Арес…»
112. «Підбадьорюй новобранців, перемога ж…»
115. «У людей, Лептіна сину, Главку…»
116. «А думки — яке хто діло взяв до рук…»
117. «Хто помер, той не діждеться…»
118. «Гей же, духу мій стражденний…»
119. «Раз уже й найближчі друзі…»
120. «…в цьому я таки мастак…»
121. «А зітнутись із тобою прагну так я у бою…»
122. «Леофіл — провідця нині…»
123. «Для богів — усе легким є…»
125. «Злидарі, мої краяни, зрозумійте ж ви мене…»
126. «Над тим островом, над нами…»
ЕПОДИ
«…стлумивши геть усю хіть…»
159. «Лікамбе-батьку, що з тобою трапилось?.»
160. «Цикаду за крило смикнув…»
161. «Розгніваний на тебе, що за бог такий…»
166. «Забув про клятву складену…»
167. «А ти ж поклявся, що відповісти готов…»
168. «Ту байку знає люд увесь…»
169. «Обід жахний малятам принесла вона…»
170. «Коли про ту біду страшну…»
171. «О Зевсе-батьку, ген у небі правлячи…»
173. «Орлиця для пташат своїх…»
202. «Лікамба донька, лиш вона…»
217. «Гуртом веселим на змагання люд валив…»
223. «Поміж безсмертних…»
224. «Повчальну, Кірекіде, я повім тобі…»
233. «З таким-от задом, мавпо…»
245. «Й тут же у серце моє несподівано…»
249. «Геть розморила мене, цупка й жагуча…»
250. «Йде за порою пора — так час повільно…»
266. «Бажання геть звело мене…»
280. «Я над тасосцями плачу…»
283. «Узяти слабодуха на судно своє?.»
298. Гимн Гераклові
С. Я. Лур’є. Невгамовний: повість
Коментарі