Київ: Дніпро, 1968. — 184 с. — (Перлини світової лірики).
Переклад з французької Максим Рильський, Микола Лукаш і Григорій
Кочур.
Збірка із серії «Перлини світової лірики» подарункового
формату.
Ніхто з тих, що замислювались над особливостями лірики Верлена, не міг обминути музичності, як однієї з найприкметніших рис його поезії. Адже, зрештою, й перший рядок Верленової програмової поезії Поетичне мистецтво» становить собою вимогу: «Музики передусім», а чи не найяскравіша збірка його віршів має парадоксальну назву — «Романси без слів». Це було ясно вже сучасникам Верлена: 1885 року поет і теоретик Банвіль так писав у листі до Верлена: «Часом Ви, можливо, плаваєте так близько від меж поезії, що ризикуєте потрапити в музику! Хто зна, може, Ви й маєте рацію». Поєднання музичності, простоти і ліризму зробило Верлена поетом, особливо привабливим для композиторів. На тексти Верлена складало музику багато композиторів різних країн.
Ніхто з тих, що замислювались над особливостями лірики Верлена, не міг обминути музичності, як однієї з найприкметніших рис його поезії. Адже, зрештою, й перший рядок Верленової програмової поезії Поетичне мистецтво» становить собою вимогу: «Музики передусім», а чи не найяскравіша збірка його віршів має парадоксальну назву — «Романси без слів». Це було ясно вже сучасникам Верлена: 1885 року поет і теоретик Банвіль так писав у листі до Верлена: «Часом Ви, можливо, плаваєте так близько від меж поезії, що ризикуєте потрапити в музику! Хто зна, може, Ви й маєте рацію». Поєднання музичності, простоти і ліризму зробило Верлена поетом, особливо привабливим для композиторів. На тексти Верлена складало музику багато композиторів різних країн.