Явище еквівалентності/неповноеквівалентності/безеквівалентності у перекладі

Вихідні дані відсутні. 100 стр., перекладознавство. Поняття еквівалентності, неповноеквівалентності та безеквівалентності у перекладі та їх специфіка вивчені досить глибоко і вміло, але на наш погляд, актуальність даного дослідження полягає в тому, у сучасному перекладознавстві еквівалентність залишається одним із найбільш дискусійних понять, визначення якого залишається однією з до кінця не розв’язаних задач теорії перекладу. Перш за все, при вивченні іноземної мови величезне значення має уявлення про ступінь глибини або достовірності зв’язку тих чи інших перекладних еквівалентів. Без знання відповідних конотацій, присутніх в іноземній мові, неможливо повністю зрозуміти весь зміст, закладений в тому або іншому вислові. Безеквівалентна та неповноеквівалентна лексика також потребує більш глибокого вивчення. Йдеться насамперед про реалії суспільно-побутового життя, про власні назви. Отже, це одне з тих питань мовознавства, вивчення якого має дійсно практичну користь.
Об’єктом дослідження є явища еквівалентної, неповноеквівалентної та безеквівалентної лексики в перекладознавстві.
Предмет дослідження становить еквівалентна, неповноеквілентна та безеквівалентна лексика англійської та української мов.
Мета дослідження полягає у дослідженні явищ еквівалентності, неповноеквівалентності та безеквівалентності у перекладі.
Мета дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
Розглянути еквівалентність як базисне поняття теорії перекладу.
Описати типи перекладацької еквівалентності та їх основні особливості.
Розкрити специфіку функціонування неповноеквівалентної лексики у перекладі.
Визначити основні проблеми дослідження безеквівалентної лексики.
Дослідити особливості вживання та перекладу реалій як одиниць безеквівалентної лексики.
Матеріалом дослідження слугують оригінали та переклади англійською мовою творів українських письменників Івана Франка та Михайла Коцюбинського.
Основні методи дослідження: методи порівняльного аналізу, контекстного аналізу, тезаурус ний метод, дистрибутивний метод.
Наукова новизна роботи полягає у багатосторонньому дослідженні явищ еквівалентності, неповноеквівалентності та безеквівалентності в перекладі та їх специфіки.
Теоретичне значення визначається тим, що у роботі подана повна характеристика явищ квівалентності, неповноеквівалентності та безеквівалентності в перекладі.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання її висновків у загальному перекладознавстві і викладанні курсів з теорії та практики перекладу (розділи «Еквівалентність перекладу», «Перекладацькі трансформації», «Переклад реалій»), стилістики (розділ «Стилістика тексту»), лінгвокраїнознавства (розділ «Мовні реалії»), лексикології (розділи «Словниковий склад мови», «Семасиологія») на філологічних факультетах університетів і на практичних заняттях зі згаданих дисциплін.
Апробація роботи. Основні результати дослідження були викладені на підсумковій щорічній науково-практичній конференції викладачів та студентів «Сучасна філологія : імена та тенденції» та опубліковані як тези у збірці науково-практичних статей магістрантів ХДУ «Магістерські студії» (2010).
Структура роботи. Дане дослідження складається із вступу, трьох розділів та списку використаної літератури. У вступі визначаються об’єкт та предмет дослідження, мета та основні завдання, визначається наукова новизна, теоретична та практична значущість роботи, вказуються основні методи та методологічна основа дослідження. Зміст:
Поняття еквівалентності у сучасному перекладознавстві.
Еквівалентність як базисне поняття теорії перекладу.
Рівні перекладацької еквівалентності.
Неповноеквівалентна лексика та її специфіка.
Явище неповноеквівалентності в перекладі.
Теорія лексичного фону Є. М. Верещагіна та В. Г. Костомарова.
Проблеми відтворення безеквівалентної лексики у перекладі.
Безеквівалентна лексика як об’єкт лінгвістичних досліджень.
Реалії в системі безеквівалентної лексики.
Реалії у творах М. Коцюбинського та І. Франка та шляхи їх перекладу.